Компенсаторно-пристосувальні реакції при гіпоксії

Можна поділити на 4 групи: дихальні, гемодинамічні, кровні і тканинні.

1. Дихальні (задишка) - прискорення і поглиблення дихання.

2. Гемодинамічні:

а)тахікардія,

б) збільшення ударного об’єму крові,

в) збільшення серцевого викиду,

г)прискорення кровотоку,

д)звуження периферичних судин і

є) розширення судин життєво важливих органів.

3. Кров’яні - збільшення кисневої ємкості крові - еритроцитоз.

4.Тканинні:

а) зменшення потреби в кисні

б) зниження основного обміну,

в) активація ферментів дихального ланцюга,

г) активація гліколізу.

 

 

ЛЕКЦІЯ № 7

ТЕМА: ПУХЛИННИЙ РІСТ, ОЗНАКИ. ВИДИ РОСТУ ПУХЛИН.

ПАТОГЕНЕЗ ПУХЛИН

 

ПУХЛИНИ - ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА.

 

Пухлина - новоутворення, або бластома, патологічний процес у вигляді

розростання тканини, який характеризується потенційною

безмежністю і нерегульованістю росту, а також атиповістю

структурних елементів.

Епідеміологія - відомості про частоту захворювань ї смертності:

а) щорічно захворюють більш як 6.3 млн. чоловік, помирає - 4,3 млн.

чоловік,

б) 90 % пухлин пов’ язано з дією зовнішнього середовища,

в) за даними ВОЗ смертність від пухлин займає друге місце (15-23%) після

ССС

г) показники смертності - на 10тис. населення від злоякісних пухлин

в 1976р. становили:

n США -175, 8

n Англія - 225,

n Японія - 125,3

n СНД 139,1

n чоловіки в:

- 1,5 р. частіше захворюють пухлинами кров’яної і лімфатичної систем;

- в 2 р. - раком шлунку ї стравоходу;

- в 4 р. - раком легенів.

 

ОНКОЛОГІЯ - наука, яка вивчає пухлини.

ЕТІОЛОГІЯ ПУХЛИН.

Пухлини викликаються:

1) Фізичними - фізичні канцерогени - іонізуючі, ультрафіолетові промені;

2) хімічними - хімічні сполуки - поліциклічні ароматичні вуглеводні, ароматичні

аміни, нітрозаміни;

3) біологічними антигенами (канцерогенами) - віруси онкогенні; основну групу

складають ретро-віруси.

Хімічні сполуки, фізичні канцерогени і віруси пошкоджують ДНК клітини, тобто

вони здатні викликати порушення генетичного апарату клітини.

Існують чотири основні теорії етіології пухлин:

1.Вірусо - генетична - головна роль у виникненні пухлин надається онкогенним

вірусам.

2. Фізико - хімічна - зводить виникнення пухлин до впливу різних фізико-

хімічних речовин.

3.Дисонтогенетична теорія - пухлини розвиваються з неправильно розвинутих

тканин під дією провокуючих факторів.

4.Поліетіологічна теорія - різноманітні фактори у виникненні пухлин. Всі

перераховані теорії пояснюються нею.

 

Макроскопічна будова пухлин:

а) зовнішній вигляд - форма вузла, шляпки гриба, кольорової капусти;

б) поверхня - гладенька, шорстка, бугриста, сосочкова;

в) розміщення: - в товщі органу; - на поверхні; - пронизує дифузно весь

орган;

г) розміри різні, це залежить від швидкості росту і розміщення;

д) консистенція:

- щільна (пухлини хрящ їв, кісток, строми),

- м’яка (пухлини з розташуванням в паренхімі);

є) другорядні зміни:

- запалення,

- ділянки некрозу,

- ослизнення,

- відкладення вапна (променева ї хіміотерапія)

ж) на розрізі - однорідна, біло - сірого або сіро - рожевого кольору, нагадує

рибне м’ясо.

 

МІКРОСКОПІЧНА БУДОВА ПУХЛИН

- відрізняється великою різновидністю.

ЗАГАЛЬНІ РИСИ - складається з:

паренхіми (клітин, характерних для даного виду пухлин),

строми (вона створена сполучною тканиною органа у якому

виникла, містить судини, нервові закінчення

Ві Відмінні риси пухлинних клітин:

1. Безмежність росту пухлинних клітин - полягає в тому,що вони не спроможні вичерпати ресурс поділу. В кожній клітині закладена генетична програма, яка обмежує кількість її поділів. Пухлинна клітина внаслідок генної соматичної мутації втрачає цю обмежуючу програму і починає ділитися «безмежно», уникаючи старіння, до смерті організму.

2. Нерегульованість росту:

пухлинна клітина виходить з-під контролю нервовою та ендокринною

системами,тобто проявляє автономність - незалежність росту;

3. Анаплазія (від ana – зворотно, plasis – утворення) це стійка дедиференціація

пухлин та втрата характерної для нормальних клітин здатності утворювати

специфічні структури або продукувати специфічні речовини; це

спрощення структурно-хімічної організації.

Анаплазія буває:

1.Морфологічна -зводиться до появи тканинної, клітинної і

субклітинної атиповості.

2.Біохімічна- це особливості метаболізму пухлинних клітин,

викликані змінами їх генетичного апарату.

Найхарактерніші біохімічні особливості пухлинних клітин

стосуються обміну білків і вуглеводів. Синтез білків переважає

над їх розпадом. Для побудови власних білків пухлина

захоплює амінокислоти з інших органів, в пухлині активується

анаеробний гліколіз і ферменти, які його забезпечують.

3.Фізико-хімічна - серед фізико-хімічних особливостей пухлинних

клітин слід виділити такі:

а) ацидоз - виникає внаслідок нагромадження молочної кислоти;

б)внутрішньоклітинну гідратацію;

в) нагромадження іонів К;

г)підвищення електропровідності;

д)зменшення їх поверхневого натягу;

4.Імунна - це зміни антигенних властивостей пухлинної клітини. Ці зміни

– результат перебудови білкового обміну. Відомо, що кожна

тканина синтезує специфічний для неї набір антигенів. У пухлині

цей набір змінюється.

5.Функціональна-- проявляється втратою або спотворенням виконуваної

клітинної функції.

 

Ріст пухлин

І.В залежності від ступеню диференціювання розрізняється 3 види:

1.Експансивний - росте «сама з себе», відштовхуючи і не руйнуючи оточуючі

тканини. Росте повільно. Характерний для зрілих доброякісних пухлин.

2..Опозиційний - виникає за рахунок перетворення нормальних клітин в

пухлинні.

3.ІнфІльтруючий, або інвазійний - характеризується тим, що клітини

пухлини розростаються за її межами в оточуючі тканини ї руйнують їх.

ІІ. По відношенню до просвіту порожнистого органу розрізняють 2 види росту пухлин:

1. ендофітний - інфільтруючий ріст - росте в середину стінки органу;

2. екзофітний - експансивний ріст - росте в порожнину органа.

Від числа вогнищ розрізняють 2 види пухлин:

n уніцентричні (одне вогнище),

n мультицентричні (багато вогнищ.).