Види юридично)' відповідальності

Види юридичної відповідальності за галузями права:

Конституційно- —настає за вчинення конституційних правопору- правова шень (порушення конституційної заборони; вчинен-

(юридична підста- ня дій, що суперечать загальним принципам і зміс- ва — Конституція і ту Конституції), спрямована на припинення зловжи-

² Репарація — лат. герагагіо — відновлення.

Глава 25. Юридична

відповідальність

України, Закон України «Про Кон­ституційний Суд України», Регла­мент Конституцій­ного Суду України)	вань владою, проведення профілактики її діяльнос­ті. Цей вид відповідальності — зі складними полі-тико-правовими і морально-правовими властивостя­ми, зумовленими боротьбою політичних сил у пар­ламенті і державі. Суб'єкти відповідальності: президент; уряд; пар­ламент; орган конституційного контролю (в Украї­ні — Конституційний Суд); органи і посадові осо­би місцевого самоврядування; органи самооргані­зації населення; депутати; громадські об'єднання; виборчі комісії. Суб'єкти притягнення: парламент, Конституцій­ний Суд, президент, територіальна громада (ви­борці) тощо Заходи конституційно-правової відповідально­сті: усунення президента в порядку імпічменту; розпуск парламенту; недовіра і відставка уряду; відставка окремих міністрів; вираження недовіри депутатам та їх відкликання виборцями; визнання неконституційними актів чи окремих їх частин; призупинення актів виконавчих органів влади та інші. Так, до Голови Верховної Ради III скликання і його перших заступників парламент України засто­сував санкції конституційно-правової відповідаль­ності за порушення норм Регламенту Верховної Ради України. Постановами Верховної Ради Украї­ни (від 21.01.2000 p., 13.12.2001 p.) вони були від­кликані з посад. Правозастосовний акт — постанова, указ, рішення
Адміністративна відповідальність (юридична підста­ва — Кодекс про адміністративні правопорушення, Митний кодекс, Закон «Про бороть­бу з корупцією» та ін.)	— настає за вчинення адміністративних правопору­шень. Суб'єкти відповідальності: фізичні (з 16 років) і юридичні особи. Суб'єкти притягнення: 1) індивідуальні (суддя, посадова особа відповідних органів); 2) колегіаль­ні— шляхом голосування (виконавчі комітети та адміністративні комісії, інспекції). Заходи адміністративної відповідальності: по­передження, штраф, оплатне вилучення чи конфіс­кація предметів; адміністративний арешт, позбав­лення спеціальних прав (наприклад прав водія) тощо.
	Правозастосовчий акт —- постанова
Цивільно-правова відповідальність (юридична підста­ва — Цивільно-процесуальний кодекс та ін.)	—- настає за вчинення цивільного правопорушення: невиконання договірного зобов'язання майнового характеру у встановлений термін або виконання не­належним чином, заподіяння позадоговірної шкоди (цивільно-правового проступку) здоров'ю або май­ну особи. Особливість цивільно-правової відпові­дальності полягає в її добровільному виконанні правопорушником, без застосування примусових за­ходів. Державний примус використовується у разі виникнення конфлікту між учасниками цивільних правовідносин. Суб'єкти відповідальності: фізичні та юридичні особи. Суб'єкти притягнення: суди — загальний, гос­подарський, третейський. Заходи цивільно-правової відповідальності: від­шкодування майнових втрат, скасування незакон­них угод, штраф, пеня та інші заходи, що поляга­ють у примушуванні особи нести негативні майно­ві наслідки. Компенсація моральної шкоди — захід цивільно-правової відповідальності, що охоплює сферу не тільки цивільно-правових відносин, але і кримінально-правових, трудових, сімейних, адміні­стративно-правових. Правозастосовний акт — рішення -
Трудова відповідальність (її різновиди: дис­циплінарна і ма­теріальна) (юри­дична підстава — Кодекс законів про працю та ін.)	— настає за вчинення трудового (дисциплінарного чи матеріального) правопорушення: невиконання або неналежне виконання службових обов'язків від­повідно до дисциплінарних статутів і положень; по­рушення внутрішнього трудового розпорядку, забо­рон чи обмежень, а також за збиток, заподіяний під­приємству, установі, організації через недотримання технології виробництва тощо. Має на меті забезпе­чення трудової дисципліни (дисциплінарна) чи від­шкодування завданої шкоди (матеріальна). Суб'єкти відповідальності: дисциплінарна відпо­відальність — працівники (з 16 років), учні (з 14 ро­ків); матеріальна відповідальність — працівники і роботодавці. Суб'єкти притягнення: адміністрації підприємств, установ, організацій (особа, котра має розпорядчо-дисциллінарну владу над конкретним працівником).

Заходи трудової відповідальності: дисциплінарна відповідальність —догана, пониження на посаді, звільнення; матеріальна відповідальність — гро­шове стягнення працівника на користь роботодав­ця -— розміром завданої шкоди у межах середнього заробітку, а за умисне заподіяння шкоди — у повно­му її розмірі; грошове стягнення з роботодавця на користь працівника — у повному розмірі незалежно від його (роботодавця) фінансово-економічного ста­новища. Правозастосовний акт — наказ. Від­шкодування майнової шкоди може бути й без ви­дання акту — добровільним

Кримінальна відповідальність (юридична підста­ва —Кримінально-процесуальний кодекс)

— настає за кримінальні злочини, вичерпний пере­лік яких міститься в Кримінальному кодексі, тобто встановлюється лише законом, настає з моменту офіційного обвинувачення, реалізується винятково в судовому порядку. Суб'єкти відповідальності: фізичні особи, що скоїли злочин одноособово чи колективно, групою (груповий злочин — простий і організований — кваліфікується відповідною нормою кримінального законодавства з визначенням ролі в ньому кожного співучасника). Суб'єкт притягнення: суд — кримінальний. Заходи кримінальної відповідальності і види по­карання: штраф; позбавлення військового, спеціаль­ного звання, рангу, чину або кваліфікаційного кла­су; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; громадські роботи; виправні роботи; службові обмеження для військо­вослужбовців; конфіскація майна; арешт; обмежен­ня волі; утримання військовослужбовців в дисцип­лінарному батальйоні; позбавлення волі на певний термін; довічне позбавлення волі — застосовуються тільки в судовому порядку. Правозастосовний акт—вирок

Особливим видом юридичної відповідальності є міжнародно-пра­вова відповідальність держави, що встановлюється на основі норм міжнародного права за дві категорії міжнародно-протиправних діянь держав: міжнародні злочини і правопорушення держав. Невинна поведінка держави не становить міжнародно-протиправного діяння і не спричиняє юридичної відповідальності держави. Відшкодування невин­ної шкоди відбувається в межах так званої об'єктивної від­повідальності — відповідальності за шкоду, що об'єктивно наступила (без участі волі суб'єкта). В ряді країн Європи встановлена міжнародна безвинна відповідальність держави за шкоду, заподіяну такими видами діяльності, які кваліфікуються як небезпечні: повітряний транспорт, залізниця, нафтопроводи, небезпечні речовини, ядерна ене­ргетика, біотехнології тощо. Практична значимість інституту об'єктивної відповідальності держави зростає в сучасному світі.

Види юридичної відповідальності за основними цілями:

1) правовідновна (репараційна) — добровільне виконання правопо­рушником відповідальності перед потерпілим, тобто особа, що вчинила правопорушення, відшкодовує заподіяний збиток, відновлює порушені права, виконує обов'язки, припиняє протиправні діяння без примусу держави {цивільно-правова і матеріальна відповідальність). Право-відновлювальна відповідальність вважається такою, що наступила, піс­ля добровільного виконання обов'язків правопорушником. Державний примус використовується у разі виникнення конфлікту між учасни­ками правовідносин;

2) каральна (репресивна) — особа, котра вчинила правопорушен­ня, притягується до покарання або стягнення на підставі рішення, ви­несеного у встановленому законом порядку {кримінально-правова й адміністративно-правова відповідальність). Ця відповідальність є захисною щодо особи, проти якої вчинено злочин, а також щодо су­спільства, яке потерпає від злочинів і потребує захисту від правопору­шників. Каральна відповідальність передбачає стан судимості (покара-ності), що охоплює всі процесуальні стадії відповідальності. Примус держави застосовується для: 1) обмеження прав особи, яка притяга­ється до відповідальності (позбавлення права обіймати певні посади, по­збавлення права керувати автомобілем, тимчасове призупинення зовні­шньоекономічної діяльності тощо); 2) накладання додаткових обов'язків обтяжуючого характеру (штраф, встановлення режиму індивідуального ліцензування тощо).

У радянський період історії права і держави України, як і країн СНД, усе було одержавлене і головне значення надавалося каральній (репре­сивній) відповідальності. В умовах формування громадянського суспі­льства і правової держави зросло значення правовідновлювальної від­повідальності. У разі, якщо правопорушенням заподіяно шкоду правам громадянина або об'єднанням громадян, першочерговим завданням

Глава 25. Юридична відповідальність

є відновлення порушених прав, відшкодування шкоди за рахунок пра­вопорушника. Проте каральна (репресивна) відповідальність, що на­кладається на злочинця, є водночас захисною для потерпілої особи, і в такому сенсі відіграє значну роль у забезпеченні законності і право­порядку, захисті прав людини.