ІЗ. Структура матеріальних і процесуальних норм права

Структура, або внутрішня форма норми права — це внутрішня будова норми права, що виражається в її поділі на складові елементи, нерозривно пов'язані між собою.

Елементи норми права:

Гіпотеза (припущення)	Диспозиція (розпорядження)	Санкція (стягнення)
— частина норми, що вка­зує, за яких обставин нор­ма вступає в дію. Відпові-	— частина норми, у якій формулює­ться саме правило	— частина норми, що встановлює заходи (вид і розміри) державного при-
дає на питання: Де? Коли? У якому випадку? За яких умов?	поведінки, права і обов'язки	мусу, застосовувані при її порушенні

Елементи класичної норми права можна умовно додати за такою схемою:

«якщо — тоді—у противному випадку» чи «якщо — тоді — а інакше».

Приклади:

№ 1. Якщо продавець оформляє договір купівлі-продажу (гіпоте­за), то він зобов'язаний при оформленні договору попередити про пра­во третіх осіб (диспозиція), інакше до нього застосовуватимуться за­соби впливу, спрямовані на захист прав покупця (санкція).

№ 2. Якщо адвокату у зв'язку з виконанням своїх професійних обов'язків стали відомі дані попереднього слідства (гіпотеза), то він зобов'язаний не розголошувати їх без згоди слідчого або прокурора (диспозиція), у противному разі адвокати, винні у розголошенні да­них попереднього слідства, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (санкція).

№ 3. Зловживання владою або службовим становищем, тобто уми­сне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтере­сах третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби (диспозиція), якщо воно запо­діяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інте­ресам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб (гіпотеза), — карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести міся­ців, або обмеженням волі на строк до трьох років із позбавленням пра­ва обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (санкція). (Ст. 364 КК України).

В охоронній нормі гіпотеза містить указівки на юридичні факти і на інші юридично значущі обставини (спір), установлює межі дії і застосу­вання даної норми. Диспозиція визначає права і обов'язки сторін у разі недодержання правила поведінки, встановленого для них регулятивною нормою. Саме диспозиція охоронної норми виконує охоронну функцію права. Санкція вказує на негативні правові наслідки недодержання встановленої нормою правила поведінки, а також засіб забезпечення правил поведінки.

Слід звернути увагу на особливості структури процесуальних норм.. Маючц тричленну структуру, процесуальні норми визначаються гіпоте­зою, диспозицією і санкцією норм матеріального права і є формами їх реалізації.

Співвідношення структурних частин (гіпотези, диспозиції, санк­ції) матеріальних і процесуальних норм:

1) гіпотеза процесуальної норми закладена в гіпотезі і диспозиції норми матеріального права;

2) диспозиція норми матеріального права розчиняється в диспозиції процесуальної норми;

3) відносна самостійність диспозиції процесуальної норми допускає наявність процесуальних санкцій, похідних від санкцій матеріальних норм.

Таким чином, обставини реалізації гіпотези, диспозиції, санкції ма­теріальної норми можуть стати умовами гіпотези процесуальної норми. Норма матеріального права як би «є присутньою» у гіпотезі процесу­альної норми.

Норма-припис

Норма-припис — це цільне, логічно і граматично вивершене імпе­ративне правове судження (веління) загального характеру, формально закріплене в тексті нормативно-правового акта.

Правовий припис є первинним елементом нормативно-правових (правотворчих) актів і звичайно складається з двох елементів:

У регулятивних нормах

гіпотеза — диспозиція

В охоронних нормах

диспозиція — санкція

Елементи норми-припису можна розташувати за такою схемою:

«якщо — то».

Так, конституційно-правові норми мають у своїй структурі, як правило, одну диспозицію, рідше — гіпотезу і диспозицію (ст. 47 Консти­туції України 1996 р.), в окремих випадках — і санкцію (ст. 79 Консти­туції України 1996 р.). Це зумовлено їх особливим змістом. Конституцій­но-правові норми встановлюють не правила поведінки в традиційному розумінні, а певний правовий статус, характер діяльності того чи іншо­го державного органу, тобто зміст конституційних норм має діяльнісний (владний) чи статусний, або інституціональний характер.

Норми, які передбачають адміністративну відповідальність, часто у своїй структурі не містять гіпотези, що пояснюється їх відсильним характером. Санкція не є обов'язковим структурним елементом адміні­стративно-правової норми.

Норми міжнародного права, як правило, не передбачають санк­цій. Це пояснюється тим, що норми міжнародного права мають не од-носторонньо встановлений, а договірний характер, тому не допускають можливості фізичного примусу однією державою іншої держави — учасника договору, котрий має власну юрисдикцію. Проте контрактна, (договірна) норма, яка не захищена державною санкцією, не перестав від цього бути нормою міжнародного права.

Норма-припис звичайно відповідає структурній первинній частий}' тексту нормативного акта (статті, пункту, абзацу статті та ін.). Можлива- і наявність декількох нормативних приписів в окремих частинах або абзацах. Розрив норми-припису на частини між статтями, пунктами статті і т. п. виключається.

Кожний правовий припис виконує свою специфічну функцію в ре­ гулюванні суспільних відносин, є взаємозалежним і взаємодіючим з іншими правовими приписами. У нормативно-правових актах ВОНИ виступають формою вираження норм права.

Спеціалізовані норми (норми-принципи, норми-визначення, норми' цілі, норми-оголошення, норми-засади, норми-строки) є нормами-приписами.

Приклади:

№ 1. Якщо громадянин у зв'язку з незаконним засудженням буї позбавлений військових або інших звань, а також державних нагород (гіпотеза), йому відновляються звання і повертаються нагороди (дис­ позиція).

№ 2. За заявою особи, яка досягла чотирнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надане право на шлюб (диспозиція), якщо буде вста­новлено, що це відповідає її інтересам (гіпотеза)⁵.

№ 3. Незаконне використання спеціальних технічних засобів негла­сного одержання інформації (диспозиція) карається штрафом від ста ДО- двохсот неоподатковуваних податками мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на той же строк (санкція).