Видалення сірчаної пробки із зовнішнього слухового проходу методом вимивання

Необхідні засоби:

1. Шприц Жане (100-200 мл).

2. 500 мл теплого розчину (наприклад, рожевого розчину марган­
цевокислого калію).

3. Рушник або пелюшка. _№і8|р 4. Ниркоподібний лоток.

АДШаШуч Чин Рушником або пелюш-

ІРр^ІІр'' ••;г,.-ЛЯИІ кою накривають однойменне

І Ті П Вода для промивання має бути теплою - 37° С, [Не пошкод ь!| шо(інр „„„'„„„„„----- •-

плече, щоб додатково захис­тити одяг хворого від забруд­нення при промиванні. Хво­рий сидить на стільці, одной­менною рукою сам тримає ниркоподібний лоток, міцно притискаючи його до шиї, Рис. 4.24. Промивання зовнішнього Щоб вода не потекла вниз по слухового проходу шприцем Жане. шиї поза лоток (рис. 4.24).

._{ж_____________} ,../. і«ас ну ЇМ ТеПЛОЮ — ЗТ С,

щоб не викликати термічного подразнення лабі­ринту: запаморочення, нудоту, блювання, втрату рівноваги, холодний піт тощо.

Другий та середній пальці правої руки вводять у кільця на Циліндрі шприца, а великий - проводять у кільце поршня, таким чином одночасно тримають шприц Жане і витискають з нього вміст. Лівою рукою, спираючись на голову пацієнта, тримають кінчик

г

шприца та відтягують вушну раковину назад і догори. Це дозволяє вирівняти просвіт слухового проходу, чим посилюється ефект ви­мивання. Заводять "носик" шприца у зовнішній слуховий прохід на глибину до 1 см та фіксують його лівою рукою, щоб уникнути поранення вуха при раптовому русі пацієнта.

Струмінь води спрямовують вздовж задньо-верхньої стінки проходу. Тиск на поршень вибирають такий, щоб спершу вимива­ти маленькі шматочки сірки. Якщо це вдається, то в одному місці пробки спочатку утворюється невеличкий канал, через який вода проникає вглиб, доходить до барабанної перетинки, а потім, повер­таючись від неї, тисне на пробку зсередини і вимиває її назовні.

Не пошкодь!

Не можна промивати вухо при підозрі чи наяв­ності "сухої" або свіжої травматичної перфорації барабанної перетинки через небезпеку інфіку­вання середнього вуха. У цьому випадку необхідно видалити пробку інструментами.

ПРОБИ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІЇ СЛУХОВОЇ ТРУБИ

Порушення функції слухової труби призводять до зниження слуху, а при тривалому перебігу - до незворотного ушкодження барабанної перетинки, слухових кісточок та слизової оболонки середнього вуха. Через це дослідження функції слухової труби дуже важливе для профілактики органічних порушень вуха.

ПРОДУВАННЯ СЛУХОВИХ ТРУБ ЗА ПОЛІТЦЕРОМ

Необхідні засоби:

1. Велика гумова груша (балон Політцера), з'єднана гумовою
трубкою з носовою оливою.

2. Гумова чи пластмасова трубка довжиною 60-80 см з невелики­
ми оливами на обох кінцях.

Балон тримають правою рукою, лівою рукою в одну ніздрю хворого вводять оливу і тримають великим пальцем. Іншими паль­цями лівої руки щільно притискають обидва крила носа (одне - до оливи, друге - до перегородки носа), щоб герметично перекрити вхід у ніс. Після цього просять хворого сказати "Один, два, три", і на слово "Три" правою рукою стискають балон. Під час вимовлян-

"' —^{:-------:-------} -—" "" пт^г^г ППИТМГКЯРТЬСЯ

 

до задньої стінки глотки та відокремлює носоглот­ку від ротоглотки. Затис-нуті ніздрі пальцями пере­кривають ніс з іншого боку, утворюючи замкну­ту порожнину. При стис­канні балона підвищуєть­ся тиск у цій замкнутій по-рожнині, що включає порожнину носа та носо-

Рис. 4.25. Продування слухових труб за _ГЛОТку. Підвищення тиску
Політцером. спричиняє відкриття слу-

хових труб і проникнення повітря з носоглотки у барабанну по­рожнину та створює специфічний звук. Такий звук можна прослу­хати за допомогою трубки, один кінець якої введено в зовнішній слуховий прохід хворого, а інший - у вухо дослідника (рис. 4.25).

ПРОБА ВАЛЬСАЛЬВИ

Після глибокого вдиху обстежуваний міцно закриває собі пальцями обидві ніздрі (притискаючи обидва крила носа до перего­родки) і при закритому роті, проти виникаючого опору, намагаєть­ся видихнути повітря носом (ніби висякати ніс). Підвищений тиск, Що виникає при цьому в носоглотці, долає існуючий в слуховій трубі опір, відкриває її, і повітря проникає в барабанну порожни­ну. При цьому у вусі виникає специфічний звук або шум (свист), який створює струмінь повітря, що проникає у порожнини серед­нього вуха. Дослідник може це проконтролювати: 1) спостерігати за випинанням барабанної перетинки при отоскопа'. 2) вислухати Щум за допомогою трубки, один кінець якої введено в зовнішній слуховий прохід хворого, а інший - у вухо дослідника.

ПРОБА ТОЙНБІ (проба посиленого ковтка)

Обстежуваний закриває собі обидві ніздрі пальцями і ро­бить ковтальний рух (проковтує слину). Під час такого "підси­леного" ковтка в носоглотці створюється від'ємний тиск. М'язи

М ЯКОГО ПІДНебіННЯ ВІДКрИВаЮТЬ СПЛЮШеНИЙ ППЛГЯІт п^потіга.гілФл

хрящового відділу слухової труби, що викликає рух повітря з барабанної порожнини до носоглотки. Це супроводжується ви­никненням специфічного тріску (шуму). Такий тріск можна вис­лухати за допомогою трубки, введеної у слухові проходи дослі­дника і хворого; або ж спостерігати незначні рухи барабанної перетинки при отоскопа.

ПНЕВМОМАСАЖ БАРАБАННОЇ ПЕРЕТИНКИ

Необхідні засоби:

1. Апарат для виконання пневмомасажу барабанної перетинки або спеціальна пневматична лійка (Зігля).

Пневмомасаж застосовують для покращання та відновлен­ня рухомості барабанної перетинки: при порушенні функції слу­хової труби після перенесеного гострого середнього отиту, при рубцевих, адгезивних та тубоотитах.

Переважно пневмома­саж барабанної перетинки ви­конують за допомогою спеці­ального пристрою (рис. 4.26). Вушну оливу апарата (одну або обидві) вводять у зов­нішній слуховий прохід і включають апарат на 3-10 хв. Коливання тиску в трубках апарата викликає відповідні коливання повітря у зовніш-

, „ „ „. ньому слуховому проході та

Рис. 4.26. Пневмомасаж барабанної' ~.

перетинки. передаються на барабанну пе-

ретинку, викликаючи її рухи.

При цьому рухається не тільки перетинка, а й слухові кісточки, призводячи до покращання слуху у випадках нестійкого пору­шення їх рухомості.

При відсутності апарата для пневмомасажу барабанної пере­тинки масаж можна робити пневматичною лійкою, щільно введе­ною в зовнішній слуховий прохід хворого. При помірному стиску­ванні (40-60 разів в 1 хв) гумового балончика, з'єднаного з пневма­тичною лійкою, виникає послідовне згущення і розрідження повітря

в слуховому проході. Це викликає коливання барабанної перетин­ки, а з нею і рух усього ланцюга слухових кісточок.

Найслабший ефект можна отримати шляхом самомасажу: хворий вводить вказівний палець у однойменний слуховий прохід і ритмічними рухами викликає коливання тиску в зовнішньому слуховому проході, спричиняючи цим коливання барабанної пе­ретинки і слухових кісточок.

ДОСЛІДЖЕННЯ СЛУХОВОЇ ФУНКЦІЇ

Існують різноманітні методи визначення слухової функції, більшість з яких спираються на суб'єктивні дані обстежуваного про сприйняття почутих звуків. До них належать визначення рівня сприйняття шепітної та розмовної мови, камертональні дос­ліди (акуметрія), тональна, мовна, надпорогова та імпедансна аудіо­метрія. Протягом останніх років почали застосовувати методи об'єктивного дослідження слухової функції (коли отримані дані не залежать від наміру обстежуваного). Ці методи включають визначення коротколатентних слухових викликаних потенціалів, імпедансну аудіометрію та деякі інші.