Пневмонія - визначення, причини виникнення, класифікація.

ПНЕВМОНІЯ - запалення легень - захворювання, яке об’єднує велику групу

різноманітних за етіологією, патогенезом І морфологічною

характеристикою запалень респіраторного відділу легень.

Вона нерідко виникає самостійно, але може приєднуватися до іншої хвороби (грип, тиф).

Етіологія.

1.Найчастіше викликаються пневмококами.

2.С тафілококи, стрептококи.

3.Різні гриби і віруси.

Шляхи проникнення збудника пневмонії в легені:

1. бронхогенний

2. гематогенний

3. лімфатичний.

В даний час вияснено, пневмококові пневмонії легко піддаються лікуванню антибіотиками, в той час як стафілококові і грибкові ПНЕВМОНІЇ потребують інших методів лікування.

В залежності від локалізації запального процесу пневмонії розрізняють:

1. Ацинозну пневмонію -вражається найменша частина легеневої тканини -

ацинус – групу альвеолярних ходів, які відходять від однієї кінцевої

бронхіоли;

2. Лобулярну пневмонію, що захоплює групу ацинусів, оточених сполучною

тканиною міжчасткової перетинки;

3.Злітну лобулярну пневмонію - яка вражає групу сусідніх часточок;

4. Часткову (лобарну) - розповсюджується на цілу частку легені;

5. Тотальну пневмонію - коли загальний процес захоплює всю легеню;

6. Перибронхіальна пневмонію - коли процес розповсюджується вздовж

бронхів, вражаючи ділянки оточуючої легеневі тканини;

7. Проміжну, або інтерстиціальну, пневмонію - при якій запальний процес

розповсюджується по міжчасточковою сполучнотканинною перетинкою.

За формою запалення легень розрізняють:

а) крупозну пневмонію;

б) вогнищеву бронхопневмонію;

в) проміжну, або інтерстиціальну пневмонію.

КРУПОЗНА ПНЕВМОНІЯ - ВИЗНАЧЕННЯ, СТАДІЇ, НАСЛІДКИ.

 

Крупозна пневмонія - гостре інфекційне захворювання легень, основною

особливістю якого є розвиток запального процесу, що охоплює цілу

частку або декілька часток легені - часткова (лобарна) пневмонія.

Етіологія.

1.Пневмокок Френкеля.

2. Диплобацила Фридлендера.

3.Стрептококом,

4.Стафілококом,

5.Паличкою Пфейфера,

6. Велику роль у виникненні і розвитку захворювання відіграє алергія.

7.Провокуючим фактором є простуда

Хвороба часто виникає в осіб з:

- алкоголізмом,

- авітамінозами,

- серцевою недостатністю,

- хронічною перевтомою.

Захворювання найчастіше починається після:

- охолодження,

- нервового потрясіння,

- травми

- або іншої дії, яка може бути вирішальною для сенсибілізованого по

відношенню до пневмокока організму.

Сенсибілізація організму людини до пневмокока може виникнути в будь-

який час, так як пневмококи дуже часто знаходяться в дихальних шляхах як

сапрофіти.

Таким чином, для захворювання крупозною пневмонією недостатня тільки дія збудника на здоровий організм, а повинен бути ще якийсь фактор, що викликає підвищену чутливість до цього збудника.

Крупозна пневмонія:

а) має гострий початок,

б) визначений цикл зміни в легенях і

в) критичне зниження температури на 7-9 день хвороби.

Розрізняють 4 стадії змін в легенях.

І. Стадія прилину -(від 12 год. до 3 діб), характеризується серозним

запаленням, яке розвивається у відповідь на розмноження мікробів в

ураженій долі легень.

ІІ. Стадія червоного запеченіня (І-3 доби), - розвивається фібринозне

крупозне запалення. Альвеоли всієї долі заповнюються еритроцитами.

Доля легені збільшена в розмірі і стає червоною та щільною (нагадує

печінку). Через 5-6 днів настає 3-я стадія.

ІІІ. Стадія сірого запеченіня - (2-6 діб),ексудат, який заповнює альвеоли,

складається з лейкоцитів і фібрину. Лейкоцити фагоцитують

мікроорганізми, уражена ділянка стає сірого кольору, на плеврі

фібринозний ексудат.

ІУ. Стадія реконвалесценції, під час якої ферменти лейкоцитів розщеплюють

фібрин, залишки мікробів фагоцитуються, фібринозні накладання на

плеврі організуються і перетворюються в щільні спайки.

Ускладнення

Ускладнення крупозної пневмонії – легеневі і поза легеневі.

Легеневі:

1.Абсцес ураженої долі легені.

2.Гангрена легені.

3. Карнифікація легень - в деяких випадках фібринозний ексудат не

розсмоктується, проростає сполучною тканиною і наступає його

організація. Легеня щільна, безповітряна, м’ясиста.

4.Запалення плеври може набути гнійно- фібринозного характеру.

5. Емпієма плеври - гній заповнює плевральні простори.

6. Виникнення гнійного запалення в різних органах - при лімфогенному або гематогенному розповсюдженні інфекцій із легень - медіастиніт, перикардит, менінгіт тощо.

7. Смерть при крупозній пневмонії настає від серцево-легеневої

недостатності або від ускладнень.

Поза легеневі: пневмококові запальні процеси в різних органах

- лімфаденіт,

- менінгіт,

- перитоніт,

- артрит тощо

-

ВОГНИЩЕВА ПНЕВМОНІЯ – різні за походженням запалення легень,

спільною рисою яких є локалізація первинного процесу в бронхах.

Звідси запалення переходить на легеневу тканину і може обмежитись ацинусом, долькою, сегментом або долею.

Вогнищева пневмонія зустрічається частіше, ніж крупозна.

Буває у дітей та осіб похилого віку.

Етіологія

- при недостатності кровообігу,

- в післяопераційному періоді, на ґрунті ателектазу,

- при закупорці бронхів слизом чи запальним ексудатом,

- при недостатньому розправленні легень у новонароджених,

- у зв’язку з потраплянням сторонніх тіл у дихальні шляхи,

- при пошкодженні головного мозку.

Ускладнення – гострі респіраторні та вірусні захворювання (грип, кір).

АТЕЛЕКТАЗ – це активне спадання легеневої тканини.

КОЛАПС – пасивне спадання легеневої тканини під тиском ексудату чи пухлини.

 

ПРОМІЖНА ПНЕВМОНІЯ.

 

Розрізняють:

- пери бронхіальну,

- міжлобулярну,

- міжальвеолярну пневмонії.

Ускладнення – пневмосклероз, абсцедування, емпієма, медіастиніт.

ЕМФІЗЕМА ЛЕГЕНІВ

Емфізема легень наростає одночасно з прогресуванням склерозу і

характеризується збільшенням об’єму альвеол та вміщеного в них

повітря.

Тривалий час має компенсаторне значення.

З часом легенева тканина:

а)втрачає еластичність,

б)міжальвеолярні перегородки розриваються або склерозуються, що

збільшує загальний об’єм склеротичних змін в легенях,.

в)розвивається пневмосклероз, який супроводжується підвищенням

артеріального тиску в малому колі кровообігу. Це визначає постійне

підвищення навантаження на праві відділи серця, внаслідок чого

вони гіпертрофуються і розвивається «легеневе серце».

БРОНХОЕКТАТИЧНА ХВОРОБА

Характеризується поєднанням:

бронхоєктазів,

пневмосклерозу,

гіпертонії малого кола кровообігу та

«легеневого серця».

Вона протікає з частими загостреннями запалення і співвідносно збільшенням об’єму склерозу легень. Поступово склеротичні зміни приводять до деформації легень і тоді говорять про пневмоцироз.

РАК ЛЕГЕНЬ.

Надзвичайно велику роль в розвитку раку легень грає куріння. Відмічено, що серед хворих на рак легень 90% складають палильники.

В якості передракових станів відмічають: