ТОП 10:

Професійна стратифікація: форми та особливості



Розмаїття професій обумовлює наявність у суспільстві числен­них професійних груп, які відрізняються не тільки певним родом трудової діяльності, а й різним соціальним статусом. Існування в суспільстві професій, одні з яких вважаються більш престижними порівняно з іншими, також дає можливість говорити про наявність у суспільстві певної професійної стратифікації.

Соціальна стратифікація, як уже зазначалося, – це диференціація певної сукупності людей (населення) на класи або групи в ієрархічному ранзі. Вона находить вираз в існуванні вищих і нижчих верств. Її основа і сутність полягає в нерівномірному розподілі прав і привілеїв, відповідальності та обов’язків, наявності або відсутності соціальних цінностей і влади та впливу серед членів тої чи іншої суспільності. Конкретні форми соціальної стратифікації різноманітні і численні. Існування професійної стратифікації пов’язане з таким: певні професії завжди представляють верхні соціальні верстви, у той час, як інші майже завжди знаходяться біля основ соціальної піраміди; феномен професійної стратифікації проявляється і в середині кожної професійної сфери: люди в кожній з цих стратифікацій діляться на багато рівнів та рангів; від верхніх рангів, які здійснюють контроль до нижніх, які контролюють.

П.Сорокін зазначав, що професійна стратифікація проявляється у двох формах:

· внутрішньопрофесійна − стратифікація кожної професійної групи,

· міжпрофесійна − ієрархія основних професійних груп.

В основі внутрішньопрофесійної стратифікації, на думку П.Сорокіна, лежить поділ кожної професійної групи на три верстви:

а) підприємці, або господарі, які є економічно незалежними і їх діяльність пов’язана з організацією і контролем „своєї справи” і „своїх службовців”;

б) службовці вищої категорії, такі як директори, менедже­ри, головні інженери тощо − усі вони грають дуже важливу роль в ор­ганізації виробництва, хоч і продають свою робочу силу й отримують за це заробітну плату;

в) наймані працівники, які також продають свою робочу силу, але набагато дешевше, ніж попередня група, крім того, вони є в основному працівниками фізичної праці, а тому зале­жать у своїй діяльності від інших. Такі верстви існували й існують зараз у всіх відносно розвинутих суспільствах, належність до них визначає різне соціальне становище представників одних і тих же професійних груп на соціальному рівні.

Існування міжпрофесійної стратифікації проявлялося по-різному в минулому і неоднозначно дає про себе знати зараз. У кастовому суспільстві виражалося в існуванні низьких та вищих каст. Згідно з класичною теорією кастової ієрархії, кастово-професійні групи скоріше накладаються однае на одну, ніж розташовуються поряд на одному та тому ж рівні. В основі сучасної міжпрофесійної стратифікації лежить рівень інтелекту, необхідний для успішного виконання професійних обов’яз­ків, а також важливість професії для виживання й функціонування суспільства,.

Успішне виконання функцій організації і контролю, звичайно, вимагає більш високого рівня інтелекту. І чим складніші професійні функції, тим вищий рівень інтелекту, що потрібний. П.Сорокін в ро­боті „Соціальна та культурна мобільність” наводить шкалу відповід­ності індексу інтелекту й певних професій, розроблену Ф.Барром, що показує, як зростає рівень інтелекту у зв’язку з ускладненням про­фесійних функцій.

Шкала професійного статусу за Ф.Барром

Індекси інтелекту Професії
0...4.29 випадкова робота, ремонтники, проста селянська праця, сміттярі
5,41... 6,93 водій, рознощик, швець, перукар  
7, 05... 10, 83 ремонтник широкого профілю кухар, фермер, полі­цейський, будівельник, поштар, водопровідник, телеграфіст, гончар, кравець
10,86... 16, 28 детектив, клерк, виконроб, бібліотекар, медична сестра, редактор, учитель школи, фармацевт, викладач вузу, провідник, лікар, інженер, ар­тист, архітектор, стенографістки
16, 58... 17, 50 інженер-консультант, адміністратор системи ос­віти, лікар, журналіст, оптовий торговець
17,81. .. 20,71 професор університету, видатний музикант, за­гальнонаціональні офіцій-ні особи, видатний письменник, талановитий новатор, дослідник

 

 

Соціальна роль професій

1. Члени однієї професійної групи схожі між собою в багатьох відносинах.

2. Внаслідок цієї подібності особи, що належать до одних професійних груп, притягуються на ґрунті спільних потреб і інтересів, з іншого боку, вони вступають у протиріччя, антагонізуються з представниками інших професій.

3. У результаті має місце професійне розшарування суспільства та соціальна нерівність представників різних професій.

4. Соціальна роль професій більш помітна, коли мають місце закриті професійні групи, що в основному складаються з нащадків та довічних членів. У професіях, що швидко оновлюються склад їх членів, рівень корпоративності та відмінності від інших меншин.

У населенні, де міжпрофесійна мобільність індивідів більш інтенсивна, де індивіди частіше змінюють професію, антагонізм різних професійних груп менш гострий.

Вважається, що соціально значущими завжди були професії, по­в’язані з функціями організації і контролю. П.Сорокін зазначає: погана поведінка солдатів може не вплинути надто на всю армію, недобросовісна ж робота командуючого автоматично впливає на всю армію. Крім того, посідаючи життєво важливе місце в суспіль­стві, хоча б у силу такого об’єктивно впливового становища, відпо­відні професійні групи забезпечують для себе максимум привілеїв і влади в ньому.

Збереженню професійної стратифікації сприяють і ті впливи, що мають професії на людину. На думку соціологів, основними формами впливу професії на людину є

· Вплив професії на зовнішній вигляд людини, зокрема, аналогічної будови.

· Вплив професії на людину та її поведінку.

· Вплив професії на психічні особливості людини.

· Вплив професій на спосіб життя людини.

Вплив професії на зовнішній вигляд людини проявляється в професійному відборі. Він пов’язаний з тим, що в багатьох професіях, щоб попасти в певну професійну групу, людина повинна мати певні фізичні особливості. Ці обставини приводять до своєрідного відбору: щоб стати співаком, треба мати хороший голос, тобто певну будову голосового апарату: товста людина не може бути акробатом, каліка – військовим, глуха – хорошим музикантом. Це приводить до того, що склад професійних груп з анатомічної сторони повинно бути різним, а члени однієї і тієї ж професійної групи повино бути схожими саме в тих відносинах, які впливають на сам характер даних професій (акробати – люди з гнучким та еластичним тілом, ті, хто займається сплавом лісу в Карпатах – сильними людьми з добре розвиненою мускулатурою).

Професійна діяльність примушує, у свою чергу, людський організм пристосовувати до певної праці, що викликає надмірний розвиток одних частин тіла, які непотрібні для цієї роботи органів, у музикантів (піаністів) розвивається мускулатура пальців і кисті, стає грубою шкіра в землеробів, спостерігається скривлення хребта в тих, хто багато часу проводить за письмовим столом, значна деформація всього тіла має місце в атлетів, акробатів.

Сюди можна додати й професійні хвороби − голос у співаків, учителів, захворювання дихальних шляхів у шахтарів. Навіть недосвідчений спостерігач пояснить різницю між зовнішнім виглядом землероба і робітника, що працює в цеху, ученим з лабораторії. Смертність, що коливається від професій до професій, також підтверджує цю закономірність.

Більш-менш тривале виконання професійних актів накладає відбиток на зовнішні рухи людини і на її вигляд. Наприклад, хода моряків (качаються та перевалюються), хода священиків (плавні та величні рухи), „військова” виправка офіцерів. Ще помітніше вплив професій виявляється в словесних рефлексах: манері говоріння, термінології, голосній промові, чітка дикція. Одяг людини при виконанні професійних обов’язків („форма” медиків, військових тощо). Обличчя – довге волосся та борода у священиків, коротка зачіска військових, багато косметики на обличчі повії та інше.

Професія впливає й на психічні особливості людини. Тут діє той же професійний відбір (у даному випадку „психічний відбір”), про який ішлося раніше: певні професії вимагають відповідних психічних властивостей від людини. Людина, що не має їх або не може потрапити в цю професійну групу, або, навпаки, за непридатність виключається з часом з неї (наприклад, неуважна людина не може бути бухгалтером, казначеєм; людина відверта і щира – дипломатом, „не фанатик” − лідером релігійної секти або революційної партії). Завдяки такому відбору члени однієї професійної групи психічно будуть схожими (саме в тих властивостях, які вимагає дана професія).

Будь-яка професія для задовільного виконання вимагає відповідної психічної адаптації до себе. Професія співака, музиканта вимагає від нього музичного слуху і постановки голосу, професія художника – гостроти сприйняття світлових та кольорових тонів і гам. Без розвитку відповідних властивостей люди не могли б залишатися в їхній професії, а тим більше задовільно виконувати свої обов’язки. Вони були б виключені з неї або самі пішли б.

Важко здійснити якісь дії з першого разу, однак після неодноразового повторення це виходить набагато простіше. Сприйняття та увага людей, наприклад, підлягають такому професійному впливу. Людина краще сприймає об’єкти і явища, що відносяться до її професії, до них вона ставиться з більшим розумінням. Приклади: коректор-професіонал легко помічає помилки (учитель); лікар з досвідом помітить симптоми, які не бачить спеціаліст. Якщо взяти пейзаж, то різні люди звернуть увагу на різні його аспекти: селяни – на склад покриття, художник – на поетичну красоту, фарби, історик – на історичну пам’ятку тощо. Експерименти підтверджують, що людина запам’ятовує більше тих предметів, які пов’язані з її професією.

Проявом впливу професії на людину є і факт гіпертрофічної оцінки важливості та значення своєї професії зі сторони професіонала. На думку Сорокіна, як підсумок такого впливу – виникнення професіональних типів: солдат, матрос, банкір. У результаті виробляється „корпоративний дух”, який проявляється в особливій професійній солідарності, єдності інтересів, світогляду в „професійній етиці”.

Професія кожної людини деформує її душу за певним образом і складом. Від характеру людини значною міроюі залежить характер її ідеології, духовного багатства, етики, симпатії та антипатії, звичок та інше. Професія кожного нав’язує свою точку зору, на основі якої людина сприймає світ, явища і реагує на роздратування. Отже, професія має велике значення у визначенні психічного стану людини, а вплив професії розповсюджується на все наше духовне життя і тим сильніше, чим довше людина займається в межах своєї професії.

Професії впливають на поведінку й спосіб життя людини.Вона обумовлює місце проживання, характер житла, одягу, їжі. Якщо середній дохід однієї професії один і той же, то саме через це часто життя буває схожим. Прямо або опосередковано професія виражає: бюджет часу людини, час їжі, процес роботи, сну, відпочинку тощо; її житло та обстановку; їжу; одяг; потреби та засоби їх задоволення; характер розваг (ресторани, бари, театр та інше); сімейний стан; засоби підтримки знайомств та коло знайомих; слідування певним правилам (деякі професії вимагають у їх представників певних особистих якостей).

Оскільки професія має таке велике значення для людини, вона відповідно має вплив і на соціальні процеси, бо вони в кінцевому рахунку складаються із вчинків людей.







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.234.223.162 (0.006 с.)