Вибір варіанта моделі управління запасами

Вибір варіанту моделі управління запасами ґрунтується на аналізі якісних особливостей функціонування систем управління запасами, які реалізують викладені вище принципи. Розглянемо ці особливості для основних моделей.

Модель з періодичним поповненням запасів і q = const не має зворотного зв’язку і процес виявляється некерованим. Така стратегія – типу – відповідає нормативному постачанню і може бути застосована лише в умовах стабільного попиту.

Періодична модель з граничним верхнім рівнем  є більш гнучкою і швидко реагує на зміну попиту. Область застосування такої моделі – задачі при високій ціні штрафів. Її недолік – деяке підвищення середнього рівня запасу і надлишкова чутливість до попиту (систему лихоманить).

Моделі з періодичним поповненням мають загальний недолік – нерегульовану частоту замовлень. Це викликає надлишкові транспортні і адміністративні витрати після періодів з низьким попитом і підвищують середню нестачу при високому попиті. З іншого боку, їх перевагою є збіг моментів перегляду і замовлення, що зводить до мінімуму витрати на перегляд і пов’язану з ним обробку інформації. Крім того, стратегії періодичного типу при можливості суміщення замовлень по декількох номенклатурах дозволяють організувати поставки по системі кратних періодів і тим самим досягти додаткового зниження витрат на замовлення по всіх номенклатурах у сукупності.

Інший тип моделей – -моделі з нижнім критичним рівнем . Функціонування системи управління запасами, яка описується цією моделлю, визначається розміром партії поповнення запасу і моментом подачі замовлення на поповненя запасу. У таких моделях кожний раз при зниженні рівня запасів до певного рівня  подається замовлення на партію розміру  Задача аналізу таких систем полягає у визначення оптимального розміру партії  що замовляється, і моментів подачі замовлень на поповнення. Застосування -моделей вимагає введеня оперативної інформації, для того щоб точно відстежувати моменти зниження запасу до критичної точки – точки подачі замовлення

Інша процедура управління передбачає два рівня запасів  і . Якщо рівень запасу знижується до  при надходження деякого замовлення, то подається замовлення на поповнення запасу розміром

Модель системи двох рівнів  є найбільш гнучкою по відношенню до попиту і дозволяє підтримувати відносну постійність запасу поблизу критичного рівня при достатньо рідких поставках. У практичному використанні вона складніша, ніж -модель.

Із більш складних стратегій може знайти застосування “трипараметрична стратегія”  – контролювати запас через інтервали T, але робити замовлення  лише при умові  

Слід відмітити, що область застосування теорії управління запасами не обмежується складськими операціями. Зокрема, під запасом можна розуміти:

Ø наявність товару;

Ø робочу силу, яка планується для виконання певного завдання;

Ø розмір капіталу страхової компанії;

Ø місткість складських приміщень;

Ø вантажопідйомність транспортних засобів;

Ø виробничу потужність підприємства;

Ø чисельність персоналу даної кваліфікації (при плануванні підготовки кадрів тощо).

У відповідності з цим змінюється зміст слова “замовлення”, під яким тепер розуміється більш загальний акт управління (закупівля товару, придбання устаткування тощо; під поставкою розуміється реалізація відповідного акту. Таким чином, при відповідному переосмисленні елементів моделі методами теорії запасів можна розв’язувати широке коло задач оптимального планування та управління.

Контрольні запитання

1. Яка стратегія управління запасами називається оптимальною.

2. Які параметри системи управління запасами не залежить від розміру замовлення.

3. Чи є витрати на оформлення замовлення параметром системи управління запасами, який не залежить від розміру замовлення.

4. Чи передбачає стратегія управління запасами вибір оптимального розміру замовлення.

5. Чи є попит на предмети постачання параметром моделі управління запасами.

6. Який характер має попит на предмети постачання – детермінований чи випадковий.

7. Із яких витрат складається вартість кожного постачання, які не залежать від обсягу партії, що замовляється, і витрат, що залежать від обсягу партії.

8. Як оцінити втрати від дефіциту в моделі управління запасами з дефіцитом.

9. Як визначаються загальні втрати у системі управління запасами з дефіцитом.

10. Чи можуть бути штрафи за дефіцит пропорційними середній нестачі товарів за період і тривалості існування нестачі.

11. Дати означення критерія ефективності стратегій управління у моделях систем управління запасами.

12. Із яких вартісних елементів складається функція загальних витрат або прибутку системи управління запасами.

13. Дати означення стратегія функціонування системи управління запасами.

14. Чи є об’єм партії поповнення запасу і точка замовлення поповнення факторами, які визначають оптимальну стратегію функціонування системи управління запасами.

15. Які моделі систем управління запасами більш адекватні реальним системам – детерміновані чи стохастичні.

16. Чи є втрати від дефіциту суттєвою складовою загальних витрат у моделі управління запасами, у якій допускається заборгованість.

17. Чи може у системі управління запасами у будь-який момент часу бути більше одного невиконаного замовлення.

18. Чи залежить кількість невиконаних замовлень від терміну поставки замовлення на поповнення запасу (або запізнення поставки).

19. Дати означення періодичної стратегії функціонування системи управління запасами. Яким є рівень запасу в момент замовлення поставки.

20. Дати означення критичного рівня замовлення (точки замовлення)

21. Навести класифікацію моделей систем управління запасами.

22. Дати характеристику системи управління запасами із стратегією  двох рівнів.