Стаття 37. Апеляційна, касаційна скарга прокурора



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Стаття 37. Апеляційна, касаційна скарга прокурора



Право внесення апеляційної, касаційної скарги на рішення, ухвали і постанови судів у цивільних, адміністративних, господарських справах надається прокурору і заступнику прокурора у межах їх компетенції, незалежно від їх участі в розгляді справи в суді першої інстанції. Помічники прокурора, прокурори управлінь і відділів можуть вносити апеляційні, касаційні і окремі подання тільки у справах, у розгляді яких вони брали участь.

Право внесення апеляційної, касаційної скарги на судові рішення в кримінальному провадженні надається службовим особам органів прокуратури, які брали участь у судовому розгляді як прокурори, а також прокурору вищого рівня – Генеральному прокурору України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя і прирівняним до них прокурорам, їх заступникам";

8) у статті 40:

у назві статті слова "відкликання справи із суду" виключити;

у частині другій слова "відкликати із суду кримінальну справу, по якій обвинувачений не відданий до суду" виключити;

9) у назві глави 4 слова "у кримінальних справах" замінити словами "у кримінальному провадженні";

10) у статті 46:

слова "і слідчими", "слідчих прокуратури", "і слідчий", "і слідчі прокуратури", "або слідчого прокуратури" виключити;

у частині третій слово "підписують" замінити словом "підписує";

11) у статті 462 слова "і слідчі" виключити;

 

12) у частині першій статті 47 слова "і слідчим органів прокуратури" виключити;

13) у статті 48:

у назві статті слова "і слідчих" виключити;

у частині першій та третій слова "і слідчі" виключити;

у частині другій слова "прокурорсько-слідчі" замінити словом "прокурорські";

14) у статті 49 слова "і слідчі прокуратури", "і слідчі", "та слідчі прокуратури", "та слідчі" в усіх відмінках виключити;

15) у статті 50 слова "і слідчий", "або слідчим прокуратури", "слідчому", "слідчий прокуратури", "і слідчі прокуратури" виключити;

16) назву статті 501 доповнити словом "прокуратури";

17) у статті 55 слова "і слідчі прокуратури" виключити.

 

3.14. У Законі України "Про міліцію" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 4, ст. 20):

1) у частині першій статті 2:

абзац п'ятий викласти в такій редакції:

"виявлення кримінальних правопорушень";

після абзацу п'ятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"участь у розкритті кримінальних правопорушень та розшуку осіб, які їх вчинили, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством".

У зв'язку з цим абзаци шостий – дев'ятий вважати відповідно абзацами сьомим – десятим;

абзац восьмий після слів "від злочинних" доповнити словом "та кримінально-протиправних";

2) у частині першій статті 10:

у пункті 2 слова "припиняти та розкривати злочини" замінити словами "і припиняти кримінальні правопорушення";

у пункті 3 слово "злочини" замінити словом "кримінальні";

пункт 4 викласти в такій редакції:

"4) брати участь у розкритті кримінальних правопорушень у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством";

у пункті 7 слово "злочинів" замінити словами "кримінальних правопорушень";

у пункті 9 слова "дізнання, слідства" замінити словами "досудового розслідування, слідчого судді";

пункт 11 після слів "прокурора, слідчого" доповнити словами "слідчого судді";

3) у статті 11:

у частині першій:

пункти 3, 5 та 9 викласти відповідно в такій редакції:

"3) викликати громадян і службових осіб у зв'язку з матеріалами, що знаходяться в їх провадженні";

"5) затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях:

осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених, які переховуються від слідства чи суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання, – на строки і в порядку, передбачені законом;

осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, для складання протоколу або розгляду справи по суті, якщо ці питання не можуть бути вирішені на місці, – на строк до трьох годин;

неповнолітніх віком до 16 років, які залишилися без опікування, – на строк до передачі законним представникам або до влаштування в установленому порядку, а неповнолітніх, які вчинили суспільно небезпечні діяння і не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, – до передачі їх законним представникам або направлення у приймальники-розподільники для дітей, але не більш як на вісім годин;

осіб, які перебували у громадських місцях у стані сп'яніння, якщо їх вигляд ображав людську гідність і громадську мораль або якщо вони втратили здатність самостійно пересуватися чи могли завдати шкоди оточуючим або собі, – до передачі їх в спеціальні медичні заклади або для доставки до місця проживання, а за відсутності таких – до їх витвереження;

військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки кримінального або адміністративного правопорушення, – до передачі їх військовослужбовцям Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або військового командування;

осіб, які мають ознаки вираженого психічного розладу і створюють у зв'язку з цим реальну небезпеку для себе і оточуючих, – до передачі їх у лікувальні заклади, але не більш як на 24 години;

іноземців та осіб без громадянства, які розшукуються правоохоронними органами інших держав як підозрювані, обвинувачені у вчиненні злочину або як засуджені, які ухиляються від виконання кримінального покарання, – в порядку та на строки, передбачені законодавством України, міжнародними договорами України";

"9) за дорученням слідчого органу досудового розслідування, прокурора проводити або брати участь у проведенні процесуальних дій у кримінальному провадженні та виконувати ухвали слідчого судді, суду про привід учасників кримінального провадження у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України";

доповнити частину пунктом 91 такого змісту:

"91) застосовувати до особи електронні засоби контролю у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України";

у пункті 10 слова "фото-, кіно-, відеозйомку і звукозапис, прослухування телефонних розмов з метою розкриття злочинів" виключити;

пункт 11 викласти в такій редакції:

"11) проводити фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку, дактилоскопію осіб, які затримані за підозрою у вчиненні злочину, взяті під варту, підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, а також осіб, підданих адміністративному арешту;"

у пункті 12 слова "кіно-, фото- і звукофіксацію" замінити словами "аудіо, відео-, фотофіксацію";

підпункт "в" пункту 15 після слів "перебуває під" доповнити словами "домашнім арештом або";

у пункті 211 слово "злочину" замінити словом "кримінального";

у пункті 29 слово "злочинністю" замінити словами "кримінальними правопорушеннями";

у частині другій слово "злочинів" замінити словами "кримінальних правопорушень";

4) у частині третій статті 13 слова "розслідування кримінальних справ" замінити словами "кримінального провадження".

 

3.15. У Законі України "Про Службу безпеки України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 27, ст. 382):

1) у частині першій статті 24:

пункт 3 викласти в такій редакції:

"3) виявляти, припиняти та розкривати кримінальні правопорушення, розслідування яких віднесено законодавством до компетенції Служби безпеки України, проводити їх досудове розслідування; розшукувати осіб, які переховуються у зв'язку із вчиненням зазначених кримінальних правопорушень";

у пункті 12 слово "злочинністю" замінити словами "вчиненням кримінальних правопорушень";

2) у статті 25:

у пункті 7 частини першої слова "з наступним повідомленням прокурора протягом 24 годин" замінити словами "в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України";

 

у пункті 6 частини другої слова "накладати арешт на грошові кошти та інші цінності фізичних та юридичних осіб, вилучати предмети і документи із складанням відповідного акта. Копії акта вручаються громадянину чи представнику підприємства, установи, організації" замінити словами "а також вилучати предмети і документи у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України";

частину третю виключити.

 

3.16. Пункт 6 частини другої статті 7 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 12, ст.89)викласти в такій редакції:

"6) виключно з метою попередження, своєчасного виявлення і припинення розвідувальних, терористичних та інших посягань на державну безпеку України, отримання інформації в інтересах контррозвідки здійснювати на підставі відповідної контррозвідувальної справи заходи, визначені частиною третьою статті 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", – лише за ухвалою слідчого судді, без розголошення третій стороні".

 

3.17. У Законі України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 1, ст. 1):

1) у назві Закону слова "органів дізнання, досудового слідства" замінити словами "правоохоронних органів, суду";

2) у статті 1:

пункт 1 частини першої викласти в такій редакції:

"1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян";

у частині другій слова "дізнання, досудового слідства" замінити словами "що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування,";

3) у статті 2:

у частині першій пункти 11 та 2 викласти в такій редакції:

"11) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про повернення справи на новий судовий розгляд) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;

2) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або не встановленні достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанні можливостей їх отримати";

пункт 3 виключити;

б) частину другу викласти в такій редакції:

"Право на відшкодування шкоди, завданої зазначеними у статті 1 цього Закону оперативно-розшуковими заходами, виникає у випадках, передбачених пунктом 11 частини першої цієї статті, або за умови, що протягом шести місяців після проведення таких заходів не було розпочате кримінальне провадження за результатами цих заходів";

4) у пункті 2 частини першої статті 3 слова "дізнання чи досудового слідства" замінити словами "досудового розслідування";

5) у частині п'ятій статті 4 слова "дізнання, досудового слідства" замінити словами "що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування";

6) частину першу статті 6 викласти в такій редакції:

"Громадянин, звільнений з роботи (посади) у зв'язку з незаконним засудженням або відсторонений від посади у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, має бути поновлений на колишній роботі (посаді), а в разі неможливості цього (ліквідація підприємства, установи, організації, скорочення посади, наявність інших передбачених законом підстав, що перешкоджають поновленню на роботі (посаді) йому має бути надано державною службою зайнятості іншу підходящу роботу. Робота (посада) надається громадянинові не пізніше ніж через один місяць з дня звернення, якщо воно надійшло протягом трьох місяців з моменту набрання законної сили виправдувальним вироком або винесення постанови (ухвали) про закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або не встановленні достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанні можливостей їх отримати";

7) у статті 11:

у частинах першій та третій слово "дізнання" замінити словами "що здійснює оперативно-розшукову діяльність";

частину другу викласти в такій редакції:

"У разі постановлення виправдувального вироку, закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленні достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанні можливостей їх отримати, а також у разі закриття справи про адміністративне правопорушення орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, прокурор або суд зобов'язані на прохання особи письмово повідомити у місячний строк про своє рішення трудовий колектив, в якому працює особа, або за її місцем проживання";

8) частину першу статті 12 викласти в такій редакції:

"Розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції."

9) статтю 14 викласти в такій редакції:

"Стаття 14. Заяву про оскарження постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування чи прокуратури, на вибір громадянина може бути подано до суду за місцем його проживання або за місцезнаходженням відповідного органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування чи прокуратури. Сторони в цих справах звільняються від сплати судових витрат".

 

3.18. У Законі України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 11, ст. 50):

1) підпункти "б" та "д" пункту 1 статті 2 викласти відповідно в такій редакції:

"б) кримінальному провадженні та провадженні у справах про адміністративні правопорушення";

"д) виконанні вироків, рішень, ухвал і постанов судів, постанов органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування та прокурорів";

2) у статті 4 слово "Кримінально-процесуальний" замінити словами "Кримінальний процесуальний", слова "Про статус суддів" замінити словами "Про судоустрій і статус суддів";

 

 

3) частину другу статті 16 викласти в такій редакції:

"У разі коли є достатньо даних, що вказують на ознаки кримінального правопорушення, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, здійснюється початок досудового розслідування".

 

3.19. У Законі України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 11, ст.51):

1) у статті 1 слово "злочинів" замінити словами "кримінальних правопорушень", слово "справ" – словом "проваджень";

2) пункти "а", "б" та "г" частини першої статті 2 викласти в такій редакції:

"а) особа, яка заявила до правоохоронного органу про кримінальне правопорушення або в іншій формі брала участь чи сприяла у виявленні, попередженню, припиненню або розкриттю кримінальних правопорушень";

б) потерпілий та його представник у кримінальному провадженні";

"г) цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники у справі про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням";

3) у статті 3:

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Рішення про застосування заходів безпеки приймається слідчим, прокурором, судом, у провадженні яких знаходяться кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, у розслідуванні чи судовому розгляді яких брали або беруть участь особи, зазначені у статті 2 цього Закону, а також органом (підрозділом), що здійснює оперативно-розшукову діяльність, щодо осіб, які брали участь або сприяли виявленню, попередженню, припиненню злочинів.

Рішення про застосування заходів безпеки може бути прийнято слідчим суддею у випадках, передбачених статтею 206 Кримінального процесуального кодексу України";

абзац перший частини третьої викласти в такій редакції:

"Здійснення заходів безпеки покладається за підслідністю на органи служби безпеки або внутрішніх справ, у складі структур яких з цією метою створюються спеціальні підрозділи. Безпека осіб, яких беруть під захист, якщо кримінальні провадження знаходяться у провадженні податкової міліції, прокуратури або суду, забезпечується за їх рішенням відповідно органами Служби безпеки України, органами внутрішніх справ чи органами і установами виконання покарань та слідчими ізоляторами";

4) у статті 4 слово "Кримінально-процесуальний" замінити словами "Кримінальний процесуальний";

5) пункт "в" частини другої статті 6 викласти в такій редакції:

"в) звертатися до слідчого, прокурора, суду, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, з клопотанням щодо прийняття рішення про застосування заходів безпеки при провадженні процесуальних дій або про скасування здійснюваних заходів";

6) у частині першій статті 15:

пункти "а" та "в" викласти в такій редакції:

"а) обмеження відомостей про особу в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), а також протоколах слідчих дій та інших матеріалах кримінального провадження, заміни прізвища, імені, по батькові в цих документах псевдонімами за постановою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора або за ухвалою слідчого судді, суду про зміну анкетних даних. Ці постанови (ухвали) до матеріалів справи не приєднуються, а зберігаються окремо в органі, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження";

"в) неоголошення будь-яким способом дійсних анкетних даних про осіб, які взяті під захист і підлягають виклику в судове засідання";

у пункті "б" слово "кримінально-процесуального" замінити словами "кримінального процесуального";

7) у частині другій статті 19 слово "кримінально-процесуальним" замінити словами "кримінальним процесуальним";

8) у статті 22:

а) у частині другій перше речення викласти в такій редакції:

"Орган, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, одержавши заяву або повідомлення про загрозу безпеці особи, зазначеної у статті 2 цього Закону, зобов'язані перевірити цю заяву (повідомлення) і в строк не більше трьох діб, а у невідкладних випадках – негайно прийняти рішення про застосування або про відмову у застосуванні заходів безпеки";

абзац другий частини другої викласти в такій редакції:

"У разі наявності в заяві (повідомленні) про загрозу безпеці особи, зазначеної у статті 2 цього Закону, відомостей про кримінальне правопорушення слідчий, прокурор у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, починає досудове розслідування, а орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий суддя, суд спрямовує заяву (повідомлення) відповідному органу досудового розслідування для початку досудового розслідування";

б) абзац другий частини третьої викласти в такій редакції:

"Про вжиті заходи безпеки та їх результати орган, який здійснює заходи, інформує слідчого, прокурора, суд, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, а також слідчого суддю, якщо рішення про застосування заходів безпеки приймалося ним, а в разі усунення загрози подає відповідному органу за місцем перебування особи, взятої під захист, клопотання про скасування заходів безпеки";

в) у частині п'ятій слова "дізнання, слідчим, прокурором, судом" замінити словами "слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом".

 

3.20. У Законі України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 35, ст. 358):

1) у статтях 4, 11 слово "Кримінально-процесуальний" в усіх відмінках замінити словами у відповідному відмінку "Кримінальний процесуальний" у відповідних відмінках;

2) у статті 12:

у частині третій слова "кримінальних справ" замінити словами "кримінального провадження";

у пункті "б" частини четвертої слова "накладати арешт на грошові кошти та інші цінності фізичних та юридичних осіб, вилучати предмети і документи із складанням відповідного акта. Копії акта вручаються громадянину чи представнику підприємства, установи, організації" замінити словами "а також вилучати предмети і документи у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України";

у частині п'ятій слова "кримінально-процесуальним законом" замінити словами "кримінальним процесуальним законодавством";

частину шосту викласти в такій редакції:

"6. Спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю можуть починати та здійснювати досудове розслідування, передавати через відповідного прокурора по нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами за підслідністю в інші органи внутрішніх справ і органи Служби безпеки України кримінальні провадженні, що були ними розпочаті, у такому ж порядку витребовувати і приймати від них до свого провадження кримінальні провадження про злочини, вчинені організованими злочинними угрупованнями. Питання вирішення спорів про підслідність зазначених кримінальних проваджень регулюються цим Законом і Кримінальним процесуальним кодексом України";

3) у частині другій статті 14 слова "попереднього розслідування чи судового розгляду справ" замінити словами "досудового розслідування чи судового провадження";

4) у частині шостій статті 16 слова "кримінальні справи" замінити словами "кримінальні провадження";

5) пункти "в", "г" частини першої статті 25 виключити;

6) у статті 26:

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Для здійснення нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, здійсненням досудового розслідування відповідних злочинів, а також підтриманням державного обвинувачення в суді по цим кримінальним провадженням у Генеральній прокуратурі України створюється управління, а в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі – його відділи";

у частині п'ятій слова "мають право давати санкції на арешт та інші повноваження" замінити словами "здійснюють повноваження";

 

3.21. У Законі України "Про попереднє ув'язнення" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 35, ст. 360):

1) частини першу та другу статті 1 викласти в такій редакції:

"Попереднє ув'язнення є відповідно до кримінального процесуального законодавства України запобіжним заходом щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у виді позбавлення волі, та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Порядок попереднього ув'язнення визначається цим Законом, Кримінальним процесуальним і Кримінально-виконавчим кодексами України та іншими актами законодавства";

2) у статті 2 слова "слідства і суду, перешкоджанню встановленню істини в кримінальній справі" замінити словами "органів досудового розслідування та суду, перешкоджанню кримінальному провадженню";

3) у статті 3 слова "взяття під варту" замінити словами "тримання під вартою", слово "Кримінально-процесуального" – словами "Кримінального процесуального";

4) у статті 4 слова "взяття під варту" замінити словами "тримання під вартою";

5) у частині третій статті 7 слова "взяття під варту" замінити словами "тримання під вартою";

6) у статті 9:

в абзаці сьомому частини першої слова "кримінальної справи" замінити словами "кримінального провадження";

у частині четвертій слова "взяття під варту в зв'язку з провадженням в іншій справі" замінити словами "тримання під вартою у зв'язку з іншим кримінальним провадженням";

 

7) у статті 12 частину третю доповнити реченням такого змісту: "Особам, до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, побачення із співробітниками Управління Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців надається адміністрацією місця попереднього ув'язнення без обмеження кількості таких побачень та їх тривалості згідно з Угодою між Управлінням Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців та Урядом України";

частину четверту доповнити реченням такого змісту: "Побачення осіб, до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, зі співробітниками Управління Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців проводиться в умовах, що забезпечують їх конфіденційність";

8) у статті 13:

у частині першій слова "в провадженні яких знаходиться справа" замінити словами "які здійснюють кримінальне провадження";

у частині четвертій слова "постанови судді на обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту або на постанову про продовження строків тримання під вартою" замінити словами "ухвал слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовження строків тримання під вартою";

частину п'яту викласти в такій редакції:

"Інші скарги, заяви, клопотання і листи, пов'язані з кримінальним провадженням, не пізніше трьох діб із часу їх подачі надсилаються адміністрацією місця попереднього ув'язнення особі або органу, які здійснюють кримінальне провадження. Ця особа або орган розглядають їх у встановленому законом порядку. Скарги, заяви і листи, що містять відомості, розголошення яких може перешкодити кримінальному провадженню, за належністю не надсилаються, а передаються на розгляд особі або органу, які здійснюють кримінальне провадження, про що сповіщається особа, яка перебуває під вартою, та прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування";

у частині шостій слова "провадженням у справі" замінити словами "кримінальним провадженням";

у частині дев'ятій слова "у справі" замінити словами "у кримінальному провадженні", слова "статті 44 Кримінально-процесуального кодексу України" –словами "положень Кримінального процесуального кодексу України";

9) статтю 20 викласти в такій редакції:

"Стаття 20. Підстави та порядок звільнення осіб, що

тримаються під вартою

Підставами для звільнення з-під варти є:

скасування запобіжного заходу;

зміна запобіжного заходу;

внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;

закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або закінчення передбаченого законом строку тримання під вартою як запобіжного заходу, якщо цей строк не продовжено в установленому законом порядку;

закінчення максимального строку тимчасового або екстрадиційного арешту, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України;

припинення (скасування) тимчасового або екстрадиційного арешту;

звільнення особи з-під екстрадиційного арешту судом.

Звільнення особи з-під варти в разі скасування або зміни цього запобіжного заходу провадить начальник установи попереднього ув'язнення на підставі ухвали слідчого судді, ухвали або вироку суду.

Начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити з-під варти підозрюваного, обвинуваченого, стосовно якого на день закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або закінчення строку тримання під вартою, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, не надійшла ухвала слідчого судді, суду про продовження такого строку. При цьому начальник установи попереднього ув'язнення надсилає повідомлення особі чи органу, які здійснюють кримінальне провадження, та відповідному прокурору, який здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування.

Начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити особу з-під варти у разі закінчення максимального строку тимчасового арешту, передбаченого частиною шостою статті 586 Кримінального процесуального кодексу України, повідомивши про це прокурора та суд, що прийняв рішення про застосування тимчасового арешту. За п'ять днів до закінчення максимального строку тимчасового арешту начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний надіслати прокурору та суду, що прийняв рішення про застосування тимчасового арешту, повідомлення про день його закінчення.

Начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити особу з-під варти в разі закінчення максимального строку екстрадиційного арешту, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України, повідомивши про це прокурора області або його заступника, а також суд, що прийняв рішення про застосування екстрадиційного арешту. За десять днів до закінчення максимального строку екстрадиційного арешту начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний надіслати прокурору області або його заступнику, а також суду, який прийняв рішення про застосування екстрадиційного арешту, повідомлення про день його закінчення.

Звільнення особи з-під варти в разі припинення тимчасового чи екстрадиційного арешту провадить начальник установи попереднього ув'язнення на підставі постанови прокурора області або його заступника відповідно до статті 586 Кримінального процесуального кодексу України.

Начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний звільнити з-під варти підозрюваного, обвинуваченого після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування до такої особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Після отримання документа, що підтверджує внесення застави, та його перевірки начальник установи попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити з-під варти особу та повідомити про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, – прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

Вирок або ухвала про звільнення особи, взятої під варту, підлягає виконанню негайно після їх надходження до місця попереднього ув'язнення.

Особи, яких звільняють з-під варти, забезпечуються адміністрацією місця попереднього ув'язнення безоплатним проїздом до місця проживання. У необхідних випадках їм видаються грошова допомога і одяг";

10) у частині третій статті 21:

в абзаці четвертому слова "слідчого, особи, яка проводить дізнання, прокурора та суду (судді)" замінити словами "слідчого, прокурора, слідчого судді та суду";

абзац п'ятий викласти в такій редакції:

"повідомити особам під час взяття їх під варту про підстави та мотиви взяття під варту, роз'яснити право на оскарження в суді підстав та мотивів взяття під варту, надати у друкованому вигляді роз'яснення положень статей 28, 29, 55, 56, 59, 62 та 63 Конституції України, статті 9 цього Закону та інших прав осіб, взятих під варту, які встановлені законом, а також забезпечити можливість реалізації інших прав осіб, взятих під варту, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, забезпечити наявність у достатній кількості текстів Конституції України, Кримінального, Кримінального процесуального, Кримінально-виконавчого, Цивільного, Цивільного процесуального кодексів України, законів України "Про попереднє ув'язнення", "Про прокуратуру", "Про міліцію", "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями правоохоронних органів, суду", інших нормативно-правових актів, що визначають статус та повноваження правоохоронних органів, права та обов'язки осіб, що тримаються під вартою, порядок тримання під вартою, порядок відшкодування збитків, завданих неправомірними діями або бездіяльністю працівників правоохоронних органів та місць попереднього ув'язнення, а також забезпечити можливість користування особами, що тримаються під вартою, текстами зазначених нормативно-правових актів та науково-методичною літературою з цих питань".

3.22. У Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 1, ст. 2):

1) у статтях 1, 12 слово "Кримінально-процесуальний" в усіх випадках замінити словами "Кримінальний процесуальний" у відповідному відмінку;

2) пункт 18 частини другої статті 18 викласти в такій редакції:

"18) повідомляє суб'єкта первинного фінансового моніторингу після надходження відповідної інформації від правоохоронних органів, уповноважених приймати рішення відповідно до кримінального процесуального законодавства, про факт початку досудового розслідування (або про факт закриття кримінального провадження в ході досудового розслідування) за повідомленнями такого суб'єкта, що надійшло до спеціально уповноваженого органу відповідно до вимог статей 15, 16 цього Закону, а також надає йому інформацію про прийняті судами рішення за такими кримінальними провадженнями з одночасним повідомленням відповідного суб'єкта державного фінансового моніторингу. Порядок такого повідомлення та інформування суб'єкта первинного фінансового моніторингу і суб'єкта державного фінансового моніторингу встановлюється Спеціально уповноваженим органом";

3) у частині шостій статті 22 слова "розслідування кримінальних справ" замінити словами "кримінального провадження".

 

3.23. Частину третю статті 88 Закону України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 24, ст. 207) викласти в такій редакції:

"3. У разі проведення виїмки у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, державний виконавець на підставі ухвали слідчого судді, суду про виїмку документа виконавчого провадження зобов'язаний пред'явити або виготовити та видати слідчому копії документів виконавчого провадження. У разі якщо слідчий вимагає видати оригінал документа виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний додати до документів виконавчого провадження копію документа, засвідчену в порядку, встановленому частиною першою цієї статті, після чого видати оригінал документа. Ухвала слідчого судді, суду про проведення виїмки, другий примірник протоколу виїмки та другий примірни



Последнее изменение этой страницы: 2016-08-15; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.215.79.116 (0.026 с.)