Захворювань гортані, трахеї і бронхів

При дослідженні гортані, насамперед, проводять її зовнішній огляд і пальпацію. Зовнішній огляд дозволяє визначити симет­ричність гортані, її набряк, положення та стан відносно до суміж­них ділянок шиї.

 

ПАЛЬПАЦІЯ ГОРТАНІ

Виконують великим та чо­тирма пальцями однієї руки (рис. 3.3) сабо пальцями обох рук. При цьому визначають рухо­мість гортані, стан її хрящів, на­явність набряку тканин, болю­чості та крепітації. Зміщуючи гортань в боки, визначають симп­том "хрусту": хрускотіння гор­тані є нормальним, відсутність цього симптому вказує на мож­ливе захворювання гортані.

Рис. 3.3. Пальпація гортані.

НЕПРЯМА ЛАРИНГОСКОПІЯ Необхідні засоби:

1. Гортанне дзеркало, діаметром 2-3 см, закріплене на держальці.

2. Марлева серветка.

3. Спиртівка, заповнена спиртом.

Непряма ларингоскопія є одним з основних інструменталь­них методів дослідження гортані. її виконують таким чином. Хво­рий сидить навпроти лікаря, широко відкриває рот та висовує язик. Дослідник великим і середнім пальцями лівої руки через марлеву серветку утримує за кінчик витягнутий язик, вказівним пальцем підтримує верхню губу. Правою рукою вводить дзеркало в глотку, обережно відтискаючи м'яке піднебіння та язичок назад і вгору до задньої стінки глотки. Язик може утримувати правою рукою і сам обстежуваний. Дзеркало, щоб воно не запотіло, перед введенням ^Злегка нагрівають на спиртівці з боку його дзеркальної поверхні або опускають на декілька секунд у гарячу воду. Після нагрівання ^^зеркала обов'язково перевіряють його температуру, доторкнув­шись до тильної поверхні своєї кисті. Гортанні дзеркала, позна­ці літерою "К" на зворотньому боці, можна кип'ятити. Інші ^еРкала кип'ятіння не витримують, і для стерилізації їх опуска-^ь на 10-15 хв у антисептичні розчини, після чого споліскують Р^евареною водою і витирають марлевою серветкою.

Рис. 3.4. Непряма ларингоскопія.

Гортанне дзеркало вво­дять у глотку дзеркальною по­верхнею вниз під кутом 45° до горизонталі. При цьому намага­ються не торкатись кореня язи­ка та задньої стінки глотки, щоб уникнути блювотного рефлек­су (рис. 3.4). В цей час хворо­му пропонують по черзі дихати та протяжно вимовляти звук "Е" або "І". При вимовлянні цих звуків надгортанник піднімаєть­ся та зміщується вперед, що дає змогу оглянути просвіт і внут­рішню частину гортані. Ті частини гортані, що містяться спереду (надгортанник), у дзеркалі відбиваються вгорі, а задня стінка гор­тані (черпакуваті хрящі) - внизу (рис.3.5). Трохи змінюючи по­ложення дзеркала, частинами оглядають всі відділи гортані, оск­ільки зображення всього органа одночасно не вміщається у неве­ликому дзеркалі. При фонації (вимовлянні звуків "Е", "І") голосові складки змикаються, а під час дихання - розходяться, дозволяю­чи оглянути підголосовий простір та верхні відділи трахеї.

Рис. 3.5. Ларингоскопічна картина при диханні (а) та при Ф⁰' нації (б): 1 - міжчерпакуватий простір; 2 - черпакуватий хрящ; 3 — клиноП⁰ дібний хрящ; 4 — черпалонадгортанна складка; 5 - надгортанник; 6 - голосов щілина; 7 - вестибулярна складка; 8 - голосова складка.

При непрямій ларингоскопії в дзеркалі видно такі відділи гортані: надгортанник, черпакуватонадгортанні складки, обриси черпакуватих хрящів і міжчерпакуватий простір, голосові та вес­тибулярні (шлуночкові) складки, гортанні шлуночки, підскладко-вий простір та верхню частину трахеї (рис. 3.5).

ПРЯМА ЛАРИНГОСКОПІЯ Необхідні засоби:

1. Ларингоскоп або зігнутий під кутом шпатель.

2. Анестетик (10% аерозоль лідокаїну, 2% розчин дикаїну тощо).

3. Марлева серветка.

Гортань можна оглядати також за допомогою прямої ла­рингоскопії, переважно у положенні хворого на спині з підкладе­ним під плечі валиком. При цьому огляд гортані проводиться

безпосередньо оком лікаря
без дзеркальних пристосу­
вань - у прямому зображенні.
Перед маніпуляцією слід доб­
ре знеболити слизову оболон­
ку рота, глотки та гортані
аерозолем чи змащуванням
розчином анестетика, на зуби
хворого накладають марлеву
•"""",, серветку, щоб не травмувати

'''" -,...- ■ '• ' ' їх. Якщо джерело світла зна-

ходиться на кінці клинка ла­рингоскопа, можна не засто-

^р»с 3.6. Пряма ларингоскопія. совувати лобний рефлектор.

Відхиляють голову хво-

Р°^го назад, а корінь язика сильно відтискають клинком ларингос­копа вниз та вперед. Потім заводять ларингоскоп в нижні відділи ^л°тки, відхиляючи надгортанник вперед (рис. 3.6). Досягають ^акого положення, коли порожнина рота, глотка і гортань будуть ^а одній прямій лінії, що дозволить послідовно оглянути надгор-^Ник, черпакуваті хрящі й голосові складки.

ДОСЛІДЖЕННЯ ТРАХЕЇ ТА БРОНХІВ і

До основних методів дослідження трахеї належать непря­ма трахеоскопія, пряма трахеобронхоскопія та фібротрахеоброн-

хоскопія.

Непряму трахеоскопію можна проводити, використову­ючи звичайне гортанне дзеркало. При звичайній непрямій ларин­госкопії практично завжди можна побачити лише верхню части­ну трахеї. У деяких обстежуваних під час глибокого вдиху тра­хею видно майже по всій її довжині.

Для більш детального дослідження трахеї викону­ють пряму трахеобронхо­скопію. Положення хворого при проведенні цього дослі­дження може бути різним: си­дячим, лежачим на боці, на спині або на животі. Пряма трахеоскопія буває верхньою і нижньою. При верхній тра-хеоскопії трубку вводять у трахею через рот, а при ниж­ній - через уже наявний тра-хеостомічний отвір.

Рис. 3.7. Фіброларинготрахеоброн­хоскопія.

Найбільш інформатив­ним та щадним методом дос­лідження гортані, трахеї та бронхів є фіброларинготрахеобронхоскопія, яку виконують за допомогою волоконного бронхоскопа (рис. 3.7).

Хворий лежить на спині. Знеболюють слизову оболонку носа, глотки та гортані змащуванням та заливанням у їх просвіт розчину анестетика. Бронхоскоп вводять через одну половий)' носа та глотку в гортань, а при необхідності - у трахею ^та бронхи. Перевагою цього методу є можливість оглянути ш ночки гортані (які звичайними засобами дослідити не м во), головні та часткові бронхи, а також взяти шматочок нин для дослідження (біопсія).

ВВЕДЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ДО ГОРТАНІ

До основних маніпуляцій при лікуванні захворювань гор­тані й трахеї належать: змащування слизової оболонки гортані лікарськими засобами, вливання в гортань медикаментозних се­редників, вдування в гортань порошкоподібних речовин та інга­ляції - вдихання розпилених лікарських засобів.

Не пошкодь!

Особливі вимоги слід ставити до всіх інструментів, які вводять в гортань і трахею. їх треба ретельно перевірити, щоб уникнути попадання частин інстру­ментів у гортань, трахею чи бронхи.