Виїзд фахівців вищої кваліфікації за межі України

	Фахівці, що мають науковий ступінь
Доктори наук	Кандидати наук
Всього в т.ч. до країн:						........
Ізраїль			-		-	.......			-
Канада	-	-	-	-	-	........
Німеччина						........
Росія						........
США						........
інші						........

Контрольні питання

1. За якою ознакою в соціальній структурі суспільства виділяються соціально-територіальні спільності (СТС). Що вони собою являють?

2. Назвіть головні системоутворюючі ознаки СТС?

3. Які види СТС ви знаєте? У чому полягають особливості трактувань СТС та їх видів у різних країнах світу?

4. Що таке типи поселення? Які типи поселення вам відомі?

5. Коли і в зв’язку з чим почали виникати міста? Яке значення мав у цьому процесі поділ суспільної праці?

6. Що таке урбанізація? Які її кількісні характеристики в різних країнах світу? у нашій країні? Від чого залежать темпи урбанізації?

7. У чому полягає сутність процесів міграції? Які функції виконує вона в суспільстві? Якими причинами викликається в нас, в інших країнах?

8. У чому полягають особливості міста та села як типів поселення? Назвіть їх основні риси,

9. Які типи міграції вам відомі? Охарактеризуйте основні напрямки міграційних процесів в Україні, у колишньому СРСР, в інших країнах.

Проблемні питання, вправи та завдання

1. Чим відрізняються одні СТС від інших? Використовуючи статистичні матеріали, підготуйте порівняльну таблицю, що дає уявлення про відмінності, які існують між областями України, окремими регіонами. Проаналізуйте причини цього.

2. У багатьох країнах виділяється така одиниця територіальної структури, як регіон. Які б регіони ви виділили в Україні? Чому? Яке практичне значення має визначення різних регіонів для нашої країни?

3. Який вплив на міста мають такі показники, як кількість населення, його густота? Чому антрополог К.Леві-Строс був шокований, коли потрапив до Північної Америки? Ось як він писав з цього приводу: „Міра людини та міра речей виявились там настільки різними, що єдиний шаблон був уже неможливий. Будинки, вулиці та міста були просто надто великими. У той же час в американців, що приїжджали в Європу, часто складалося протилежне враження: навіть найбільші європейські міста здавалися їм переповненими людьми та тісними”.

4. Як між собою пов’язані урбанізація та індустріалізація? Як вони впливають одна на одну? У чому конкретно проявляється механізм дії індустріалізації в цьому аспекті? Які наслідки мас вона для процесів урбанізації?

5. Деякі соціологи вважають, що при всіх видах урбанізації має місце боротьба міста з селом. Як ви думаєте, у чому ця боротьба проявляється? Чи зникне зона колись, чи ні?

6. Вважається, що однією з характерних рис міської культури є послаблення впливу традицій на регулювання поведінки особи. І навпаки, у сільських поселеннях вплив традицій дуже великий. Як ви думаєте, чому це так?

7. Усі члени СТС мають деякі спільні територіальні інтереси, хоч вони і залишаються представниками інтересів різних класів або соціальних груп. Чи згодні ви з думкою дослідника Аітова, який писав: „Інтерес територіальної спільності для практичного життя може мати іноді більше значення, ніж інтерес його класу або нації”? Обґрунтуйте свою точку зору на цю проблему.

8. Використовуючи статистичні матеріали, складіть соціальний портрет тієї СТС, де ви перебуваєте.

Соціально-демографічна структура суспільства

Поняття соціально-демографічної структури в соціології

Складовою частиною суспільства є його соціально-демографічні спільності.

Демографія – це наука про населення, вона вивчає його чисельність, склад, структуру, поширення на території, а також його зміни в часі. Термін з’явився вперше в роботі французького вченого Гийара. Як самостійна наука демографія розвивається з 20-30-х років XX ст., з кінця 50-х років на Заході широкий розвиток отримала так звана „соціальна демографія”, яка впритул примикала до розділів со­ціології, що вивчають соціально-демографічну структуру суспільства.

Соціально-демографічна структура – це сукупність спільностей людей, що виділяються за такими ознаками: стать, вік, сімейний стан, місце народження та проживання. Вона включає в себе: статевовікову структуру (чоловіки та жінки, різні вікові групи); сімейну структуру (сім’ї, члени сім’ї, що проживають окремо, одинокі люди; крім того, сюди ж включаються особи, об’єднані за принципом „шлюбного стану” − одружені, неодружені, розлучені, вдови, такі, що ніколи не перебували в шлюбі, тощо; генетичну структуру (місцеві уродженці, старожили, новосели).

Оскільки аналіз сімейної структури пов’язаний певною мірою і з соціологією сім’ї, яка буде вивчатися пізніше, у даній темі зупинимося на характеристиці лише статевовікової та генетичної структур суспільства.

Статевовікова структура суспільства

Статевовікова структура суспільства являє собою поєднання ос­новних груп людей за ознакою статі та віку. На перший погляд, ця структура сприймається як чисто біологічна: і стать людини, і її вік дійсно найбезпосереднішим чином пов’язані з її біологічними особли­востями. Але співвідношення чоловіків і жінок, представників різних вікових груп зумовлені зовсім не біологічними, а соціальними факто­рами.

Біологія, на думку соціологів, не може пояснити, чому, незва­жаючи на те, що хлопчиків народжується більше, ніж дівчаток, у насе­ленні більшості країн світу жінок урешті-решт виявляється більше, ніж чоловіків. Причому співвідношення між ними є відмінним як у різних вікових групах, так і в різних країнах.

Те ж саме можна сказати і про відмінності між віковими групами: пояснити, чому одних вікових груп у населенні країн більше, а інших − менше, народжені в одному і тому ж році в одних країнах доживають до 80 років, а в ін­ших − ледве до 60 (різна тривалість життя), поза соціальним контекс­том практично неможливо. Так, німецький соціолог С.Ейзенштадт, мір­куючи про значення вікової диференціації суспільства, пише, що вік та вікові відмінності відносяться до найфундаментальніших і найваж­ливіших аспектів людського життя, визначають долю людини. Кожна людина протягом життя проходить через різні вікові ступені, які не біологічно зумовлені, а нормовані соціально, тобто визначені культурою.

Розглянемо проблеми вивчення вікової структури суспільства. Досить важливими факторами, що сприяють формуванню певної вікової структури будь-якого суспільства, є народжуваність, смертність (різниця між ними позначається терміном „природний приріст”), а також тривалість життя.

У різних країнах світу всі ці показники дуже різняться. Більш конкретні уявлення про народжуваність і смертність населення окремих регіонів світу може дати така таблиця.

Народжуваність і смертність населення світу в 2005 році (млн.чіл.), (на 1000 жителей)

Материк, територія, країна	Усе насе-лення	Коеф-т народжу-ваності	Коеф-т смерт-ності	Коеф-т естест. приросту (%)
Увесь світ				1,2
Розвинені країни				0,1
Країни, що розвиваються				1,5
Африка				2,3
Північна Америка				0,6
Латинська Америка арибський район				1,6
Центральна Америка				2,0
Південна Америка				1,5
Азія				1,3
Європа				-0,1
Північна Європа				0,2
Західна Європа				0,1
Східна Європа				-0,4
Україна	47,1			-0,7
Південна Європа				0,1
Австралія	20,4			0,6

 

Джерело: Population Reference Bureau. 2005 World Population Data Sheet[7].

Найбільш високі коефіцієнти народжуваності на початку 90-х років мали такі країни світу, як, наприклад, Монголія, Мексика, Китай. Дуже низький показник народжуваності був в Італії. Найбільш високий рівень смертності був характерний для Угорщини, Болгарії, Данії, найнижчий – для Мексики, Бразилії, Китаю, Куби. Відповідно до цього найвищий природний приріст населення був у Монголії та Мексиці, найнижчий – в Угорщині, Болгарії, Данії.

Дані статистики України[8] свідчать про те, що, починаючи з 1991 року, природний приріст нашого населення значно зменшився і зараз становить від’ємну величину, що означає падіння чисельності населення республіки.