Можливі проблеми пацієнта при СНІДі

I – наявні

1. Гіпертермія.

2. Проноси.

3. Зменшення ваги тіла.

4. Висипи на шкірі та слизових оболонках.

5. Пітливість.

6. Порушення рухової діяльності.

7. Безсилля.

8. Стрес.

II – потенційні

1. Порушення сну.

2. Тривога.

3. Ризик виникнення пневмонії.

4. Ризик виникнення дисбактеріозу.

5. Соціальна ізоляція.

6. Порушення спілкування.

7. Нерозуміння необхідності ліжкового режиму.

 

 

Лекція № 8

ТЕМА: «ПАТОМОРФОЛОГІЯ ЗАХВОРЮВАНЬ ОРГАНІВ СЕЧОВОЇ

ТА СТАТЕВОЇ СИСТЕМИ»

Г Л О М Е Р У Л О Н Е Ф Р И Т.

 

Це дало можливість виділити такі морфологічні форми гломерулонефриту:

1) Інтракапілярний – патологічний процес розвивається в капілярах і мезенхімі.

2) Екстракапілярний – морфологічні зміни відбуваються в капсулі клубочка.

Завершується розвиток вказаних форм гломерулонефриту склерозом і гіалінозом капілярних петель, утворенням злук у порожнині капсули, що є морфологічним проявом фібропластичного гломерулонефриту.

Нирки стають малими, сухими, малокрівними, зморщеними. Оскільки пошкодженні нефрони зазнають атрофії і склерозу, а збережені нефрони гіпертрофуються, поверхня нирок набуває зернистого вигляду. Іншими словами, розвивається вторинне (нефротичне) зморщення нирки.

 

II. Гломерулопатії

 

Гломерулонефрит - це хвороба з групи гломерулопатій, яка характеризується

двостороннім негнійним запаленням клубочків нирок і клінічно

проявляється:

- Олігурією,

- Гематурією,

- Протеїнурією,

- Артеріальною гіпертензією,

- Набряками.

В залежності від етіологій і морфологічних особливостей виділяють кілька видів цієї хвороби.

Види гломерулонефриту:

1.Бактеріальний гломерулонефрит має інфекційно - алергічну природу.

Етіологія.

1.Б- гемолітичний стрептокок.

2.Дія інших вірусів та мікробів.

3.Інфекційні захворювання,які сенсибілізують організм

(ангіни,скарлатини,пневмонії,гострі респіраторні захворювання

,затяжний септичний ендокардит).

2.Абактеріальний гломерулонефрит -безпосередньо причину захворювання

визначити не вдається.

Абактеріальний гломерулонефрит виникає у хворих із дифузним

ураженням сполучної тканини:

- Системний червовий вовчак,

- Вузликовий периартерііт,

- Після вакцинації і серотерапії,

- Охолодження,

- Дії хімічних сполук, у тому числі й лікувальних препаратів.

Велике значення має в розвитку хвороби охолодження організму,яке грає роль вирішального фактора.

Патогенез гломерулонефриту заключається в утворенні імунних

комплексів, які містить антигени бактеріального походження чи

антигени власних тканин.

 

За механізмом розвитку розрізняють:

а) Імунокомплексний гломерунефрит – в основі лежить фіксація на базальній мембрані клубочка імунних комплексів, які утворюються і циркулюють у крові.

Вони можуть бути:

- Гетерологічними, якщо до їх складу входять антигени бактеріального походження;

- Аутологічними, коли антигенами є білки власних тканин.

На імунокомплексну форму припадає 80% усіх випадків хвороби.

У випадку участі в імунних комплексах бактеріальних антигенів в

капілярах клубочків нирок виникає реакція гіперчутливості

негайно типу, яка характерна для гострого і підгострого

гломерулонефриту.

Якщо до складу імунних комплексів входять антигени власних

тканин,то в капілярах клубочків розвивається реакція

гіперчутливості сповільненого типу,що характерно для

хронічних форм хвороби.

б) Антитільний гломерулонефрит ( нефротоксичний) трапляється рідше. Він

пов'язаний з утворенням антитіл проти глюкопротеїду базальної мембрани

клубочка.

Імунні комплекси, що пошкоджують базальну мембрану, можуть

відкладатися:

- Субендотеліально,

- Субепітеліально або

- Мезенхімально.

Він пов’язаний з утворенням антиниркових антитіл. В таких випадках

розвивається аутімунізація, полем запалення служать капсули клубочків

нирок і гломерулонефрит носить підгострий злоякісний характер.

в) Інтракапілярний гломерулонефрит (ексудативний чи проліферативний)-

запальна реакція виникає переважно в капілярах клубочків нирки.

г) Екстракапілярний гломерулонефрит (ексудативний чи проліферативний)-

запальна реакція викає в порожнині капсули клубочка.