ТОП 10:

Генетична структура суспільства



Генетична структура суспільства – це сукупність людей, що відрізняються за характером їх зв’язку з місцем проживання. Вона містить у собі три основні соціальні спільності:

· особи, що народилися в даній місцевості (їх звичайно називають уродженцями певної місцевості);

· особи, які довгий час проживають у даній місцевості (старожили);

· люди, що недавно переселилися в дану місцевість (новосели).

Формування генетичної структури суспільства пов’язане з двома основними процесами:

· природним приростом населення, про який уже йшлося, і

· міграційним рухом (про міграцію мова йшла в попередній темі).

Міграційний приріст – один із найважливіших показників, що використовуються нашою статистикою для характеристики міграційного руху населення. Він обчислюється так: від кількості людей, які при­були в дану місцевість, віднімається кількість населення, що вибула з даної місцевості. Різниця і буде називатися міграційним приростом населення.

За даними перепису 1989 року в Україні він стано­вив 8 чоловік на 100 чоловік населення. У цілому по СРСР він тоді був трошки менший − 6 одиниць. Нижчим, ніж в Україні, цей показник був у деяких інших республіках, наприклад, в Естонії – лише 3 одини­ці; а в Білорусії – 13. На початку 90-х років міграційний приріст в Україні став майже в чотири рази меншим і продовжує спадати. Міграційний рух населення окремих регіонів України станом на 2003 рік охарактеризований у таблиці, поданій далі.

Міграційний рух населення окремих регіонів України за 2003 рік (на 1000 осіб)[15]

  У межах України Зовнішня міграція
при-було ви-було при-ріст при-було ви-було при-ріст
Україна 15,1 15,1 х 0,8 1,3 -0,5
Волинська 13,1 14,5 -1,4 0,4 1,2 -0,8
Донецька 13,1 13,5 -0,4 1,4 1,9 -0,5
Житомирська 17,5 18,7 -1,2 0,5 1,1 -0,6
Запорізька 13,9 13,9 0,0 0,9 1,4 -0,5
Київська 16,3 15,4 0,9 0,4 0,5 -0,1
Луганська 14,6 16,2 -1,6 0,8 2,4 -1,6
Львівська 12,2 12,9 -0,7 0,2 0,6 -0,4
Рівненська 18,2 18,9 -0,7 0,3 1,5 -1,2
Тернопільська 13,6 14,4 -0,8 0,2 0,6 -0,4

 

Вивчаючи генетичну структуру суспільства, соціологи значну ува­гу приділяють проблемі проживання населення. За їх даними, у нашій країні більше половини населення жили в тому місці, де народилися й ніколи не переїжджали, решта – змінювали місце проживання хоч раз у житті. За підрахунками соціологів і психологів, необхідно приблиз­но 10-15 років, щоб новосели повністю адаптувалися до нового місця проживання.

Деякі вчені навіть уважають, що повна адаптація, напри­клад, до міського способу життя проходить лише в третьому поколінні мігрантів, а американські соціологи відзначають, що час такої адап­тації значною мірою залежить від статусу території, на якій посе­ляється людина.

Частина людей, що змінила місце проживання, протягом тривалого часу не може адаптуватися до нових умов, відчуває дискомфорт, пору­шення психологічного стану і навіть здоров’я. За даними радянського соціолога Аітова, у середині 80-х років у СРСР у складі малих міст нараховувалось 8%, середніх – 16%, крупних – близько 20% осіб, які ще повністю не адаптувалися до міських умов життя.

Контрольні питання

1. Що являє собою соціально-демографічна структура суспільства?

2. З яких спільностей вона складається? Коротко охарактери­зуйте їх.

3. Які фактори впливають на формування статевовікової структури?

4. Чим характеризуються показники народжуваності та смертності в Україні? Порівняйте з іншими країнами.

5. Яка вікова структура суспільства називається прогресивною?

6. Що таке генетична структура суспільства?

7. У чому полягає специфіка молоді як особливої соціальної групи?

Проблемні питання, вправи та завдання

1. Соціально-демографічну структуру суспільства вивчають різні науки. Чим, наприклад, відрізняється за своїми підходами до цієї проблеми демографія та соціологія, статистика та соціологія?

2. На перший погляд, статевовікова структура суспільства обумов­лена біологічними факторами. Чому ж ми розглядаємо її в соціології? Які біологічні та соціологічні фактори впливають на співвідношення різних статевовікових груп у суспільстві?

3. Чим можна пояснити найбільшу народжуваність у Монголії, Китаї та деяких інших країнах, а низьку − в Італії, Японії?

4. Чому тривалість життя чоловіків у більшості країн світу ниж­ча, ніж жінок? З чим пов’язаний той факт, що чоловіків у старших ві­кових групах менше, ніж жінок?

5. Від чого залежить прогресивність або непрогресивність віко­вої структури суспільства?

6. Як ви розумієте такі характеристики молоді, як „незавершуваність процесів соціалізації”, „відсутність статусу дорослих” у сус­пільному або особистому житті?

7. З якими факторами пов’язане формування генетичної структури суспільства?

8. Як ви вважаєте, скільки років потрібно людині для повної адаптації до нового місця проживання?

9. Подивіться на графічне зображення статевовікової струк-тури населення України. Проаналізуйте, чому такі нерівні краї пірамід. Які історичні події, на ваш погляд, вплинули на характер піраміди українського суспільства?

 

10. Згодні ви чи ні з тими поглядами, що молодь – це особливий соціальний клас? Поясніть свою точку зору.

11. Використовуючи статистичні довідники, підготуйте таблицю, яка б характеризувала соціально-демографічну структуру сучасної України.







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 75.101.220.230 (0.005 с.)