Розділ X. Прикінцеві положення

 

1. Цей Кодекс набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім:

положень, що стосуються кримінального провадження щодо кримінальних проступків, які вводяться в дію одночасно з набранням чинності Законом України про кримінальні проступки;

пункту 2 частини першої, пункту 1 (у частині положень щодо повноважень здійснення досудового розслідування злочинів, передбачених статтями 402 – 421, 423 – 435 Кримінального кодексу України) та пункту 2 частини другої статті 216 цього Кодексу, які вводяться в дію через п'ять років після набрання чинності цим Кодексом;

частини другої статті 45 цього Кодексу, яка вводиться в дію через рік після створення Єдиного реєстру адвокатів та адвокатських утворень;

частини п'ятої статті 181 (в частині можливості використання електронних засобів контролю), пункту 9 частини п'ятої статті 194, статті 195, які вводяться в дію з дня набрання чинності положенням про порядок їх застосування, затвердженого Міністерством внутрішніх справ України;

підпункту 2 підпункту 3.4, підпунктів 1, 2, 3, 12, 13, 14 підпункту 3.11 пункту 3 розділу X "Прикінцеві положення", які вводяться в дію з дня опублікування цього Кодексу;

підпунктів 2, 3 (у частині виключення словосполучення "слідчих прокуратури"), 4, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17 підпункту 3.13 пункту 3 розділу X "Прикінцеві положення", які вводяться в дію через п'ять років після набрання чинності цим Кодексом;

пунктів 17, 18, 19, 20, 21, 22 розділу XІ "Перехідні положення", які вводяться в дію з дня опублікування цього Кодексу.

 

2. Визнати такими, що втратили чинність:

1) Кримінально-процесуальний кодекс України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1961 р., № 2, ст.15 із наступними змінами і доповненнями);

2) Закон Української РСР "Про затвердження Кримінально-процесуального кодексу Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1961 р., № 2, ст.15).

 

3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

3.1. У Податковому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13–17, ст. 112):

1) пункт 56.22. статті 56 викласти в такій редакції:

"56.22. Якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу в адміністративному порядку до контролюючих органів та/або до суду, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у вигляді ухилення від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом. Це правило не поширюється на випадки, коли таке повідомлення про підозру базується не тільки на рішенні контролюючого органу, а й підтверджується додатково зібраними доказами відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України.

Початок досудового розслідування стосовно платника податків або повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення його службовим (посадовим) особам не може бути підставою для зупинення провадження у справі або залишення без розгляду скарги (позову) такого платника податків, поданої до суду у межах процедури апеляційного узгодження";

2) у пункті 58.4 статті 58:

абзац перший викласти в такій редакції:

"58.4. У разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом";

в абзаці другому слова "рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами" замінити словами "судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами";

в абзаці третьому слова "порушення кримінальної справи" замінити словами "повідомлення особі про підозру у кримінальному провадженні";

3) у статті 78:

підпункт 78.1.11 пункту 78.1 викласти в такій редакції:

"78.1.11. отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону";

в абзаці другому підпункту 78.1.12 пункту 78.1 слова "або порушено кримінальну справу" замінити словами "або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення";

у пункті 78.2 слова "порушеної кримінальної справи" замінити словами "кримінального провадження";

пункт 78.3 викласти в такій редакції:

"78.3. Працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або здійсненням кримінального провадження стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні. Перевірки платників податків податковою міліцією проводяться у межах повноважень, визначених законом, та у порядку, передбаченому Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінальним процесуальним кодексом України та іншими законами України";

4) у пункті 85.5 статті 85 слова "кримінально-процесуальним законом" замінити словами "кримінальним процесуальним законодавством";

5) у пункті 86.9 статті 86 слова "кримінально-процесуальний закон" у всіх відмінках замінити словами "кримінально-процесуальне законодавство" у відповідному відмінку;

6) у підпункті 102.2.2 пункту 102.2 статті 102 слова "кримінальній справі винесено рішення про її" замінити словами "кримінальному провадженні винесено рішення про його";

7) у підпунктах 159.3.10 та 159.3.11 пункту 159.3 статті 159 слова "Кримінально-процесуальним кодексом України" в усіх відмінках замінити словами "Кримінальний процесуальний кодекс України" у відповідному відмінку;

8) у підпункті 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 слова "дізнання, досудового слідства" замінити словами "що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування";

 

3.2. У Кримінально-виконавчому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 3–4, ст. 21):

1) у частині першій статті 1 слово "злочинів" замінити словами "кримінальних правопорушень";

2) у частині четвертій статті 6 слово "злочину" замінити словами "кримінального правопорушення";

3) у статтях 35, 40, 46, 154, 166 слова "кримінально-процесуальне" в усіх відмінках замінити словами "кримінальне процесуальне" у відповідному відмінку;

4) у частині третій статті 43 слова "з іншої кримінальної справи" замінити словами "в іншому кримінальному провадженні";

5) у частині другій статті 57 слово "справи" замінити словами "кримінального провадження";

6) у частині другій статті 88 слова "по одній справі" замінити словами "в одному кримінальному провадженні";

7) частину першу статті 90 викласти в такій редакції:

"У порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, засуджений у разі необхідності провадження слідчих дій у кримінальному провадженні про кримінальне правопорушення, вчинене іншою особою або цією ж особою, за яке вона не була засуджена, чи у зв'язку з розглядом справи в суді може бути тимчасово залишений у слідчому ізоляторі або переведений з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора;"

8) у частині першій статті 104:

в абзаці третьому слова "виявлення, попередження і розкриття" замінити словами "попередження і виявлення";

абзац п'ятий після слів "оперативно-розшукову діяльність" доповнити словами "або кримінальне провадження";

9) частину п'яту статті 113 викласти в такій редакції:

"5. Кореспонденція, яку засуджені адресують захиснику у кримінальному провадженні, що здійснює свої повноваження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подачі. Кореспонденція, яку засуджені одержують від такого захисника, перегляду не підлягає."

10) у статті 152 слова "кримінальної справи" замінити словами "кримінального провадження".

 

3.3. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):

1) частину третю статті 38 викласти в такій редакції:

"У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження";

2) у статті 185⁵:

назву статті доповнити словом "присяжного";

частину першу після слів "народного засідателя" доповнити словом "присяжного";

3) у пункті 8 частини першої статті 247 слова "порушення по даному факту кримінальної справи" замінити словами "повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту";

4) статтю 263 викласти в такій редакції:

"Стаття 263. Строки адміністративного затримання

Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години.

Осіб, які порушили прикордонний режим або режим у пунктах пропуску через державний кордон України, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи і з'ясування обставин правопорушення – до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання.

Осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, може бути затримано на строк до трьох годин для складання протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи, проведення медичного огляду, з'ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження - до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання".

 

3.4. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25–26, ст. 131):

1) у статті 48 слова "розслідування або розгляду справи в суді" замінити словами "кримінального провадження";

2) у частині другій статті 53 слова "від тридцяти до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян" замінити словами "від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

3) статтю 65 доповнити частиною такого змісту:

"5. Суд призначає покарання, узгоджене сторонами кримінального провадження, у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини";

4) у частині третій статті 91 слово "Кримінально-процесуальним" замінити словами "Кримінальним процесуальним";

5) частину шосту статті 369 викласти в такій редакції:

"6. Особа, яка пропонувала чи дала хабар, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо стосовно неї мало місце вимагання хабара або якщо після давання хабара вона добровільно заявила про те, що сталося, до повідомлення їй про підозру у вчиненні цього злочину, органу, наділеному законом правом починати кримінальне провадження";

6) у статті 374:

у частині першій слова "особою, яка проводить дізнання" виключити;

у частині другій слово "злочину" замінити словами "кримінального правопорушення";

7) доповнити Кодекс статтями 381¹ та 389¹ такого змісту:

"Стаття 381¹. Невиконання слідчим вказівок прокурора

1. Умисне систематичне невиконання слідчим органу досудового розслідування законних вказівок прокурора, наданих ним письмово в установленому кримінальним процесуальним законом порядку, при здійсненні кримінального провадження -

карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого";

"Стаття 389¹. Умисне невиконання угоди про примирення

або угоди про визнання вини

1. Умисне невиконання засудженим угоди про примирення або угоди про визнання вини -

карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років";

8) у частині першій статті 383 слова "органу дізнання" замінити словами "органу досудового розслідування";

9) у статті 385:

абзац перший частини першої викласти в такій редакції:

"Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків у суді або під час провадження досудового розслідування, здійснення виконавчого провадження, розслідування тимчасовою слідчою чи спеціальною тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України –";

у частині другій слова "дізнання, досудового слідства" замінити словами "досудового розслідування";

10) у частині першій статті 386 слово "слідства" замінити словом "розслідування";

11) у статті 387:

у назві статті слова "досудового слідства або дізнання" замінити словами "оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування";

абзац перший частини першої викласти в такій редакції:

"Розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила оперативно-розшукову діяльність, даних оперативно-розшукової діяльності або досудового розслідування особою, попередженою в установленому законом порядку про обов'язок не розголошувати такі дані, –";

абзац перший частини другої викласти в такій редакції:

"Розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування, вчинене суддею, прокурором, слідчим, працівником оперативно-розшукового органу незалежно від того, чи приймала ця особа безпосередню участь в оперативно-розшуковій діяльності, досудовому розслідуванні, якщо розголошені дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність, –"

12) абзац перший частини першої статті 426 викласти в такій редакції:

"Умисне неприпинення злочину, що вчиняється підлеглим, або ненаправлення військовою службовою особою до органу досудового розслідування повідомлення про підлеглого, який вчинив кримінальне правопорушення, а також інше умисне невиконання військовою службовою особою дій, які вона за своїми службовими обов'язками повинна була виконати, якщо це заподіяло істотну шкоду, –".

 

3.5. У пункті 2 частини другої статті 65 Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 35–36, № 37, ст. 446)слова "кримінальних справах" замінити словами "кримінальному провадженні".

 

3.6. У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 40-41, 42, ст. 492):

1) у частині четвертій статті 110 слова "органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду" замінити словами "органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду";

2) у частині другій статті 120 слова "органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду" замінити словами "органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду".

 

3.7. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40–44, ст. 356):

1) частину другу статті 265 викласти в такій редакції:

"2. Якщо суд залишив без розгляду позов, пред'явлений у кримінальному провадженні, час від дня пред'явлення позову до набрання законної сили судовим рішенням, яким позов було залишено без розгляду, не зараховується до позовної давності.

Якщо частина строку, що залишилася, є меншою ніж шість місяців, вона подовжується до шести місяців";

2) у частині п'ятій статті 306 слова "чи з'ясування істини під час розслідування кримінальної справи" замінити словами "чи під час кримінального провадження";

3) пункт 2 частини другої статті 1167 викласти в такій редакції:

"2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт";

4) статтю 1176 викласти в такій редакції:

"Стаття 1176. Відшкодування шкоди, завданої незаконними

рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що

здійснює оперативно-розшукову діяльність,

досудове розслідування, прокуратури або суду

1. Шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

2. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

3. Якщо кримінальне провадження закрито на підставі закону про амністію або акта про помилування, право на відшкодування шкоди не виникає.

4. Фізична особа, яка у процесі досудового розслідуваня або судового провадження шляхом самообмови перешкоджала з'ясуванню істини і цим сприяла незаконному засудженню, незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванню запобіжного заходу, незаконному затриманню, незаконному накладенню адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, не має права на відшкодування шкоди.

5. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

6. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

7. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом".

 

3.8. У Митному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 38–39, ст. 288):

1) у частині другій статті 308 слова "досудового слідства у зв'язку з рослідуванням кримінальних справ" замінити словами "досудового розслідування у зв'язку з кримінальним провадженням";

2) частину другу статті 328 викласти в такій редакції:

"У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях правопорушника ознак порушення митних правил, стягнення у вигляді попередження, штрафу може бути накладено не пізніш як через місяць із дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження."

3) у частині першій статті 364 слова "кримінальної справи" замінити словами "кримінального провадження";

4) пункт 4 частини першої статті 391 виключити;

 

3.9. У Сімейному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 21–22, ст. 135):

1) у частині четвертій статті 164 слова "злочину, він порушує кримінальну справу" замінити словами "кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування";

2) у частині другій статті 228 слова "чи кримінальною справою, яка є у їх провадженні" замінити словами "справою чи кримінальним провадженням".

 

 

3.10. У статті 67 Кодексу торговельного мореплавства України (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., №№ 47–52, ст. 349):

1) у назві статті слово "дізнання" замінити словами "посадова особа, уповноважена на вчинення процесуальних дій у кримінальному провадженні";

2) частину першу викласти в такій редакції:

"Якщо на судні, що перебуває у плаванні, вчиняються діяння, передбачені законом України про кримінальну відповідальність, капітан судна уповноважений на вчинення процесуальних дій в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України та відповідною Інструкцією, яка затверджується Генеральним прокурором України за погодженням центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту та центральним органом виконавчої влади забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства";

3) у частині другій слова "матеріали дізнання" замінити словами "зібрані матеріали";

4) у частині третій слово "кримінально-процесуальним" замінити словами "кримінальним процесуальним".

3.11. У Законі України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41–45, ст. 529):

1) статтю 21 доповнити частиною п'ятою такого змісту:

"5. З числа суддів місцевого загального суду обираються слідчі судді (суддя), які здійснюють повноваження з судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні у порядку, передбаченому процесуальним законом.

Слідчі судді (суддя) обираються зборами суддів цього суду за пропозицією голови суду або за пропозицію будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція голови суду не була підтримана, на строк не більше трьох років і можуть бути переобрані повторно. До обрання слідчого судді відповідного суду його повноваження здійснює найстарший за віком суддя цього суду. Слідчий суддя не звільняється від виконання обов'язків судді першої інстанції, проте здійснення ним повноважень із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні враховується при розподілі судових справ та має пріоритетне значення".

2) частину першу статті 24 доповнити пунктом 8¹ такого змісту:

"8¹) вносить на розгляд зборів суду пропозиції щодо кількості та персонального складу слідчих суддів";

3) частину першу статті 29 доповнити пунктом 8¹ такого змісту:

 

"8¹) здійснює повноваження слідчого судді та призначає з числа суддів апеляційного суду суддів (суддю) для здійснення таких повноважень у випадках, передбачених процесуальним законом";

4) у статті 48:

у частині третій слова "Кримінальна справа щодо судді може бути порушена" замінити словами "Судді може бути повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення";

у частині четвертій слова "вмотивованої постанови" замінити словами "вмотивованого клопотання";

частину шосту викласти в такій редакції:

"6. Кримінальне провадження по обвинуваченню судді у вчиненні кримінального правопорушення не може здійснюватися тим судом, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді. У випадку, якщо згідно із загальними правилами підсудності кримінальне провадження стосовно судді має здійснюватися тим судом, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, кримінальне провадження здійснюється судом, найбільш територіально наближеним до суду, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, іншої адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя)";

5) статтю 57 викласти в такій редакції:

"Стаття 57. Статус народного засідателя, присяжного

1. Народним засідателем, присяжним є громадянин України, який у випадках, визначених процесуальним законом, вирішує справи у складі суду разом із суддею (суддями), забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.

2. Народні засідателі, присяжні під час розгляду і вирішення справ користуються повноваженнями судді. Народні засідателі, присяжні виконують обов'язки, визначені пунктами 1 – 5 частини четвертої статті 54 цього Закону";

6) доповнити Закон статтею 58¹ такого змісту:

"Стаття 58¹. Список присяжних

1. Для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідної місцевої ради, що формує і затверджує у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам статті 59 цього Закону і дали згоду бути присяжними.

2. У разі неприйняття місцевою радою протягом двох місяців з моменту отримання подання рішення про затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням щодо затвердження списку присяжних до відповідної обласної ради.

3. Список присяжних затверджується один раз на два роки і переглядається в разі необхідності за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України";

7) у статті 59:

назву статті доповнити словом "присяжного";

частину першу після слів "народним засідателем" доповнити словом "присяжним";

частину другу після слів "народних засідателів" доповнити словами "та списків присяжних";

частину третю після слів "народних засідателів" доповнити словами "або списку присяжних";

8) у статті 60:

назву статті доповнити словом "присяжного";

частину першу викласти в такій редакції:

"1. Особа, яка відповідно до цього Закону не може бути включена до списку народних засідателів або списку присяжних, але включена до нього, увільняється від виконання обов'язків народного засідателя чи присяжного головою відповідного суду";

частину другу та третю після слів "народного засідателя" доповнити словом "присяжного";

частину четверту викласти в такій редакції:

"4. Увільнення від виконання обов'язків народного засідателя, присяжного у конкретній справі, у тому числі внаслідок відводу (самовідводу), здійснюється у порядку, встановленому процесуальним законом. "

9) у статті 61:

назву статті після слів "народних засідателів" доповнити словом "присяжних";

після частини другої доповнити статтю новою частиною такого змісту:

"3. Залучення присяжних до виконання обов'язків у суді та їх виклик здійснюється у порядку, визначеному процесуальним законом".

У зв'язку з цим частину третю та четверту вважати відповідно частинами четвертою та п'ятою;

частину четверту після слів "народного засідателя" доповнити словом "присяжного";

частину п'яту після слів "народний засідатель" доповнити словом "присяжний";

10) у статті 62:

назву статті після слів "народних засідателів" доповнити словом "присяжних";

перше речення частини першої викласти в такій редакції:

"Народним засідателям, присяжним за час виконання ними обов'язків у суді у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, виплачується винагорода";

частину третю викласти в такій редакції:

"3. На народних засідателів та присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов'язків зі здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням народного засідателя, присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання цих обов'язків";

11) статтю 63 виключити;

12) у пункті 1 частини першої статті 66 слова "в газетах "Голос України" або "Урядовий кур'єр" замінити словами "у визначених нею друкованих засобах масової інформації";

13) у частині першій статті 71 слова "в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр"" замінити словами "у визначених нею друкованих засобах масової інформації";

14) статтю 115 доповнити частиною такого змісту:

"8. Збори суддів місцевих загальних судів у порядку, встановленому цим Законом, обирають слідчих суддів".

 

3.12. У Законі України "Про оперативно-розшукову діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 22, ст. 303):

1) у статті 3 слово "Кримінально-процесуальний" замінити словами "Кримінальний процесуальний";

2) частину першу статті 4 викласти в такій редакції:

"Оперативно-розшукова діяльність ґрунтується на принципах верховенства права, законності, дотримання прав і свобод людини";

3) в абзаці восьмому частини першої статті 5 слова "Державної кримінально-виконавчої служби України" замінити словами "Державної пенітенціарної служби України";

4) у статті 6:

пункт 1 частини першої викласти в такій редакції:

"1) наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про:

- злочини, що готуються;

- осіб, які готують вчинення злочину;

- осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання;

- осіб безвісно відсутніх;

- розвідувально-підривну діяльність спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб проти України;

- реальну загрозу життю, здоров'ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв'язку з їх службовою діяльністю, а також осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьким родичів, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя; співробітників розвідувальних органів України у зв'язку із службовою діяльністю цих осіб, їх близьких родичів, а також осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей з метою належного здійснення розвідувальної діяльності";

частину другу викласти в такій редакції:

"Зазначені підстави можуть міститися в заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобів масової інформації, у письмових дорученнях і постановах слідчого, вказівках прокурора, ухвалах слідчого судді, суду,матеріалахправоохоронних органів, у запитах і повідомленнях правоохоронних органів інших держав та міжнародних правоохоронних організацій, а також запитах повноважних державних органів, установ та організацій, визначених Кабінетом Міністрів України, про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці, до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках";

5) у статті 7:

у пункті 1 частини першої слова "виявлення, припинення і розкриття" замінити словами "виявлення і припинення";

пункт 2 частини першої після слів "та ухвали" доповнити словами "слідчого судді";

у пункті 5 частини першої слова "з метою швидкого і повного розкриття злочинів та викриття винних" замінити словами "з метою швидкого і повного попередження, виявлення та припинення злочинів";

доповнити статтю новими частинами такого змісту:

"У разі виявлення ознак злочину оперативний підрозділ, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, зобов'язаний невідкладно направити зібрані матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, до відповідного органу досудового розслідування для початку та здійснення досудового розслідування у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

У випадку, якщо ознаки злочину виявлені під час проведення оперативно-розшукових заходів, які тривають і припинення яких може негативно вплинути на результати кримінального провадження, підрозділ, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, повідомляє відповідний орган досудового розслідування про виявлення ознак злочину, закінчує проведення оперативно-розшукового заходу, після чого направляє зібрані матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, до відповідного органу досудового розслідування.

Оперативні підрозділи Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, податкової міліції Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України проводять слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні за дорученням слідчого, прокурора у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України. Письмові доручення щодо проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, надані слідчим, прокурором у межах компетенції та в установленому порядку, є обов'язковими до виконання оперативним підрозділом";

6) статтю 8 викласти в такій редакції:

"Стаття 8. Права підрозділів, які здійснюють