Структурні елементи норми права за ступенем визначеності і складу

Кожний елемент структури норми права має своє призначення, проте його зміст може бути різним за ступенем визначеності і складу.

Структурні елементи норми права (гіпотези, диспозиції, санкції) за ступенем визначеності:

— абсолютно-визначені,

— відносно-визначені,

— альтернативні.

Гіпотеза — надає рух юридичній нормі. За допомогою гіпотези аб­страктний варіант поведінки «прив'язується» до конкретного життєвого випадку, до конкретної людини, часу і місця. Призначення гіпотези — визначити сферу і межі регулятивної дії диспозиції і правової норми

В абсолютно-визначеній гіпотезі вичерпно окреслюються обстави­ни, з наявністю або відсутністю яких пов'язується чинність юридичної норми. Наприклад, кримінально-процесуальне законодавство установ­лює вичерпний перелік обставин (умов),, за яких вирок суду повинен бути безумовно скасований: якщо вирок винесено, незаконним складом суду, або порушена таємниця наради суддів, або вирок не підписаний будь-ким із суддів та ін. Тут — абсолютно-визначена гіпотеза.

Відносно-визначена гіпотеза не містить достатньо повних даних про обставини дії норми, обмежує умови застосування норми певним колом формальних вимог.

Альтернативна гіпотеза ставить дію юридичної норми в залеж­ність від одного чи кількох фактичних обставин (умов). Наприклад, норма, що регламентує припинення шлюбу, встановлює, що шлюб при­пиняється внаслідок смерті одного з подружжя, оголошення його по­мерлим у встановленому порядку, а при житті подружжя — внаслідок його розірвання за заявою одного з них чи обох. Досить одного з фа­ктичних обставин, щоб наступили передбачені нормою правові наслід­ки — припинення шлюбу.

Диспозиція — серцевина юридичної норми, яка вказує дозволену

поведінку суб'єкта, обов'язкову (необхідну) або заборонену (неприпус­тиму). Диспозиція — основний елемент норми права, у якому формується модель самого правила поведінки, тобто містяться приписи про те, як слід

діяти в ситуації, в умовах, передбачених у гіпотезі даної норми _

Абсолютно-визначена диспозиція — диспозиція, яка чітко визна­чає права і обов'язки учасників відносин, точно називає варіант пове­дінки. Напр., у кримінально-процесуальному праві абсолютно визна­ченою диспозицією є розпорядження суду видаляти з залу судового засідання усіх свідків, що прийшли до початку їх допиту.

Відносно-визначена диспозиція — диспозиція, яка не містить істо­тних ознак поведінки учасників відносин, досить повних приписів про їх права і обов'язки.

Альтернативна диспозиція —: диспозиція, яка характеризується тим, що вказує на кілька правових наслідків, але передбачає настання лише одного з них.

Наприклад, у Кримінально-процесуальному кодексі є норма, яка пе­редбачає, що в результаті розгляду справи в касаційному порядку суд приймає одне з таких рішень: (1) залишає вирок без зміни; (2) скасо­вує вирок і направляє справу для нового розслідування або нового розгляду; (3) скасовує вирок і припиняє справу; (4) змінює вирок.

Санкція — частина правової норми, яка забезпечує здійснення її диспозиції. У санкції виражається несхвальне ставлення суспільства, держави, особи до порушників правової норми (охоронна Санкція). У санкції може' виражатися схвальне ставлення у вигляді заохочення — премії, підвищення на посаді до осіб, що виконують диспозицію (корис­ні варіанти поведінки) на рівні, що перевищує загальні вимоги (заохочу- вальна санкція). Ми говоримо про санкції охоронного характеру __

Абсолютно-визначена санкція — санкція, у якій точно зазначені вид і міра юридичної відповідальності за порушення норми права. Санкції норм про майнову відповідальність у переважній більшості є абсолютно визначеними. Абсолютно визначеними можуть бути санкції й інших норм, наприклад, адміністративних — штраф у 20-кратному розмірі за безквитковий проїзд у трамваї.

Відносно-визначена санкція — санкція, у котрої межі юридичної відповідальності за порушення норми права зазначені від мінімальної до максимальної або лише до максимальної. Правозастосовним органам надається можливість вирішувати справу, зважаючи на конкретні обста­вини. Відносно-вйзначений характер має більшість санкцій криміналь­ного права, які встановлюють нижчі та вищі межі покарання (напри­клад, позбавлення волі від 1 до 5 років).

Альтернативна санкція — санкція, у якій названі чи перераховані через з'єднально-роз'єднувальний сполучник «чи» («або») кілька ви­дів юридичної відповідальності, із яких правозастосувач обирає лише один — найдоцільніший для випадку, що вирішується. Наприклад, уми­сна потрава посівів і пошкодження полезахисних та інших насаджень карається виправними роботами на строк до одного року або штрафом, або покладанням обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду.

За характером наслідків для правопорушника розрізняють санкції:

• штрафні (або каральні) — передбачають позбавлення волі, штраф, догану, стягнення матеріального збитку та ін. Основне завдання караль­них санкцій — загальна і приватна превенція (запобігання) правопо­рушення, виправлення і перевиховання правопорушників. Штрафні санкції характерні для заборонних норм;

• відновлювальні (компенсаційні) — передбачають усунення за­подіяної людині шкоди і відновлення її прав: відновлення на старому

Місці роботи незаконно звільненого; стягнення аліментів та інші. їх осно­вне завдання — відновлення порушеного права. Відновлювальні санкції характерні для дозвільних норм.

Структурні елементи норми права (гіпотези, диспозиції, санкції) за складом:

Проста гіпотеза — гіпотеза, що ставить дію юридичної норми у за­лежність від якоїсь однієї умови, однієї фактичної обставини.

Складна гіпотеза — гіпотеза, що ставить дію юридичної норми у залежність від певної сукупності умов, сукупності фактів (тобто пе­редбачає фактичний юридичний склад). Наприклад, відповідно до Сі­мейного Кодексу України для створення сім'ї необхідно взаємна згода осіб, що одружуються, і досягнення ними шлюбного віку. Лише при наявності згаданих обставин (позитивна гіпотеза) норми діятимуть. Але чинність цієї норми пов'язується і з іншими обставинами: відсутність вже зареєстрованого шлюбу, відсутність споріднення між особами, які одружуються; приховання тяжкої хвороби, а також хвороби, небезпеч­ної для другого з подружжя, їх нащадків (негативна гіпотеза).

Проста диспозиція — диспозиція, що передбачає один конкретний правовий наслідок, який настає за наявності певних фактичних обста­вин.

Складна диспозиція — диспозиція, що передбачає кілька право­вих наслідків, які одночасно настають при наявності певних фактичних обставин.

Проста санкція — санкція, що визначає одну міру державного стяг­нення до порушника правил, передбачених диспозицією.

Складна санкція — санкція, що визначає одночасно два (і більше) заходи державного стягнення з порушника правил, передбачених дис­позицією.