Технічна база мультимедіа-систем

Наступний етап розвитку комп’ютерної техніки пов’язаний з широким використанням технологій мультимедіа (від англ. multimedia) – високоякісних кольорових зображень, тексту, звуку, анімації, пов’язаних в одній системі. Широке використання таких систем пояснюється появою дешевих мультимедіа-засобів для персональних комп’ютерів. Настав час, коли звукові плати та плейєри компакт-дисків (CD-ROM) входять до комплекту технічних пристроїв комп’ютера як обов’язкові складові частини. Тому вважаємо за доцільне розглянути можливості мультимедіа-систем та їх застосування для інформаційного забезпечення освіти, зокрема вищої.

Широким поширенням технологія мультимедіа зобов’язана індустрії комп’ютерних ігор, виробники яких є лідерами у використанні якісного звуку та “живого” відео. Зараз якість цифрових зображень, звуку і відео є достатньою для використання мультимедіа професіоналами.

Якщо запитати “Де можна використати можливості мультимедіа?”, то відповіддю буде “Всюди”, тобто це може бути і видавнича діяльність, і медицина, і освіта, і документознавство, і діловодство тощо. Провідний аналітик фірми Daratech Джеймс Ранинак вважав: “Через 10 років термін “мультимедіа” втратить сенс, тому що така технологія застосовуватиметься скрізь”. (Computer World, №48, Москва, 1994).

Технічною базою мультимедіа може бути практично будь-який персональний комп’ютер з процесором типу Intel 80486 і вище, укомплектований спеціальними пристроями: платами для введення-виведення відео- і звукових сигналів (бластерами), а також запам’ятовуючими пристроями на лазерних дисках великої ємності та стерео-колонками.

Але для забезпечення необхідної ефективності відтворення відеоінформації необхідний потужний процесор. Найбільш ефективними вважаються моделі:

Dell Dimension XPS Р90, P133, P160, P230, P266 (Pentium II);

Apple Power Macintosh (процесор Power PC).

Процесори Pentium фірми Intel мають тактову частоту від 60 – 66 до 90 – 450 МГц, а також швидкодію у 2, 3 і навіть 20 разів більшу процесори типу 386 і 486. Системи з Pentium II та Pentium ІІІ прискорюють реалізацію тривимірної графіки і сприяють реальності віртуальних зображень.

В наш час Pentium II та Pentium III на базі різноманітних відеокарт і CD-ROM дозволяють відтворювати відео на повному екрані з якістю телевізійного приймача без додаткової апаратури.

Серед засобів зберігання, відтворення і запису великих обсягів різних видів інформації поширені пристрої фірми Plasmon, а саме:

Пристрій Plasmon RF7030 – 1,5 Gb Multyfunction. Цей пристрій має високу швидкість і використовується для запису і відтворення інформації з оптичних дисків 5,25” з можливістю одноразового запису та багаторазового перезапису. Швидкість передачі даних до 1,5 Мб/с. Пристрій виконується у двох варіантах – внутрішній (вбудований) RF70301 і зовнішній RF7030e, які є сумісними при запису-відтворенні інформації з обсягом пам’яті 470 / 940 Мб. У цьому пристрої використовуються оптичні диски Р1402, P1500E;

Пристрій Plasmon CD Recorder використовується для відтворення (зчитування) інформації з компакт-дисків основних форматів, зокрема, простих та багатоповерхневих CD-ROM. Цей пристрій є ідеальним для домашнього відтворення інформації з компакт-дисків, він використовує оптичні диски PCD-R63, PCD-R64.

Для створення і використання навчальних мультимедіа-систем, а також синтезу цих систем з інформацією, призначеною для кіно і телебачення, використовують різні пристрої, які призначені для:

ü Введення кольорових ТВ-зображень;

ü Перетворення комп’ютерної графіки у відеосигнал;

ü Введення / виведення відео-послідовностей, виведення і накладання комп’ютерної графіки на зовнішній відеосигнал (VGA→TV);

ü Використання відеографічних плат введення / виведення кольорових ТВ-зображень і цифрових спецефектів.

Для опрацювання відео- і графічних зображень використовують спеціальні програмні системи.

Важливою частиною мультимедіа-систем є підготовка даних для введення в комп’ютер, яка виконується звичайними сканерами з цифрових фотокамер типу Kodak DCS 420 або Canon ION 560, а також сканерами зі слайдової плівки. Це забезпечує якість зображень без друку фотознімків та їх сканування.

Сканер є дуже важливим пристроєм для створення мультимедіа систем. Наприклад, пристрій PaperPort, є розробкою фірми Vision Communication Inc., що використовується для Macintosh ПЕОМ та Windows-систем. Сканер може зчитувати документи шириною до 8,5 дюйма і довжиною від 2 до 30 дюймів, має розподілену здатність 200 або 400 точок на дюйм, має режим “фото” з градаціями сірого кольору при скануванні зображень.

Для введення в комп’ютер друкованого тексту недостатньо одного сканера, необхідно також відповідне програмне забезпечення, яким є системи розпізнавання або OCR-системи (Optical Character Recognition). Інтелектуальна OCR-система може автоматично підібрати оптимальний режим сканування документа, поділити сторінку на фрагменти, зберегти розпізнаний документ у формі, максимально наближеній до оригіналу.

Прикладом такої системи є OCR CuneiForm (Клинопис), яку створено фірмою Cognivit Technologies (Москва) і включено до поставки сканерів типу HP та Epson. Остання версія цієї програми розрахована на 10 мов (у тому числі, англійська, російська) і має можливості прямого виклику з Word для Windows, система підтримує також поширені вихідні формати, які забезпечують можливість роботи з нею з інших редакторів.

 

2. Можливості використання мультимедіа

Найбільш цікавим напрямом використання мультимедіа-систем вважається освіта. Відомо, що коли у 80-х роках ХХ століття розгорнулися роботи щодо створення навчальних систем на базі ЕОМ, цей напрям порівнювали з винаходом книгодрукування. Дійсно, комп’ютерна навчальна система забезпечує можливості індивідуального підходу до кожного користувача, дозволяє гнучко пов’язати опанування знань з їх перевіркою. За результатами перевірки можна негайно звернути увагу на те чи інше питання, закріпити вивчений матеріал або перейти до нового розділу.

Комп’ютерні навчальні системи в багатьох випадках доводять власну ефективність, але практика виявляє багато проблем і незручностей. Вони пояснюються недосконалістю існуючої техніки і програмних засобів. Для людини є більш зручним читання тексту, надрукованого на папері, ніж на екрані дисплея, тому текст залишається практично єдиною формою подання інформації до настання часів широкого поширення персональних комп’ютерів та машинної графіки.

Створення персональних комп’ютерів з графічним інтерфейсом, розвинутим програмним забезпеченням, об’єднання ПК у локальні мережі, створення лазерних дисків, які дозволяють накопичувати значні обсяги інформації та забезпечують необхідну швидкість доступу до неї, створення спеціальних плат, які дозволяють вводити, опрацьовувати і виводити відео- та звукову інформацію – все це докорінно змінило ситуацію. Сьогодні у розвинутих державах поширені різноманітні навчальні мультимедіа-системи (НМС). У продажу є енциклопедії на лазерних дисках з різних галузей знань (англійською і російською мовами).

У системах мультимедіа легко долаються труднощі, які пов’язані з необхідністю послідовно викладати думки в тексті. Відомо, що різні підходи вимагають різного розміщення навчального матеріалу в тексті, а обраний остаточний варіант буває не найкращим. Читачі, у свою чергу, бажають читати щось детально, щось пропустити, і взагалі, читають книгу у довільному порядку.

Засоби мультимедіа дозволяють ефективно розв’язати ці проблеми. Покажемо їх на прикладі різних дисциплін.

Вивчення мов. При вивченні іноземних мов за допомогою НМС забезпечуються такі можливості:

ü Вдосконалення промови, використовуючи введення мовної інформації з мікрофона, можна корегувати промову шляхом зіставлення необхідного слова з еталонною промовою.

ü Використання графічних зображень для пояснення змісту слів і виразів; ілюстрації у популярних підручниках англійської мови Еккерслі свідчать про високу наочність такого підходу.

ü Розширення словарного запасу; відомо, що при вивченні іноземної мови складним є процес запам’ятовування нових слів, який легше здійснюється у формі гри. У системах мультимедіа для цього можна використати, наприклад, кросворди.

Економіка. При вивченні економіки можна досягнути багато, зіставляючи у вірних пропорціях цифровий, табличний, формульний матеріал. В деяких системах існує більше десяти способів подання гістограм, які можна поєднувати з відео, картографічною і художньо-ілюстративною інформацією.

Екологічна грамотність. В деяких випадках людина шкодить природі не свідомо, а тому що не знає, до яких наслідків призводять ті або інші дії. Наочно і впевнено можна засобами мультимедіа будь-якій особі, що спілкується з природою, подати рекомендації щодо дій, які покращують або спотворюють стан природи.

Медицина, фізична культура. Рекомендації з правильного харчування і здорового способу життя можна ілюструвати зображеннями процесів, які виконано засобами комп’ютерної графіки. При цьому можливості зворотного зв’язку (хвороби тих чи інших органів, скарги і запити користувача) дозволяють детально зупинятися на окремих проблемах.

Технічна освіта. У свій час була популярною книга авіамоторобудівельника академіка Микуліна про здоровий спосіб життя. В цій книзі пропонувалися різні вправи і рецепти, при чому в основі була доступна механістична модель. Навіть більш складні моделі техніки піддаються ілюстрації засобами НМС.