Методи прийняття управлінських рішень.

Будь-який метод прийняття рішень, використаний в управлінні, можна розглядати як різновид моделювання ситуацій. Управлінські рішення можуть прийматися як особисто керівником, так і за допомогою залучення консультантів по даній проблемі, фахівців, експертів – тобто мають індивідуальний та груповий підхід до ухвалення управлінських рішень.

У таблиці 8.3 наведені недоліки та переваги цих підходів.

З огляду на вищезазначені підходи до ухвалення управлінських рішень, в даний час використовується 4 групи методів прийняття рішень, такі як:

1. Методи моделювання ситуацій, до яких відносяться метод дерева рішень та метод платіжної матриці.

Платіжна матриця – це метод ухвалення рішення в залежності від ступеня корисності альтернативи за певних умов, що передбачає визначені грошові витрати.

Дерево рішень – це схематичне представлення проблеми прийняття рішень. Воно дає керівнику можливість врахувати різні напрямки дій, співвіднести з ними фінансові результати, скорегувати їх відповідно до приписаної їм імовірністю, а потім порівняти альтернативи.

 

Таблиця 8.3 - Порівняльна оцінка підходів до ухвалення управлінських

рішень

 

Підхід	Переваги	Недоліки
Індивідуальний підхід	- Оперативність ухвалення рішення; - високий рівень творчого підходу; - вимагають менше часу для прийняття рішень.	- Ризик прийняття помилкових (неефективних) рішень.
Груповий підхід	- Більш висока обґрунтованість і менший відсоток помилок; - багато варіантність розробок; - у ході дискусії уточнюється постановка проблем і зменшується невизначеність у відношенні можливих варіантів дій; - участь у прийнятті рішень сприяє підвищенню задоволення робітників і стимулює високу ділову активність.	- Значний час на розробку, узгодження й ухвалення рішення; - компромісні рішення можуть не задовольняти нікого; - групове мислення перешкоджає висловленню розходжень у поглядах і розмаїтості думок; - відсутність відповідального за рішення.

 

 

2. Якісні методи припускають створення тимчасового творчого колективу (групи експертів, до складу якої входять керівники і виконавці), що займається прийняттям і реалізацією управлінського рішення.

Найбільш розповсюджені якісні методи – це метод експертних оцінок, метод мозкової атаки, метод Дельфи.

Метод експертних оцінок полягає в залученні кваліфікованих фахівців до вироблення рішення по конкретній проблемі. Експерти, що практикують у самих різних, але взаємозалежних областях діяльності, заповнюють докладний запитальник із приводу розглянутої проблеми і записують своя думка про неї. Кожен експерт потім одержує звід відповідей інших експертів, і його просять заново розглянути своє опитування.

Процедура звичайно повторюється три чи чотири рази, поки експерти не приходять до єдиної думки. Головним моментом є анонімність експертів, що допомагає уникнути групового міркування над проблемою.

Метод мозкової атаки – спільне генерування нових ідей з наступним ухваленням рішення. Даний метод включає три етапи:

1 етап. Відбирається дві категорії учасників – генератори ідей і аналітики.

2 етап. Генераторам ідей роз'ясняється сутність проблеми, після чого вони пропонують свої будь-які, у тому числі і самі фантастичні рішення визначеної проблеми.

3 етап. Аналітики аналізують запропоновані ідеї і вибирають найбільш раціональну.

Метод Дельфи одержав свою назву від грецького міста Дельфи, що прославилися мудрецями, що там жили - провісниками майбутнього (мудреці збиралися на Дельфійскому пагорбі і на 3, 5, чи 10 доба приходили до загальної думки). Метод Дельфи – це багаторівнева процедура анкетування. Після кожного туру отримані результати доопрацьовуються і повідомляються експертам із указівкою шкали оцінок. Перший тур анкетування проводиться без аргументації, у другому відповідь, що відрізняється від інших, підлягає аргументації, або сам експерт змінює свою же оцінку. Після стабілізації оцінок процедура опитування припиняється й експерти приймають остаточне рішення.

3. Неформальні (евристичні) методи ґрунтуються на аналітичних здібностях облич, що приймають рішення. В управлінській практиці це звичайно сукупність логічних прийомів і методика вибору оптимальних рішень шляхом творчого порівняння альтернатив з обліком накопиченого керівником досвіду й інтуїції.

4. Кількісні методи базуються на застосуванні економіко-математичних моделей і обчислювальної техніки, що забезпечує їм вибір оптимального рішення. До них відносять:

Ø аналіз тимчасових рядів,

Ø лінійне програмування,

Ø теорія ігор,

Ø теорія масового обслуговування,

Ø теорія управління запасами,

Ø імітаційне моделювання й інші.

 

 

Глосарій

 

Аналітичні методи обґрунтування управлінських рішень - методи, що встановлюють аналітичні (функціональні) залежності між умовами вирішення задачі (факторами) та її результатами (прийнятим рішенням).

Директивні управлінські рішення розробляються вищими органами управління в стабільних умовах із приводу найбільш важливих поточних і перспективних проблем організації і призначені для обов'язкового виконання на її нижчих рівнях.

Змішані стратегії - стратегії, що визначають рішення гри без сідлової точки шляхом використання кількох чистих стратегій.

Ірраціональна модель прийняття рішення передбачає, що рішення приймається без дослідження альтернатив.

Кількісні методи обґрунтування управлінських рішень (методи дослідження операцій) – методи, що застосовуються за умов, коли фактори, які впливають на вибір рішення, можна кількісно визначити та оцінити.

Колегіальні управлінські рішення – це рішення, які приймаються за допомогою обговорення проблеми виборчими органами (рада трудового колективу, правління) або на виробничих зборах.

Класична модель прийняття рішення передбачає, що особа, яка приймає рішення, повинна бути абсолютно об’єктивною і логічною, мати чітку мету, усі її дії в процесі прийняття рішень спрямовані на вибір найкращої альтернативи.

Критерій актуальності інформації визначається відповідністю інформації об’єктивним інформаційним потребам.

Критерій комунікативности інформації визначається властивістю інформації бути зрозумілою для того, кому вона адресована.

Критерій лаконічності інформації визначається стислістю та чіткістю викладення інформації (досягається за рахунок високої згорнутості інформації без втрати її необхідної повноти).

Критерій несуперечливості інформації означає, що окремі частини однієї і тієї самої інформації не повинні суперечити одна одній.

Критерій переконливості інформації визначається доведеністю інформації, яка примушує вірити у її достовірність.

Критерій повноти інформації визначається наявністю відомостей, включаючи суперечливі, які необхідні та достатні для прийняття рішення.

Критерій своєчасності інформації визначається здатністю задовольняти інформаційну потребу у прийнятний для виконання строк.

Критерій точності інформації визначається ступенем відповідності інформації оригіналу.

Метод "дерева рішень" – метод обґрунтування управлінських рішень, що застосовується у ситуаціях, коли результати одного рішення впливають на подальші рішення, тобто для прийняття послідовних рішень.

Методи математичного програмування – методи вирішення екстремальних задач з кількома змінними.

Метод платіжної матриці – метод оцінки кожної альтернативи як функції різних можливих результатів реалізації цієї альтернативи.

Методи теорії ігор – методи, що використовуються для обґрунтування управлінських рішень в умовах невизначеності ситуації, яка є наслідком свідомих дій розумного супротивника.

Методи теорії статистичних рішень – методи, що використовуються для обґрунтування управлінських рішень в умовах невизначеності ситуації, яка є наслідком дії об'єктивних обставин, що невідомі або носять випадковий характер.

Неформальні (евристичні) методи прийняття рішення – це методи, які ґрунтуються на аналітичних здібностях осіб, що приймають рішення.

Основна задача теорії ігор - визначення стратегії, застосування якої гарантує кожному гравцю оптимальний виграш, тобто стратегію, відхилення від якої здатне тільки зменшити виграш.

Очікуваний ефект - це сума можливих результатів реалізації альтернативи за різних ситуацій, помножених на імовірність настання кожної з них.

Орієнтуючі управлінські рішення призначені для нижчих рівнів управління, які діють в умовах відносної незалежності від центра управління.

Платіжна матриця – це метод ухвалення рішення в залежності від ступеня корисності альтернативи за певних умов, що передбачає визначені грошові витрати.

Поведінкова модель прийняття рішення враховує вплив сукупності численних обмежуючих та суб’єктивних факторів на процес прийняття рішень.

Поняття “досягнення задоволеності” означає стан, коли страх менеджера щодо прийняття не найкращого рішення пересилює намагання досягти оптимального рішення. Задоволеність досягається за умов вибору рішення, яке є достатньо добрим за даних умов.

Поняття “обмеженої раціональності” означає, що люди можуть тільки намагатися прийняти раціональне рішення, але їх раціональність завжди буде обмеженою (теоретично завжди існує рішення краще за прийняте);

Прийняття рішень (у розширеному розумінні) охоплює увесь процес управління (прийняття рішень, їх виконання та контроль результатів їх реалізації).

Прийняття рішень (у вузькому розумінні) - вибір кращого рішення з численних альтернатив. Необхідно враховувати, що альтернативні варіанти не виникають самі собою, тобто процес прийняття рішень складається не тільки з вибору кращого варіанту, але й з пошуку альтернатив, встановлення критеріїв оцінки, вибору способу оцінки альтернатив тощо.

Прийняття рішення (загальне визначення) – це процес, який починається з констатації виникнення проблемної ситуації та завершується вибором рішення, тобто вибором дії, яка спрямована на усунення проблемної ситуації.

Раціональне рішення – це рішення, що ґрунтується на об'єктивному аналізі умов, у яких діє підприємство в даний момент.

Рекомендаційні управлінські рішення готуються дорадчими органами – різного роду комітетами. Їх виконання бажане, але не обов'язкове, оскільки ті, до кого ці рішення відносяться, не підкоряються тим, хто їх приймає.

Рішення, засноване на судженнях – це вибір альтернативного варіанта, зроблений на основі знань і накопиченого досвіду.

Статистичні методи обґрунтування управлінських рішень - методи, що ґрунтуються на збиранні та обробці статистичних матеріалів та врахуванні випадкових впливів та відхилень.

Чисті стратегії – це пара стратегій (для кожного з гравців), які перехрещуються в сідло вій точці.

Управлінське рішення – це результат діяльності суб’єкта управління, спрямований на досягнення поставленої мети. Основою прийняття будь-якого управлінського рішення є наявність проблеми чи проблемної ситуації. Забезпечує функціонування господарської організації за рахунок взаємозв’язку формальних та неформальних, інтелектуальних та організаційно-практичних аспектів менеджменту.

Якісні методи обґрунтування управлінських рішень – методи, що використовуються в умовах, коли фактори, які визначають прийняття рішення, не можна кількісно охарактеризувати або вони взагалі не піддаються кількісному вимірюванню.

Контрольні питання

 

1. Що розуміється під процесом прийняття рішень в теорії управління?

2. На яких припущеннях побудована класична модель прийняття рішень?

3. Чим відрізняються між собою моделі прийняття рішень?

4. Як Ви розумієте категорії “обмежена раціональність” та “досягнення задоволення ”?

5. Що є характерною рисою ірраціональної моделі прийняття рішень?

6. З яких етапів складається раціональна технологія прийняття рішення?

7. У якій послідовності здійснюється процес оцінки альтернативних варіантів?

8. Які методи творчого пошуку альтернативних варіантів Ви знаєте?

9. Як можна класифікувати методи обґрунтування управлінських рішень?

10. За яких умов доцільно використовувати:

- аналітичні методи;

- статистичні методи;

- методи математичного програмування;

- теоретично - ігрові методи;

- експертні методи.

11. У чому сутність методу “платіжна матриця”?

12. Поясніть механізм використання методу “дерево рішень”.

13. Які критерії використовуються для рішення задач в теорії статистичних рішень?

14. Як формується основна задача теорії ігор?

15. Як Ви розумієте категорії “чиста стратегія” та “змішана стратегія”?

16. Які експертні методи використовуються для обґрунтування управлінських рішень?

17. Наведіть приклади видів рішень, що виділяють за рівнем визначеності.

18. Охарактеризуйте планові, організаційні, регулюючі, контрольні управлінські рішення та ті, що активізують.

19. Наведіть приклади економічних, соціальних, технічних і наукових управлінських рішень.

20. Які управлінські рішення виділяють за ступенем ефективності?

21. Опишіть креативні, евристичні й репродуктивні рішення.

22. Перелічить етапи процесу прийняття управлінських рішень.

23. Охарактеризуйте перший етап процесу прийняття рішень - діагностика проблеми.

24. Поняття управлінського рішення та його роль у процесі управління.

25. У чому є основне завдання управлінського рішення?

26. Чому в сучасних умовах підвищується відповідальність керівника за прийняття рішень?

27. Що є основою ухвалення управлінського рішення? У яких випадках виникає проблемна ситуація?

28. Назвіть причини виникнення управлінських проблем.

29. Які вимоги пред'являються до управлінських рішень?

Тема 9 ЕФЕКТИВНІСТЬ УПРАВЛІННЯ

 

 

1. Сутність організаційної ефективності та підходи до її визначення

2. Види організаційної ефективності.

3. Критерії оцінки ефективності організаційної діяльності.

4. Результативність і ефективність системи менеджменту.

Показники ефективності управління.

5. Обґрунтування ефективності реалізації рішень щодо проведення

організаційних змін.