Смерть, її форми , ознаки, посмертні зміни.

Розрізняють 3 стадії смерті:

1Агонія – продовжується від декількох хвилин до 2-3 діб.

Характеризуються розладом всіх життєвих функцій організму:

а) порушення діяльності ЦНС;

б) послаблюється робота серця;

в) дихання стає патологічним;

г) втрата свідомості;

д) температура тіла падає;

є) згасають рефлекси.

2.Клінічна смерть – настає відразу за агонією.

Характеризується відсутністю кровообігу, дихання та рефлексів, але протягом певного часу окремі органи, тканини і клітини організму можуть лишатися живими і здатними продовжувати свої функції, наприклад, периферичні нерви,мускули, сполучна тканина, епітелій і навіть цілі внутрішні органи ще деякий час залишаються живими. Розтинаючи труп незабаромпісля смерті,можна спостерігати тривалу перистальтику кишок. На нервах можна переконатися у збереженні ними збудливості. Так само багато внутрішніх органів і навіть частин тіла «переживають» моменти смерті, наприклад, можна з трупа вийняти якийсь орган і за умов штучного кровообігу знов відновити його функцію. За таких умов серце ритмічно скорочується; нирки виділяють сечу, молочна залоза – молоко, в шкірі продовжується потовиділення, ріст волосся та нігтів.

3.Біологоічна смерть – це природне і неминуче явище, це стан, коли повернення

до життя окремих органів неможливе, так як в тканинах настають

незворотні зміни.

СМЕРТЬ БУВАЄ:

1. Природна - це вмирання, що настає в глибокій старості від

зношування організму поступового згасання його функцій

(така смерть буває дуже рідко, бо звичайно, навіть в глибокій

старості, кінцевою причиною смерті є та або інша хвороба).

Патологічна (передчасна) смерть

а) насильна (травма, вбивство) - це наслідок будь - якого

насильства.

б) від хвороби.

3.Нагла (раптова) - настає несподівано,ніби в стані здоров’я або при

Тяжкому захворюванні, яке не викликало побоювання смерті

(інфаркт, кровотеча, зупинка серця).

4.Вдавана (летаргія) - коли всі функції організму бувають знижені

настільки, що суб’єкта легко можна вважати за померлого

(діяльність серця слабка, дихання поверхневе, рідке).

Через деякий час після смерті в трупі починають з’являтися трупні зміни. До них належать:

1. Охолодження трупа - є результатом вирівнювання температури тіла з

Температурою навколишнього середовища

2 .Висихання шкіри, слизових оболонок, помутніння рогівки ока.

3. Трупне задубіння - настає через 6-10 годин після смерті і проявляється

тим, що вольові і мимовільні м’язи скорочуються і ущільнюються.

Через 24 години воно спадає, м’язи стають слабкі. М’яз серця

зазнає задубіння через півгодини після смертіі його стан, ніби

відповідає систолічному скороченню шлуночків з витісненням із

них крові.

4.Трупні плями - темно - багряні плями на шкірі внаслідок стікання

крові (від своєї ваги) в частини трупа, які містяться найнижче.

5.Трупна імбібіція - проживлення та пофарбування оболонок судин і

органів в бурувате - червоний колір, завдяки переходу

гемоглобіну в плазму і дифундує разом з нею крізь стінки судин у

навкружні тканині.

6. Трупний розклад - має в основі розпад тканин трупа по часті як

наслідок ферментативних процесів, по часті як наслідок діяння

мікроорганізмів.

7.Трупна емфізема - це опухання і розм’якшення тканин трупа, вони

перетворюються в смердючу, брудно-сіро - зелену м’яку масу,

пронизану силою газових міхурців(розвивається у внутрішніх

органах і надає пінистого вигляду).

До повного розпаду м’яких тканин, коли від трупа лишаються тільки кісткові частини, справа може дійти в різні строки, в середньому для цього потрібно близько двох років.

Коли виникає потреба зберегти труп від розкладу, то незабаром після смерті вводять під тиском через стегнову артерію в його судинну систему розчин формаліну (краще наполовину з розчином сулеми) в кількості 2-3 літри.