Кишенькові персональні комп’ютери

Кілька років тому з’явилися нові пристрої — PDA (Personal Digital Assistant), або кишенькові персональні комп’ютери. Відповідно до операційних систем розрізняють три класи таких пристроїв: Windows-орієнтовані Pocket PC (клавіатурні та безклавіатурні), Palm OS (безклавіатурні), а також Psion (клавіатурні).

Пристрої PDA мають вбудовану оперативну пам’ять ємністю 16 – 32 Мбайт, процесор із тактовою частотою 166 МГц, екран із розподіленою здатністю 240 x 320 точок на дюйм, USB-порт для підключення периферійних пристроїв. Програмне забезпечення містить такі пакети, як Word, Excel, PowerPoint, програми перегляду електронної пошти. Можливість підключення навушників і мікрофону та наявність вбудованих динаміків дає змогу відтворювати музичні файли формату МР3.

 

Дисплеї

Рідкокристалічні дисплеї, які мають великий попит, характеризуються високою якістю аудіо- та відеовідтворення, сучасним дизайном, ергономічністю. Якість звуку поліпшено завдяки системі об’ємного звучання 3D. Нові дисплеї дають змогу користувачу легко контролювати колір, контрастність, положення зображення на екрані. Датчик зовнішнього освітлення автоматично корегує освітлення екрана відповідно до освітленості кімнати. Ергономічна підставка на двох шарнірах забезпечує встановлення дисплея під оптимальним кутом зору. Товщина такого дисплея — 12 мм, а діагональ — від 15 до 40 дюймів.

Останнім часом активно розвивається технологія створення дисплеїв нового типу — органічних електролюмінісцентних дисплеїв (organic electroluminescence display, скорочено OELD). Ці дисплеї містять органічний шар, що забезпечує підвищену яскравість при енергопостачанні. Витрата електричної енергії при цьому різко зменшується.

Такі переваги дисплеїв OELD дають можливість створювати менші за розміром екрани та продовжити термін використання акумуляторних батарей в портативних комп’ютерах. Ще одна риса цих дисплеїв — менший час для доступу. Найчастіше вони застосовуються у стільникових телефонах, пристроях PDA та пристроях для відтворення відеозображень.

 

Дата-центри

Із розвитком комп’ютерних мереж створюються спеціальні дата-центри для надання клієнтам будь-яких послуг, пов’язаних із роботою в Internet. Сюди належать:

ü Зберігання великих обсягів інформації клієнтів у спеціальному розподіленому сховищі даних, яке має надійний апаратний і програмний захист;

ü Використання потужних апаратних засобів та високошвидкісного каналу передачі даних, які значно підвищують швидкість обміну інформацією;

ü Проектування та розробка програмних систем замовника на високому професійному рівні;

ü Графічний дизайн, консалтинг висококваліфікованих спеціалістів;

ü Оренда сучасного ліцензійного програмного забезпечення.

 

ТЕМА 18. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Основні положення

Розвиток інформатики надзвичайно динамічний. При цьому і апаратні, і програмні засоби розвиваються шляхом, який робить можливим опрацювання великої кількості інформації в режимі реального часу і доступ до неї майже з будь-якої точки за допомогою розподілених баз даних. Більше того – простота, збільшення комфортності для користувачів зі зростанням можливостей удосконалення персональних комп’ютерів дозволяють працювати з інформаційними системами людям, які мають невелику, іноді формальну підготовку.

Посилюються спроби встановлення більш ефективних і тісно пов’язаних ділових відносин між підприємствами і організаціями. Акцент робиться на збільшенні продуктивності, скороченні витрат та удосконаленні механізму продажу товарів та надання послуг за допомогою наскрізного електронного зв’язку. З іншого боку, існує тенденція до більшої взаємодії всередині організації з метою підвищення ефективності її функціонування.

Внаслідок глобальної інформатизації суспільства активізуються нові геополітичні процеси, такі як:

ü Глобалізація економіки, що виявляється у створенні транснаціональних корпорацій, міжнародному розподілі праці та ринків збуту продукції;

ü Глобалізація науки, що активізує створення розподілених міжнародних творчих колективів вчених, які працюють над спільними науковими проектами, а також процес інтенсифікації міжнародного обміну науковою інформацією, проведення міжнародних телеконференцій;

ü Глобалізація освіти, що активізує процес розвитку систем дистанційного навчання, створення відкритих територіально розподілених університетів, коледжів, інших навчальних закладів;

ü Глобалізація культури, яка виявляється у створенні електронних бібліотек, картинних галерей та інших творів мистецтва і літератури.

Усе це активізує розвиток таких інформаційних технологій, як робота зі сховищами даних, WAP-технології, цифрові фото та носії інформації, ІР-телефонія, створення кишенькових комп’ютерів, нові принципи побудови дисплеїв, робота над створенням систем штучного інтелекту, виникнення дата-центрів, дистанційна освіта.