Гострий верхньощелепний синусит (гострий гайморит)

Гостре запалення верхньощелепної пазухи - досить часте захворювання. Розрізняють дві форми гострого верхньощелепно­го синуситу: катаральну і гнійну.

Збудниками синуситів переважно є віруси (грипу, адено-, Риновіруси) стафілококи, стрептококи, диплококи тощо.

Я 7

 

Фактори, що сприяють виникненню запалення

1. Хронічні захворювання слизової оболонки носа (гіперпластичні
й атрофічні риніти).

2. Викривлення перегородки носа.

3. Захворювання 4-7-го верхніх зубів (одонтогенний верхньо­
щелепний синусит).

Клініка

' Біль в ділянці верхньощелепної пазухи.

• Головний біль.

• Гнійні виділення з носа.

• Закладання носа.

• Зниження нюху.

• Відчуття неприємного запаху в носі.

Риноскопія

• Гіперемія і набряклість слизової оболонки середнього відділу

носа.

• Смужка гною під середньою носовою раковиною.

Для діагностики гострого верхньощелепного синуситу ви­користовують:

1. Діафаноскопію.

2. Рентгенографію.

3. Комп'ютерну томографію.

4. Пункцію верхньощелепної пазухи.

Лікування

1. Ліжковий режим.

2. Антибіотики.

3. Сульфаніламідні препарати.

4. Саліцилати.

5. Антигістамінні препарати.

6. Судинозвужувальні краплі до носа.

7. Пункція і промивання пазухи.

8. Фізіотерапевтичні методи (УВЧ, діатермія, солюкс тощо).

9. При одонтогенному гаймориті - видалення хворого зуба.

10. Хірургічне лікування - розкриття гайморової пазухи (гаймо-
ротомію) виконують при неефективності консервативних ме­
тодів, а також при внутрішньочерепних чи орбітальних усклад­
неннях синуситу або при підозрі на них.

ГОСТРИЙ ФРОНТИТ Причини

Ті ж самі, що і при гострому гаймориті, за винятком одонто-генних причин.

Клініка

1. Біль у ділянці лоба (особливо з боку ураженої пазухи).

2. Відчуття тиску в оці з боку запаленої пазухи.

3. Світлобоязнь.

4. Зниження нюху.

Передня риноскопія

• Гіперемія і набряклість слизової оболонки середнього відділу
носа;

• Смужка гною під середньою носовою раковиною.

На рентгенограмі або комп'ютерній томограмі спостеріга­ють затемнення лобних пазух.

Лікування

1. Консервативні методи лікування такі ж, як і при гострому верх­
ньощелепному синуситі.

2. Хірургічне розкриття лобної пазухи (фронтотомію) застосовують
при внутрішньочерепних і орбітальних ускладненнях або при
підозрі на них.

ГОСТРИЙ ЕТМОЇДИТ Клініка

1. Біль в ділянці перенісся.

2. Головний біль.

3. Порушення нюху.

4. Закладання носа.

5. Слизові виділення з носа.

6. Затемнення клітин решітчастого лабіринту на рентгенограмі
або на комп'ютерній томограмі.

Риноскопія

Гній у верхньому і середньому носових ходах. Почервоніння та набряк слизової оболонки носа.

Лікування

1- Консервативне лікування таке ж, як і при гострому верхньоще­лепному синуситі.

2. За показаннями вдаються до оперативного лікування - етмої-дотомії, при підозрі орбітальні ускладнення виконують реві­зію періорбітальної ділянки.

ГОСТРИЙ СФЕНОЇДИТ

Клініка '■:!

1. Головний біль, який віддає в потилицю.

2. Нежить.

3. Зниження нюху.. '

4. Загальне нездужання.

Риноскопія

Гній у верхньому носовому ході й у носоглотці. Для уточнення діагнозу роблять рентгенографію, рідко -зондування основної пазухи.

Лікування

1. Консервативне лікування таке ж як і при гострому верхньоще­
лепному синуситі.

2. При підозрі на внутрішньочерепні або орбітальні ускладнення
виконують операцію на основній пазусі.

ХРОНІЧНІ СИНУСИТИ і;

і Хронічні синусити - хронічне запалення навколоносозвдх пазух.

Причини з

• Перехід гострого запалення пазухи у хронічну форму. -

• Патологічні зміни в носі (хронічний гіпертрофічний риніт, полі-
поз носа, викривлення перегородки носа тощо), які порушу­
ють вентиляцію пазухи та відтік її вмісту у порожнину носа.

• Зниження реактивності організму. р

• Професійні фактори. _№
І Виділяють такі основні форми хронічних синуситів:

1І Катаральна.

2: Гнійна.

3.' Поліпозна.

4. Поліпозно-гнійна.

За ураженням тієї чи іншої пазухи розрізняють хронічні: верхньощелепний синусит, фронтит, етмоїдит та сфеноїдит.

ХРОНІЧНИЙ ВЕРХНЬОЩЕЛЕПНИЙ СИНУСИТ (ХРОНІЧНИЙ ГАЙМОРИТ)