Хронічна нейросенсорна приглухуватість

Хронічна нейросенсорна приглухуватість розвивається пе­реважно непомітно. Перебіг захворювання буває поступово про­гресуючим чи хвилеподібним, коли загострення (викликані пере­важно вірусними інфекціями) чергуються з ремісіями.

Причини

■ Тривале перевантаження шумом (робота в шумному середовищі).

• Хронічна інтоксикація (солями важких металів, чадним газом,
нікотином тощо).

• Гіпертонічна хвороба, гіпотиреоз, сифіліс, кохлеарна форма
отосклерозу, регресивні зміни органа слуху в людей літнього і
старечого віку, невринома слухового нерва тощо.

• Існує також спадкова форма приглухуватості. Крім того, у
хронічну нейросенсорну приглухуватість переходить невиліку-
вана гостра нейросенсорна приглухуватість будь-якої етіології.

Клініка

1. Зниження слуху різного ступеня.

2. Шум у вухах.

Отоскопія

Змін не виявлено.

Результати дослідів Вебера, Рінне, Швабаха та аудіометрично-го дослідження слуху свідчать про порушення звукосприйняття.

Лікування

Лікування проводять залежно від причини захворювання. По можливості намагаються її усунути. При лікуванні дотриму­ються такої тактики: якщо подальшого зниження слуху не відбу­вається і рівень його залишається сталим протягом одного року і більше, то лікування не призначають, оскільки на поліпшення роз­раховувати не доводиться. У таких випадках хворим показані: слу­хопротезування (призначення слухового апарата) та навчання у сурдопедагога зчитувати мову з губ. У разі погіршення слуху (за­гострення процесу) лікування проводять так само, як при гострій нейросенсорній приглухуватості.

Профілактика

Своєчасне та ефективне лікування гострої нейросенсорної приглухуватості. Використання захисних засобів при роботі в шумній обстановці (беруші, навушники), суворе дотримання пра­вил техніки безпеки при стиканні з інтенсивним шумом, вібра­цією, токсичними речовинами тощо.

ГЛУХОТА ТА ГЛУХОНІМОТА

Стан, коли хворий не може сприймати навіть голосну мову, називається глухотою. Вона може бути уродженою та набутою.

Причини

• Причинами уродженої глухоти можуть бути недорозвинутість
внутрішнього чи середнього вуха, що виникає спадково або
після інфекційних захворювань, які перенесла мати під час
вагітності (грип, кір, краснуха, герпес тощо).

• Причинами набутої глухоти може бути гостра чи хронічна
нейросенсорна приглухуватість, хронічний середній гнійний
отит, перенесений лабіринтит чи менінгіт, отосклероз, травми
голови тощо.

Якщо втрата слуху виникла після п'ятирічного віку, коли дитина вже навчилась говорити, мова збережеться, хоч і змінить­ся. Якщо ж людина ніколи не чула мови оточуючих (народи­лась глухою) чи втратила слух до 3-5 років, вона не навчиться говорити (або навіть втратить набуту мову). Уроджена або на­бута у ранньому дитячому віці глухота перешкоджає спонтан­ному розвитку мови, оскільки дитина не чує ні своєї мови, ні

мови оточуючих і, відповідно, не може навчитись говорити і залишається глухонімою.

Клініка

1. Різке зниження або повна втрата слуху на обидва вуха.

2. Порушення мови або її повна відсутність.

Значний ступінь зниження слуху дитини батьки часто поміча­ють лише наприкінці другого року життя, коли відсутність мови стає явною та примушує звернутись до лікаря. Легке зниження слуху іноді залишається непоміченим протягом багатьох років і бать­ки та вчителі пояснюють недостатній розвиток мови у дитини її неуважністю, зниженням інтелекту. При значному порушенні слу­ху тільки клопіткі заняття з фахівцями-сурдопедагогами дозволять навчити дитину говорити, читати з губ або спілкуватись за допомо­гою жестів (дактиль). У дітей раннього віку кращих результатів розвитку мови досягають, якщо такі заняття розпочинають на 2-3-у році їх життя, коли в нормі закладається основа мовлення.

Передумовою успішного розвитку мови є своєчасне вияв­лення порушень слуху та, по можливості, раннє слухопротезу­вання (призначення слухового апарата), що дозволить дитині чути звуки та мову оточуючих і навчитись говорити.

Профілактика

- уникати контактів з інфекційними хворими (грип, кір, красну­ха тощо), особливо жінкам під час вагітності.

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ ТА ТЕСТИ

Розділ І. НІС ТА НАВКОЛОНОСОВІ ПАЗУХИ

Дайте повну відповідь на запитання

1а. Жінка 27 років звернулась увечері в ЛОР-відділ зі скаргами на виражений біль в правому крилі носа, його набряк, що розповсю­джується на праву щоку і нижню повіку справа, підвищення температу­ри тіла до 38,1° С. При огляді шкіра зовнішнього носа почервоніла, напружена, різко болюча при пальпації. Яка тактика медсестри з приводу цієї пацієнтки?

16. Чоловік 60 років скаржиться на гнійні виділення з лівої полови­ни носа, головний біль, важкість в ділянці лівої щоки, підвищення темпе­ратури тіла до 37,5° С. Хворіє протягом тижня, захворювання пов'язує з переохолодженням. Об'єктивно: болючість при пальпації лівої щоки, на­бряк та гіперемія слизової оболонки лівого середнього носового ходу. Які допоміжні методи обстеження слід провести хворому для встановлення правильного діагнозу?

їв. Під час будівельних робіт чоловіку впав на обличчя шматок скла та відрізав кінчик зовнішнього носа. Ваші дії як медсестри щодо відрізаного фрагмента носа?

1г. Мати привела до вас хлопчика 3 років, в якого спостерігають­ся правобічний нежить та смердючі виділення з правої половини носа, що виникли 2 дні тому на фоні повного здоров'я. Назвіть патологію, яка виникла в цієї дитини?

Виберіть найбільш правильну та повну відповідь

1.1. Яким оком дивляться через отвір у лобному рефлекторі?

а) правим;

б) лівим;

в) двома.

1.2. Який інструмент повинна підготувати медсестра для проведен­
ня передньої риноскопії?

а) шпатель;

б) носове дзеркало;

в) вушну лійку;

г) носоглоткове дзеркало.

1.3. Які інструменти повинна підготувати медсестра для проведення
задньої риноскопії (епіфарингоскопії)?

а) шпатель, носове дзеркало, спиртівку зі спиртом;

б) шпатель, носоглоткове дзеркало, спиртівку зі спиртом;

в) шпатель та вушну лійку;

г) марлеву серветку, носоглоткове дзеркало, спиртівку зі спиртом.

1.4. Виберіть найбільш повну відповідь, де вказано основні функції
носа.

а) дихальна, нюхова, захисна;

б) дихальна, нюхова, захисна, рефлекторна, резонаторна, мімічна;

в) дихальна, нюхова, рефлекторна, резонаторна, голосоутворююча;

г) дихальна, нюхова, рефлекторна, резорбтивна, провідна.

1.5. Що відкривається в нижній носовий хід?
а) лобна пазуха;

б) клиноподібна пазуха;

в) верхньощелепна пазуха;

г) носослізний канал.

1.6. Через який носовий хід роблять пункцію верхньощелепної
пазухи?

а) нижній;

б) середній;

в) верхній;

г) загальний.

1.7 Які додаткові пазухи носа відкриваються в середній носовий хід?

а) лобна;

б) лобна, верхньощелепна та передні й середні комірки решітчастої
кістки;

в) задні комірки решітчастої кістки й основна;

г) всі клітини решітчастої кістки і верхньощелепна.

1.8. За допомогою якого методу можна оглянути верхню носову
раковину?

а) задньої риноскопії; б)передньої риноскопії;

в) середньої риноскопії;

г) орофарингоскопії.

1.9. Які риноскопічні симптоми спостерігаються при гострому риніті?

а) гній у середньому носовому ході;

б) гіперемія та набряк слизової оболонки порожнини носа, слизисто-
гнійні виділення;

в) гіперемія слизової оболонки носа, поодинокі поліпи, утруднене
дихання.

1.10. Які симптоми характерні для гострого гнійного верхньоще­
лепного синуситу?

а) широкі носові ходи;

б) смужка гною в середньому носовому ході;

в) різка атрофія слизової оболонки носа;

г) гіпертрофія слизової оболонки носа, гнійні виділення, носова кро­
вотеча.

1.11. Яка навколоносова пазуха запалюється найменш часто?

а) лобна;

б) верхньощелепна;

в) клиноподібна;

г) решітчаста.

1.12. Які форми хронічних синуситів обов'язково потребують
хірургічного лікування?

а) катаральна, гнійна, поліпозна;

б) поліпозна, змішана;

в) катаральна, гнійна;

г) катаральна, поліпозна.

Розділ II. ГЛОТКА

Дайте повну відповідь на запитання

2а. Мама хлопчика 3 років скаржиться на утруднене носове ди­хання у нього, слизові виділення з обох половин носа, погіршення слу­ху на обидва вуха, нічне хропіння, нічне нетримання сечі, блювання ранками. Назвіть захворювання цього хлопчика?

26. У дівчинки 5 років через 4 год після аденотомії виникла кровотеча через ніс та спльовування крові ротом. Яка тактика медсест­ри з приводу цього?

2в. Хворий 34 років скаржиться на високу температуру тіла (до 38,7 С), сильний біль в горлі, що посилюється при ковтанні, головний біль, озноби. Об'єктивно: розлите почервоніння м'якого піднебіння, піднебінних мигдаликів та дужок. У лакунах мигдаликів жовті нальоти. Вкажіть, які аналізи слід обов'язково зробити хворому для встановлення діагнозу. (1,2)

2г. Хворій 26 років призначена операція з приводу хронічного декомпенсованого тонзиліту. Яку операцію слід провести цій пацієнтці?

2д. Хвороій 45 років лікар встановив діагноз: правобічний пара-тонзилярний абсцес. Які інструменти повинна підготувати медсестра для розкриття абсцесу?

2е. Після накладення зігрівального компреса на шию у хворої виникли біль та паління в ділянці компреса. Яку помилку зробила медсе­стра при накладанні компреса?

2є. Які інструменти повинна підготувати медсестра для проведення операції аденотомії?

Виберіть найбільш повну і правильну відповідь

2.1. Скільки отворів відкривається у глотку?
' а) 1;

б) 3;

в) 5;
г)7.

2.2. Скільки отворів відкривається в носоглотку?

а) 1;
6)2;
в) 3;
г)4.

2.3. Скільки отворів відкривається у ротоглотку?

б) І '" ^Л

в) 3;

г) 4.

2.4. Скільки отворів відкривається у гортаноглотку? ^^х

а) 1; -х

б) 2; ->е

в) 3;
г)4.

2.5. Скільки мигдаликів входить в лімфаденоїдне глоткове кільце
Вальдеєра-Пирогова?

а) 1;

б) 2;

в) 4;

г)6. -

2.6. У що переходить гортаноглотка знизу?

а) у носоглотку;

б) у ротоглотку;

в) у стравохід;

г) у трахею.

■'■ 2.7. Де повинна розміщуватись електрична лампа при проведенні орофарингоскопії?

а) зліва від хворого; • б) справа від хворого;

в) спереду від хворого; ■ г) немає значення.

2.8. Де повинен знаходитись дослідник при проведенні пальцевого
дослідження носоглотки?

а) спереду від хворого;

б) справа від хворого;

в) зліва від хворого;

г) позаду хворого.

2.9. Які інструменти повинна підготувати медсестра для проведен­
ня гіпофарингоскопії (непрямої ларингоскопії)?

а) шпатель, носове дзеркало, спиртівку зі спиртом;

б) шпатель, носоглоткове дзеркало, спиртівку зі спиртом;

в) марлеву серветку, гортанне дзеркало, спиртівку зі спиртом;

г) марлеву серветку, носоглоткове дзеркало, спиртівку зі спиртом.

2.10. Виберіть найбільш повну відповідь, де вказано основні функції
глотки.

а) дихальна, нюхова, захисна;

б) дихальна, захисна, рефлекторна, мовна;

в) дихальна, травна, захисна, мовна;

г) дихальна, нюхова, рефлекторна, резорбтивна, провідна.

2. 11. Який збудник визначають при взятті мазків на дифтерію?

а) бацилу Лефлера;

б) паличку Коха;

в) бліду спірохету;

г) паличку Фріша-Волковича.

2. 12. Звідки беруть мазки у хворих з підозрою на дифтерію зіва? *

а) з носа і зіва;

б) з носа і гортані;

в) із зіва і гортані;

г) з гортані й трахеї.

2. 13. В який термін мазки, взяті у хворих на ангіну, повинні бути доставлені у бактеріологічну лабораторію?

а) 1 год;

б) 2 год;

в) 6 год; ^:

г) 12 год.

2. 14. Який зонд слід використати для змащування зіву розчином Люголя?

а)зонд Кохера;

б) гортанний зонд з нарізкою, на робочий кінець якого щільно накру­
чено вату;

в) гортанний зонд з нарізкою, на робочий кінець якого легко накру­
чено вату;

б) вушний зонд з нарізкою, на робочий кінець якого щільно накруче­но вату.

Розділ III. ГОРТАНЬ, ТРАХЕЯ І БРОНХИ

Дайте повну відповідь на запитання

За. Ви побачили на вулиці чоловіка, якого невідомий вдарив по шиї ребром долоні. Травмований втратив свідомість, у нього різко утруд­нене дихання, із затрудненим вдихом, сіро-синя шкіра обличчя та рук. Яке термінове втручання показане даному пацієнту?

36. У дівчинки 2 років серед повного здоров'я під час гри дрібни­ми предметами раптово виник напад кашлю, вона посиніла та втратила голос. Про яку патологію слід подумати у цієї дівчинки?

Зв. У хлопчика 5 років серед ночі виник напад гавкаючого кашлю. Хворий важко дихає, у нього посиніли нігті рук та кінчик носа, голос збережений. Три дні тому в дитини почалося гостре респіраторне захво­рювання. Про яку патологію слід подумати у цього хлопчика?

Зг. У ЛОР-відділ доставили травмованого з колотою раною шиї. У нього інспіраторна ядуха, змінений голос та кашель, під час якого з рани виділяється піниста кров. Про ураження якого органа слід думати у цього хворого?

Виберіть найбільш повну і правильну відповідь 3.1. На якому рівні у дорослого розташована гортань?

а) на рівні VII шийного хребця;

б) на рівні IV шийного хребця;

в) на рівні IV-VI шийних хребців;

г) на рівні У-У\\ шийних хребців.

3.2. Що розташовується вище гортані?

а) носоглотка;

б) ротоглотка;

в) гортаноглотка;

г) трахея.

3.3. У що переходить гортань знизу?

а) у носоглотку;

б) у гортаноглотку;

в) у стравохід;

г) у трахею.

3.4. Яка функція надгортанника?

а) відгороджує носоглотку від ротоглотки;

б) піднімає та опускає гортань;

в) закриває вхід у гортань при ковтанні;

г) розширює гортань.

3.5. Який хрящ є парним?

а) надгортанник;

б) черпакуватий хрящ;

в) перснеподібний хрящ;

г) щитоподібний хрящ.

3.6. Дайте визначення стенозу гортані? і ■

а) стеноз гортані - це захворювання гортані, що призводить до пору­
шення її захисної функції;

б) стеноз гортані - це звуження просвіту гортані, що призводить до
утрудненого дихання крізь неї;

в) стеноз гортані - це захворювання гортані, що призводить до пору­
шення голосоутворення.

3.7. Назвіть усі стадії клінічного перебігу стенозу гортані:

а) компенсована, субкомпенсована, декомпенсована, асфіксії;

б) компенсована, продромальна, клінічних проявів, зворотного розвитку;

в) компенсована, декомпенсована.

3.8. Назвіть покази до конікотомії?

а) бронхіальна астма;

б) компенсована стадія стенозу гортані;

в) декомпенсована стадія стенозу гортані;

г) асфіксія.

3.9. Яким збудником викликається дифтерія гортані?

а) стафілококом;

б) стрептококом;

в) паличкою Лефлера;

г) паличкою Коха.

3.10. Що таке конікотомія?

а) розсічення кілець трахеї;

б) розсічення перснеподібного хряща;

в) розсічення щитоподібного хряща;

г) розкриття просвіту гортані між щитоподібним і перснеподібним
хрящами.

3.11. Яку кількість медикаментозного розчину слід одноразово вливати в гортань?

а) 0,5-1 мл;

б) 2-3 мл;

в) 3-5 мл.

Розділ IV. ВУХО

Дайте повну відповідь на запитання

4а. Хворий звернувся до лікаря зі скаргами на свербіння в право­му вусі, яке з'явилось тиждень тому після потрапляння води у вуха. Медична сестра при зовнішньому огляді та пальпації лівого вуха, з якого почала огляд, особливостей не виявила, пацієнт поводив себе спокійно. При введенні лійки в лівий зовнішній слуховий прохід хворий напружив­ся та поскаржився на біль у вусі, хоча вушна лійка була невелика і зовсім вільно заводилась у прохід. Назвіть причину виникнення болю при отоскопії лівого вуха.

46. При отоскопії медична сестра бачить, як їй здається, дно зовнішнього слухового проходу, але пізнавальні пункти барабанної пере­тинки не виявляються. У чому помилка медичної сестри?

4в. Після того як медсестра закапала призначені краплі у вухо хворого на гострий гнійний середній отит, пацієнт відчув запаморочен­ня, нудоту, на його обличчі з'явився холодний піт. Поясніть помилку медсестри.

4г. З яких шарів складається зігрівальний компрес на ділянку вуха?

4д. Дитині 5 років з гострим середнім отитом медсестра наклала зігрівальний компрес на праве вухо, який складався з марлевої серветки з розрізом в центрі, зволоженої у теплому напівспиртовому розчині; шару компресного паперу з розрізом в центрі (у розрізи медсестра провела вушну раковину); шару вати товщиною 2-3 см та бинтової пов'язки. Але через 20хе дитина поскаржилась на те, що вона відчуває холод у правому вусі. У чому помилка медичної сестри?

4е. Хворий 26 років звернувся зі скаргами на зниження слуху, шум у вусі, що виникли 2 доби тому. Медсестра провела отоскопію та виявила, що зовнішній слуховий прохід заповнений жовтуватими маса­ми, які повністю обтурували прохід. Вона набрала в шприц Жане теплу

водогону воду та промила вухо, з нього видалилась великих розмірів сірчана пробка. Та відразу ж після промивання хворий відчув різкий біль у вусі та шум. У чому була помилка медсестри?

4є. У ЛОР-відділ вночі доставили хвору, у праве вухо якої 2 год тому заліз тарган. Ваші дії в цій ситуації?

4ж. Чоловіка 36 років, який вже давно хворіє нирковою недостатніс­тю, госпіталізували у ЛОР-відділ з діагнозом: гострий гнійний середній отит, гостра нейросенсорна приглухуватість. З вушних виділень був висія­ний золотистий стафілокок, чутливий до одного з антибіотиків групи аміноглікозидів - гентаміцину. Чи можна вводити цей препарат хворому?

4з. Вам доставили хворого без свідомості з температурою тіла 39,5° С, пульсом 120 уд за 1 хв та гноєтечою з лівого вуха. Він лежить на боку із закинутою назад головою та підведеними до живота колінами і руками. Ваші дії в цій ситуації?

Виберіть найбільш правильну та повну відповідь

4.1. Зі скількох відділів складається вухо людини?
а) 1;

6)2;

в) 3;

г) 4.

4.2. Скільки слухових кісточок є у дорослої людини?
а) 1;

6)2; в) 3; г)4.

4.3. Зі скількох частин складається середнє вухо людини?

а) 1;

б) 2;

в) 3;

г) 4.

4.4. Зі скількох частин складається кістковий лабіринт людини?

а) 1;

б) 2;

в) 3;

■< г)4. ■,:•'- >-

4.5. Чим заповнене середнє вухо людини в нормі?

а) повітрям;

б) ендолімфою;

в) перилімфою; _:

г) кров'ю.

4.6. Чим заповнений кістковий лабірццт людини в нормі?

а) повітрям;

б) перилімфою;

в) ендолімфою;

г) кров'ю.

4.7. Чим заповнений перетинчастий лабіринт людини в нормі?

а) повітрям;

б) перилімфою;

в) ендолімфою;

г) кров'ю.

4.8. Яку воду слід використовувати для промивання зовнішнього
слухового проходу?

а) кип'ячену, кімнатної температури; б)стерильну,кімнатної температури;

в) стерильну, температури тіла;

г) будь-яку.

4.9. Для якого захворювання дорослих характерний біль при на­
тискуванні на козлик?

а) середній гнійний отит;

б) середній катаральний отит;

в) фурункул зовнішнього слухового проходу;

г) лабіринтит.

4.10. Турунди якої довжини повинна підготувати медсестра для
введення в зовнішній слуховий прохід?

а) 0,5-1 см;

б) 2-4 см;

в) 7-8 см;

г) 10-15 см.

4.11. Яке захворювання супроводжується флюктуацією вушної
раковини?

а) перихондрит вушної раковини;

б) дифузний зовнішній отит;

в) середній гнійний отит;

г) лабіринтит.

4.12. Які інструменти повинна підготувати медсестра для прове­
дення отоскопі!'?

а) балон Політцера;

б) шприц Жане;

в) носові дзеркала;

г) вушні лійки різного діаметра.

4.13. Які краплі можна закапувати у вухо?

а) будь-які;

б) стерильні, кімнатної температури;;

в) призначені лікарем, підігріті до температури тіла;

г) стерильні, підігріті до температури тіла.

4.14. На який час накладають зігрівальний компрес на вухо?

а) 1 год;

б) 3 год;

в) 6 год;

г) 24 год.

4.15. Яку кількість рідини повинна підготувати медсестра для ви­
далення сірчаної пробки із зовнішнього слухового проходу?

а) 100 мл;

б) 200 мл;

в) 500 мл;

г) 1000 мл.

4.16. Яке положення повинен займати хворий при проведенні зви­
чайної отоскопи?

а) сидіти рівно і прямо;

б) лежати на боку з припіднятою головою;

в) сидіти із закинутою назад головою;

г) сидіти, схиливши голову до протилежного плеча.

4.17. Куди відтягують вушну раковину при проведенні отоскопи' у
дітей?

а) назад, вниз і назовні;

б) назад, вгору і назовні;

в) вперед, вгору і назовні;

г) вперед, вниз і назовні.

4.18. Куди відтягують вушну раковину при проведенні отоскопи'у
дорослих?

а) назад, вниз і назовні;

б) назад, вгору і назовні;

в) вперед, вгору і назовні;

г) вперед, вниз і назовні.

ВІДПОВІДІ НА СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ ТА ТЕСТИ

Розділ І. НІС ТА НАВКОЛОНОСОВІ ПАЗУХИ

І.а. Терміново викликати чергового лікаря через можливий розвиток

важких внутрішньочерепних ускладнень. 1.6. Оглядову рентгенографію навколоносових пазух. І.в. Відрізаний фрагмент носа промити, занурити у пляшку з розчином

антибіотика та обкласти льодом. Терміново направити хворого разом

з відрізаним фрагментом в медичний заклад, де зможуть пришити

відрізаний шматок. І.г. Стороннє тіло правої половини носа.

Відповіді на тести

1.9 б

1.8 а

1.6 а

1.7 б

1.4 в

1.3 б

1.5 г

1.2 б

1.1 б

1.10 1.11 1.12 б в б

Розділ II. ГЛОТКА.!--

2а. Аденоїди.

26. Негайно повідомити чергового або лікуючого лікаря про виникнення

післяопераційної кровотечі. При неможливості цього зробити ввести

кровозупинні засоби. 2в. Взяти мазки із слизової оболонки зіва та носа на дифтерійну паличку.

Загальний аналіз крові.

2г. Тонзилектомію.

2д. Скальпель, затискач Пеана, перев'язувальний матеріал, розчин анес­тетика, розчин для полоскання глотки.

2е. Використала нерозведений спирт, що викликало опік шкіри.

2є. Баночку для стерильного знеболювального розчину; шприц з довгою голкою; конхотом; набір аденотомів; шпатель; стерильний перев'язу­вальний матеріал.

Відповіді на тести 2.1 2.2 2.3 2.4 2.5 2.6 2.7 2.8 2.9 2.10 2.11 2.12 2.13

 

Розділ III	. ГОРТАНЬ, ТРАХЕЯ І	БРОНХИ
За.	Конікотомія.
36.	Стороннє тіло гортані.
Зв.	Несправжній	круп.
Зг.	Гортані.
	В і	Д П 0 В І	д і н а т	є	С	т и
3.2	3.3 3.4	3.5 3.	6 3.7	3.		3.9	3.10 3.1
в	г в	б б	а	г		в	г а

Розділ IV. ВУХО

4а. Лійка вибрана неправильно — занадто малого діаметра, вона досягла кісткового відділу зовнішнього слухового проходу та, торкаю­чись шкіри, викликала біль.

46. Голові хворого не надано правильного положення: з поворо­том та відхиленням до протилежного плеча, тому медсестра бачить не барабанну перетинку, а задню стінку зовнішнього слухового проходу.

4в. Перед закапуванням крапель у вухо розчин не був підігрітий до температури тіла, що викликало калоричну вестибулярну реакцію.

4г. 1. Марлева серветка з розрізом в центрі, зволожена у теплому напівспиртовому розчині.

2. Компресний папір (целофанова плівка) з розрізом в центрі.

3. Шар вати товщиною 2-3 см.

4. Бинтова пов'язка, шапочка чи хустинка.

4д. При накладанні компреса на вухо шар компресного паперу не перекривав на 1-2 см зі всіх боків зволожену в спиртовому розчині марлеву серветку.

4е. Медсестра почала промивати вухо, не з'ясувавши, чи хворів у минулому пацієнт вушними хворобами. А у пацієнта була "суха" перфо­рація барабанної перетинки, потрапляння води у барабанну порожнину викликало подразнення слизової оболонки середнього вуха.

4є. Треба спочатку закапати в праве вухо 7-10 крапель теплого спиртового розчину (борної кислоти, левоміцетину тощо), осушити прохід та промити його за допомогою шприца Жане теплим рожевим розчином марганцевокислого калію. Якщо при цьому таргана не вдалося видалити із зовнішнього слухового проходу, слід викликати лікаря, який видалить стороннє тіло інструментами.

4ж. Цей препарат вводити хворому не можна через те, що всі антибіотики групи аміноглікозидів мають ототоксичну дію, яка особливо виражена при нирковій недостатності. 4з. Негайно викликати чергового лікаря; перевірити симптоми ри­гідності потиличних м'язів та Керніга; покласти хворого в палату, в якій забезпечити повний спокій, тишу, тепло та затемнити вікна.

4.1 4.2 в в

4.5 а

4.6 б

4.3 4.4

Відповіді на тести

4.9 в

4.8 в

4.12 4.13 4.14 4.15 4.16 4.17 4.18г в в в г а б

4.7 в

Підручник Яшан І.А., Заболотний Д.І., Яшан О.І., Ковалик П.В., Протасевич Г.С. МЕДСЕСТРИНСТВО В ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГІЇ (підручник для медичних сестер)

Літературний редактор В.Г. Ситар Технічний редактор Л.В. Кравчук, С.Т. Сисюк Коректор /./. Папуша Художнє оформлення обкладинки П.С. Кушик, Комп'ютерна верстка Г.О. Жмурко

4.10 4.1 б а

Підписано до друку 23.11.99. Формат 60x84/16. Папір офсетний №1.

Гарнітура Апііциа.

Друк офсетний. Ум. друк. арк. 13,72. Обл.-вид. арк. 12,33. Наклад 3000 пр. Зам. № 35.

Оригінал-макет підготовлений у відділі комп'ютерної верстки

видавництва "Укрмедкнига".

Україна, 282001, м. Тернопіль, майдан Волі, 1.

Надруковано в друкарні видавництва "Укрмедкнига".

Україна, 282001, м. Тернопіль, майдан Волі. 1.

У підручнику подано основним матеріал з анатомії, фізіології, ме­тодик дослідження вуха, горла та носа, а також відомості про най­частіші захворювання ЛОР-органів і способи їх лікування. Особлива увага звертається на функції медичної сестри при обслуговуванні ото­риноларингологічних хворих у поліклініці, ста­ціонарі, під час опе­рацій та маніпуляцій. Підручник розрахований на студентів вищих ме­дичних закладів 1-11 рівнів акредитації.