Кримінальний процесуальний кодекс Стаття 338. Зміна обвинувачення в суді

1.3 метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

2. Дійшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, прокурор після виконання вимог статті 341 цього Кодексу складає обвинувальний акт, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обгрунтування прийнятого рішення. Копії обвинувального акта надаються обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам. Обвинувальний акт долучається до матеріалів кримінального провадження.

3. Якщо в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням ставиться питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, чи про зменшення обсягу обвинувачення, головуючий зобов'язаний роз'яснити потерпілому його право підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі.

4. Суд роз'яснює обвинуваченому, що він буде захищатися в судовому засіданні від нового обвинувачення, після чого відкладає розгляд не менше ніж на сім днів для надання обвинуваченому, його захиснику можливості підготуватися до захисту проти нового обвинувачення. За клопотанням сторони захисту цей строк може бути скорочений або продовжений. Після закінчення цього строку судовий розгляд продовжується.

1. Зазначеною нормою КПК регламентуються підстави, умови та порядок зміни прокурором обвинувачення у суді.

Підставами зміни обвинувачення у суді є:

- встановлення нових фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа;

- наявність у прокурора після дослідження доказів у суді переконання про необхідність зміни обвинувачення.

Стаття, яка коментується, визначає межі, у яких прокурор має можливість змінити обвинувачення: І) зміна правової кваліфікації діяння; 2) зміна обсягу обвинувачення. У кожному з цих випадків (як окремо, так і за наявності їх сукупності) прокурор має право змінити обвинувачення у суді. При цьому не має значення, з якої із викладених вище підстав виноситься таке процесуальне рішення. У разі необхідності зміни юридичної кваліфікації діяння, інкримінованого особі на досудовому розслідуванні в бік погіршення становища обвинуваченого, яка не тягне за собою зміни обсягу обвинувачення, прокурор має право вирішити це питання шляхом зміни обвинувачення в суді.

За необхідності зміни обвинувачення в бік погіршення становища обвинуваченого шляхом збільшення обсягу обвинувачення прокурор має право його змінити за наявності ідеальної сукупності злочинів, коли як мінімум один не інкриміновано особі в вину в ході досудового розслідування. Якщо під час судового розгляду буде встановлено факт вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, за яким обвинувачення взагалі не висувалося, але це правопорушення тісно пов'язане з попереднім і їх окремий розгляд неможливий, прокурор не змінює, а висуває додаткове обвинувачення в порядку, передбаченому ст. 339 КПК. Такий випадок може мати місце наприклад, коли у судовому розгляді кримінального провадження буде з'ясовано, що обвинувачений після вчинення вбивства особи вчинив крадіжку цінних речей потерпілого, від представника якого судом отримано відповідну заяву.

Заява про вчинення іншого кримінального правопорушення, не пов'язаного з тим, в якому особа обвинувачується, що надійшла до суду під час судового розгляду первісного обвинувачення, направляється судом прокурору для реєстрації у ЄРДР та проведення досудового розслідування.

2. Умовою зміни прокурором обвинувачення в суді є виконання вимог ст. 341 КПК про погодження зміни обвинувачення з керівником органу прокуратури, в якому він працює, для чого суд за клопотанням прокурора відкладає судове засідання. Погодивши свою позицію з керівником прокуратури, прокурор у кримінальному провадженні складає обвинувальний акт, в якому викладає обгрунтування такої зміни. Рішення про його погодження керівник прокуратури, де працює прокурор, письмово фіксує на обвинувальному акті, оскільки ст. 341 КПК передбачено "погодження відповідних процесуальних документів".

Нормою статті, яка коментується, визначено й час, протягом якого може бути змінено обвинувачення, а саме під час судового розгляду.

Судовим розглядом кримінального провадження у першій інстанції є розгляд обвинувачення в судовому засіданні аж до виходу суду в нарадчу кімнату для ухвалення вироку, у зв'язку з чим клопотання про зміну обвинувачення прокурором може бути заявлено в будь-якій стадії з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження та перевірки їх доказами.

Якщо після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами або після дебатів до виходу суду в нарадчу кімнату прокурор прийняв рішення про необхідність зміни обвинувачення, він може звернутися до суду з клопотанням про поновлення з'ясування обставин, обґрунтувавши це наміром заявити клопотання про зміну обвинувачення.

При згоді суду на поновлення перевірки обставин зміна обвинувачення здійснюється в порядку, зазначеному вище.

Складений обвинувальний акт, яким змінено обвинувачення, прокурор подає суду для долучення до матеріалів кримінального провадження. Копії обвинувального акта надаються обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам.

3. Після одержання від прокурора обвинувального акта, яким змінено обвинувачення, залежно від постановлених у ньому питань суд виконує такі дії:

1) для забезпечення прав потерпілого у разі, коли ставиться питання про застосування норми кримінального права, яка передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення чи про зменшення обсягу обвинувачення, суд роз'яснює останньому його право підтримувати обвинувачення в раніше пред'явленому обсязі, викладеному в обвинувальному акті, що надійшов до суду.

Якщо потерпілий вирішив скористатися правом підтримувати обвинувачення у попередньому обсязі, то при поновленні судового провадження обвинувачення особи здійснюється: прокурором на підставі зміненого обвинувального акта; потерпілим у раніше пред'явленому обсязі.

У продовженому судовому розгляді обвинувачений захищається від обох обвинувачень, а суд приймає рішення з урахуванням всіх з'ясованих обставин та перевірки їх доказами.

Якщо у кримінальному провадженні є декілька потерпілих, продовження провадження здійснюється після з'ясування позицій кожного з них;

2) у випадку, коли судове провадження здійснюється за відсутності потерпілого (потерпілих) і його представника (представників), а прокурор змінив обвинувачення на покращення становища обвинуваченого, суд відкладає судовий розгляд, надсилає потерпілому (потерпілим) та Його представнику (представникам) копію обвинувального акта прокурора з роз'ясненням їм права підтримувати обвинувачення у попередньому обсязі. При цьому суд повинен повідомити потерпілого (потерпілих) та його представника (представників) про час початку судового розгляду, надати час на повідомлення суду про свою позицію. Якщо потерпілий (потерпілі) чи його представник (представники), одержавши обвинувальний акт і відповідне роз'яснення, не відповіли суду у встановлений термін, то вважається, що вони погодилися з позицією прокурора.

4. Для забезпечення прав обвинуваченого суд роз'яснює йому, що він буде захищатися в судовому засіданні від нового обвинувачення, відкладає розгляд не менш ніж на 7 днів для надання обвинуваченому, його захиснику можливості підготуватися до захисту проти нового обвинувачення. Цей строк може бути скорочений або продовжений за клопотанням сторони захисту.

Після закінчення цього строку судовий розгляд продовжується.

Кількість змін прокурором обвинувачень у суді законом не обмежена.

Якщо судове рішення у кримінальному провадженні, де змінено прокурором обвинувачення, скасовується при перегляді його в будь-якій інстанції і матеріали направляються на новий судовий розгляд, це скасування стосується лише судового рішення, а не всієї процедури судового розгляду.

У такому випадку судове засідання починається з оголошення обвинувального акта прокурора, складеного ним у суді (а в разі використання потерпілим права вимагати продовження судового розгляду за обвинувальним актом у раніше пред'явленому обсязі - і обвинувального акта, який первісно був направлений до суду).

Зміна обвинувачення в суді.

Одним із найбільш проблемних питань серед практичних прокурорських працівників, після введення нової редакції ст.277 КПК України, є застосування норми зміни обвинувачення при здійсненні кримінального судочинства, оскільки передбачено новий порядок трансформування обвинувачення і який, безумовно, сприяє зменшенню випадків направлення кримінальних справ на додаткове розслідування. Нова норма закону дала право прокурору змінювати обвинувачення в суді, коли він прийде до такого переконання. Повноваження прокурора по зміні обвинувачення в суді випливають, в першу чергу, із його конституційної функції по підтриманню державного обвинувачення, а в другу – з принципу змагальності. Як вже раніше зазначалось, відповідно до вимог ст.16-1 КПК України при розгляді справи в суді державне обвинувачення здійснює прокурор. У зв’язку з цим, очевидним є те, що тільки прокурор, як особа, яка підтримує державне обвинувачення може, виходячи із обставин справи, змінити обвинувачення. Питання зміни обвинувачення в суді тісно пов’язане з передбаченими ст.264 КПК України повноваженнями прокурора при судовому розгляді справи. Незважаючи на те, що в диспозиції ст.277 КПК України не зовсім чітко викладено порядок зміни обвинувачення в суді, відсутні ґрунтовні теоретичні розробки, офіційні роз’яснення, повноваження прокурора по зміні обвинувачення в суді все ширше використовується в практичній діяльності і в судах вже склалась певна практика застосування цієї нової норми. Статистичні дані свідчать про те, що частка справ у яких змінювалося обвинувачення державними обвинувачами, серед справ, у яких постановлені вироки, становлять за 2006 рік біля 7%, а в Чернівецькій, Івано-Франківській, Сумській, Полтавській областях – понад 9%. У попередні роки змінювалось обвинувачення у 4-5% справ. Таким чином спостерігається збільшення застосування у судовій практиці даної правової норми. Не є зміною обвинувачення – виправлення технічних помилок в даних про особу підсудного. Це потрібно усувати у підготовчій частині або, навіть, під час судового слідства шляхом уточнення анкетних даних із занесенням їх до протоколу судового засідання або долученням до справи відповідних документів. Не може бути зміною обвинувачення виключення обтяжуючих чи пом’якшуючих обставин, які не впливають на кваліфікацію злочину, тобто не входять в обсяг обвинувачення. Поняття зміни обвинувачення в суді є предметом гострих дискусій науковців та практиків. Але в кінцевому результаті, можна схилитись до того, що під зміною обвинувачення слід розуміти, як внесення корективів щодо обставин справи, юридичних фактів, їх правової кваліфікації, а, якщо більш конкретно, то це зміна кваліфікації злочинного діяння, пом’якшення окремих формулювань, виключення частини епізодів із багатоепізодного злочину, зменшення обсягу обвинувачення у часі, просторі, розмірах, наслідках, виключення кваліфікуючих ознак, обтяжуючих відповідальність обставин, судимостей, тощо. Взагалі, у п.4 постанови №1 від 15.05.2006р. «Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку» Пленум Верховного Суду України роз’яснив, що за змістом ст.264 КПК підтримання прокурором перед судом державного обвинувачення не тотожне викладенню ним міркувань із приводу застосування кримінального закону і міри покарання щодо підсудного. У зв’язку із цим позиція прокурора щодо доцільності призначення підсудному, засудженому конкретних виду та розміру покарання не охоплюється поняттям «межі обвинувачення», вжитим у п.8 ст.348 КПК. Відповідно до вимог ч.1 ст.277 КПК України, прокурор може змінити обвинувачення підсудному під час судового слідства, але після фактичного закінчення дослідження доказів, до оголошення судом про його закінчення в порядку ст. 317 КПК України. Цим закон зобов’язує прокурора виконати передбачені ст.22 КПК України дії, тобто всебічно, повно та об’єктивно дослідити всі обставини справи. Суд не може оголосити про закінчення судового слідства, доки не будуть з’ясовані всі необхідні обставини справи і доки на це не погодиться прокурор. Вимога закону щодо стадій судового розгляду, на яких можлива зміна обвинувачення є цілком логічною, оскільки зміна обвинувачення після закінчення судового слідства (в судових дебатах) обмежує право підсудного на захист. Крім того, зміна обвинувачення вимагає перевірки доведеності нового обвинувачення під час судового слідства. Закон не визначає скільки разів прокурор може змінити обвинувачення в суді. А тому, у випадку виникнення обґрунтованих підстав, прокурор може змінювати обвинувачення і декілька разів

Під зміною обвинувачення слід розуміти внесення до нього прокурором тих чи інших поправок, які впливають на сутність, обсяг чи характер обвину­вачення у справі. Наприклад, вилучення епізодів із багатоепізодного злочину; вилучення кваліфікуючих ознак; зменшення обсягу обвинувачення у розмірах і наслідках та багато інших можливих змін. Характерно, що часткова відмова прокурора від державного обвину­вачення, як і повна, якщо потерпілий погоджується з прокурором, згідно ст. 282 КПК, для суду є обов'язковою. Повна відмова від обвинувачення означає, що, на думку прокурора, підсудний повинен бути виправданий.