Переваги та недоліки конгломератних організаційних структур управління

Переваги	Недоліки
1. Високий рівень децентралізації влади	1. Проблематичність дотримання загального іміджу в умовах достатньої стратегічної свободи
2. Можливість швидкої диверсифікації з мінімальним порушенням існуючих у конгломераті зв'язків	2. Автономія підрозділів може блокувати досягнення вигод стратегічного поєднання
3. Наявність мінімальної залежності між фірмами, що входять до складу конгломерату

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ

ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ:

 

Коефіцієнт повноти охоплення функцій

 

К_по = Р_ф / Р_н , (3.2)

де К_по - коефіцієнт повноти охоплення функцій;

Р_ф – перелік фактично виконуваних робіт;

Р_н – перелік робіт (норматив), передбачений регламентуючими документами.

 

Коефіцієнт повноти охоплення функцій дозволяє виявити: ті роботи, які необхідно перерозподілити між підрозділами; працівників, що не закріплені ні за одним підрозділом; роботи, що дублюються різними підрозділами.

 

Коефіцієнт оперативності організаційної структури

 

Кіп = Р _нар / Р _общ (3.3)

де Кіп - коефіцієнт оперативності організаційної структури;

Р_нар – кількість робіт, виконаних з порушенням терміну;

Р_общ – загальна кількість робіт за період.

 

Коефіцієнт надійності організаційної структури

Кн = У_р / У_п (3.4)

де К_н - коефіцієнт надійності організаційної структури;

У_р – управлінські рішення реалізовані;

У_п – управлінські рішення, прийняті за визначений період.

 

4. Коефіцієнт звенности:

 

К_зв = П_зв.ф. / П_зв.о. (3.5)

де К_зв - коефіцієнт звенности;

П_зв.ф. – кількість ланок існуючої організаційно структури;

П_зв.о. – оптимальна кількість ланок структури.

 

Глосарій

 

Базові параметри робіт (за Р. Хекманом):

1) сполучення навичок – ступінь, у якому робота вимагає варіювання різних дій для використання різних навичок та здібностей;

2) визначеність – ступінь, у якому робота вимагає завершеності або ідентифікації окремих частин;

3) значущість – ступінь, у якому робота впливає на діяльність інших співробітників організації;

4) самостійність (автономність) – ступінь, у якому робота забезпечує незалежність працівника у встановленні графіку роботи та процедур її виконання;

5) зворотній зв’язок – ступінь, у якому робота вимагає отримання чіткої інформації про ефективність її виконання.

Базові схеми департаменталізації:

1) функціональна – за основними функціями управління в організації;

2) продуктова – за окремими видами продуктів, що виробляються організацією;

3) територіальна – за географією фізичного розташування окремих підрозділів організації;

4) орієнтована на споживача – за принципом задоволення потреб найбільш значущих для організації споживачів.

Відповідальність - це зобов'язання виконувати задачі, які стоять перед службовою особою і відповідати за отриманий результат перед тим, хто делегував відповідні повноваження.

Встановлення діапазону контролю - визначення кількості працівників, безпосередньо підлеглих даному менеджерові.

Делегування повноважень – процес передачі керівником частини своєї роботи та необхідних для її виконання повноважень підлеглому, який приймає на себе відповідальність за її виконання.

Департаменталізація - групування робіт та видів діяльності у певні блоки (групи, відділи, сектори, цехи, виробництва тощо).

Децентралізація - передача права прийняття певних рішень з вищих рівнів управління на нижчі.

Діапазон контролю – кількість робітників, безпосередньо підлеглих даному менеджеру

Дивізіональна структура виникла внаслідок розширення діяльності підприємства або його диверсифікації. Розподіл організації на відділи в цьому виді структури відбувається за трьома ознаками: за продуктом, групами споживачів та географічними регіонами.

Змістовність роботи – відносний ступінь впливу працівника на роботу або на її середовище: самостійність в плануванні та виконанні роботи, самостійність у визначенні ритму роботи, участь у прийнятті рішень тощо.

Комісія – постійна група, яка сформована з представників різних підрозділів організації з метою вирішення певної довгострокової проблеми або виконання довгострокового завдання.

Координація робіт – процес узгодження дій усіх підсистем організації для досягнення її цілей.

Ланка управління - це відособлений орган, наділений функціями управління, правами для їхньої реалізації і відповідальністю за виконання функцій і виконання прав.

Лінійна структура управління характеризується зосередженням усіх повноважень та усієї відповідальності в руках керівника кожного рівня.

Лінійно-функціональна структура передбачає, що першому лінійному керівнику в розробці конкретних питань і підготовці відповідних рішень, програм допомагає спеціальний апарат управління, що складається з функціональних підрозділів.

Матрична структура створюється шляхом суміщення двох видів структур: функціональної та дивізіональної.

Мережна структура – структура, що розосереджує свої основні функції (виробництво, збут, фінанси, маркетинг) між окремими компаніями, які працюють за контрактом.

Метод управління - засіб впливу суб'єкта управління на керований об'єкт для досягнення певних цілей.

Методи дисциплінарного впливу - обов'язкове для кожного робітника дотримання законів, правил, режиму роботи та інше.

Методи організаційного впливу відображають статику процесу управління і передбачають встановлення стійких організаційних зв'язків між елементами системи за допомогою закріплення за ними певних обов'язків перед системою і перед окремими її ланками.

Методи розпорядницького впливу відображають динаміку процесу управління і являють собою пряму адміністративну вказівку, що має обов'язковий характер, та адресується керованим об'єктам або особам.

Неформальна організація – система взаємозв’язків між співробітниками організації, які виникають і розвиваються спонтанно (не санкціоновано).

Обсяг роботи - кількість операцій та/або задач, які виконуються одним працівником, та частота їх повторення.

Обмеження при прийнятті рішень – це умови, що відображають вплив зовнішніх і внутрішніх факторів, які необхідно враховувати при ухваленні рішення.

Оперативна (тимчасова робоча) група – група, яка створюється з працівників різних підрозділів для виконання спеціального завдання або вирішення специфічної короткострокової проблеми.

Організаційна діяльність – процес усунення керівником невизначеності та конфліктів між людьми щодо роботи або повноважень і створення середовища, придатного для їх спільної діяльності.

Організаційна культура – комплекс цінностей, пріоритетів, неписаних правил, що впливають на ведення справ організацією та в організації.

Організаційні зміни - будь-яка зміна в одному або кількох елементах організаційної діяльності.

Організаційна структура - сукупність управлінських органів, між якими існує система взаємозв'язків, які забезпечують виконання необхідних функцій управління для досягнення цілей фірми.

Організаційна структура - абстрактна категорія, що характеризується трьома організаційними параметрами:

1) ступенем складності;

2) ступенем формалізації;

3) ступенем централізації.

Організаційне проектування – це процес створення структури підприємства, що забезпечує ефективну роботу всіх підрозділів для досягнення цілей підприємства.

 

Організація у вузькому сенсі – це процес створення такої структури підприємства, що дасть можливість людям ефективно працювати для досягнення загальних цілей.

Організація в широкому сенсі – це вид діяльності управлінського персоналу, направлений на забезпечення нормального функціонування підприємства.

Організація – це група осіб, що взаємодіють один з одним за допомогою матеріальних, правових та інших умов для досягнення поставлених цілей.

Організаційно-розпорядницькі методи являють собою сукупність прийомів і засобів прямого (адміністративного) впливу на об'єкт управління для виконання закріплених за ним функцій.

Організаційно-методичне інструктування являє собою розробку і практичне використання інструктивних матеріалів, що визначають порядок і методи виконання управлінських робіт.

Організаційне нормування полягає у встановленні нормативів, що визначають припустимі межі діяльності підприємства.

Організаційне регламентування - встановлення основоположних правил, що регулюють створення і діяльність підприємств, окремих підрозділів і посадових осіб.

Перепроектування (реорганізація) робіт - зміна традиційної спрямованості проектування робіт.

Повноваження лінійні – повноваження, які передаються від начальника безпосередньо його підлеглому і далі іншим підлеглим.

Повноваження функціональні - повноваження, що дозволяють особі, якій вони передаються, в межах її компетенції пропонувати або забороняти певні дії підлеглим лінійних керівників.

Повноваження штабні – повноваження, які передаються особам, що здійснюють консультативні, обслуговуючі функції щодо лінійних керівників.

Поділ праці - поділ загальної роботи в організації на окремі складові частини, достатні для виконання окремим працівником відповідно до його кваліфікації та здібностей.

Проектування робіт - процес визначення обсягів та змісту кожного виду робіт в організації.

Проектна структура - це тимчасова організація, створена для рішення конкретної задачі.

Рівень управління - група відділів, яка займає певну ступінь в управлінській ієрархії.

Створення механізмів координації - забезпечення вертикальної та горизонтальної координації робіт та видів діяльності.

Ступінь складності організаційної структури – кількість виразних ознак організації (вертикальних рівнів в ієрархії управління, структурних підрозділів).

Ступінь формалізації організаційної структури – ступінь, в якому організація покладається на правила та процедури, спрямовуючи поведінку своїх працівників.

Ступінь централізації організаційної структури - місце переважного зосередження права прийняття рішень.

Схема організаційної структури управління - відображення структурних взаємозв’язків основних рівнів та підрозділів організації, їх підпорядкованості.

Технологія (у широкому розумінні) –процес конверсії (перетворення) входів в організацію (людських, фінансових, фізичних та інформаційних ресурсів) у виходи з організації (продукція, послуги, прибутки/збитки).

Функціональна структура передбачає, що кожний орган управління спеціалізований на виконанні окремих видів управлінської діяльності (функцій).

 

Контрольні питання

1. Як Ви розумієте категорії “організація”, “організаційна діяльність”, “організаційна структура”? Як вони пов`язані між собою?

2. У чому полягають особливості організації як функції управління? Чим обумовлюється складність реалізації функції організації?

3. Яким вимогам повинна відповідати група осіб, щоб її називали організацією?

4. Перелічить та охарактеризувати ознаки організацій.

5. Розкрийте сутність первинних і вторинних організацій.

6. Розкрийте основні положення універсальних теорій організації. Як Ви оцінюєте їх внесок у розвиток теорії організації, та у чому виявляється їх обмеженість?

7. Які ситуаційні фактори впливають на формування організаційної структури управління? Поясніть механізм такого впливу, використовуючи результати досліджень Дж. Вудворд, Т. Барнса і Дж. Сталкера, Г. Мінцберга.

8. Як Ви думаєте, які процеси обумовлюють формування організаційної структури підприємства? Які рівні виділяють в організаційних структурах підприємства?

9. З яких етапів складається процес проектування робіт в організації? Дайте їх стислу характеристику.

10. Які методи проектування і перепроектування робіт Ви знаєте?

11. Розкрийте основні положення моделі характеристики роботи Хекмена-Олдхема.

12. Що таке департаменталізація? За якими напрямками та у які способи може здійснюватися групування організаційних одиниць?

13. Поясніть зміст процесу делегування повноважень. Дайте загальну характеристику лінійних, функціональних та штабних повноважень.

14. Які фактори і як впливають на величину діапазону контролю?

15. Що таке висока і плоска структури організації? У чому їх переваги і недоліки?

16. За допомогою яких механізмів здійснюється координація діяльності співробітників та структурних одиниць організації?

17. Дайте порівняльну характеристику лінійної та функціональної організаційних структур (принципи побудови, основні переваги і недоліки, сфери застосування).

18. Який принцип покладено в основу дивізіональної організаційної структури? У чому її переваги і недоліки?

19. Охарактеризуйте сутність матричної організаційної структури? У чому її переваги і недоліки?

20. Що таке мережева організаційна структура? Які причини обумовлюють широке розповсюдження мережевих структур в сучасних умовах? Охарактеризуйте основні типи мережевих організацій.

21. Які Ви знаєте методи вибору типу організаційної структури управління?

22. Як Ви розумієте категорію “організаційні зміни”?

23. Ідентифікуйте причини опору організаційним змінам.

Розкрийте сутність основних стратегій подолання опору організаційним змінам.

 

 

ТЕМА 4 МОТИВАЦІЯ ЯК ФУНКЦІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ

 

1. Сутність мотивації як функції управління.

2. Змістовні теорії мотивації.

3. Процесуальні теорії мотивації.