Загальну ефективність роботи керівника оцінюють за формулою 9.4.

 

К_m = (9.4)

де К _m – середнє зважений інтегральний показник ефективності роботи керівника;

l - Кількість оцінюваних видів діяльності керівника;

α _j - значимість j-того виду діяльності керівника, яка може істотно змінюватися в залежності від умов та цілей, які ставить перед собою організація;

β _j - оцінка вищим керівником результатів j-того виду діяльності менеджера за п'ятибальною шкалою;

п - Загальне максимальну кількість балів, яку може бути набрано менеджером з урахуванням кількості оцінюваних сфер діяльності і найвищої оцінки результатів його роботи за п'ятибальною шкалою.

 

 

Таким чином, ефективність управління може оцінюватися як для системи менеджменту в цілому, так і для її окремих структурних ланок, які виконують конкретні управлінські функції. Необхідно лише визначити, яка саме кількість показників в достатній мірі буде характеризувати ступінь досягнення поставлених перед організацією або її підрозділом цілей.

 

 

Обгрунтування ефективності реалізації рішень з проведення

Організаційних змін

 

 

Обґрунтування ефективності реалізації управлінського рішення передбачає зіставлення отриманих в результаті реалізації рішення результатів з витратами, необхідними для його реалізації. Якщо результат реалізації рішення щодо вдосконалення тих чи інших аспектів діяльності визначається на протязі поточного року, процес зіставлення не викликає труднощів. Як правило, кінцевим результатом є приріст маси валового прибутку, а витрати (зазвичай одноразові) визначаються на основі кошторису проекту. Перевищення результатів над витратами свідчить про ефективність такого рішення.

У разі якщо рішення пов'язане зі значними інвестиціями (наприклад, створення системи локальної інформаційної мережі, реалізація проекту щодо освоєння нових видів продукції або виходу на новий ринок і т.д.) і віддача від його реалізації передбачається протягом тривалого періоду, доцільно використовувати такі показники:

Чиста поточна вартість.

Чиста поточна вартість (ЧПВ) (Інтегральний ефект) - це різниця результатів та витрат за розрахунковий період, приведених до одного, як правило, початкового року, тобто з урахуванням їх дисконтування (формула 9.5).

ЧПВ = , (9.5)

 

де ЧПВ - чиста поточна вартість;

Т _р - розрахунковий рік;

Д _t - результат (отримані доходи) протягом t-й роки;

В _t - інноваційні витрати протягом t-й роки;

α _t - коефіцієнт дисконтування (формулою 9.6. )

 

α _t = , (9.6)

де Е - ставка дисконту.

 

 

Рішення доцільно впроваджувати, якщо ЧПВ є позитивною.

2. Індекс рентабельності інвестицій (J _R).)

Індекс рентабельності - це відношення наведених доходів до наведених на цю ж дату витрат, що супроводжують реалізацію управлінського рішення. Розрахунок індексу рентабельності J _R здійснюється за формулою:

J_R = , (9.7)

 

Індекс рентабельності чітко пов'язаний з ГТС. Якщо ЧПВ позитивна, то індекс рентабельності J _R> 1, і навпаки. При J _R> 1 інноваційний проект вважається економічно ефективним, а якщо (J _R <1) - неефективним.

В умовах жорсткого дефіциту коштів перевагу слід віддавати тим інноваційним рішенням, для яких індекс рентабельності є найвищим.

3. Внутрішня норма рентабельності (ВНР). Показує ту норму дисконту Е _р, при якій величина дисконтова них доходів за певну кількість років стає рівною інвестиційним вкладенням у реалізацію рішення. У такому випадку доходи і витрати проекту визначаються приведенням до розрахункового моменту (формули 9.13 і 9.14).

Д = , (9.8)

К = , (9.9)

Отже, норма рентабельності визначається як таке граничне значення рентабельності, що забезпечує рівність нулю інтегрального ефекту, розрахованого на економічний термін життя інноваційного проекту. Вона дорівнює максимальному проценту за позиками, який можна платити за використання необхідних ресурсів, залишаючись при цьому на беззбитковому рівні. Розрахунок внутрішньої норми рентабельності проводиться методом послідовних наближень величини ЧПВ до нуля при різних ставках дисконту.

На практиці можна застосовувати таку формулу:

Е_р = А + , (9.10)

 

де А - величина ставки дисконту, при якій ЧПВ позитивна;

В - величина ставки дисконту, при якій ЧПВ негативна;

а - величина позитивної ЧПВ за величини ставки дисконту А;

в - величина негативної ЧПВ при величині ставки дисконту В.

 

Якщо значення ВНР проекту для приватних інвесторів більш високе ніж існуюча ставка рефінансування банків, а для держави - ​​ нормативна ставка дисконту, і більше ніж ВНР альтернативних варіантах проекту з урахуванням ступеня ризику, то рішення про його інвестування може бути позитивним. Часто керівництву підприємства доводиться приймати рішення щодо виведення на ринок нової продукції або послуги. Такий бізнес-проект передбачає застосування методики оцінки зони беззбиткового ведення господарювання і запасу фінансової міцності. При наявності альтернативних варіантів реалізації проекту приймається той варіант, який забезпечить більший запас фінансової міцності.

В цілому ефективність здійснення організаційних змін може оцінюватися за допомогою різних методик, які в основному ґрунтуються на співвідношенні досягнутих економічних результатів і витрат, які супроводжують ці зміни. Однак необхідно враховувати і соціальні результати, які відображають вплив організаційних змін на людську компоненту організації. Позитивні соціальні результати підвищують рівень задоволення потреб працівників, мотивуючи тим самим збільшення їх внеску у досягнення організаційних цілей.

 

Глосарій

Гнучкість - здатність організації перерозподіляти ресурси з одного виду діяльності на інший з метою випуску нового продукту на запити споживачів.

Економічна ефективність – це міра точності, яка характеризує досягнення об'єктом бажаного результату.

Ефективність – оптимальне співвідношення (сполучення) виробництва, якості, результативності, гнучкості, задоволеності, конкурентоздатності та розвитку організації.

Ефективність групова - рівень виконання завдань групами працівників або підрозділами організації.

Ефективність індивідуальна - рівень виконання завдань конкретними працівниками або членами організації.

Ефективність організаційна - рівень виконання завдань організацією.

Ефективність організації – співвідношення “виходів” до введених факторів.

Ефективність управління – результативність діяльності управляючої системи, тобто суб'єкта управління, який відображається в різних показниках діяльності, що мають кількісні і якісні характеристики.

Задоволеність - рівень задоволення організацією потреб своїх працівників.

Композиційний підхід до ефективності управління - ґрунтується на визначенні ступеню впливу управлінської праці на результати діяльності організації в цілому.

Конкурентоздатність - становище організації в галузі, її здатність конкурувати у боротьбі за споживача.

Множинний підхід до оцінки ефективності управління - спроба оцінити ефективність управління за допомогою синтетичних (узагальнюючих) показників, за допомогою яких охоплюються найважливіші аспекти управлінської діяльності конкретної організації.

Поведінковий (багато параметричний) підхід до визначення ефективності - погляд на ефективність діяльності організації з точки зору задоволення інтересів всіх працівників та їх груп, що приймають участь в діяльності організації.

Поведінковий підхід до оцінки ефективності управління - ґрунтується на вимірюванні ступеню задоволення сподівань і потреб всіх груп, зацікавлених у результатах діяльності організації (головний критерій - досягнення балансу інтересів).

Продуктивність – здатність організації забезпечувати кількість та якість продукту у відповідності до вимог зовнішнього середовища.

Результативність управління - цільова спрямованість системи управління організацією на створення потрібних, корисних речей, здатних задовольняти певні потреби, забезпечити досягнення кінцевих результатів, адекватних поставленим цілям.

Розвиток – спосіб забезпечення ефективності, що полягає в інвестуванні коштів у задоволення майбутнього попиту зовнішнього середовища.

Системний підхід до визначення ефективності – погляд на ефективність діяльності організації, що передбачає визначення основних елементів в організації (входи – процес – виходи) і необхідність її адаптації до умов системи більш високого рівня, частиною якої вона є (зовнішнього середовища).

Соціальна ефективність – виражається в поліпшенні умов праці працівників апарату управління, високому авторитеті керівника відсутністю конфліктів, поліпшенням системи соціальної мотивації.

Функціональний підхід до оцінки ефективності управління - погляд на ефективність управління з точки зору організації праці та функціонування управлінського персоналу, тобто результатів та витрат самої управлінської системи.

Цільовий підхід до визначення ефективності – погляд на ефективність діяльності організації з точки зору досягнення мети як критерію для оцінки ефективності.

Цільовий підхід до оцінки ефективності управління - ґрунтується на посиланні, що головною метою діяльності будь-якої системи управління є досягнення організацією встановлених цілей найбільш доцільним способом. Відповідно до цього підходу ефективність управління вимірюється ступенем досягнення організацією показників, що характеризують головні цілі її діяльності.

Часова модель організаційної ефективності ґрунтується на системному підході та додатковому факторі – параметрі часу.

Якість – задоволення запитів споживачів стосовно функціонування виробів чи надання послуг.

 

Контрольні питання

1. Який зв’язок існує між ефективністю й результативністю функціонування організації, з одного боку, та рівнем управління і діями конкретних менеджерів, з іншого?

2. Які типові чинники спричиняють низьку ефективність організації?

3. Які заходи із подолання недоліків управління компаніями використовуються для підвищення ефективності їх діяльності?

4. Наведіть складові компоненти, які містять визначення організаційної ефективності.

5. Які види ефективності Ви знаєте та який взаємозв’язок існує між ними?

6. Як впливає сінергічний ефект на співвідношення різних видів ефективності?

7. Які фактори впливають на кожний вид ефективності?

8. У чому полягають особливості різних підходів до ефективності управлінської діяльності?

9. Як Ви розумієте внесок функцій управління у досягнення високої ефективності організації?

10. Чим відрізняються підходи до визначення організаційної ефективності? Які з них, з Вашої точки зору, більш реалістичні?

11. Які управлінські заходи використовуються для реалізації цільового підходу до ефективності?

12. У чому полягають проблеми використання цільового підходу до визначення організаційної ефективності?

13. На чому ґрунтується системний підхід до визначення організаційної ефективності?

14. В чому полягає відмінність змісту категорій “результативність управління”, “ефект управління” та “ефективність управління”?

15. Поясніть обставини, що перешкоджають виявленню ефекту від управлінської діяльності.

16. Назвіть найбільш поширені підходи до оцінки ефективності управління. Дайте їх сутнісну характеристику.

17. Дайте загальну характеристику напрямків підвищення ефективності управління.

18. Розкрийте сутність терміна «параметри ефективності».

19. Які підходи до оптимізації ефективності організації Вам відомі?

20. За допомогою яких комплексних критеріїв може бути реалізований полі крітеріальний підхід до оцінки організаційної ефективності?

21. Запропонуєте критерії оцінки ефективності діяльності організації.

22. Опишіть процедури стимулювання.

23. Розкрийте структуру системи інформаційного забезпечення.

24. Назвіть основні статті витрат на управління.

25. Кількісні показники ефективності системи менеджменту організації

26. Які якісні показники ефективності системи менеджменту організації Вам відомі?

27. Що передбачає система оцінювання ефективності роботи менеджерів різних управлінських рівнів і функціональних сфер?