Фактори, що сприяють виникненню захворювання

1. Високе розміщення вічка пазухи, яке сполучає пазуху з по­
рожниною носа, це утруднює відтік вмісту.

2. Низьке розміщення дна пазухи.

3. Розміщення коренів 4-7-го верхніх зубів недалеко від дна верх­
ньощелепної пазухи, запальний процес в яких може розповсю­
дитись на слизову оболонку пазухи.

Клініка

1. Головний біль.

2. Біль або відчуття тиснення в ділянці верхньощелепної пазухи.

3. Однобічний нежить гнійного характеру.

4. Закладення носа.

5. Зниження або відсутність нюху з боку ураження.

6. Іноді неприємний запах в носі (переважно при одонтогенних
гайморитах).

Передня риноскопія

• Гіперемія і набряклість слизової оболонки середнього відділу
носа.

• Слизові або гнійні виділення під середньою носовою ракови­
ною.

• Поліпи в середньому носовому ході (при поліпозній та полі-
позно-гнійній формах гаймориту).

Для діагностики хронічного верхньощелепного синуситу виконують оглядову та контрастну рентгенографію або комп'ю­терну томографію та вдаються до діагностичної пункції.

Лікування

1- Повторні пункції пазухи з подальшим її промиванням та вве­денням антибактеріальних препаратів, кортикостероїдів, про­теолітичних ферментів тощо. 9 гт ^г- Промивання пазухи через дренажну трубочку, яку вводять в

пазуху при першій пункції та залишають до кінця лікування (на 5-8 діб).

з- Медикаментозні засоби у ніс (судинозвужувальні, протиалергічні краплі чи аерозолі тощо).

 

 

4. Фізіотерапевтичні процедури (УВЧ, фонофорез, електрофорез
тощо).

5. При загостренні процесу (погіршанні загального стану та підви­
щенні температури) застосовують внутрішнє чи парентеральне
ведення антибіотиків та сульфаніламідів.

6. Хірургічне лікування - гайморотомію виконують при полі-
позній та поліпознотнійній формах верхньощелепного синуситу
або при неефективному лікуванні катаральної чи гнійної його
форм; а також при підозрі чи виникненні ускладнень захворю­
вання (внутрішньочерепних чи орбітальних). Мета цієї операції
полягає у видаленні патологічного вмісту з пазухи та у ство­
ренні надійного сполучення (отвору) пазухи з порожниною носа.

ХРОНІЧНИЙ ФРОНТИТ)

Клініка ■£••

1. Відчуття тиску в ділянці лобних пазух і перенісся.

2. Тупий біль в усій лобній ділянці, який посилюється при нахи­
ленні голови донизу.

3. Слизово-гнійні виділення з носа.

4. Можливі нориці у медіальному куті ока.

Риноскопія

• Слизові або гнійні виділення в середньому носовому ході.

• Набряк слизової оболонки переднього кінця середньої носової
раковини.

• Поліпи в середньому носовому ході (при поліпозній і поліпоз-
но-гнійній формах фронтиту).

Для діагностики хронічного фронтиту вдаються до:

1. Рентгенографії.

2. Комп'ютерної томографії.

3. Пробного проколу лобної пазухи - трепанопункції, яку вико­
нують спеціальним інструментом трепаном.

Лікування

1. Забезпечення відтоку з лобної пазухи (судинозвужувальні краплі

в ніс).

2. Фізіотерапевтичні процедури (УВЧ, фонофорез, електрофо­
рез тощо).

 

3. Ліквідація патології в носі (видалення поліпів, конхотомія, ре­
зекція викривленої носової перегородки тощо).

4. Операція на лобній пазусі - фронтотомія - виконується при
хронічному поліпозному або при поліпозно-гнійному фронтиті,
наявності нориці чи при підозрі на внутрішньочерепне або орбі­
тальне ускладнення. Фронтотомію також виконують при відсут­
ності ефекту консервативних методів лікування. Мета цієї опе­
рації - видалення патологічного вмісту з лобної пазухи та
відновлення надійного сполучення пазухи з порожниною носа.

ХРОНІЧНИЙ ЕТМОЇДИТ

Клініка

1. Відчуття тиску в ділянці перенісся.

2. Утруднене носове дихання.

3. Гнійні або слизисто-гнійні виділення з носа.

4. Порушення нюху.

5. Можливе погіршення зору (при ураженні зорового нерва внас­
лідок переходу запалення із задніх комірок решітчастого лабі­
ринту).

Риноскопія

• Набряк та почервоніння слизової оболонки середнього і верх­
нього носових ходів.

• Гнійні або слизисто-гнійні виділення в середньому і верхньому
носових ходах.

• Множинні поліпи (при поліпозній і поліпозно-гнійній формах)
в середніх і верхніх відділах носа.

• Наявність (іноді) нориці біля внутрішнього кута орбіти із сли­
зисто-гнійним або гнійним виділенням.

Для діагностики етмоїдиту вдаються до рентгенографії і комп'ютерної томографії.

Лікування

1- Судинозвужувальні та протизапальні краплі в ніс.

2- Фізіотерапевтичні процедури (УВЧ, фонофорез, електрофорез
тощо).

Хірургічне розкриття комірок решітчастого лабіринту - етмо-ЇДотомія з видаленням патологічно зміненої тканини та ство­рення сполучення з носом.

ХРОНІЧНИЙ СФЕНОЇДИТ

Клініка

1. Головний біль з розповсюдженням на потиличну або тім'яну
ділянку.

2. Слизисто-гнійні виділення з. носа.

3. Слизисто-гнійні виділення можуть виділятися через носоглот­
ку - відхаркуватись, заковтуватись чи спльовуватись.

4. Можливе зниження зору.

Задня риноскопія

• Гній або кірки в носоглотці.

• Запалення слизової оболонки носоглотки внаслідок постійного
подразнення гнійними виділеннями.

Для діагностики сфеноїдиту вдаються до рентгенографії, комп'ютерної томографії, зондування та промивання основної пазухи спеціальним катетером через вивідний отвір у верхньому носовому ході.

Лікування

1. Введення судинозвужувальних засобів на турунді у верхні відділи
носа.

2. Зондування і промивання основної пазухи.

3. Хірургічне розкриття пазухи (при поліпозній і поліпозно-гнійній
формах).