Відновлення радянської влади в Україні. Кінець іі світової війни. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Відновлення радянської влади в Україні. Кінець іі світової війни.



У 1943 р. стався вирішальний перелом у радянсько-німецькій війні. Розпочалося вигнання німців з окупованих ними територій. Студенти мають вивчити основні воєнні операції, спрямовані на знищення угруповань німецької армії в Україні. Відступаючи з України, німці вдалися до тактики винищення її продуктивних сил. Гітлер наголошував, що «ворогові повинна дістатися цілковито спалена й винищена земля». В результаті значна частина міст Лівобережної України була абсолютно зруйнована, дещо меншими були втрати на Правобережжі. Після жорстоких боїв у жовтні 1944 р. вся територія України була звільнена від німецьких окупантів.

Внаслідок Другої світової війни в Україні загинуло принаймні 5,3 млн. її мешканців, 2,3 млн. українців примусово вивезено на роботу до Німеччини, зруйновано понад 700 великих і малих міст, 28 тис. сіл. Загальні збитки економіки сягали 40%. у ході свого візиту до США на одній з прес-конференцій президент України Л.Кравчук зазначав, що з 1930 по 1945 рр. в Україні загинуло 15 млн. чол. Таким чином, вдруге після голодомору 1932/33 рр. Україна втратила величезну кількість свого населення і жорстоко постраждала від тоталітарних (як радянського, так і німецького) режимів. Таких втрат не знала жодна країна Європи, жоден народ світу. Разом з тим не можна не відзначити, що внаслідок Другої світової війни весь український народ в основному опинився в межах однієї держави. Цей фактор мусив враховувати радянський режим, це накладало свій відбиток і на зміст суспільно-політичного життя в Україні у післявоєнний період.

 

Першочерговим завданням радянської влади в Україні була відбудова зруйнованого народного господарства. Перший післявоєнний п’ятирічний план 1946-1950 рр. передбачав для цієї мети 20,7% загальносоюзних капіталовкладень. У ході відбудови економіки було пущено в дію 2000 промислових підприємств, Дніпрогес, завершено будівництво газопроводу Дашава-Київ та ін. До 1950 р. промислове виробництво в Україні перевищило рівень 1940 р. на 15%. Однак це не привело до суттєвого підвищення життєвого рівня народу, оскільки тоталітарний режим традиційно нехтував випуском товарів широкого вжитку. Незважаючи на тяжкі жертви й випробування, робітники мусили будь-що підвищувати продуктивність праці.

Усі вади радянської економічної системи знову виявились у сільському господарстві. У 1946 р. було вжито всіх заходів до вилучення у селян землі та реманенту, які їм вдалося взяти у користування під час війни. Взимку 1946/47 рр. в Україні був голод, від якого страждало насамперед селянське населення. На 1950 р. виробництво зерна досягло лише 60% довоєнного рівня. В той же час у 1950 р. Україна виробляла 47,8% всесоюзної продукції чавуну, 30,6% - сталі, 33,2% - прокату, 53% - залізної руди, 30% - вугілля.

Розмах українського визвольного руху під час війни, міжнародна ситуація змусили владу вдатися до певного розширення компетенції республік. УРСР стала членом ООН і до 1950 р. також членом 20 міжнародних організацій. Однак її членство в них фактично було чисто формальним.

Внутрішньополітичне життя характеризувалося дальшим посиленням тиску центру на всі суспільні процеси в республіці. 3 березня 1947 р. було усунено з поста першого секретаря ЦК КП(б)У М.Хрущова і на його місце призначено Л.Кагановича, який здійснював репресії проти української інтелігенції. Однак 26 грудня 1947 р. він був відкликаний і знову замінений М.Хрущовим. Його наступник Л.Мельников виключив за звинуваченням в українському націоналізмі понад 22 тис. членів партії. У 1946-1952 рр. українське культурне життя зазнає чергового удару. Піддаються шаленому цькуванню діячі української науки і культури, поети і письменники, серед яких були Юрій Яновський, Олександр Довженко, Максим Рильський, Володимир Сосюра, редакції ряду журналів. Зазнали осуду авторські колективи «Нарису історії української літератури», «Історії України», відновлено кампанію проти «школи Грушевського» та ін. Однак найбільших репресій, потужного тиску всього репресивного апарату сталінського тоталітаризму зазнала Західна Україна, яка продовжувала боротися проти намагань інтегрувати її в радянську систему.

Розпочалася насамперед ліквідація греко-католицької церкви, яка була важливим фактором національного відродження і духовно-культурного розвитку галицьких українців. Після смерті А. Шептицького пішли арешти й розстріли ієрархів церкви, священиків. На довголітнє заслання до концтабору було відправлено нового митрополита Й.Сліпого. У 1946 р. був проведений інспірований органами держбезпеки т.зв. «Собор греко-католицької церкви», який підпорядкував її Російській православній церкві, скасувавши Берестейську унію 1596 р. Однак значна частина духовенства і вірних противилася цьому неканонічному акту і продовжувала таємно дотримуватися греко-католицьких обрядів.

Активну боротьбу продовжувала у підпіллі Організація Українських Націоналістів, яка діяла паралельно з Українською Повстанською Армією. Студенти повинні звернути увагу на те, що боротьба з УПА, яку підтримували широкі верстви місцевого населення, набула з боку НКВС тотального характеру і виявилася надзвичайно жорстокою. Між 1946 і 1949 рр. було вислано до Сибіру близько 500 тис. західних українців. З метою дискредитації повстанців спеціальні загони НКВС переодягалися в форму УПА та грабували, ґвалтували і мордували українських селян. Однак УПА продовжувала боротьбу, розділившись на малі, більш рухливі загони, про спорадичні дії яких радянські джерела інформували навіть у 1956 р. Студенти мусять ознайомитися також з діями УПА у т.зв. «Закерзонні» - на території Посяння, Лемківщини, Холмщини. У квітні-травні 1947 р. у результаті кривавої операції «Вісла», проведеної польським урядом, було знищено значну частину бійців УПА, а більшість українського населення повністю виселено з рідної землі та розселено по всій Польщі. В результаті ослаблення УПА радянський режим зумів до 1955 р. повністю здійснити колективізацію на Західній Україні усіх 1,5 млн. селянських господарств.

81. Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 — на початку 1950-х pp. Голод 1946-1947 pp.

В 1945 p. перед Україною постає надзвичайно складне завдання — підняти з руїн країну. Вирішити його можна було тільки ціною героїчних зусиль народу.

Як здійснювалась відбудова народного господарства України

• Відбудова народного господарства України розпочалась відразу ж після вигнання німецько-фашистських загарбників. В 1946 р. на основі Закону СРСР про п'ятирічний план відбудови народного господарства було прийнято Закон про відбудову народного господарства України.

• В першу чергу відбудовувалась важка промисловість, транспорт, енергетика. В ці галузі спрямовувалось 88 % капіталовкладень.

• Для відбудови народного господарства використовувались репарації з Німеччини (сировина, устаткування), примусова праця військовополонених, колгоспників, робітників, інтелігенції.

• Відбудувати народне господарство України допомагали всі республіки СРСР. Наприклад, Дніпрогес відбудовували 120 підприємств СРСР, представники 26 національностей.

• Відбудова народного господарства проходила в умовах патріотичного піднесення народу. Заводи, шахти, дороги, електростанції, колгоспи були відбудовані ціною неймовірних зусиль, самовідданої праці мільйонів людей.

• П'ятирічний план відбудови народного господарства України в цілому було виконано.

• На відміну від країн Західної Європи відбудова економіки України здійснювалась без впровадження нових технологій і матеріалів.

• Легка і харчова промисловість, сфера охорони здоров'я, освіти, науки були відбудовані не в __повному обсязі, тому що їм приділялося замало уваги.

Відбудова народного господарства проходила в напруженій міжнародній обстановці—розпочалась «холодна війна» В цих умовах розраховувати можна було лише на власні сили. Країни Заходу згортали торгові відносини з СРСР, не здійснювали передбачені угодами поставки.

Культурне життя в Україні у другій половині 40-х - на початку 50-х pp.

Освіта

• В 1950 р. мережа шкіл і вузів досягла довоєнного рівня.

• Введено обов'язкове семирічне навчання дітей, вечірня і заочна форма освіти.

• Створено фонд загальної освіти, що надавав допомогу дітям з незабезпечених сімей.

• Посилилася русифікація.

 

Голод 1946-1947 pp.
Неврожайного 1946 року для України був установлений великий хлібозаготівельний план, який становив 340 млн. пудів зерна. Незважаючи на те, що врожай в окремих областях України становив 2-3 ц з га, була відновлена практика 30-х pp. конфіскації хліба. Попри силові методи, план хлібозаготівель виконано на 62,4%. Відновив свою діяльність закон «Про п'ять колосків». За 1946 - початок 1947 pp. в УРСР засуджено до різних термінів покарання й навіть розстрілу понад 1 300 голів колгоспів. Боячись репресій, районні й місцеві керівники почали здавати за планом заготівель насіннєвий фонд.
З 1946 року почався масовий падіж худоби. Щоб запобігти катастрофі, колгоспним господарствам рекомендували збільшити здачу м'яса державі. Окремі райони навіть рапортували про успіхи перевиконання таких поставок. Узимку 1946 року Україна зазнала нового удару голоду. Селяни змушені були відкопувати з-під снігу мерзлу картоплю, буряки — усе, що залишилося на колгоспних полях після збирання. їли кору дерев, дрібних гризунів тощо. Унаслідок недоїдання серед селян поширювалася дистрофія, різноманітні хвороби. Швидко зростала смертність серед сільського населення. Органи МВС зафіксували непоодинокі випадки канібалізму (людоїдства).У період голоду з України відбувався масовий вивіз сільськогосподарської продукції. Так, з СРСР для допомоги країнам так званої «народної демократії» (Польщі, Чехословаччині, Болгарії, Румунії та ін.) вивезено 1,7 млн. пудів хліба. Унаслідок голоду 1946 року в республіці загинуло 800 тис. осіб, 1 млн. хворів на дистрофію. Сільськогосподарське виробництво України вдалося вирівняти в 1950 році. Голод 1946-1947 pp. залишився в історичній пам'яті українського народу.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; просмотров: 430; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.116.201 (0.015 с.)