ІІ. Шок - визначення, причини, стадії, види.

Шок - це гостро розвиваючийся, що загрожує життю патологічний процес,

обумовлений дією на організм надзвичайно сильного патогенного

подразника, який характеризується тяжким порушенням діяльності ЦНС,

кровообігу, дихання, обміну речовин.

Розвивається при:

- пораненнях;

- тяжких механічних травмах;

- поширених опіках;

- переливанні несумісної крові;

- при введенні вакцин і сироваток.

СИМПТОМИ ШОКУ - блювання, спрага, колір обличчя попелястий, губи,

вуха, кінцівки пальців синіють, виникає свавільне сечо - і каловиділення.

ЗАСОБИ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ:

тиша, тепло(тільки не перегрівання), знеболювання вливання рідини при

крововтратах і опіках, бережне транспортування.

СТАДІЇ ШОКУ.

Для шоку характерна двофазна зміна активності ЦНС:

1.ЕРЕКТИЛЬНА СТАДІЯ - початкове поширення збудження структур мозку.

1.Посилюється робота ССС - збільшується частота серцевих скорочень;

2.Підвищується АТ;

3.Зменшується об’єм циркулюючої крові в нирках, в системі травлення,

шкірі, м’язах, але збільшується в мозку і серці;

4.Збільшується частота дихання;

5.Відбувається стимуляція дозрівання еритроцитів і їх збільшення в

периферичній крові;

6.Підвищується згортання крові;

Вона нетривала.

 

2. ТОРПІДНА СТАДІЯ - поширення пригнічення діяльності структур мозку:

- різко знижується АТ;

- зменшується частота серцевих скорочень,

- зменшується об’єм циркулюючої крові,

- порушується гістогемолітичний бар’єр, що приводить до токсикемії

(потрапляння токсинів в кров),

- виникає гіпоксія мозку, серцю, нирок.

Види шоку:

Залежно від причин, що викликали шок, виділяють декілька його видів:

1. Травматичний шок

Виникає при поширених травмах кісток, м’язів, внутрішніх органів.

Протікання ускладнюється кровотечею і інфікуванням рани.

Вперше яскраву клінічну картину травматичного шоку описав великий російський хірург

М.І.Пирогов (1865 р.)

«... Спочатку хворий блідий, кричить, жестикулює,

Кидається в різні боки, зіниці розширені, частота

Серцевих скорочень підвищується, АТ підвищений,

Реакції підсилюються внаслідок збудження ЦНС.

В подальшому наростає пригнічення мовної та

Рухової активності, хворий байдужий до

Оточуючого, на подразники не реагує, діяльність

ССС послаблюється, АТ падає».

Смерть хворого наступає від згасання всіх життєво важливих

функцій (зупинка серця, дихання), людина «згасає, як

Свічка».

2.Опіковий шок.

Розвивається при поширеному термічному пошкодженні шкіри.

Виразність залежить від площі пошкодження і ступеня опіку.

Супроводжується біллю і інтоксикацією речовинами, що всмоктуються

в кров із обпечених тканин.

Смерть від інтоксикації (аутоінтоксикації).

3.Анафілактичний шок -

являється найбільш тяжким і небезпечним проявом алергії у людини.

Виникає при:

а) введенні лікувальних сироваток і вакцин,

б) при введенні деяких лікарських препаратів,

в) попаданні в кров ряду комах.

Розвивається швидко, смерть може наступити через 5-10хв.

І. Еректильна стадія - дуже коротка - жах, рухове збудження, пітливість,

свербіння.

ІІ. Торпідна стадія - швидко виникає пригнічення функцій ЦНС, можливий

розвиток судом, почуття задухи (внаслідок спазму бронхіол легень),

бронхоспазм приводить до асфіксії,

АТ різко падає, порушується мікроциркуляція, виникає внутрішньо-

судинне згортання крові.

Смерть від задухи або внутрішньо-судинного згортання крові.

Гемотрансфузійний шок

Виникає внаслідок:

- переливання несумісної крові,

- переливання неякісної крові (гемоліз, денатурація білків,

Бактеріальне забруднення).

Розвивається швидко.

Характерне порушення функцій нирок, що сприяє затриманню в

організмі азотистих шлаків (азотемія, уремія).

Смерть від порушення функцій нирок.

ІІІ. КОЛАПС -

гостра розвинута судинна недостатність, яка характеризується падінням

маси циркулюючої крові (обморок).

Проявляється:

- різким пониженням АТ і венозного тиску,

- ознаками гіпоксії мозку,

- пригнічення життєво важливих функцій.

Відрізняється від шоку тим, що при шоку розлади ССС являються

другорядними і розвиваються як наслідок порушення діяльності ЦНС.