Соціальна політика держави на ринку праці: напрямки та проблеми. Крива Філіпса в контексті соціальної політики



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Соціальна політика держави на ринку праці: напрямки та проблеми. Крива Філіпса в контексті соціальної політики



За кейнсіанською теорією зайнятості в умовах ринкової економіки не існує механізму, який забезпечує і гарантує повну зайнятість. Одним із висновків цієї теорії є фундаментальне положення про те, що ринкова система не може вважатися саморегулювальною і потребую планомірного і цілеспрямованого державного регулювання.

Державне регулювання ринку робочої сили здійснюється за трьома основними принципами:

1. Працевлаштування незайнятого населення та надання допомоги щодо підготовки і перепідготовки кадрів (біржі праці).

2. Соціальний захист потерпілих від безробіття людей (система допомоги).

3. Стимулювання формування гнучкого ринку праці. Правове забезпечення трудових відносин.

Методами державного забезпечення зайнятості є: прямі та непрямі методи.

До прямих методів відносяться:

1. Законодавче регулювання умов найму та використання робочої сили (трудове законодавство).

2. Стимулювання створення нових робочих місць та пропозицій робочої сили.

3. Заходи щодо збереження та підвищення рівня зайнятості на підприємствах.

До непрямих методів відносяться:

1. Державна фінансова політика (асигнування та субсидії).

2. Монетарна політика (регулювання грошового обігу).

3. Фіскальна політика (зміна податкових ставок).

4. Виплата різних видів допомоги на випадок безробіття.

Австралійський вчений А.У. Філіпс науково довів зворотну залежність між рівнем інфляції і рівнем безробіття (крива ) (рис. 3.6).

           
   
 
 
   
 
 

 


N

 

       
 
   


Рис. 3.6 Крива Філіпа:

де рівень інфляції;

− рівень інфляції в умовах повної зайнятості;

− рівень безробіття;

− природний рівень безробіття.

В умовах наближення до економічного підйому виникає взаємозалежність між інфляцією і безробіттям. Збільшення зайнятості і зменшення безробіття супроводжується зростанням інфляції.

Крива Філіпса показує, що при зростанні попиту на робочу силу і скороченні безробіття (u) рівень цін (P) і рівень інфляції ( ) підвищуються. Верхня частина відрізка кривої Філіпса до точки N характеризує інфляцію попиту, яка може виникнути внаслідок намагання держави встановити штучно високу зайнятість. Відрізок нижньої частини від точки N відображає падіння рівня цін у період кризи надвиробництва. Крива Філіпса достовірно відображає тільки короткострокову динаміку інфляції та безробіття.

Таблиця 3.5

Рівень безробіття та інфляції в Україні за 2003–2005 рр.

 

Показники Роки
Рівень безробіття 9,1 8,6 7,2
Рівень інфляції ВВП 8,0 15,1 24,5

             
   
   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

 


2 3 4 5 6 7 8 9 10 u

 


Рис. 3.7. Крива Філіпса для економіки України за період 2003–2005 рр.

 

Крива Філіпса побудована для економіки України за період 2003–2005 рр. підтверджує теорію австралійського вченого А. У. Філіпса про зворотню залежність між змінами рівня інфляції та рівня безробіття.

 

 

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення показнику – потенційний ВВП.

2. У чому полягає сутність економічного циклу та його скалкових?

3. Як поділяються економічні цикли за тривалістю?

4. Які види безробіття ви знаєте? Охарактеризуйте їх.

5. Що таке природне безробіття, та які основні фактори впливають на норму природного безробіття?

6. Дайте визначення ринку робочої сили. Назвіть необхідні соціальні умови його існування.

7. Чим визначаються попит на робочу силу та її пропозицію? Кейнсіанські та класичні підходи.

8. Які взамозв’язки визначає закон Оукена?

9. Що таке рівень безробіття, рівень зайнятості, коефіцієнт участі у робочій силі та охарактеризуйте їх визначення.

10. Назвіть напрямки державного регулювання ринку робочої сили.

Рекомендована література:[1, 4, 6, 7, 11, 12, 14, 15, 16, 18, 19, 4д].

 

 

Тема 4. Товарний ринок

План

4.1. Сукупний попит.

4.2. Сукупна пропозиція.

4.3. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції.

4.4. Рівновага на товарному ринку. Умови побудови графіка IS.

Сукупний попит

При макроекономічному аналізі рівноваги між попитом і пропозицією відбувається об’єднання вартісних показників на різноманітні товари і послуги в єдину сукупну ціну, або рівень цін, а з іншого боку, – акумулювання безлічі товарів і послуг у реальний обсяг національного виробництва.

Процес об’єднання всіх цін на окремі товари і послуги в рівень цін, з одного боку, а, з іншого боку, акумулювання всієї рівноважної кількості товарів і послуг у реальний обсяг національного виробництва називається агрегуванням. При цьому укрупнені показники називаються агрегатами (сукупностями).

Графічно залежність між рівнем цін і реальним обсягом національного виробництва виражається в такий спосіб: на осі ординат відображаються зміни рівня цін, а на осі абсцис – реального обсягу національного виробництва.

Сукупний попит (AD) – загальна або сумарна кількість кінцевої продукції, яка може бути придбана споживачем при даному рівні цін з метою задоволення своєї платоспроможності.

Сукупний попит визначається рівнем витрат, які плануються в економіці, і розраховується за формулою:

AD = ВВП = С + І + G + NX,

де С – споживчі витрати.

Аналіз споживання домашніми господарствами України. показав, що загальна вартість покупок, зроблених споживачами України у 2009 році, склала 79,4% від суми їх особистого доходу.

Рис. 4.1. Структура витрат і заощаджень населення України у 2009 р.

 

На рис 4.1. показана структура витрат і заощаджень домашніх господарств України у 2009 р.

Із особистого доходу домашніми господарствами було спрямовано 79,4% на придбання товарів і послуг, 7,9% на придбання фінансових активів, 1,3% на будівництво і покупку житла та основних фондів, 7,4% на оплату різних видів податків, 4,0% – доходи від власності (оплачені).

Ø І – інвестиційний попит являє собою наміри або плани фірм щодо збільшення свого фізичного капіталу (заводів і машин), а також товарних запасів. Товарні запаси складаються із товарів, які зберігаються для подальшого використання у виробництві або – для продаж.

Ø G – державні закупівлі. Державні закупівлі товарів і послуг містять в собі, наприклад, покупку урядом зброї, будівництво державних об’єктів, фінансування шкіл, медичних закладів тощо.

Ø NХ – чистий експорт дорівнює різниці між вартістю експорту і імпорту.

Обсяг імпорту залежить від величини внутрішніх доходів і обсягу виробництва всередині країни, співвідношення цін на внутрішньому і зовнішньому ринках та обмінного курсу валюти.

Експорт визначається доходами і обсягом виробництва за кордоном, співвідношенням цін і валютних курсів.

На сукупний попит впливає багато чинників. Але за базову екзогенну змінну його функції приймається лише його ціна. Сукупний попит знаходиться в зворотній залежності від ціни. Тому в графічній моделі його крива набуває від’ємного нахилу.

 

 

       
   
 
P
 

 

 


Рис. 4.2. Крива сукупного попиту

 

Крива AD – спрямована вниз, оскільки зростання скорочує реальні запаси грошових засобів . Отже, попит на товари і послуги скорочується . Цим пояснюється зворотна залежність між величиною AD і рівнем цін (за умови, що пропозиція грошей та швидкість їх обігу фіксовані).

Сукупний попит залежить від ціни опосередковано, яка визначається за допомогою трьох факторів: ефектом відсоткової ставки (ефект Кейнса); ефектом реальний касових залишків (ефект Пігу); ефектом імпортних закупок.

Зазначені фактори називаються ціновими і від них залежить ухил AD.

1. Ефект Кейнса (ефект відсоткової ставки) виражається в тому, що із зростанням цін зростає попит на гроші: при незмінній пропозиції грошей починає зростати ставка відсотка. Таким чином скорочується обсяг інвестицій в економіку, а отже, знижується сукупний попит.

2. Ефект Пігу (реальних касових залишків). Зростання цін зменшує багатство та призводить до скорочення споживання, а отже, зменшує сукупний попит.

3. Ефект імпортних закупок. Зростання цін всередині країни при стабільних цінах на імпорт призводить до скорочення експорту. Отже скорочується сукупний попит в національній економіці.

 

де – експорт.

Крім цінових факторів на сукупний попит чинять вплив нецінові фактори.

Нецінові фактори призводять до зміщення кривої AD.

До нецінових факторів відноситься все, що впливає:

1) на споживчі витрати домогосподарств (добробут споживачів, їхні очікування, зміни у податках);

2) на інвестиційні витрати фірм (відсоткові ставки, субсидії, пільгові кредити інвесторам, податки на бізнес);

3) на державні витрати (державна політика);

4) на чистий експорт (коливання валютних курсів, умови на зовнішніх ринках).

Крім того, до нецінових факторів відносяться: зміни у пропозиції грошей та швидкість обігу грошей.

 
 

 

 


Рис. 4.3. Зміни сукупного попиту залежно від нецінових факторів

 

На рис 4.3 показано відхилення кривої вправо від AD0 до AD2. Даний зсув показує, що при незмінних рівнях цін під впливом нецінових факторів відбуваються зміни у сукупному попиті.

Наприклад, зростання реальної купівельної спроможності споживачів (при підвищенні курсу акцій, зростанні вартості нерухомості) при незмінному рівні цін призводить до збільшення сукупного попиту.

При збільшенні, наприклад, ставки відсотка крива AD0 зсувається вліво до AD1, оскільки зменшується можливість отримання кредитів і сукупний попит на інвестиційні товари знижується.

Сукупна пропозиція

Сукупна пропозиція (AS) – це загальна або сумарна кількість кінцевої продукції, яка може бути запропонована виробниками до продажу споживачам за даним рівнем цін з метою отримання прибутку.

На сукупну пропозицію впливають рівень цін та нецінові фактори. При цьому рівень цін є базовою екзогенною змінною, а нецінові фактори – зовнішніми екзогенними змінними функції сукупної пропозиції.

Між рівнем цін і реальним рівнем виробництва існує пряма залежність:

а) високі рівні цін створюють стимули для виробництва додаткової кількості товарів і послуг та їхньої пропозиції на ринку;

б) більш низькі рівні цін створюють умови для скорочення виробництва і послуг;

При цьому необхідно враховувати неоднакову гнучкість цін і зарплат у довгостроковому і короткостороковому періодах.

У короткочасному періоді номінальні ціни і зарплати, під впливом ринкових коливань змінюється повільно, зазвичай йде мова про їх відносну «жорсткість». Реальні величини (обсяг випуску, рівень зайнятості, реальна ставка відсотка) більш рухливі, «гнучкі».

У довгостроковому періоді, навпаки, номінальні величини змінюються досить сильно, їх вважають «гнучкими» і реагують вони на економічні шоки настільки, наскільки це необхідно для відновлення повної зайнятості.

Класична модель описує коливання економіки у довгостроковому періоді.

Згідно з класичною теорією повна зайнятість є нормою для економіки, а можливі відхилення швидко усуваються за допомогою абсолютно гнучких цін і зарплати. За таких умов будь-яка зміна рівня цін впливає на номінальну зарплату і реальні параметри економіки не змінюються. Реальна зарплата залишається на попередньому рівні, безробіття зберігається на природному рівні, а сукупна пропозиція – на рівні потенціального ВВП.

Пояснення форми кривої AS в класичній моделі пов’язують з аналізом ринку праці. Зростання загального рівня цін знижує реальну заробітну плату, що збільшує попит на ринку праці та адекватну номінальну зарплату.

Внаслідок одночасних змін забезпечується сталість реальної зарплати, що врівноважує ринок праці на умовах повної зайнятості.

       
 
   
Y
 

 


Рис. 4.4. Крива довгострокової сукупної пропозиції

 

Як видно з рис. 4.4. спочатку економіка знаходиться в умовах повної зайнятості. Сукупний попит урівноважується із сукупною пропозицією в точці Е1. Сукупна пропозиція дорівнює потенційному ВВП, а рівноважна ціна становить P1.

Припустимо, що сукупний попит збільшився, його крива змістилася у положення AD2, яка перетинає криву пропозиції в точці Е2, ціна зросла до Р2. У зв’язку з урівноваженням ринку праці на умовах повної зайнятості і незмінності рівня прибутковості виробництва, сукупна пропозиція залишається на рівні потенціального ВВП.

Довгострокова сукупна пропозиція, як і потенційний ВВП, можуть змінюватися залежно від кількості факторів виробництва. Цю залежність можна виразити на підставі простої виробничої функції:

 

,

де К – обсяг капіталу;

L – кількість праці.

Кейнсіанська модель описує економіку в короткостроковому періоді і ґрунтується на таких принципах: неповна зайнятість в економіці; ціна на товари і номінальна зарплата жорсткі.

За цих умов крива сукупної пропозиції має вигляд горизонтальної лінії (рис. 4.5).

           
   
 
P
 
     
AS
 

 


Y
Рис. 4.5. Крива сукупної пропозиції у короткому періоді (Кейнсіанська модель)

 

Коливання сукупного попиту впливають на обсяг виробництва, рівень цін не змінюється.

Наприклад, збільшення пропозиції грошей зміщує AD1 у положення AD2. Економічна рівновага переміщується з точки Е1 в Е2, обсяг виробництва – з точки Y1 в точку Y2 (рис. 4.6.).

Відмінність короткострокової кривої AS від довгострокової пояснюється недосконалістю ринку, тобто негнучкістю цін і номінальної зарплати.

 

 
 

 


Рис. 4.6. Зміни кривої попиту в кейнсіанській моделі

Крива AS у короткостроковому періоді показує, що величина випуску відхиляється від потенційного значення, якщо фактичний рівень цін відхиляється від очікуваного, то описується рівнянням:

 

,

де – обсяг виробництва (сукупна пропозиція) у короткостроковому періоді;

– потенційний обсяг виробництва;

– чутливість обсягів виробництва, до фактичного рівня цін від очікуваного їх рівня. Вона показує, на скільки відсотків фактичний ВВП відхиляється від потенційного ВВП у разі відхилення фактичного рівня цін від очікуваного на один відсотковий пункт.

– відповідно фактичний та очікуваний рівень цін.

Оскільки короткострокова сукупна пропозиція є зростаючою функцією від ціни на проміжній ділянці, то це означає що її крива має додатковий нахил. Згідно з рис 4.7. в точці Е1 крива ASкор. перетинається з кривою AD1,якщо фактичний рівень цін збігається з очікуваним Pe=P1, а фактичний обсяг виробництва знаходиться на потенціальному рівні Y1 = Yp. Якщо сукупний попит збільшиться і крива AD1 переміститься у положення AD2, фактичний рівень цін перевищить очікуваний Pe<P2. Це буде стимулювати збільшенню обсягів виробництва до Y2.

 

 
 

 


Рис. 4.7. Крива короткострокової сукупної пропозиції

 

З аналізу довгострокової та короткострокової пропозиції випливає, що крива сукупної пропозиції має три відрізки: горизонтальний (кейнсіанський, І), проміжний ( висхідний, ІІ), вертикальний (класичний, ІІІ), які показані на рис. 4.8.

       
 
   
Y
 

 


Рис. 4.8. Горизонтальний, проміжний і класичний (вертикальний) відрізки кривої сукупної пропозиції

До нецінових факторів відносяться: ціни на ресурси, субсидії виробництвам, податки на прибуток виробництв. Перші три чинники впливають на середні витрати, і, як наслідок, − на валовий прибуток.

Податок на прибуток впливає на величину чистого прибутку, частину якого підприємці спрямовують на інвестиції.

Зазначені фактори стимулюють відповідні зміни в обсягах виробництва.

Таблиця 4.2

ВВП і рівень цін в Україні за період 2000–2008 рр.

Показники Од. вимір. Роки
ВВП млн. грн
Рівень цін % 123,1 135,3 142,2 153,6 176,7 219,0 249,2 285,8 350,7

 

Рис. 4.9. Зростання сукупної пропозиції (ВВП) в Україні за 2000–2008 рр. залежно від динаміки рівня цін та динаміки обсягу виробництва

В табл. 4.2 і рис 4.9 наведені дані і побудована крива зростання сукупної пропозиції (ВВП в Україні за 2000–2008 рр.) залежно від динаміки рівня цін та динаміки обсягів виробництва.

 

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.192.10.166 (0.027 с.)