Кредиту, а також із включенням збитків у позареалізаційні витрати і зменшенням на цю суму оподатковуваного прибутку. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Кредиту, а також із включенням збитків у позареалізаційні витрати і зменшенням на цю суму оподатковуваного прибутку.



Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт __ 537

кожний суб'єкт права) зобов'язані утримува­тися від порушення його законних прав і інтересів.

Приклади:

1) відносини власності — точно визначе­ний власник, всі інші зобов'язані не заважати йому здійснювати свої права;

2) відносини по реалізації політичних сво­бод (свободи слова, зборів, преси) — недопу­щення державою перешкод їх законному здій­сненню;

3) відносини авторства — ніхто не може ви­користовувати або поширювати результати інтелектуальної, творчої діяльності без згоди автора та ін. _

Види правовідносин за галузями права: конституційно-правові (відносини громадянства); адміністративно-правові (відносини, пов'я­зані зі стягуванням і сплатою податку); цивільно-правові (купівлі-про­дажу речі або цінних паперів); трудові (відносини за трудовим догово­ром); міжнародно-правові (між державами)14 та ін.

Види правовідносин за субординацією в правовому регулюванні:

Матеріально-правові Процесуально-правові
— виникають на основі норм матеріального права: адміні­стративно-правові, цивільно-правові, кримінально-правові та ін. — виникають на основі норм процесуаль­ного права і похідні від норм матеріально­го права: адміністративно-процесуальні, ци­вільно-процесуальні, кримінально-процесу­альні, господарсько-процесуальні та ін.

Види правовідносин за суб'єктами: між суб'єктами федерації (у федеративній державі); між громадянами держави; між громадяни­ном і державою; між юридичною особою — суб'єктом приватного права•— і державним органом; між державними органами; між органом держави і службовими особами, у межах яких вони зобов'язані вико­нувати розпорядження керівника даного органу, та ін.

Види правовідносин за кількістю суб'єктів: прості — не поділені на складові частини (як правило, виникають між двома суб'єктами); складні — містять у собі систему самостійних правовідносин (як пра­вило, виникають між трьома і більше суб'єктами).

Види правовідносин за строком дії: короткочасні, довгострокові.

$ 16. Юридичний факт: поняття, ознаки, функції і види Юридичний факт — передбачена нормами права конкретна соці­альна обставина (подія, дія, стан), що є підставою для настання певних юридичних наслідків. Здебільшого — це виникнення, зміна чи припи­нення правовідносин. При наявності норм права без юридичного факту правовідносини неможливі. Проте юридичні факти можуть спричиняти юридичні наслідки, що не втілюються в правовідносинах. Тому не слід «прив'язувати» юридичні факти лише до правовідносин. Ознаки юридичних фактів:

1) є фрагментом дійсності, фактичною обставиною (подією, дією, станом) — вказівка на нього міститься в гіпотезі норми права;

2) є юридичною обставиною — викликає настання юридичних на­слідків, породжуваних правовою нормою. Наприклад, юридичні наслід­ки — виникнення, зміна чи припинення правовідносин (суб'єктивних прав і юридичних обов'язків).

Отже, для настання юридичного факту важливі дві обставини: фактична і юридична. Наприклад, для вступу особи в спадкоємні пра­вовідносини недостатньо норми права, що регулює порядок спадкуван­ня. Для цього необхідно мати фактичну обставину — відкриття спадщи­ни для конкретної особи (смерть чоловіка), і юридичну обставину — подання заяви даної особи (дружини) нотаріусу про прийняття спадщи­ни за місцем її відкриття та ін.

Функції юридичних фактів:

— залучення суб'єкта права до правовідносин;

—- породження правосуб'єктності, її набуття або виникнення (напри­клад, з народженням дитини виникає громадянство; для створення під­приємства необхідна реєстрація).

Отже, юридичні факти слугують підставою не лише для виникнення, зміни і припинення конкретних правовідносин, але і цілеспрямований рух останніх є підставою юридичних фактів.

Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт

Види юридичних фактів за юридичними наслідками:

правоутворюючі — юридичні факти, з якими норми права пов'язу­ють виникнення правовідносин (наказ ректора про зарахування абітурі­єнта К. до вищого навчального закладу);

правозмінюючі — юридичні факти, з якими норми права пов'язуй ють зміну правовідносин (наказ ректора про переведення студента К. з денної на заочну форму навчання);

правоприпиняючі — Юридичні факти, з якими норми права пов'я­зують припинення правовідносин (наказ ректора про видачу студенту К. диплома про закінчення вищого закладу освіти).

Крім того, один і той же юридичний факт може бути правоутворюю-чим, правозмінюючим, правоприпиняючим для суб'єктів, які представля­ють сторони в правовідносинах. Так, факт смерті одного з подружжя — обставина, що припиняє правовідносини між померлим і дружиною (чо­ловіком), дітьми. Одночасно це є і правоутворюючим фактом, тому що після закінчення певного строку з дня смерті особи виникають право­відносини, пов'язані з реалізацією права одного з подружжя, дітей на спадщину.

Види юридичних фактів за вольовою ознакою:

Дія — вольова поведінка суб'єктів права, з якою пов'язані виникнення, зміна та припинення правовідносин (угода, постанова слі­дчого, рішення суду)..

Подія — юридичні факти, що виникають, змінюються і припиняють­ся поза волею людей — внаслідок нездоланної сили (повінь, зем­летрус, народження людини, смерть людини, закінчення строків).

Стан — складні юридичні факти, що характеризуються відносною стабільністю; тривалістю впливу на правовідносини; входженням (ра­зом з іншими фактами) у фактичний склад різних правовідносин; кіль­каразовим настанням правових наслідків; реєстрацією в державних органах (перебування на військовій службі, у шлюбі, у спорідненні, у розшуку, на посаді, у безвісній відсутності, у недієздатності, членство в громадській організації, стан громадянства та ін.). Використання стану об'єктивно необхідно в трудовому, сімейному, кримінальному праві та ін.

Дії за відповідністю чи невідповідністю праву:

• правомірні

— відповідають вимогам норм права(наприклад, договір)

• правомірні акти

— дії, що пов 'язані з вступом особи в конкретні пра­вовідносини з наміром досягти певного юридичного наслідку (звернення громадянина з заявою в держав- ний орган про прописку)

ТАблица стр 539

 

  • юридичні вчинки — дії, що не пов'язані з вступом особи в конкретні правовідносини і незалежно від її наміру спричиня­ють юридичні наслідки (фіктивний шлюб породжує, у разі народження дітей, усі юридичні обов'язки,' пов'язані з їх утриманням і вихованням)
• неправомірні — не відповіда­ють вимогам норм права (на­приклад, право­порушення) ■ злочини —- суспільно небезпечні винні діяння (дії чи бездіяль­ності), що спричиняють за чинним законодавством кримінальну відповідальність; мають вищий ступінь небезпечності
■ проступки — суспільно шкідливі протиправні вчинки (дії чи без­діяльності), що спричиняють за чинним законодавст-вом усі види відповідальності, окрім кримінальної

Події за ступенем невизначеності волі суб'єктів:

Абсолютні

— не залежать від будь-якої волі (землетрус, повінь, ураган, сніжна ла- вина тощо) _

Відносні

— об'єктивно пов'язані з чиєюсь волею, виявлення якої слугує причи­ною настання подій (наприклад, пожежа будинку в результаті підпалу є подією, що не залежить від волі і дій учасників правовідносин — влас­ника будинку і страхової установи, проте об'єктивно пожежа наступила в результаті дії — правопорушення і спричинила зміну правовідносин)4

Події за характером їх дії:

одноразової дії — життєві обставини, з якими норми права пов'я­зують юридичні наслідки лише в конкретному випадку (пожежа, смерть, народження);

безупинної дії, тобто факту-стану — життєві обставини, що існують тривалий час, постійно чи періодично породжуючи юридичні наслідки (нагромадження виробничого стажу).

Види юридичних фактів за складом:

прості — обставина, що має просту будову і виражається в простих характеристиках (наприклад, припинення повноважень судді Конститу­ційного Суду в зв'язку з закінченням строку призначення);

складні — обставина, що має складну будову і розмаїтість характе­ристик, але залишається одним фактом (наприклад, правопорушення як факт передбачає чотири елементи: суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна сторона, об'єктивна сторона).

Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт

Фактичний (юридичний) склад

Нерідко для виникнення передбачених правовою нормою юридич­них наслідків необхідний не один юридичний факт, а їх сукупність (фак­тичний склад).

Фактичний (юридичний) склад — система юридичних фактів і юридично значимих умов, необхідних для настання правових наслід­ків, які передбачені гіпотезою норми права.

Приклад. Для зарахування до вищого навчального закладу необ­хідні: загальна середня освіта, засвідчена документом; успішне скла­дання вступних іспитів; документ, що свідчить про внесення визначеної суми за навчання (якщо це комерційний навчальний заклад); наказ рек­тора про зарахування до вузу.

Юридично значущі умови — обставини, які створюють підстави для виникнення (припинення) правовідносин або вчинення дій, що спричи­няють правові наслідки. Вони можуть виникнути до появи фактичних складів і бути довгий час не затребуваними, не викликати правових наслідків. Наприклад, важке хронічне захворювання громадянина, який досяг призовного віку, надає право на звільнення від військової служ­би. Юридично значущою умовою є триваюче захворювання, що стало підставою для звільнення громадянина призовного віку від військової служби. На відміну від юридичних фактів — обставин разового харак­теру, юридично значущі умови мають, як правило, тривалість дії. Чим чіткіше в правових актах позначені умови використання прав і виконан­ня обов'язків, тим більшою є імовірність їх реалізації.

Правові наслідки, що пов'язані з фактичними умовами, можуть виявлятися у виникненні, зміні або припиненні правовідносин. Ознаки фактичного складу:

1) складаються з елементів — юридичних фактів і юридично значу­щих умов;

2) елементи передбачені нормою права;

3) між елементами, які не є однозначними, існує тісний системний зв'язок;

4) являє собою складну систему, у якій відбувається послідовне нагромадження елементів у певному порядку внаслідок взаємодії фак­тичних і юридичних відносин;.

5) лише в сукупності елементів (останнім елементом є правозасто-совний акт, договір) настають правові наслідки;

6) може стати елементом більшої за масштабом системи юридич­них фактів —• у межах інституту, галузі, правової спільності, системи права.

Фактичні склади за юридичними насл ідкш^и: правовстановлюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі. Фактичні склади за змістом:

однорідні — включають факти, що належать до однієї й тієї ж галузі права. Наприклад, для влаштування на роботу необхідно ряд фактів (за­ява працівника, наказ адміністрації, іспитовий строк та ін.), що належать до однієї галузі трудового права;

комплексні — включають факти, що належать до різних галузей права. Приклад № 1: пенсійні правовідносини можуть виникнути лише при наявності трьох фактів: досягнення встановленого законом віку, наявності виробничого стажу (трудове право), рішення органу соціаль­ного забезпечення про нарахування пенсії (адміністративне право). Приклад № 2: для одруження необхідна сукупність фактів: взаємна згода осіб, що хочуть узяти шлюб; досягнення ними шлюбного віку; відсут­ність у кожного з них зареєстрованого в органах загсу шлюбу; відсу­тність між ними сімейних відносин, дієздатність осіб, що одружуються (сімейне право); цивільно-правова угода (цивільне право).

Фактичні склади за ступенем визначеності:

визначені — всі елементи цілком передбачені в гіпотезах норм права;

відносно визначені (бланкетні) — елементи не цілком передбачені в юридичних нормах, і юрисдикційні органи мають можливість у по­рядку індивідуального регулювання вирішувати юридичні питання, що належать до даних правових наслідків, з урахуванням конкретних об­ставин справи.

Усе більшого поширення набувають фактичні склади із сполученням матеріальних і процесуальних елементів.

Фактичні склади за структурною складністю:

прості — нагромадження фактів — вільне, у будь-якому порядку, без твердих зв'язків. Так, на посаду судді загального суду може бути рекомендований громадянин України, не молодше 25 років, з вищою освітою, стажем роботи в галузі права не менше 3 років, що проживає в Україні не менше 10 років і володіє державною мовою;

складні —; нагромадження фактів — послідовне, у суворо визначе­ному порядку і твердій залежності. Так, для визнання особи банкрутом необхідним є таке: встановлення його платоспроможності; заява право­мочних суб'єктів; визнання його банкрутом у судовому порядку. Для виконання плану санації — відновлення платоспроможності боржни­ка — необхідними є умови участі інвесторів у повному чи частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема, шляхом переведення боргу

Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт

(частини боргу) на інвестора; строк і черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам; умови відповідальності інвестора за не­виконання зобов'язань, узятих відповідно до плану санації.

Фактичні склади за ступенем завершеності нагромадження фак­тів:

завершені — процес нагромадження юридичних фактів закінчено, і правові наслідки наступлять або можуть наступити;

незавершені — процес нагромадження юридичних фактів, необхід­них для настання юридичних наслідків, не закінчено.

Фактичний склад не слід змішувати зі станами — складними юриди­чними фактами.

Правові презумпції

У правовій реальності є феномен, що, не будучи юридичним фак­том, може породжувати правовідносини. Це —- презумпція (лат. ргаеБитрйо — припущення).

Види презумпцій за фактом правового закріплення:

Фактичні (загальножиттєві) Правові
— правдоподібне знання про розви­ток природи, суспільства, мислення; можуть використовуватися суб'єкта­ми судової, слідчої діяльності без звертання до доказів. У нормах права не виражені і правового значення не мають —- певний логічний засіб, викори­стовуваний у судовому процесі внаслідок того, що воно передба­чено нормами права або випливає з їх змісту. У нормах права виражені і мають правове значення

Розглянемо правові презумпції.

Презумпція — закріплене в нормах права припущення про наяв­ність чи відсутність певних фактів, що мають юридичне значення, тобто презумпція — узагальнення не достовірне, але можливе.

Презумпції —: важливий і досить гнучкий інструмент регулювання правовідносин, завдяки якому зникають сумніви в існуванні певного юридичного факту, оскільки в них:

— відображаються вихідні, принципові засади права;

— закладений механізм реалізації цих засад.

Види правових презумпцій: неспростовні -— 1) припущення (закріп­лені в законі) про наявність або відсутність певних фактів, що не підляга­ють сумніву і доказуванню. Ці положення є принципами (презумпція виникнення правоздатності людини в момент її народження, презумпція недієздатності неповнолітньої особи); 2) спростовні — припущення (закріплені в законі) про наявність або відсутність певних фактів, що не підлягають сумніву, поки щодо них не буде доведено інше. Ці поло­ження можливо заперечувати (презумпція невинності особи).

Види презумпцій за субординацією в правовому регулюванні і їх відмітні ознаки:

Матеріально-правові — містять правоположення про наявність (відсутність) певного юридичного факту при існуванні інших фактів, що можуть мати відношення до іншого суб'єкта даних правовідносин або неозначеного кола осіб: 1) служать передумовою для процесуальної презумп­ції; 2) вступають у дію лише за доведеності умов їх за­стосування; 3) завжди можуть бути спростовані шляхом доказів про відсутність фактів, за наявності яких вони засто­совуються
Процесуально-правові — виключають необхідність доказів для ухвалення рі­шення або вказують на суб'єкта, на якого покладається тягар доказування під час розгляду юридичної справи, чим установлюється порядок застосування норм проце­суального права: 1) мають передумовою матеріально-правову презумп­цію; 2) завжди виходять із правової норми і розподіляють тягар доказування суворо визначено, а не приблизно; 3) не можуть бути спростовані, якщо матеріально-правова презумпція є незаперечною

У більшості правових норм матеріальні і процесуальні види презум­пцій тісно переплітаються. Вони допомагають вирішити справу, скоро­чують і спрощують процес доказування, розподіляють тягар доказуван­ня. До таких презумпцій належать: презумпція батьківства дитини, яка народились у зареєстрованому шлюбі; презумпція рівності частини кожного з подружжя при поділі майна, спільно нажитого в шлюбі; пре­зумпція смерті особи, що безвісно була відсутня понад три роки; презу­мпція відмовлення позивачу від позовних вимог, якщо він двічі не з'яв­лявся без поважних причин на судове засідання, та ін.

Кожна галузь права має чималий «набір» презумпцій. Наприклад, у Цивільному кодексі України закріплена презумпція вини. Вина визна­ється обов'язковою умовою для застосування заходів цивільно-право­вої відповідальності за порушення договірних зобов'язань або у разі заподіяння шкоди. Щоправда, із презумпції вини є винятки. І все-таки

Глава 20. Правовідносини. Юридичний факт

загальним правилом у країнах континентальної Європи є таке: неодмін­ною передумовою договірної відповідальності є вина боржника.

Іншим прикладом правової презумпції може бути закріплена пре­зумпція розумності і сумлінності учасників цивільних правовідносин у Цивільному кодексі України (ч. 5 ст. 12 ЦК України). Це означає, що: 1) операції юридичної особи, які виходять за межі її правоздатності, ви­знаються недійсними; 2) учасник цивільних правовідносин визнається добросовісним, а доводити його недобросовісність має той, хто з таки­ми діями пов'язує певні юридичні наслідки.

Щоб не виникло потреби у розширювальному тлумаченні презумп­цій— ні судовому, ні доктринальному, вони повинні закріплюватися в нормах права і чітко формулюватися.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-24; просмотров: 194; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.160.243.44 (0.051 с.)