ТОП 10:

Інформаційний простір України



Арнольд Тойнбі стверджував, що суспільства, зорієнтовані на традиції, приречені на загибель; зорієнтовані на сьогоднішній день – приречені на стагнацію; і тільки суспільства, націлені на нове, здатні до розвитку.

Україна інтегрується в європейське співтовариство. Сьогодні рівень зрілості суспільства визначається рівнем розвитку його інформаційної структури. Пріоритетним напрямком інформатизації є створення єдиних інформаційних просторів як високоорганізованих інфраструктур, що забезпечують якісно нові технології і високий рівень інформаційного обслуговування.

Ми знаходимося на вирішальній фазі переходу від індустріального до інформаційного суспільства. Хто виграє майбутнє? Які стратегічні напрямки до цієї мети у час зростаючої глобалізації та загострення конкуренції?

Щоб створити високоефективну інформаційну інфраструктуру, необхідно забезпечити інформаційне наповнення мереж, сформувати національні банки знань, електронно-довідкові і навчальні системи. Програма широкого доступу користувачів до інформаційних ресурсів пов’язана не тільки з одностороннім виходом на світову мережу, а й з інтеграцією в неї власних ресурсів, що неможливо без створення потужних інформаційно-довідкових систем, інформаційних серверів, баз даних і баз знань. Пріоритетним має стати розвиток сучасних інформаційних технологій, насамперед у галузі освіти і науки, де не лише споживатимуться нові технології, а й продукуватимуться нові знання. Державні речники, оцінюючи стан національного інформаційного простору як незадовільний, підкреслюють, що головною метою державної інформаційної політики є інформаційне забезпечення соціально-економічного розвитку держави, переходу на новий етап розвитку – побудови демократичного інформаційного суспільства і входження країни у світове інформаційне співтовариство. Основним засобом цієї мети є мобілізація головного стратегічного ресурсу нації – творчого потенціалу, ефективна організація та використання наявного інтелектуального потенціалу.

Рівень інформаційного забезпечення науки і освіти в Україні на кілька порядків нижчий, ніж у розвинених країнах. Відомо, що і рівень комплектування навіть провідних бібліотек як вітчизняними, так і зарубіжними науково-технічними періодичними виданнями, знизився. Потрібні нові спільні дії, щоб навчитися використовувати шанси зростаючої інформаційної глобалізації. Бо лише в такому випадку, як стверджує Джек Вілх, ”здатність організації навчатися і швидко перетворювати це навчання в дію є максимальною перевагою в конкурентній боротьбі”.

Задача виділення пріоритетних, нових полів досліджень важлива для великих регіонів, наукових фондів, венчурних фірм, окремих колективів і вчених, які намагаються визначити місце власних науково-дослідних розробок в загальному процесі вивчення об’єкта. Практично кожний активно працюючий науковий колектив хоче бачити свої результати на фоні інших досліджень. Тому серед складних задач стосовно проблеми створення експертної системи для оцінки наукових досліджень є тематична диференціація науково-дослідних робіт за шкалою оцінок.

Завдання динамічного спостереження за розвитком наукових досліджень зараз вирішується традиційною класифікацією тем проектів за заданим рубрикатором або класифікаційною схемою. Тематичному напрямку присвоюється умовний шифр, який відносить його до певної галузі знань. Подальший бібліометричний (частотний) аналіз дозволяє оцінювати ступінь поширення вже формалізованих рубрик, в рамках яких і може здійснюватися якісна диференціація тем через їх оцінку спеціалістами.

Такий або автоматизований спосіб тематичного кодування не рятує від втрати оригінального знання, закладеного автором у формулювання теми індивідуального чи колективного дослідження. Цей спосіб нівелює знайдений оригінальний аспект теми загальним формулюванням рубрики, а багатоаспектні дослідження не отримують рівноцінного відображення в суміжно-профільних рубриках. Для виділення оригінальних тем необхідний більш тонкий інструмент, який дозволяє відразу диференціювати всі попередні дослідження, зберігаючи комплексну тематику науково-дослідних розробок.

Подібна задача вирішується Інститутом наукової інформації США при картуванні науки. Створення карт науки побудовано на кластерному аналізі зв’язків і графічних засобів опрацювання даних. Нашим вченим-наукознавцям доводиться працювати з масивом нових тем або щойно завершених досліджень, які ще не цитуються спеціалістами.

У зв’язку з цим доцільно перевіряти, чи ймовірносний статистичний (факторний) аналіз частот спільного вживання ключових слів із різних форм згортання інформації про дослідження (тема, анотація, реферат, повний текст) стане придатним для первинної диференціації тем на три групи: теми, що закінчуються; ті, що стабільно розробляються; оригінальні (нові), що зароджуються.

На першому етапі необхідно створити інформаційно-аналітичну систему, яка може бути використана для безперервного спостереження за об’єктом будь-якої природи і ступенем поширеності через потік інформації про цей об’єкт – інформаційний моніторинг науки та освіти. Ця система здійснює підрахунок рейтингу авторів для профільного масиву, автоматизоване створення частотних словників ключових слів, формування і опрацювання числових баз даних, виведення, результатів статистичного аналізу в графічному вигляді, придатному для інтелектуального аналізу та інтерпретації.

На наступному етапі необхідно реалізувати апробацію системи на різних масивах – повних текстах, заголовках наукових робіт, анотаціях і рефератах. Редактор американського журналу Джон В. Річардсон відмічає практичне значення системи “Інформаційний моніторинг”, яку він вважає досить ефективною для відбору інформативного заголовку наукових рукописів у редакціях і видавництвах. Максимально важливим виявився аналіз заголовків науково-дослідницьких робіт та анотацій до них. Для виявлення більш тонких закономірностей доцільно використовувати реферати цих робіт, що відображають важливі фактичні дані наукових досліджень.

Стрімкий розвиток інформаційних та комунікаційних технологій значною мірою вплинув на більшість сфер людського життя. Електронна пошта, лазерні диски, бази даних на відстані, мережа для пошуку джерел інформації, перевірка правопису і граматики автоматизованими програмами – коректорами – такі інформаційні способи спілкування і використання електронних ресурсів можуть бути поєднані з традиційними способами.

Прикладом впровадження нових інформаційних технологій є здійснений у 2000 році Державним фондом фундаментальних досліджень випуск першого диску СD-RОМ, що отримав у міжнародному центрі в Парижі № 135М 1608-0475 і на якому (через пошукову базу даних) подані здобутки української фундаментальної науки, отримані завдяки фінансуванню за грантами Фонду. Інформаційна структура і програмне забезпечення цього диску дозволяє отримати не лише підсумкову анотацію кожного проекту, а й перелік його виконавців та зроблених ними публікацій, виступів на конференціях. При бажанні можна здійснити пошук – тематичний, за ключовими словами, прізвищами керівника проекту або його виконавців; детальніше познайомитися зі специфікою та результатами діяльності Фонду, індексом цитування опублікованих робіт за результатами наукових досліджень, надрукованими і підготовленими авторами проектів монографіями, переліком організацій, що отримали гранти Фонду і нарешті – з керівними документами та організаційними підрозділами Фонду.

Можливо, виданий диск – лише окремий “камінчик” в основі створюваної електронної бібліотеки, що має забезпечити інвентаризацію та систематизацію наукових і технологічних ідей, розробок наших науковців, вільний доступ до інформаційного банку широкого кола зацікавлених користувачів. Передбачається постійне доповнення бази даних новою відкритою інформацією, сприяння інтеграції нашого потенціалу у світовий науковий та інноваційний простір. Тривожить те, що останніми роками зростає територія, базуючись на інформаційних системах, комунікаційних технологіях.

Як один із шляхів розв’язання вказаних проблем, пропонується використання досвіду роботи Державного фонду фундаментальних досліджень і передусім зібраного інформаційного матеріалу.

Окрім грантів Фонду для фундаментальних досліджень при підтримці з державного бюджету реалізуються й державні науково-технічні програми з семи пріоритетних напрямків, результати виконання яких також закріплені у публікаціях, доповідях на вітчизняних та зарубіжних конференціях і можуть стати складовими частинами банку наукових ідей.

Підсумки наукових проектів і розробок вітчизняних учених – це вагомий внесок у світову науку і він повинен бути затребуваним науковою та інноваційною сферою не лише в Україні, а й світовим співтовариством.

Досвід минулого та можливість актуалізувати його – два найважливіші компоненти, завдяки яким реалізується наступність у науці. Критеріальні оцінки цього процесу: індекс цитування, який вважають мірилом вагомості роботи вченого і кількість пріоритетів національної науки, що свідчить про її значимість.

Тому ще одним важливим завданням Державного фонду фундаментальних досліджень (поряд з проведенням конкурсів і пошуків джерел фінансування фундаментальних робіт) є інформаційна підтримка фундаментальних досліджень для збереження і підвищення потенціалу української науки, створення банку даних результатів запропонованих конкурсних проектів та їх виконання, поширення результатів наукових розробок за грантами Фонду. Незважаючи на своє фундаментальне спрямування, розробки Фонду знаходять практичне використання; вони передаються до зацікавлених відомств для впровадження, а також використовуються при підготовці державних програм економічного і соціального розвитку України. Створюваний Фондом “Банк ідей” – наукових досліджень і науковців в Україні, а також конкурсні запити проектів, які не стали переможцями, проте заносяться до банку даних, – допоможе вирішувати наступні проблеми: проведення комплексного аналізу стану і тенденцій розвитку фундаментальної науки; визначення пріоритетів у фундаментальній науці України; ширшу реалізацію міжнародного співробітництва з подібними фондами зарубіжжя, міжнародну співпрацю вчених України у галузі фундаментальних досліджень; поліпшення міжвідомчої взаємодії у проведенні технологій, які отримані, починаючи з 1992 року, за поданням понад 10 тисяч фундаментальних і пошукових досліджень, підтримку через проекти Фонду науково-технічної творчості молоді.

Передусім передбачається базувати бібліотеку на власних інформаційних ресурсах: конкурсних запитах, монографіях, патентах, публікаціях, що є підсумками робіт, виконаних у рамках насамперед фундаментальних наукових проектів Фонду, а також державних науково-технічних програм. Можливе поповнення бібліотеки науковими виданнями від інших фондів та бібліотек. Водночас створювані бібліотечні бази даних (окрім паперових носіїв) передбачають підготовку і супроводження електронного каталогу цієї бібліотеки, яким буде зафіксована інтелектуальна власність – інформаційний капітал наукової діяльності українських вчених. Таким чином, запровадження бібліотеки дозволить юридично зафіксувати результати грантового фінансування робіт, а бібліотека може стати власником унікальної електронної бази даних фундаментальних наукових досліджень.

Це дозволить не тільки провести інвентаризацію вітчизняних інформаційних ресурсів за роки незалежності нашої держави, а й закріплення прав власника на них, законодавче забезпечення його прав на інформаційні ресурси, які складають науковий інформаційний капітал суспільства. У подальшому необхідно вести контроль і ліцензійну діяльність за міжнародним інформаційним обміном.

Робота зі створення “Банку ідей” покликана забезпечити організацію реєстру інформаційних наукових інформаційних ресурсів та систем, їх ефективне використання, захист прав власника на інформаційні розрахункові і теоретичні роботи, оскільки експериментальна база старіє. Все гострішою стає потреба створення центрів колективного користування обладнанням, поєднуючи для цього кошти грантів. Необхідна підтримка наукових бібліотек, створення національної електронної бібліотеки, мережі наукових телекомунікацій, інформаційних систем і баз даних для ефективного проведення наукових досліджень.

Вирішення технічних питань, з якими зіткнулись у процесі творення своєрідної бібліотеки, що базується на конкурсних проектах і грантах, дозволить розв’язати ряд проблем: по-перше, юридично зафіксує результати грантового фінансування робіт, а по-друге, створення електронного каталогу бібліотеки фундаментальних і пошукових наукових досліджень, проведених у 1992 – 2000 роках, сприятиме реалізації інформаційних та рекламних завдань.

Інтеграційні процеси в діяльності наукового потенціалу людства актуалізують потребу своєрідної інвентаризації знань і досвіду минулих років з метою їхнього раціонального використання в умовах сучасності. Один з найважливіших резервів подальшого розвитку науки, який необхідно використати і в Україні, це – ідеї, концепції, теорії, що були отримані в минулому, переоцінка їхньої значущості. Оцінка та застосування знань минулого дозволяє наблизити розв’язання поставленої мети – прогнозування і розвиток науково-технічного потенціалу України.

Основна увага у запропонованих методичних підходах приділена пошуку релевантних джерел інформації, аналіз яких дав би змогу поповнити знання у науково-технічній та інноваційній сферах, знайти інформаційно-орієнтуючі розв’язання існуючих проблем цієї сфери в Україні. Потребують також системного дослідження стан і перспективи регіональної науково-технічної політики України у перехідний період. Звідси і необхідність вивчати регіональні нововведення-процеси, нововведення-продукти, організаційні нововведення, які можуть бути спрямовані на стійкий розвиток ресурсів, активну участь України у міжнародному інформаційному обміні, вирішення ряду інших важливих питань з інформаційної сфери. Для цього створюється автоматизована довідково-пошукова система інформаційних ресурсів конкурсів Державного фонду фундаментальних досліджень, система розподілу бібліографічної та текстової інформації в глобальних електронних мережах, а також передбачено розміщення на Web-сервері у вигляді бази даних анотованого каталогу всіх виданих за грантами Фонду наукових журнальних публікацій, книг тощо.

Отже, поставивши за мету створення банку даних конкурентноспроможних наукових ресурсів України, необхідно продовжити аналіз і систематизацію наукових та технологічних ідей; розробок, що були виконані та виконуються вітчизняними науковцями; забезпечити вільний доступ до інформаційного банку широкого кола зацікавлених користувачів; постійно поповнювати бази даних новою відкритою інформацією, щоб створити в Україні ринок науково-технічної продукції, інтегрувати наявний потенціал у світовий науковий та інноваційний простір, сприяти розвитку освітніх програм і міжнародної співпраці.

 







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-05; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.232.51.69 (0.008 с.)