Керівництво і лідерство в організації .

Керівник — це індивід, що очолює колектив і використовує надану йому влада для впливу на поводження людей, що працюють у ньому [57, С. 348].

Керівник – призначається офіційно, має здатність організовувати, координувати і контролювати. Керівник може використовувати формальні важелі впливу (у цьому випадку поняття «керівник» ототожнюється з поняттям «менеджер», «керуючий») і неформальні (у цьому випадку поняття «керівник» ближче до поняття «лідер») [57, С. 348].

Лідер – веде за собою, висувається, що стихійно оточують у наслідок їхнього визнання таким.

Між керівництвом і лідерством існує визначена різниця.

Керівництво — процес впливу на підлеглих за допомогою формальних важелів для забезпечення виконання ними офіційно визначених доручень і рішення визначених завдань. Основою керівництва є вплив і влада [57, С. 348].

Лідерство — здатність впливати на поводження окремих чи особистостей робочої групи особистими якостями, що відповідають зовнішнім і внутрішнім потребам групи. Лідерство ґрунтується на соціальній взаємодії в групі людей, на визнанні професіоналізму і компетентності. Лідерство - це тип управлінської взаємодії), заснований на найбільш ефективному для даної ситуації сполученні різних джерел влади і спрямований на спонукання людей до досягнення загальних цілей. Фахівці виділяють два полярних типи лідерства:

1. Інструментальний.

2. Емоційний.

Інструментальний (діловий) лідер - це член групи, що бере на себе відповідальність і ініціативу в рішенні проблемних ситуацій і володіє необхідними знаннями, навичками, інформацією.

Емоційний лідер - член групи, що бере на себе функцію регуляції групового настрою в проблемних ситуаціях. Результати соціально - психологічних досліджень показали, що ефективне керування підприємством можливо лише в тому випадку, коли керівник колективу одночасно є і діловим лідером.

Ефективний менеджер не завжди є ефективним лідером, і навпаки. Їхні основні характеристики знаходяться в різних вимірах (табл. 7.3).

 

Таблиця 7.3 – Відмінності керівника від лідера [57, С.349]

 

Керівник	Лідер
Адміністратор	Іноватор
Доручає	Надихає
Працює на досягнення цілей інших	Працює на досягнення власних цілей
План — основа дій	Бачення — основа дій
Сподівається на систему	Покладається на людей

 

 

Продовженні таблиці 7.3

 

Керівник	Лідер
Використовує аргументи	Використовує емоції
Контролює	Довіряє
Підтримує рух Ініціатор активних дій	Дає імпульс руху
Професіонал	Ентузіаст
Інтегратор ідей	Джерело ідей Інтелектуальний центр
Приймає рішення	Перетворює рішення в реальність
Робить правильно справи	Робить правильно справи
Посередник у конфліктах	Консультант
Його поважають	Його боготворять

 

Таким чином, основні відмінності керівника і лідера полягають у наступному:

1. Керівник направляє роботу інших і несе персональну відповідальність за її результати, вносить порядок і послідовність у роботу. Взаємодія з підлеглими він вибудовує переважно на фактах і в межах установлених цілей. Лідер надихає людей, вселяє ентузіазм, передаючи співробітникам власне бачення майбутнього і допомагаючи їм адаптуватися до змін.

2. Керівники переважно пасивні щодо висування цілей. Частіше вони орієнтуються на кимсь установлені цілі. Лідери ж, навпроти, самі визначають мети і направляють зусилля своїх послідовників на їхню реалізацію.

3. Керівники схильні розробляти свої дії в деталях і в часі, планувати залучення і використання необхідних ресурсів для підтримки організаційної ефективності. Лідери ж досягають цілей прогнозуванням майбутнього і розробкою шляхів його досягнення, не вникаючи в оперативні деталі і рутину.

4. Керівники віддають перевагу порядку у взаємодії з підлеглими, вибудовуючи відносини з ними відповідно ролям підлеглих у запрограмованому ланцюжку чи подій у формальному процесі прийняття і реалізації рішень. Це обумовлено тим, що менеджери відносять себе до особливого соціального інституту. Лідери підтримують працівників, що розуміють і розділяють їхні погляди й ідеї, враховують їхньої потреби, цінності й емоції і не зіставляють повагу до себе зі своїм статусом.

5. Керівники забезпечують досягнення цілей роботою підлеглих, контролюючи їхнє поводження і реагуючи на кожне відхилення від плану. Лідери будують відносини з підлеглими на довірі, мотивуючи і надихаючи їх.

6. Керівники, використовуючи свій професіоналізм, здібності й уміння, концентрують свої зусилля в сфері прийняття рішень; намагаються звузити набір способів рішення проблеми; рішення часте приймають на основі досвіду. Лідери розробляють нові і неоднозначні способи рішення проблеми, беруть на себе ризик і виявлення нових проблем, особливо в тому випадку, коли існують можливості для одержання винагороди [57, С. 349-350].

Глосарій

Влада - можливість впливати на поведінку інших людей.

Вплив - поведінка однієї особи, яка вносить зміни в поведінку іншої.

Влада, заснована на примусі, вплив через страх ефективні тільки за умови, що вони підкріплюються відмінною системою контролю, яка вимагає великих витрат.

Влада заснована на винагороді впливає через позитивне підкріплення підлеглого з метою домогтися від нього бажаної поведінки. Щоб впливати на поведінку, винагорода повинна сприйматися як досить цінна, однак ресурси для винагороди обмежені, гроші і хороша посада не завжди здатні впливати на поведінку людини.

Влада прикладу. Вплив за допомогою харизми. Харизма – це влада, побудована не на логіці, не на давній традиції, а на силі особистих якостей чи здібностей лідера. Влада прикладу чи харизматичний вплив, визначається ототожненням виконавця з лідером чи протяганням до нього, а також від потреби виконавця в належності і повазі.

Вплив експерта. Вплив через розумну віру. Виконавець представляє, що керівник володіє особливим експертним знанням у відношенні даних проблем. Виконавець приймає на віру цінність знань керівника. У цьому випадку вплив вважається розумним тому, що рішення виконавця підкоритися є свідомим і логічним. Експертна влада стає ефективною завдяки тому, що зростає складність технологій і розміри організацій.

Вплив через участь (залучення працівників до управління). Вплив через участь йде далі, ніж переконання у визнанні влади і здібностей виконавця. Керівник не робить ніяких зусиль, щоб нав'язати виконавцю свою волю і навіть думку. Керівник просто направляє зусилля виконавця і сприяє вільному обміну інформацією.

Законна влада. Вплив через традиції. Традиція є самим розповсюдженим інструментом впливу, прищеплені культурою цінності, об'єктивність традиції зникає через мінливі цінності. Традиція зміцнювала багато років владу начальства. Традиція важлива для формальних організацій. Можливість заохочувати і карати зміцнює повноваження керівника віддавати накази.

Керівник – це людина, що призначається офіційно, здатна організовувати, координувати і контролювати.

Лідер – це людина, яка веде за собою, висувається, стихійно оточуючими в наслідок їх визнання таким.

Лідерство – здатність чинити вплив на окремі особи та групи осіб в процесі спрямування їх діяльності на досягнення цілей організації.

Повноваження - формально санкціоноване право впливати на поведінку підлеглих.

Реальна влада обумовлена впливом, авторитетом, місцем у формальній структурі відносин. Реальна влада вимірюється числом осіб, добровільно готових підкорятися даній особі.

Стиль - спосіб, яким керівники управляють організацією, а також організаційна культура.

Стиль управління – звична манера поведінки керівника стосовно підлеглих з метою здійснення на них впливу і спонукання до досягнення цілей організації.

Стиль управління – манера поведінки керівника щодо підлеглих, через яку здійснюється вплив на працівників організації.

Формальна влада обумовлена посадою особи, місцем в офіційній структурі організації. Даний вид влади вимірюється числом підлеглих та об'ємом ресурсів, якими можна розпоряджатися.

Контрольні питання

1. Що таке “вплив”, “влада”, “залежність”, “повноваження”? Як ці категорії співвідносяться між собою?

2. Які ви знаєте джерела влади? Дайте класифікацію джерел влади залежно від основи їх походження.

3. Як ви розумієте концепцію влади?

4. Дайте визначення категорії “лідерство”. Чим лідерство відрізняється від управлінської діяльності?

5. Як можна класифікувати підходи до вивчення лідерства?

6. Яку ідею покладено в основу підходу до вивчення лідерства з позиції особистих якостей лідера?

7. Які результати отримані в процесі дослідження особистих якостей лідера і які висновки можна зробити на їх основі?

8. У чому сутність поведінкового підходу до вивчення лідерства? Що таке стиль управління?

9. Охарактеризуйте автократичний, демократичний і ліберальний стилі управління в контексті “теорії Х” і “теорії У” Д. Мак Грегора і концепції трьох стилів керування К. Левіна

10. Якими були вимірники лідерства, виявлені під час досліджень в університеті штату Огайо? Чим відрізняються дво факторні моделі лідерства від одно факторних?

11. Охарактеризуйте принцип, за яким побудована решітка Р.Блейка і Дж. Моутон. Які основні стилі лідерства виділені в таблиці?

12. Як ви розумієте сутність патерналізму, опортунізму як лідерських стилів?

13. Як і залежно від яких ситуаційних факторів змінюється стиль ефективного лідерства в автократично-демократичному континуумі Танненбаума-Шмідта?

14. У чому полягає основна ідея моделі ситуаційного лідерства Ф.Фідлера? Хто такий “найменш бажаний співробітник” (НБС) і як цей інструмент використовується для оцінки поведінкової орієнтації лідера? Опишіть запропонований в моделі механізм вибору адекватного до ситуації стилю лідерства.

15. Охарактеризуйте основні положення моделі лідерства П. Херсі і К. Бланчарда (ідея моделі, поняття “ступінь зрілості виконавця”, виділені стилі лідерства, механізм вибору відповідного стилю).

16. Розкрийте зміст моделі “шлях-мета” Р.Хауса і Т.Мітчелла (ідея моделі, типи поведінки лідера, ситуаційні фактори, механізм впливу на підлеглого).

17. Які практичні висновки дозволяють зробити результати досліджень в рамках ситуаційного підходу до вивчення лідерства?

18. Що є характерним для сучасних концепцій лідерства порівняно з попередніми підходами?

19. У чому полягає сутність концепції атрибутивного, харизматичного і перетворюючого лідерства? Що нового у розвиток теорії лідерства внесли ці концепції?

20. Розкрийте сутність термінів «керівник» і «лідер».

21. Які типи лідерства Вам відомі?

22. Назвіть відмінності керівника від лідера. Які функції ними виконуються?

23. Які підходи до вивчення лідерства виділяють у теорії управління?

24. Охарактеризуйте підхід з погляду особистих рис (якостей) людини.

25. Назвіть якості, що властиві успішним лідерам.

26. Порівняєте стилі управління. У чому особливості їх застосування?

27. Дайте характеристику основних положень концепції Д. Мак- Грегора.

28. Дайте порівняльну характеристику теорій «X» і «Y» Д. Мак- Грегора.

Змістовий модуль 3