Участь прокурора в апеляційному провадженні по кримінальних справах

Прокурор і захисник (кожна особа, що бере участь у справі як захисник,) при обґрунтуванні своїх доводів про необхідність скасування або зміни судового рішення (крім апеляцій, в яких порушується питання щодо покарання засуджених) зобов'язані послатися на відповідні аркуші справи, де знаходиться той доказ, на який посилається апелянт. В апеляції повинно викладатися конкретне прохання осо­би, що подає апеляцію, сформульоване з урахуванням того, які рішення апеляційний суд вправі ухвалити (ст.366 КПК).

Прокурор і захисник зобов'язані подати копії апеляції в кількості, необхідній для вручення їх кожному учаснику про­цесу, інтересів якого стосується апеляція. Захисник повинен надати документи, що підтверджують його повноваження в кримінальній справі. Особа, що подає апеляцію, зобов'язана додати до апеляції документи, на які є посилання в апеляції, але які в справі відсутні, а також має право додавати будь-які документи, що, на її думку, необхідні для правильного вирішення справи. В апеляції наводиться перелік усіх документів, що додаються до неї.

Апеляція повинна бути підписана особою, від імені якої вона подається.

Что касается контрольных судебных инстанций - апелляционной и кассационной, а также при пересмотре судебных решений в порядке исключительного производства, то прокурор в них не поддерживает государственного обвинения, а выражает свою позицию относительно законности и обоснованности обжалованного приговора и тем самым способствует суда в правильном разрешении уголовного дела.

Може звернутися з апеляційною скаргою:

прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, а також прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, — у межах обвинувачення, що підтримував прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 36 КПК участь прокурора у суді є обов'язковою, за винятком випадків, встановлених КПК.

 

Згідно зі ст. 35 Закону "Про прокуратуру" прокурор повинен своєчасно вжити передбачених законом заходів щодо усунення порушень закону, від кого б вони не виходили. Такі ж вимоги передбачено й у ст. 25 КПК України. Це означає, що прокурор району (міста) повинен організувати роботу з підтримання державного обвинувачення таким чином, щоб на кожне незаконне та необґрунтоване рішення суду був акт прокурорського реагування - апеляційне або окреме подання до апеляційного суду. Особи, які мають право направляти апеляцію на незаконне та необґрунтоване рішення суду, конкретно визначаються законом. Стаття 348 КПК надає право на апеляцію "прокурору, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, а також прокурору, який затвердив обвинувальний висновок, у межах обвинувачення, що підтримав прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції". У Законі України "Про прокуратуру" також закріплено питання про внесення апеляції на незаконні та необґрунтовані судові рішення. Закон визначає коло посадових осіб прокуратури, які мають право внести апеляцію: "Право внесення апеляційного, касаційного і окремого подання на вироки, рішення, ухвали і постанови судів надається прокурору і заступнику прокурора в межах їх компетенції, незалежно від їх участі в розгляді справи в суді першої інстанції. Помічники прокурора, прокурори управлінь і відділів можуть вносити апеляцій­ні, касаційні й окремі подання тільки у справах, у розгляді яких вони брали участь" (ст. 37 Закону}. Таким чином, помічник прокурора має право внести апеляційне подання тільки стосовно справи, у якій він брав участь. Заступникові прокурора таке право надається, якщо він у справі підтримував обвинувачення або затверджував обвинувальний висновок.

Нормами КПК (ст. 355) передбачено, що подання прокурора на вирок, постанову або ухвалу суду до початку

розгляду справи в апеляційному суді може бути відкликано особою, яка подала апеляцію, тобто проку­рором, який підтримував обвинувачення, або тим, який затвердив обвинувальний висновок. У законодавчому порядку не визначено, чи потрібно мотивувати відкли­кання подання з апеляційного суду. Деякі апеляційні суди вимагають, щоб відкликання подання було вмотиво­ваним. Як видається, такі вимоги відповідають інтересам прокуратури. Тільки за такого підходу вирішення прокурором питання про принесення апеляційного чи окремого подання може бути більш відповідальним і обґрунтованим.

Недоліки апеляційного чи окремого реагування на незаконні та необґрунтовані судові рішення в кримі­нальних справах пояснюються тим, що не завжди правильно і вміло організовано роботу з підготування судових процесів та участі в них.

Практика свідчить, що позитивні результати досяга­ються тоді, коли прокурор проявляє принциповість і наполегливість у відстоюванні своєї позиції в кримі­нальній справі, у розгляді якої він брав участь, своєчасно й уважно ознайомлюється з протоколом судового засідан­ня і рішенням у справі. Обов'язок перевіряти законність і обґрунтованість судових рішень у визначений законом апеляційний термін, а це п'ятнадцять діб, покладено на державного обвинувача. Рішення суду в справі стає йому відомим з моменту проголошення, однак це не звільняє від необхідності перевіряти законність і обґрунтованість цього рішення. У випадках незгоди з рішенням суду прокурор зобов'язаний внести апеляційне або окреме подання.

Ознайомлюючись із протоколом судового засідання, прокурор повинен звернути увагу на правильність вирі­шення питань, які виникали під час судового розгляду, а також додержання правил проведення судових дій: допитів, огляду речових доказів, призначення та прове­дення експертизи, огляду місця подій та інших слідчих дій.

Важливим моментом є перевірка законності та обґрунтованості вироку, правильності кваліфікації зло­чину, у вчиненні якого підсудного було визнано винним, а також відповідності покарання ступеню суспільно небезпечних дій, обставинам, які пом'якшують або обтяжують відповідальність засудженого, і даних, що характеризують його особистість.

Якщо в справі надійшла апеляційна скарга, то проку­рор, готуючи апеляційне подання, повинен ураховувати докази, які викладені в скарзі.

Виявлені при перевірці законності й обґрунтованості вироку перелічені й інші обставини дозволяють прокурору прийняти обґрунтоване рішення щодо внесення апеля­ційного подання. Слід відмітити, що невжиття заходів реагування на незаконні судові рішення відповідно до вимог КПК розцінюється як неналежне виконання службових обов'язків працівниками прокуратури (наказ № 3). Прокурор повинен приділити увагу і процесуальним строкам, які регламентують діяльність суду при розгляді кримінальних справ. У разі виявлення фактів грубого порушення суддями процесуальних строків прокурор в апеляційному поданні порушує перед апеляційною інстанцією питання про винесення окремих ухвал щодо відповідних суддів. Крім того, прокурору доцільно у випадках тяганини при судовому провадженні в кримінальних справах звертатися з поданням до кваліфікаційної комісії суддів загальних судів. Таке подання направляється в комісію через прокуратуру області. Реагування прокурора на факти порушення судом норм КПК цілком відповідає принципам діяльності органів прокуратури (ст. 6, 35 Закону України "Про прокуратуру").

Правовими підставами оскарження вироків, ухвал і постанов суду, що набрали сили в кримінальних справах, є ст. 37 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 384 КПК України.

Згідно з нормою Закону "право внесення... касаційно­го... подання на вироки, рішення ухвали і постанову судів надається прокурору і заступнику прокурора в межах їх компетенції, незалежно від їх участі в розгляді справи в суді першої інстанції. Помічники прокурора, прокурори управлінь і відділів можуть вносити... касаційні... подан­ня тільки у справах, в розгляді яких вони брали участь".

Згідно зі ст. 384 КПК касаційні подання на вироки, ухвали та постанови апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції, має право подати прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції, чи прокурор, який затвердив обвинувальний висновок. Касаційне подання на вироки, постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку, має право подати прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції, а також Генеральний прокурор України та його заступники, прокурор АРК, прокурор області, міст Києва і Севастополя, прирівняні до них прокурори та їх заступники в межах їх повноважень - незалежно від їх участі в розгляді судом першої чи апеляційної інстанції. Касаційні подання на вироки, ухвали, постанови апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції, можуть бути подані протягом одного місяця з моменту проголошення вироку, ухвали або постанови, які оскаржуються; касаційні подання на вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку, а також районного, міського судів, військових судів гарнізонів, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків і постанов, можуть бути подані протягом шести місяців з моменту набрання ними законної сили.

Помилка, яку допустив суд першої інстанції під час вирішення справи і яка не виправлена апеляційною та касаційною інстанціями або ж ними допущена, має бути виправлена під час перегляду судових рішень у порядку виключного провадження (ст. 400-4 КПК).