Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції

Перетинання кривих AD та AS визначає рівновагу між сукупним попитом і короткостроковою або довгостроковою пропозицією. При порушенні рівноваги в економіці, наприклад, в результаті збільшення сукупного попиту викликаного зростанням грошової маси, AD₁ переміститься в положення AD₂ (рис. 4.10). У цьому разі короткострокова рівновага установиться у точці B де Y>Y_p, а рівень цін залишиться деякий час незмінним.

Під впливом високого рівня попиту збільшується обсяг виробництва, але деякий час продукція реалізується за старими цінами. Вплив зростання витрат за відсутності достатньої кількості вільних ресурсів і зростання попиту на них підвищуєтьсяі їх ціна, наприклад, збільшується заробітна плата.

 

	P		LRAS

Y

 

 

 

Рис. 4.10. Перехід від короткострокової до довгострокової рівноваги

 

Подорожчання ресурсів призводить до зростання цін на готову продукцію. Величина попиту починає знижуватися (рух уздовж кривої AD₂ від точки B до точки C) і економіка повертається до попереднього рівня випуску, але за більш високим рівнем цін. Тривала рівновага встановлюється у точці С. У разі скорочення сукупного попиту (зменшення пропозиції грошей, падіння державних витрат, збільшення податків тощо) крива AD₁ зсувається вліво, що призводить до зниження випуску у короткостроковому періоді та відносно стійких цін.

У подальшому відбувається корегування цін у їх зниження (при Y<Y^p збільшується безробіття, знижується номінальна зарплата). Поступово економіка повертається до початкового випуску. На графіку це відобразиться рухом вниз вздовж нової кривої AD до рівня Y^p. Але у реальній економіці ціни не завжди так легко знижуються, як зростають, тому можливо, що величина випуску відновиться на вихідному рівні Y^p при більш високому рівні цін.

Різкі зміни сукупного попиту і пропозицій – шоки – призводить до відхилення обсягу випуску і зайнятості від потенційного рівня. Шоки з боку попиту можуть виникати наприклад, внаслідок різкої зміни пропозиції грошей або швидкості їх обігу, різких коливань інвестиційного попиту тощо.

Шоки з боку пропозицій можуть бути пов’язані з різким стрибком цін на ресурси (наприклад, нафтовий шок, зі стихійними лихами, змінами у законодавстві тощо).

За допомогою моделі AD і AS можна оцінити вплив шоків на економіку, а також наслідки стабілізаційної політики держави, що спрямовані на пом’якшення коливань, викликаних шоками, і відновлення рівноважного обсягу виробництва та зайнятості на попередньому рівні.

Якщо уряд і Центральний банк не вживають ніяких заходів то економіка буде пристосовуватися до нової ситуації. При зниженні рівня виробництва і зайнятості порівняно з потенційним (точка B) ціни почнуть поступово підвищуватися, а рівень зайнятості і випуску повернуться до попереднього стану. Це відображається на графіку рухом уздовж AD₁ з точки A в точки В i C. Проте такий процес пристосування може бути дуже тривалим, а затяжний спад в економіці може призвести до соціальних конфліктів.

 

SRAS2

B

Y^p

A

C

Y

SRAS1

 

 

Рис. 4.11. Саморегулювання економіки

 

Центральний банк може нейтралізувати спад, збільшивши пропозицію грошей (зсув вправо кривої AD від AD₁ до AD₂), але наслідком цього стане фіксація цін на більш високому рівні (точка С).

Таким чином, економічна політика держави стикається з відомою дилемою: або тривалий спад і безробіття або швидке зростання цін при збереженні рівня зайнятості і випуску.

Залежно від того на якому відрізку крива AS перетинається з кривою AD, можуть бути три ситуації:

1) Збільшення сукупного попиту за незмінної пропозиції:

а) на кейнсіанському відрізку така ситуація призведе до збільшення реального обсягу випуску продукції без зростання рівня цін

		AS
	P

Y

 

	P1

 

 

 

	Y1
		Y2

 

Рис. 4.12. Рівновага на кейнсіанському відрізку кривої AS

 

б) на проміжному відрізку – відбувається збільшення реального обсягу національного виробництва і зростання рівня цін.

 

 

Y

 

 

 

 

 

Рис. 4.13. Рівновага на проміжному відрізку кривої AS

 

в) на класичному відрізку, збільшення сукупного попиту призводить до зростання цін без змін будь-якого випуску продукції.

 

 

 

 

P2 1

Y

	P1
			Y1

 

Рис. 4.14. Рівновага на класичному відрізку кривої AS

 

Y1

Зростання рівня цін пов’язане із збільшенням попиту на класичному відрізку кривої сукупної пропозиції, призводить до інфляції попиту. На проміжному – інфляції витрат виробництва.

2) Зменшення сукупного попиту при незмінній пропозиції.

Відповідно до графіку, на кейнсіанському відрізку реальний обсяг виробництва повинен зменшуватися, а рівень цін залишається незмінним.

На класичному відрізку ціни повинні знижуватися, а реальний обсяг національного виробництва залишатися на рівні повної зайнятості. На проміжному відрізку реальний обсяг виробництва і рівень цін повинні зменшуватися. Проте в реальній економіці на короткому часовому відрізку діє ефект Храповика, коли ціни спочатку легко збільшується, але в подальшому дуже повільно знижується. Тобто при зменшенні попиту протягом короткого періоду часу не слід чекати різкого падіння цін.

Причини дії ефекту Храповика

а) Зростання цін призводить до зростання зарплати, а зниження рівня цін знижує зарплату, що дуже важко зробити при потенційному рівні виробництва.

б) Негнучкість цін у бік зниження пояснюється іще тим, що фірми використовують монополістичні важелі протистояння зниженню цін з метою збереження прибутку.

3) Зміни сукупної пропозиції при збереженні сукупного попиту:

а) зростання сукупної пропозиції призводить до зростання реального виробництва і зниження рівня цін на всіх відрізках AS;

б) зниження сукупної пропозиції скорочує реальний обсяг випуску і збільшує рівень цін на всіх відрізках кривої AS.

 

	P

 

Y

 

		AD

 

 

 

 

Рис. 4.15. Рівновага при змінній сукупній пропозиції і постійному сукупному попиту