Допомога працюючим інвалідам

Допомога при тимчасовій непрацездатності працюючим інвалі­дам (крім випадків трудового каліцтва або професійного захворю­вання) надається не більше як за 2 місяці підряд і не більше як за З місяці в календарному році. Працюючим інвалідам війни і прирів­няним до них особам допомога при тимчасовій непрацездатності (крім випадків трудового каліцтва і професійного захворювання) надаєть­ся на строк до 4 місяців підряд або на строк до 5 місяців у календар­ному році (ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гаран­тії їхнього соціального захисту"). У межах цих самих строків випла­чується допомога працюючим інвалідам, котрим інвалідність вста­новлено у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС (ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Якщо тимчасова непрацездатність у працюючого інваліда наста­ла внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, до­помога надається до видужання або до перегляду групи інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням.

Працюючим інвалідам (за винятком визнаних інвалідами вна­слідок захворювання на туберкульоз) при настанні тимчасової не­працездатності внаслідок захворювання на туберкульоз допомога надається до видужання або до перегляду групи інвалідності вна­слідок захворювання на туберкульоз, але не більш як за 10 місяців підряд і не більш як за 12 місяців у цілому протягом 2 календарних років.

Робітникам та службовцям, визнаним інвалідами внаслідок захво­рювання на туберкульоз, допомога при тимчасовій непрацездатності в разі загострення цього захворювання надається не більш як за 4 міся­ці підряд і не більш як за 5 місяців у календарному році.

Інвалідові, який не з'явився в призначений строк на повторний огляд у ЛТЕК, допомога виплачується протягом строків, установле­них цим пунктом.

Допомога при тимчасовій непрацездатності не надається:

а) робітникам та службовцям, які зумисне завдали шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи й інших обов'язків, або таким, Що прикинулися хворими (симулянтам). Раніше видані їм суми допо­моги підлягають стягненню в судовому порядку; б) при тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювань або травм, що настали внаслідок сп'яніння або дій, пов'язаних зі сп'янінням, а також унаслідок зловживання алкоголем;

в) робітникам і службовцям, тимчасова непрацездатність яких настала внаслідок травм, одержаних при вчиненні ними злочинів (крім випадків, коли працівника засуджено до виправних робіт і він відбуває це покарання за місцем попередньої роботи), допомога при тимчасовій непрацездатності надається в розмірах, визначених за стажем до нарахування відбування цього покарання;

г) за час примусового лікування за визначенням суду (крім психіч­но хворих);

д) за час перебування під арештом і за час судово-медичної експер­тизи.

Робітники та службовці, які зробили прогул без поважних причин безпосередньо перед настанням тимчасової непрацездатності, порушу­ють режим, установлений для них лікарем, або не з'являються без по­важних причин у призначений термін на лікарський огляд або на огляд до ЛТЕК, позбавляються допомоги з того дня, коли було допущено порушення, на термін, визначений профспілковим комітетом підпри­ємства або створюваною ним комісією із соціального страхування, що призначають допомогу.

[Вверх] [Вниз]

Розмір допомоги

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.98 № 571 допомога при тимчасовій непрацездатності надається в розмірі:

а) 100 % середньої заробітної плати (прибутку), обчисленої відпо­відно до законодавства:

— працівникам, які мають загальний виробничий стаж 8 років і більше;

— працівникам, у яких тимчасова непрацездатність настала внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання;

— працівникам, які мають на своєму утриманні 3 дітей і більше віком до 16 років (учнів — до 18 років);

— ветеранам війни й особам, на яких поширюється чинність Зако­ну України "Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту";

— працівникам, віднесеним до І—IV категорій згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

— одному з батьків (або особі, яка їх заміняє) хворих дітей віком до 14 років, визнаних потерпілими відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за увесь період захворювання, включаючи санаторно-курортне лікування, якщо дитині необхідний догляд батьків відповідно до висновків лікарської консультаційної комісії медичної уста­нови, в якій дитина лікується або перебуває на диспансерному обліку;

— дружинам (чоловікам) військовослужбовців, крім військово­службовців термінової служби;

— працівникам із числа колишніх дітей-сиріт і дітей, які зали­шилися без опіки батьків, за ст. 47 Закону України "Про державну допомогу сім'ям із дітьми";

б) у розмірі 80 % середньої заробітної плати (прибутку), обчисле­ної відповідно до законодавства:

— працівникам, які мають загальний виробничий стаж від 5 до 8 років;

в) у розмірі 60 % середньої заробітної плати (прибутку), обчисленої відповідно до законодавства:

— працівникам, які мають загальний виробничий стаж до 5 років.