ІІ.Проектна стадія (нормопроектування).

Нормопроектування — специфічна діяльність компетентних орга­нів, яка полягає в аналізі, розробці й обговоренні проектів нормативно-правових актів з метою ухвалення, зміни або скасування норм права, що містяться в них. Це велика підготовча робота по вивченню пробле­ми, підготовці проекту нормативно-правового акта і поданні його в дер­жавний орган задля прийняття і наділення його юридичною чинністю.

1. Ухвалення рішення про підготовку проекту нормативно-право­вого акта.

2. Розробка концепції проекту нормативно-правового акта.

3. Підготовка тексту проекту нормативно-правового акта (або до­робка проекту, внесеного в порядку правотворчої ініціативи): аналіз існуючих норм, вивчення світового досвіду.

4. Безпосередня робота над текстом: формулювання норм права.

Проекти указів Президента, постанов уряду звичайно готуються від­повідними міністерствами і відомствами або на підставі плану попере­дніх робіт, або за разовим дорученням Президента, керівництва уряду. Такі проекти можуть бути підготовлені в апараті Президента й уряду.

Щоб забезпечити кваліфіковане складання проекту, передбачається участь спеціалістів відповідно до відомчого (галузевого) принципу, згідно з яким складання початкових проектів здійснюється тими органа­ми й організаціями, профілю діяльності яких вони відповідають.

До підготовки проектів нормативно-правових актів (головним чином законів) залучаються партії, профспілки та інші громадські об'єднання.

5. Експертиза готового проекту, його попередній розгляд правотво-рчим органом. Для розгляду проекту залучаються зацікавлені державні органи, організації, громадськість. Форми обговорення різні: парла­ментські читання, наради за участю наукової громадськості і зацікавле­них міністерств, резензування науково-дослідними інститутами та ін. Після урахування пропозицій і зауважень проект остаточно відпрацьо­вується і редагується.

6. Обговорення проекту нормативно-правового акта й узгодження його тексту з зацікавленими особами. Найважливіші законопроекти мо­жуть бути винесені на всенародне обговорення;

Цей етап правоутворення становить початкову стадію право­творчості — нормопроектування.

III. Стадія прийняття проекту нормативно-правово­го акта:

1. Офіційне ухвалення проекту:

а) колегіально після обговорення — в парламенті (в Україні звичайні закони приймаються більшістю голосів, а конституційні акти — 2/3 го­лосів від його складу. Президент, накладаючи вето на той чи інший за­кон, ухвалений парламентом, тим самим не наділяє його юридичною

Глава 17. Утворення права. Правотворчість. Джерела... _431

чинністю. Для подолання вето Президента на закон парламент повинен прийняти закон 2/3 голосами від конституційного складу); — в уряді, комітетах (постанови та інші акти приймаються простою більшістю);

б) одноосібно — Президентом держави, міністрами й іншими орга­нами одноособового керівництва. В Україні ряд указів Президента ма­ють потребу в контрасигнації.

2. Посвідчення нормативно-правового акта — його підписання (в Україні закони підписуються головою президії парламенту і Президе­нтом).

Цей етап правоутворення характеризується активністю: вступає в дію суб'єктивний чинник і здійснюється власне «творчість права». IV. Реєстрацій н о - і н ф ормаційна стадія:

1. Державна реєстрація нормативного акта — присвоєння йому реєстраційного коду і внесення до Єдиного реєстру нормативних актів країни.

2. Оприлюднення нормативного акта — офіційне опублікування ухваленого нормативно-правового акта в засобах масової інформації і використання інших засобів доведення його до виконавців, наприклад, шляхом розсилання на місця через електронну пошту (за винятком тих, котрі мають гриф секретності).

Цей завершальний етап правоутворення, який також має актив­ний характер, є заключною стадією правотворчості.

Усі правотворчі процедури повинні бути суворо легітимними, за­конними. Які-небудь довільності, перекручування під час обговорення і прийняття (видання) нормативно-правових актів неприпустимі.