Інститути права: галузеві і міжгалузеві. Підгалузі права

Якщо система права складається з галузей, то самі галузі склада­ються з підгалузей, інститутів і норм права. Окремими взаємозалежни­ми елементами галузі є інститути права.

(Інститут галузі права — система відносно відособлених правових норм в межах Певної галузі права, що регулюють окрему групу (вид) взаємозалежних суспільних відносин.

Інститут права відрізняється від галузі права обсягом предмета пра­вового регулювання: він регулює не всю сукупність якісно однорідних суспільних відносин, а окремі видові особливості (сторони, ознаки) одного роду суспільних відносин або здійснює особливі завдання, функції в цьому регулюванні. З галуззю права його пов'язує те, що об'єднані в ньому норми права, які регулюють конкретні суспільні від­носини, мають об'єктивну відособленість, відносну самостійність, стій­кість і автономність функціонування, але на іншому рівні.

Інститут права формується об'єктивно, а не створюється штучно. Норми, що складають інститути права, не можуть з волі законодавця переміщатися в межі іншого правового інституту, оскільки вони явля­ють собою єдине, нероздільне ціле, втілюють у своєму змісті особливу юридичну конструкцію, деякі загальні положення, принципи. Головне призначення інститутів права — у межах своєї групи однорідних суспіль­них відносин забезпечити цільне, відносно закінчене регулювання.

Ознаки інституту галузі права:

1) регулює конкретний вид (частину) значущих суспільних відносин або здійснює особливі завдання в даному регулюванні;

2) має відносну самостійність, незалежність від інших інститутів права;

3) характеризується специфічністю засобів правового регулювання;

4) має можливість формувати загальні поняття у власних межах, тобто в межах видових явищ.

Інститути права — необхідна ланка в цілісній системі права. Як пра­вило, кожна галузь права має інститути права як свій самостійний стру­ктурний підрозділ.

Види інститутів галузі права:

За надгалузевою приналежністю: інститути приватного права; ін­ститути публічного права.

За галузевою приналежністю: інститути конституційного пра­ва — інститут громадянства, інститут виборчого права, інститут прези­дентства та ін.; інститути цивільного права — інститут купівлі-продажу, інститут представництва, інститут спадкування, інститут відшкодування шкоди, інститут дарування та ін.; інститути сімейного права (суміжні і цивільним правом) — інститут спільної власності подружжя, інститут шлюбного договору та ін.; інститути кримінального права — інсти­ тут необхідної оборони, інститут крайньої необхідності, інститут спів­участі, інститут затримки особи, що явно вчинила суспільно небезпечне діяння, та ін.; інститути фінансового права — інститут податкового права; інститут неподаткових доходів бюджету; інститут доходів держа­вних централізованих позабюджетних фондів; інститути екологічного права — інститут права власності на природні ресурси й об'єкти, Інститут природокористування, інститут правової охорони природних ресурсів і довкілля тощо.

За функціональною роллю в правовому регулюванні (за функціями права): регулятивні (інститут міни); охоронні (інститут адміністратив­ ного нагляду); захисні (інститут кримінальної відповідальності).

Залежно від елементного складу: прості (галузеві) — прямо поєд­нують подібні норми права усередині якоїсь певної галузі права (інсти­тут застави в цивільному праві); складні (комплексні, міжгалузеві) — складаються з сукупності відносно відособлених норм права різних галузей і спрямовані на регулювання певної групи (виду) взаємозалеж­ них суспільних відносин (інститут власності становлять норми консти­туційної, цивільної, кримінальної та інших галузей права);

За субординацією у правовому регулюванні: інститути матеріаль­ного права (інститут підряду); інститути процесуального права (ін­ ститут порушення кримінальної справи).

Інститути матеріального права слугують предметом захисту процесу­ального права. Проте не всі інститути процесуального права виникають у відповідь на інститути матеріального права. Багато інститутів процесу­ального права існують незалежно від матеріального права. Так, цивіль­но-процесуальні відносини не залежать від наявності чи відсутності матеріальних відносин. Прикладом є порушення провадження у справі без попереднього рішення про те, існує чи ні суб'єктивне право, за за­хистом якого звертається до суду зацікавлена особа (наприклад, після закінчення строку позовної давності).

Міжгалузеві інститути права — система відносно відособлених правових норм кількох галузей права, що регулюють певну групу (вид) взаємозалежних суспільних відносин. Так, інститут власності складається з норм конституційної, цивільної, кримінальної та інших гал права. Найбільш великі міжгалузеві інститути права знаходять втілення у відповідній комплексній галузі законодавства.

Родинні інститути однієї і тієї ж галузі права утворюють підгалузі права.

Підгалузь права — система однорідних предметнопов'язаних статутів певної галузі права. Підгалузь права називають ще укрупненим інститутом. Так, державне управління здійснюється в різних сферах життєдіяльності суспільства: оборона, освіта, наука, культура, охорона здоров'я, будівництво та ін. Відповідно до цих сфер регулювання утворюються укрупнені інститути (підгалузі) адміністративного права, галузі існують в багатьох галузях права, але не в кожній.

Приклади підгалузей: цивільного права — право власності, зо в'язальне право, спадкоємне право, авторське право, сімейне право ін.; фінансового права — банківське, податкове, бюджетне право; елогічного права — л ісове, гірниче, водне.

Виникнення підгалузі права зумовлено:

1) автономними особливостями предмета правового регулювання (наприклад, сімейні відносини);

2) поглибленням (деталізацією) традиційних внутрішньогалузевих відносин, їх диференціацією (наприклад, лісове, гірське, водне).

Формування нових спеціальних галузей права (космічне, комп' ютерне, інформаційне та ін.) супроводжується появою ряду інститут а в деяких з галузей права утворюються підгалузі права.

 

 

Глава 16