Вбудовані додатки та утиліти.

Windows має потужні та зручні засоби налаштування та зміни конфігурації самої системи. Нові пристрої вмикаються практично без втручання користувача. Дуже легко встановлювати нові програми. Наявність розвиненої довідкової системи значно спрощує роботу з Windows. Крім того, є ряд вбудованих додатків, які забезпечують роботу з комп’ютерними мережами, електронною поштою та факсимільним зв’язком. Вбудовані мультимедійні додатки забезпечують високоефективну роботу з відео та аудіо дисками та файлами. В ОС також вбудовані ТР WordPad, ГР Paint, Блокнот і Калькулятор.

Для роботи з жорстким диском є утиліти оптимізації розміщення інформації на диску (дефрагментація), утиліти перевірки диска ScanDisk, утиліти резервного копіювання тощо. У Windows є потужний пакет ділової графіки, до якого входять текстовий редактор Word, електронні таблиці Excel, система управління базами даних Access тощо. Windows – потужна ОС для IBM-сумісних комп’ютерів є перспективною і стала дуже популярною в Україні.

При вмиканні комп’ютера, на якому встановлена операційна система Windows, на екрані монітора з’явиться головне вікно, яке називають робочим столом. Вікно дійсно нагадує робочий стіл, особливо в процесі роботи з ОС. Спочатку на робочому столі розташовано кілька піктограм. Якщо клацнути на ліву кнопку мишки, коли курсор вказуватиме на цих піктограмах, їх можна перетворити в меню, папки з документами, документи тощо. На стіл можна встановити годинник, календар, а також калькулятор. Ці «об’єкти» можна відкривати, переміщувати, закривати і навіть викидати у спеціальний кошик, з якого можна дістати знову випадково викинутий «об’єкт». У процесі роботи з Windows, дійсно виникає ілюзія роботи за письмовим столом.

Вікна

Відкрите вікно закривається натискуванням кнопки ЗАКРЫТЬ, після чого на екрані залишаються тільки деякі піктограми та горизонтальна лінійка внизу екрана, яку називають панеллю завдань. На цій лінійці постійно розташована кнопка ПУСК, за допомогою якої відкривається головне меню ОС. З натискання цієї кнопки починається робота в середовищі Windows. Крім того, на панелі задач розташовані кнопки відкритих додатків (запущених програм), з якими працює користувач, а також індикатор мови клавіатури, годинник, а за наявності звукової карти – значок регулятора звуку. Наявність панелі завдань забезпечує можливість завжди бачити, які програми запущені, навіть коли їх вікна згорнуті, а також натискуванням кнопок додатків швидко переходити з одного додатка до іншого. Панель завдань – одна з головних особливостей Windows.

На робочому столі можуть знаходиться кілька піктограм. Деякі з них, наприклад МОЙ КОМПЬЮТЕР, КОРЗИНА, ВХОДЯЩИЕ, СЕТЕВОЕ ОКРУЖЕНИЕ тощо встановлюються у процесі інсталяції Windows. Але користувач може їх усунути з екрану, перемістити в інші папки, а також встановити будь-які свої значки. Крім того, користувач має можливість оформляти робочий стіл на свій смак, змінюючи малюнок та колір основного фону, а також колір, розміри і розташування вікон, які відкриває.

Всі піктограми можуть переміщуватися у будь-яке місце робочого столу за допомогою мишки (сумістити вказівку зі значком, натиснути ліву кнопку і перемістити). Використовуючи мишку, можна також змінити положення та розмір панелі завдань. Вона може розташовуватись тільки по боках екрана. Для переміщення панелі завдань необхідно сумістити вказівку мишки з полем панелі, натиснути ліву кнопку і, не відпускаючи її, перемістити вказівку у потрібний рядок екрана до появи лінії, після чого кнопку треба відпустити. Панель завдань займе нове положення. Ширина панелі змінюється «переміщенням» її меж (сумістити вказівку з межею панелі, після появи подвійної стрілки натиснути ліву кнопку мишки, перемістити межу). У цьому випадку розмір панелі завдань не може перевищувати половину екрана.

Вікно вміщує рядок заголовка, у якому виведено ім’я папки, додатку, документа, які в нього завантажено. Ліворуч від імені знаходиться кнопка-піктограма, при натискуванні на яку відкривається системне меню управління вікном. Це меню використовують у випадку, коли користувач бажає управляти вікном за допомогою клавіатури. При роботі з мишею це меню звичайно не використовують.

У правій частині рядка заголовка розміщені три кнопки управління вікном. Кнопка СВЕРНУТЬ уможливлює згортання вікна в піктограму, розташовану на панелі завдань. Для відкриття вікна досить клацнути на цій піктограмі мишею. Кнопка ВОССТАНОВИТЬ чи РАСПАХНУТЬ може виконувати дві функції. В разі її натискання вікно розкривається на весь екран. Якщо тепер клацнути на ній мишею, то вікно набере початкового вигляду.

Кнопка ЗАКРЫТЬ забезпечує повне закриття вікна і відповідно самого додатку, з якими працює користувач. Нижче рядка заголовка розміщується рядок меню. Для конкретних додатків у цьому рядку можуть бути набагато більше пунктів меню, але ці чотири – ФАЙЛ, ПРАВКА, ВИД, СПРАВКА – присутні завжди.

Меню ФАЙЛ використовують для роботи з дисками, папками, файлами та ярликами. Залежно від типу вибраного об’єкта, може змінюватись перелік команд цього меню. Меню ПРАВКА найчастіше використовують для вибору (відмічування) об’єктів, а також їх редагування. Меню ВИД призначено для зміни параметрів переглядання інформації у вікні. Для зміни вигляду інформації необхідно вибрати один з пунктів меню: КРУПНЫЕ ЗНАЧКИ, МЕЛКИЕ ЗНАЧКИ, СПИСОК або ТАБЛИЦА. Два перших пункти забезпечують подачу всіх об’єктів у вигляді піктограм. Команда СПИСОК уможливлює розміщення значків об’єктів та їх імен у вигляді списку. При виборі рядка ТАБЛИЦА, крім списку об’єктів, можна вивести повну інформацію про них, наприклад: тип, розмір, дата останньої зміни тощо.

Рядок УПОРЯДОЧИТЬ ЗНАЧКИ використовують для сортування об’єктів за іменами, типом, розміром, вільним простором (для дисків), часу створення (зміни).

Меню СПРАВКА використовують для отримання довідкової інформації.

Під рядком меню розміщена панель інструментів. На панелі інструментів є кнопки управління, які дублюють основні команди меню.

Внизу вікна розміщено рядок стану. У ньому виведено інформацію про об’єкти розташовані у вікні. Крім того, у рядку стану виведено довідкову інформацію про вибрану команду меню. Ця інформація виводиться автоматично, як тільки вказівка мишки суміщається з рядком меню. Панель інструментів і рядок стану можна усунути з вікна, якщо зняти прапорці з відповідних рядків меню ВИД.

Якщо інформація, яка виводиться, не може вільно вміщуватися в основному полі вікна, то автоматично з’являються смуги прокручування з кнопками управління. За допомогою цих кнопок забезпечується переміщення інформації у вертикальному або горизонтальному напрямах.

Види вікон: прикладні, підлеглі, діалогові.

Для зміни розмірів вікна і зміни його положення на робочому столі можна скористатися мишею чи клавіатурою. Звичайно зручніше працювати першою. Суміщаючи вказівку мишки з межею вікна або кутом (до появи подвійних стрілок), натискуючи і утримуючи в такому стані ліву кнопку мишки, можна переміщувати межі у потрібне місце. Те саме можна виконати за допомогою системного меню вікна. Для цього необхідно відкрити меню, вибрати рядок РАЗМЕР і натиснути ENTER. У вікні з’являться дві перехрещені подвійні стрілки. Використовуючи клавіші управління курсором, можна змінити положення відповідної межі вікна, після чого потрібно натиснути клавішу ENTER.

Переміщення вікна на робочому столі здійснюється таким чином:

ü Сумістити вказівку мишки з полем рядка заголовка вікна;

ü Натиснути ліву кнопку мишки;

ü Не відпускаючи кнопку, перемістити вікно у потрібне місце;

ü Відпустити ліву кнопку мишки.

Той самий результат можна отримати, використовуючи команду ПЕРЕМЕСТИТЬ системного меню вікна, а також клавіші управління курсором.

Елементи діалогових вікон. Діалогові вікна використовують у тих випадках, коли користувач повинен втручатись у роботу ОС або відкритого додатку (запущеної програми) з метою зміни режимів роботи, зміни деяких параметрів, введення деякої додаткової інформації тощо. Часто у таких випадках для користувача виведена деяка інформація, на основі якої він має прийняти рішення про зміни відповідних режимів роботи чи побачити реакцію системи на його дії.

Для взаємодії користувача з системою діалогові вікна мають спеціальні елементи управління:

Прапорець використовують для добору параметрів або установлення відповідних режимів роботи. У вікнах такі елементи управління подані маленькими квадратними віконцями. Прапорці вважають встановленими, якщо у віконцях встановлено значок. Стан будь-якого прапорця не залежить від стану інших, розташованих у тому ж вікні.

Перемикач схожий на попередній, але з запропонованого списку параметрів потрібно вибрати тільки один.

Лічильник являє собою віконце, у якому відображено конкретні числові значення параметра та дві кнопки управління. Одне клацання на кнопці призводить до збільшення числа на деяке дискретне значення. Другу кнопку використовують для зменшення значення параметра. Якщо клацнути мишею на віконці, то значення параметра може бути відредаговано безпосередньо за допомогою клавіатури.

СПИСОК, використовують відкриті списки і списки, які розкривають. У відкритому списку елемент вибирають за допомогою смуги прокручування. Для роботи зі списком, який відкривається, спочатку його треба відкрити, клацнувши мишею на кнопці.

Рядок введення використовують для введення текстової інформації за допомогою клавіатури. Перед початком роботи необхідно клацнути мишею на області введення. Після появи у віконці текстового курсору, можна починати введення інформації.

Елемент типу повзунок використовують для зміни значення деякого параметра у відповідному інтервалі. Положення повзунка змінюється за допомогою мишки шляхом перетягування.

Перші два рядка діалогового вікна практично не відрізняються від тих самих рядків типового вікна. Нові діалогові елементи вміщуються нижче в основному полі вікна.

Головне меню

Головне меню Windows відкривається клацанням на кнопці ПУСК. Те саме можна отримувати натискуванням клавіші ENTER+ESC. Меню завжди має сім стандартних пунктів (команд): ПРОГРАММЫ, ДОКУМЕНТЫ, НАСТРОЙКА, ПОИСК, СПРАВКА, ВЫПОЛНИТЬ, ЗАВЕРШЕНИЕ РАБОТЫ, проте користувач може завжди включити у це меню додаткові команди, які будуть розміщені вище рядка ПРОГРАММЫ і відокремлені від основного списку команд лінією.

Всі команди головного меню, які відмічені знаком ►, мають додаткові меню, що розгортаються (відкриваються) автоматично, коли на них встановлено вказівник мишки. Таким чином рядок ПРОГРАММЫ головного меню може розгортатись у досить довгий ланцюжок відкритих допоміжних меню. Переміщуючись по ланцюжку відкритих меню, користувач може вибрати та запустити потрібний додаток.

Пункт головного меню ПРОГРАММЫ використовують для відкриття допоміжного меню, яке має програми або групи програм, які встановлені на комп’ютері. Це меню обов’язково має програми ПРОВОДНИК, СЕАНС MS-DOS, а також групу програм СТАНДАРТНЫЕ. Всі інші програми (групи програм) – встановлені користувачем. Програма ПРОВОДНИК призначена для роботи з дисками, папками, файлами та іншими об’єктами. Команду СЕАНС MS-DOS використовують для вмикання режиму роботи в MS-DOS, який необхідно для запуску програм DOS. Команда СТАНДАРТНЫЕ відкриває доступ користувачу до цілої групи стандартних додатків. До них відносять: графічний редактор PAINT, текстовий редактор WORDPAD, калькулятор тощо, а також група сервісних службових програм (перевірка диска, дефрагментація тощо). Для запуску додатка необхідно знайти його у відповідному меню і клацнути на ліву кнопку мишки.

Команда ДОКУМЕНТЫ виводить на екран останніх 15 документів, з якими останнім часом працював користувач. Якщо клацнути мишею на потрібному документі, відбувається автоматичний запуск додатку, в якому він створювався, і його автоматичне завантаження у цей додаток. Це значно спрощує процес роботи з документами, скорочує час запуску додатку та пошуку відповідного документа.

Пункт головного меню НАСТРОЙКА уможливлює проведення налаштування самої операційної системи, змінити склад оперативних та програмних засобів, змінювати їх режими роботи (рядок ПАНЕЛЬ УПРАВЛЕНИЯ), керувати роботою принтерів (рядок ПРИНТЕР), а також проводити налаштування панелі задач.

Команда ПОИСК призначена для пошуку файлів та папок. При виконанні команди відкривається діалогове вікно, за допомогою якого і організується пошук файлів та папок.

Команда СПРАВКА уможливлює отримання широкої довідкової інформації з усіх питань роботи з Windows.

Команда ВЫПОЛНИТЬ уможливлює запуск будь-якої програми, яка не встановлена у системі меню Windows. Для цього потрібно знати точне ім’я файла, який запускає дану програму. Це ім’я вводить користувач у спеціальне діалогове вікно, з якого і запускається програма. Якщо точне місцезнаходження файла, який запускає дану програму невідомо, то можна скористатись кнопкою ОБЗОР. За натискуванням кнопки відкривається діалогове вікно за допомогою якого можна переглянути вміст дисків, папок і знайти потрібний файл.

Для завершення роботи у Windows потрібно скористатися командою головного меню ЗАВЕРШЕНИЕ РАБОТЫ. При її виборі відкривається діалогове вікно, у якому користувачу пропонується на вибір кілька альтернатив. Можна відмовитися від виконання команди, для чого необхідно натиснути клавішу ESC або клацнути мишею на кнопці НЕТ. Для повного вимкнення комп’ютера потрібно вибрати у вікні рядок ВЫКЛЮЧИТЬ КОМПЬЮТЕР і клацнути мишею на кнопці ДА, а далі вимкнути комп’ютер з мережі. За допомогою цього самого діалогового вікна можна перезавантажити комп’ютер чи перезавантажити його в режимі емуляції MS-DOS.

Потрібно відмітити, що правильне вимкнення (перезавантаження) комп’ютера з використанням команди ЗАВЕРШЕНИЕ РАБОТЫ забезпечує зберігання поточної конфігурації комп’ютера і виключає випадкову втрату важливої інформації, що не гарантується при іншому способі вимкнення (перезавантаження) комп’ютера.

Операції над об’єктами

Основними типами об’єктів, з якими працює користувач в ОС Windows є папки, документи і ярлики. Як правило, документи створюють в конкретних прикладних програмах. Наприклад, для створення текстового документу необхідно запустити програму текстового редактора, відкрити файл, ввести текст за допомогою клавіатури, після чого документ потрібно зберегти з якимось ім’ям. Це один з варіантів створення документів, який вважають класичним.

Об’єкти можуть створювати у будь-якому вікні, яке має пункт меню ФАЙЛ з командою СОЗДАТЬ. Для цього найчастіше використовують вікна програми ПРОВОДНИК, папку МОЙ КОМПЬЮТЕР, а також сам робочий стіл. У цьому випадку можна користуватися пунктом меню ФАЙЛ відкритого вікна, або контекстним меню, яке викликається натискуванням правої кнопки мишки. За вибору рядка СОЗДАТЬ відкривається підменю, у якому подано перелік типів об’єктів, які можна створити у відкритому вікні або на робочому столі. Таке саме підменю відкривається, якщо вибрати рядок СОЗДАТЬ пункту меню ФАЙЛ вікна відкритої папки. За вибору рядка ПАПКА або будь-якого рядка, розташованого нижче роздільної лінії, у вікні чи на робочому столі з’являється нова піктограма, під якою розміщено затемнене поле, у яке необхідно ввести з клавіатури ім’я нового об’єкта (папки або документа).

Якщо вибрати рядок ЯРЛЫК, то відкривається діалогове вікно СОЗДАНИЕ ЯРЛЫКА. У полі КОМАНДНАЯ СТРОКА потрібно ввести ім’я об’єкта, для якого створюють ярлик (з вказівкою повного шляху), або необхідно скористатися кнопкою ОБЗОР. При натисненні цієї кнопки відкривається діалогове вікно, яке уможливлює швидке знаходження шляху до об’єкта, для якого створюють ярлик. Після натиснення кнопки ОТКРЫТЬ відбувається повернення до вікна СОЗДАНИЕ ЯРЛЫКА.

Якщо нова вказівка (ярлик) є посиланням на програму, то для її запуску необхідно двічі натиснути на ліву кнопку мишки, коли курсор вказуватиме на її піктограму.

Для створення ярлика нового об’єкта можна також сумістити вказівку мишки з її піктограмою і клацнути правою кнопкою. Після появи контекстного меню необхідно вибрати команду СОЗДАТЬ ЯРЛЫК. Значок нового ярлика з’явиться моментально.

Переіменування об’єктів у Windows здійснюється зміною їх імен шляхом використання режиму безпосереднього редагування. Для включення режиму редагування імені об’єкта можна використовувати також команди ПЕРЕИМЕНОВАТЬ пункту меню ФАЙЛ, або така сама команда контекстного меню. Перед цим об’єкт необхідно відмітити (вибрати), клацнувши вказівкою мишки на його значку. Якщо для перейменування використовують контекстне меню, то при його відкритті вказівка мишки має бути суміщена з піктограмою вибраного об’єкта.

У Windows операції копіювання та перейменування можна виконувати кількома способами. Найчастіше для цього використовують програму ПРОВОДНИК. Крім того, з цією метою можна використати буфер обміну – деяку область оперативної пам’яті комп’ютера, призначену для тимчасового зберігання інформації. Буфер обміну використовують для обміну інформацією між відкритими додатками. Інформація у буфер записується за допомогою команди КОПИРОВАТЬ або ВЫРЕЗАТЬ меню ПРАВКА, а зчитують з нього за допомогою команди ВСТАВИТЬ цього самого меню. Команду ВЫРЕЗАТЬ потрібно використовувати тільки в разі переміщення об’єктів. При копіюванні (переміщенні) об’єктів їх вміщують спочатку у буфер, а потім з нього вставляють у будь-яке нове місце. Дуже легко виконуються операції копіювання та переміщення з однієї відкритої папки до іншої (з вікна у вікно) у будь-якому випадку при виконанні цих операцій мають бути чітко визначені джерело та місце призначення. При копіюванні на новому місці створюється тільки копія початкового об’єкта – на старому місці він залишається без змін. При переміщенні об’єкта він переноситься у нове місце, у повному розумінні цього слова. Виконуючи ці операції, використовують метод перетягування значків (буксування) за допомогою мишки, або використання команди меню вікон ПРАВКА чи команд контекстного меню.

Розглянемо процес копіювання (переміщення) об’єктів за допомогою програми ПРОВОДНИК. Для запуску програми необхідно відкрити головне меню і вибрати ПРОГРАММЫ – ПРОВОДНИК. На робочому столі з’явиться головне вікно цієї програми. На лівій панелі вікна буде показано дерево каталогів (папок) і може відображатися вміст папок робочого столу, дисків і папок, розміщених на них. Найменший елемент відображення – папка. Інші типи елементів – документи, програми, ярлики вибраної папки на лівій панелі – відображаються тільки на правій панелі. Таким чином права панель відображає тільки вміст відкритої папки. Перед виконанням операції на правій панелі має бути видимим початковий об’єкт, а на лівій – місце призначення (папка, диск або робочий стіл).

Копіювання об’єкта виконується таким чином:

ü На правій панелі вибрати об’єкт, який потрібно копіювати (клацнути на значку вказівки мишки);

ü Натиснути клавішу CTRL і, не відпускаючи її, сумістити курсор з піктограмою вибраного об’єкта та натиснути ліву кнопку мишки;

ü Не відпускаючи ліву кнопку мишки, а також клавішу CTRL, перетягнути копію піктограми (з іменем) вибраного об’єкта на ліву панель і сумістити її з піктограмою папки, де знаходиться місце призначення, та відпустити ліву кнопку мишки;

ü Відкрити папку та перевірити чи знаходиться об’єкт на новому місці.

Якщо проходить операція переміщення, то замість клавіші CTRL необхідно використовувати клавішу ALT.

Допускається виконання операцій з групами об’єктів. Для цього їх необхідно вибрати (відмітити). Щоб відмітити групу файлів розташованих у довільному порядку, необхідно клацнути на їх значках, утримуючи клавішу CTRL, а якщо вони розміщені один за одним, то клавішу SHIFT (клацнути на першому та останньому).

Особливості виконання операцій копіювання та переміщення:

ü Якщо операція з об’єктами проводиться в межах одного і того самого диска, то в разі переміщення клавішу АLT можна не натискати;

ü Якщо проводиться копіювання об’єктів з диска на диск (папки розміщені на різних дисках), то можна не натискати клавішу CTRL;

ü Якщо при перетягуванні значків об’єктів утримувати не ліву, а праву кнопку мишки, то після її відпускання на місці призначення з’являється контекстне меню, яке надає вибір – копіювати чи перемістити;

ü Для відміни кількох останніх операцій (якщо вони проведені помилково) потрібно скористатися командою ОТМЕНИТЬКОПИРОВАНИЕ (ПЕРЕМЕЩЕНИЕ) пункту меню ПРАВКА або натиснути комбінацію клавіш CTRL + Z.

Пошук файлів та папок. Досить часто виникає необхідність знайти деякий об’єкт, місце розташування якого невідоме, а іноді і ім’я якого відомо не зовсім точно. Для цього використовують операцію автоматичного пошуку, яка уможливлює швидке знаходження об’єкта шляхом переглядання вмісту дисків і папок. Початковою інформацією для пошуку об’єкта є його ім’я (або його частина).

Пошук об’єктів у Windows здійснюється за допомогою спеціальної програми, яка включається командою ПОИСК / ФАЙЛЫ И ПАПКИ головного меню. Після виконання команди на робочому столі з’являється діалогове вікно НАЙТИ: ВСЕ ФАЙЛЫ, яке має три вкладинки. Першу вкладинку ИМЯ И РАЗМЕЩЕНИЕ використовують для введення імені чи фрагменту імені об’єкта і імені диска чи папки. Установка прапорця у нижньому віконці вкладинки забезпечує пошук інформації не тільки в зазначеній папці, але й в усіх вкладених в ній папках. Використання кнопки ОБЗОР уможливлює прискорення установки імені диска чи папки в полі ПАПКА, шляхом переміщення деревом каталогів.

Друга вкладинка ДАТА ИЗМЕНЕНИЯ уможливлює задання інтервалу часу створення чи останньої зміни об’єкта. При виборі ВСЕ ФАЙЛЫ фактор дати зміни практично виключається з умов пошуку. Якщо відомий приблизний час створення (зміни), то слід вибрати НАЙТИ ВСЕ ФАЙЛЫ СОЗДАННЫЕ ЛИБО ИЗМЕНЕННЫЕ, а нижче в полях введення необхідно ввести (встановити) приблизне числове значення.

Третя вкладинка ДОПОЛНИТЕЛЬНО призначена для введення деякої додаткової інформації. У списку ТИП потрібно вибрати та встановити з заданого переліку тип (формат) файла або назву додатка, в якому він створений. В останньому рядку ИСКАТЬ ТЕКСТ потрібно ввести деякий текст зі змісту файла, якщо він відомий. Наступні поля використовують для задання приблизного (не більше і не менше) або точного розміру файла в кілобайтах. Після закінчення всіх установок на вкладинках, для початку процесу пошуку натискається кнопка НАЙТИ. Результати пошуку виводяться в додатковому нижньому полі цього самого діалогового вікна, яке з’являється після закінчення пошуку.

Знищення об’єкта. Рано чи пізно доводиться знищувати непотрібні об’єкти. Для виключення випадкового знищення об’єктів у Windows використовують спеціальну папку, розміщену на робочому столі – КОРЗИНА. В разі знищення об’єкти не знищуються, а поміщаються у цю папку. Це уможливлює відновлення за необхідності знищених об’єктів. Якщо очистити вміст КОРЗИНЫ, то відновлення стає неможливим.

Знищення об’єктів проходить таким чином:

ü Вибрати об’єкт або групу об’єктів, які потрібно знищити;

ü Відкрити пукнт меню ФАЙЛ або викликати контекстне меню і клацнути вказівкою мишки на команді УДАЛИТЬ;

ü Після появи діалогового вікна ПОДТВЕРЖДЕНИЕ УДАЛЕНИЯПАПКИ натиснути кнопку ДА для підтвердження знищення або НЕТ, якщо передумали знищувати об’єкт.

Можна знищити відмічений об’єкт без використання меню, натискуванням клавіші DEL або використовуючи метод перетягування об’єкта в кошик.

Відновлення знищених об’єктів. Одним із варіантів відновлення випадково знищених об’єктів є відміна операції знищення шляхом виконання команди ОТМЕНИТЬ пункту меню ПРАВКА того вікна, з якого виконувалась операція знищення. Те саме можна отримати, натиснувши клавіші CTRL+Z. Однак найкращий спосіб відновлення – використання КОРЗИНЫ. Якщо довго не очищувати кошик, є велика вірогідність знайти там випадково знищений об’єкт навіть через великий проміжок часу і відновити його.

Для відновлення об’єктів спочатку потрібно відкрити папку КОРЗИНА. Далі потрібно вибрати ті об’єкти, які необхідно відновити, відкрити пункт меню ФАЙЛ і вибрати рядок ВОССТАНОВИТЬ. Вибрані об’єкти повертаються у те саме місце, звідки вони були знищені. Відмічені об’єкти можуть бути переміщені (скопійовані) з кошика в будь-яку папку звичайним способом, методом перетягування чи через буфер обміну.

Використовуючи пункт меню ФАЙЛ вікна КОРЗИНА, можна також безповоротно знищити з неї відмічені об’єкти (рядок УДАЛИТЬ) або повністю очистити її, для чого призначена команда ОЧИСТИТЬКОРЗИНУ.