Допомога при тимчасовій непрацездатності

Допомога при тимчасовій непрацездатності належить до одного з видів допомоги за державним соціальним страхуванням, що випла­чуються з коштів Фонду соціального страхування України (пункт 44 Інструкції про порядок надходження, врахування і використання коштів Фонду соціального страхування України, затвердженої по­становою правління Фонду соціального страхування України від 28.12.94 № 44).

Порядок призначення й виплати допомоги при тимчасовій непра­цездатності регулюється Положенням про порядок забезпечення до­помогою за державним соціальним страхуванням, затвердженим Пре­зидією ВЦРПС 12.11.84, з доповненнями та змінами Ради ВКП СРСР за станом на 01.11.91, статтями Законів України "Про статус і соціаль­ний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про правовий і соціальний захист військових і членів їхніх сімей", "Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціально­го захисту", і Положенням про порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям із дітьми, затвердженим Міністерством праці, Міністерством освіти, Міністерством соціального захисту населення, Міністерством фінансів України і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.03.93 під № 10.

Допомога при тимчасовій непрацездатності надається робітникам, службовцям, членам колгоспів, іншим громадянам, на яких поширю­ється державне соціальне страхування. Допомога надається в тому разі, якщо право на її одержання на­стало в період роботи, включно з часом випробування і днем звіль­нення. В окремих випадках президії або секретаріати обласних рад профспілок мають право дозволяти надання допомоги робітникам та службовцям при тимчасовій непрацездатності, що триває понад мі­сяць і настала протягом місячного терміну після звільнення з роботи з поважних причин, а також колишнім військовим протягом місяч­ного терміну після звільнення зі строкової служби.

Допомога при тимчасовій непрацездатності призначається, якщо звернення про одержання надійшло не пізніше 6 місяців із дня віднов­лення працездатності, встановлення інвалідності або з дня смерті. При цьому допомога за минулий час надається не більш ніж за 12 місяців із дня звернення.

Галузеві, міжгалузеві й територіальні профспілкові об'єднання мають право дозволяти виплату допомоги робітникам та службовцям, звільненим із роботи у зв'язку з ліквідацією (реорганізацією) підпри­ємства (установи, організації), скороченням чисельності (штату), в яких тимчасова непрацездатність, що тривала більше 1 місяця, або відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами настали в період працевлаштуван­ня, коли за ними зберігалася середня заробітна плата, і триває після закінчення цієї відпустки.

При цьому допомога виплачується з дня, що настає після закін­чення періоду працевлаштування, за який зберігалася середня заробіт­на плата. Якщо немає правонаступника ліквідованого підприємства (установи, організації), виплата допомоги провадиться зазначеними профспілковими органами, а також відділеннями Фонду соціального страхування.

Допомога при тимчасовій непрацездатності надається в таких випадках:

— при захворюванні (травмі), пов'язаному з втратою працездат­ності;

— для санаторно-курортного лікування;

— у разі захворювання члена сім'ї при потребі догляду за ним;

— при карантині;

— при тимчасовому переведенні на іншу роботу у зв'язку із за­хворюванням на туберкульоз або з професійним захворюванням;

— для протезування з поміщенням у стаціонар протезно-орто­педичного підприємства;

— при догляді за дитиною віком до 3 років або за дитиною-інвалідом віком до 16 років у разі захворювання матері;

— при догляді за хворою дитиною віком до 14 років.