Цілі та інструменти кредитно-грошової політики.

Кінцеві цілі:

а) економічне зростання;

б) повна зайнятість;

в) стабільність цін;

г) стійкий платіжний баланс.

Проміжні цільові орієнтири:

а) грошова маса;

б) ставка відсотка;

в) обмінний курс.

Інструменти:

а) ліміти кредитування, пряме регулювання ставки відсотка;

б) зміни норми обов’язкових резервів;

в) зміни облікової ставки (ставки рефінансування);

г) операції на відкритому ринку.

Форми грошово-кредитної політики держави.

1. Зміна резервної норми, що призводить до перерозподілу у співвідношенні між обов’язковими та надлишковими резервами.

Обов’язкові резерви – це частина суми депозитів, яку комерційні банки повинні зберігати у вигляді безвідсоткових вкладів у ЦБ.

Обов’язкові резерви не є джерелом ліквідності (засобом захисту вкладників) у випадках несподіваного одночасного відшкодування значних сум готівки, тобто пред’явлення кредиторами своїх вимог.

Центральний банк використовує систему обов’язкових резервів для контролю за обсягом банківських депозитів, динамікою грошової маси в країні та умовами кредитування. Існує нормативно визначений відсоток резервування зобов’язань по внесках, який комерційний банк повинен мати в резерві. Цей відсоток називається резервною нормою і розраховується як відношення між розміром обов’язкових резервів, що повинні мати комерційні банки, і виданими ними зобов’язаннями по вкладах.

Норми обов’язкових резервів встановлюється у відсотках від обсягу депозитів: чим вище ЦБ ставить норму обов’язкових резервів, тим менша частина засобів може бути використана комерційними банками для видачі кредитів. Збільшення норми резервів (rr) веде до скорочення грошової маси і зменшує грошовий мультиплікатор.

Комерційні банки можуть зберігати і надлишкові резерви – деякі суми понад обов’язкові резерви, наприклад, для збільшення необхідності у ліквідних коштах, які дозволяють комерційним банкам здійснювати активні операції по наданню кредитів і одержанню банківського прибутку.

Проте зберігання надлишкових резервів позбавляє банки суми доходів, які вони можуть отримати, пускаючи ці гроші у обіг.

Загальна сума резервів комерційного банку, яка включає обов’язкові резерви (депозити в Центральному банку) і касову готівку комерційного банку, називається фактичними резервами.

2. Зміна облікової ставки (ставки рефінансування).За цією ставкою ЦБ видає кредити комерційним банкам. Якщо облікова ставка збільшується, то обсяги отримання кредитів комерційними банками у ЦБ скорочуються і отже зменшуються операції комерційних банків з надання кредитів.

Разом з тим, отримуючи більш дорогий кредит, комерційні банки підвищують і свої ставки по кредитах. Таким чином відбувається подорожчання грошей, а їх пропозиція знижується.

Зниження облікової ставки діє у протилежному напрямку.

Найчастіше ЦБ виступає як кредитор для комерційних банків, які відчувають серйозні труднощі. Короткострокові кредити, як правило, надаються для поповнення резервів комерційних банків. Середньострокові та тривалі кредити ЦБ видає для особливо нужденних (сезонні потреби), або для виходу із важкого фінансового стану.

Кредити ЦБ надають на резервні рахунки комерційних банків і розширюють грошову базу та утворюють основу мультиплікативної зміни пропозиції грошей.

3. Операції на відкритому ринку – третій спосіб контролю за грошовою масою. Він широко застосовується у країнах з розвиненим ринком цінних паперів і утруднений у країнах, де фондовий ринок знаходиться у стадії формування. Цей інструмент грошового регулювання передбачає купівлю-продаж ЦБ державних цінних паперів (короткострокових державних облігацій).

Коли ЦБ купує цінні папери у комерційного банку, він збільшує суму грошей на резервному рахунку цього банку Це означає, що у банківську систему надходять додаткові гроші і починається процес розширення грошової маси. Масштаби розширення залежать від пропорції розподілу приросту грошової маси на наявні гроші і депозити: чим більше йде на наявні гроші, тим менше масштаб грошової експансії.

Якщо ЦБ продає цінні папери, то процес йде у зворотному напрямку.

i

i

Кредитно-грошова політика.

Розглянемо наслідки розширення грошової маси, тобто покупки облігацій на відкритому ринку, для закритої економіки, яка описується моделлю IS-LM.

Отже, в результаті покупки облігацій, номінально, а потім і реально грошова маса зростає, що призводить до надлишкової пропозиції на ринку грошей (і надлишковому попиту на ринку облігацій). Для відновлення рівноваги на ринку грошей ставка відсотка має впасти для кожного рівня доходу і в результаті крива LM зсувається вниз (рис. 5.8.)

 

 

Рис. 5.8. Вплив збільшення пропозиції грошей на рівновагу у моделі IS-LM

 

Нова рівновага буде в точці перетину IS з новою кривою LM, яка на графіку позначена як E₂. Як економіка переходить з Е₁ у Е₂? Після того, як у результаті зростання реальної кількості грошей цей ринок вийшов із стану рівноваги, ставка відсотка одразу падає до рівня i₀ при якому рівновага на ринку грошей буде відновлена. В результаті падіння ставки відсотка починається зростання інвестицій, яке призводить до надлишкового попиту на ринку товарів і збільшенню випуску. Зростання випуску означає зростання доходів і, як наслідок, підвищення попиту на гроші, надлишковий попит на ринку грошей призводить до підвищення ставки відсотка. В результаті зростання випуску і ставки відсотка економіка поступово переміщується уздовж кривої LM у нову рівноважну точку Е₂.

Порівнюючи початковуЕ₁ і нову рівноважну Е₂ ми бачимо, що в результаті політики, яка проводиться, виріс випуск і впала ставка відсотка. Випадок продажі облігації ЦБ дає нам протилежний результат, тобто призводить до падіння випуску і підвищення ставки відсотка.

 

 

Питання до самоконтролю

1. Що являють собою гроші?

2. Охарактеризуйте функції грошей.

3. Дайте визначення терміну «грошовий агрегат» та охарактеризуйте систему групування зростаючим підсумком пропозиції грошей за агрегатами.

4. У чому полягає класична теорія попиту на гроші?

5. У чому відрізняються кейнсіанська теорія попиту на гроші від класичної?

6. Що являє собою сукупний попит на гроші?

7. Дайте характеристику таким термінам: грошова база, грошова маса, пропозиція грошей та їх визначення

8. У чому полягає сутність грошового та депозитного мультиплікаторів, наведіть приклад їх визначення.

9. Охарактеризуйте функціонування грошового ринку.

10. Від яких показників залежить рівновага на грошовому ринку?

11. У чому полягає математична залежність відсоткової ставки від доходу?

12. Які умови та показники застосовуються при побудові кривої LM (графік Хікса-Хапсена) для ринку грошей та цінних паперів.

Рекомендована література: [1, 6, 11, 12, 14, 15, 16, 1д, 4д, 8д].