Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Структура та зміст прокурорсько-наглядових правовідносин

Поиск

Реалізація прокурором його наглядових повноважень здійснюється у формі відповідних актів, які є юридичними фактами, що породжують прокурорсько-наглядові правовідносини між прокурором, з одного боку, та посадовими особами піднаглядових об'єктів (а у ряді випадків - і громадянами), з другого.

Відомо, що поділ всієї системи права на галузі об'єктивно обумовлюється характером великих груп суспільних відносин. Тому галузі права визначаються як «найбільш значні, лекто-ральні ланки структури права». Вони охоплюють основні най­важливіші види суспільних відносин, які за своїм глибоким економічним, соціально-політичним змістом вимагають обумов­леного, юридичне особливого регулювання.1 При цьому для кожної галузі права виділяється свій власний предмет і метод правового регулювання як спосіб правового впливу на поведін­ку учасників правових відносин.

Як уже зазначалось, предмет регулювання — це ті громадські відносини (їх групи), які підлягають^1ІлиювГп^ва~Г"здатНі реагувати відповідним чином на такий впливі це певна су­купність «якісно особливих» суспільних вщносйн".2гТїро"цЄсі здійснення завдань, що стоять перед органами прокуратури, її керівники вступають у відносини з піднаглядними органами, організаціями, посадовими особами і громадянами. Незалежно від того, хто є конкретними суб'єктами цих відносин, їх об'- } єднує одне спільне — те, що вони виникають і існують у сфері,/вищого нагляду_за законністю. Ці відносини пов'язані із здійсненням державно-владних повноважень, об'єктивно по­требують правового регулювання. Зауважимо, що суспільні відносини у сфері прокурорського нагляду — поняття, певним чином, абстрактне. Річ у тім, що як і ряд інших відносин, вони не існують в «чистому вигляді», а виникають зразу ж у формі правових3. Однак цей, так би мовити, потенційний характер відносин, що розглядались, дає можливість використати для їх характеристики дані, отримані в результаті вивчення проку­рорсько-наглядових правовідносин. Вони в цілому ряді праць.4

Характерні особливості відносин у сфері прокурорського на­гляду визначаються, перш за все, становищем прокурора, потім суттю самих відносин, їх суб'єктивним складом і змістом.

Як правило, прокурор не має повноважень розпорядчого ха­рактеру відносно правопорушника і правопорушення. За за­гальним правилом прокурор, що виявив ознаки правопорушен­ня, може лише рекомендувати компетентним органам, посадо­вим особам усунути його, а також його наслідки і причини, вирішити питання про відповідальність винних в ньому, тобто порушити відповідне провадження. Що стосується тих небага­тьох випадків, коли прокурор має право безпосередньо усуну­ти правопорушення (наприклад, скасувати незаконну постано­ву, слідчого), то вони швидше є винятком, який підтверджує загальне правило. Однак у певних галузях прокурорського нагляду без них не обійтись. Ці відносини є владновідповід-ними, але не є відносинами владного підпорядкування. Поло­ження про наявність у прокурора владних повноважень в на­уці з питань прокурорського нагляду загальноприйняте, хоча раніше висловлювались інші пропозиції і думки. У цих пра­вовідносинах головним є те, що в них завжди бере участь прокурор. Від його імені можуть виступати й інші посадові особи прокурорської системи, заступники й помічники, про­курори відділів і управлінь.

Іншими суб'єктами правових відносин у сфері прокурор­ського нагляду є будь-які особи чи організації, які перебува­ють у певному конкретному становищі у зв'язку з реаліза­цією наданих їм прав чи виконанням покладених, на них обов'­язків у сфері прокурорського нагляду.

Тут важливо розглянути питання про можливості існування багатосторонніх відносин. Як важливий гарант законності ви­селення закон встановлює необхідність отримання санкції про­курора. Але це зовсім не означає, що прокурор безпосередньо вступає у відносини з громадянином, питання про виселення якого вирішується, оскільки він не вступає, наприклад, у відно­сини з притягненням як обвинуваченого по кримінальній справі, затверджуючи обвинувальний висновок. Дача сан^ції_взагалі означає лише, що прокурор вважає закошшмггу або іншу дію чи р^ішенщ_в^аІ!Ш[штуації/Суть проку^Іор^ького~Щгляду по-лягає в тому, щоб забезпечити~належний"правовий лежим, не "тотжаючиеьТШнТсретної діяльності піднаглядних органів. Тобто прокурор" не" включається як третій~учасїїшх~іГданІті в інші, подібні відносини. Тут складаються два типи відносин чи їх дві групи — адміністративні, що стосуються виселення, і наглядові — щодо оцінки його законності. Суб'єктами першоих є орган, організація, що порушує питання про виселення, і громадянин, питання про виселення якого вирішується. Суб'­єктами других — цей орган і прокурор.

Зміст відносин, що нами розглядаються, утворюють права, якими користуються їх учасники, і обов'язки, які вони повинні виконувати. Причому в силу публічного характеру прокурор­ського нагляду права прокурора в багатьох випадках і є його обов'язками. У загальному вигляді зміст даних відносин утво­рюють права прокурора на попередження правопорушень, їх виявлення і попередження, з'ясування всіх обставин правопо­рушення і вжиття заходів щодо усунення його наслідків і притягнення винних до відповідальності, з одного боку, і обов'­язок відповідних органів і осіб виконати вимоги прокурора, з другого. Разом з тим відповідні органи, організації і особи мають право звернутись до прокурора із заявою про вчинення чи підготовку правопорушення, яку прокурор зобов'язаний розглянути і повідомити заявника про результат. Таким чином, аналіз наведених особливостей суспільних відносин, що вини­кають при здійсненні прокурорського нагляду, за їх призначен­ням, суб'єктним складом і змістом знаходить їх самобутній, відмінний від інших відносин в суспільстві характер. Нам відомі чотири форми ^р^авноі[діяльдостІ1..— здійснення дер­жавної влІйШТІ^раТшнІїяГ правосуддя і прокурорський наг­ляд^ Відповідно до цього складаються і групи суспільних відно­син, відміні між собою. Так, суспільні відносини у сфері про­курорського нагляду, безумовно, не подібні до відносин, що виникають при здійсненні державної влади і управління, які грунтуються на суворому підпорядкуванні одних суб'єктів іншим, мають «вертикальну» конструкцію. Прокурор же не має підлеглих (крім відносин усередині самої системи проку­ратури, але це вже інше питання) і ніким не управляє.

 

прокурор є обов'язковим суб'єктом наглядових відносин; для всіх інших це далеко не обов'язково, а в багатьох випадках і неможливо. Можливість владного веління у проку­рора, як правило, відсутня, на відміну від органів влади і уп­равління. Тому відсутні в нього і повноваження контролю, ха­рактерні для останніх. Якщо у деяких випадках прокурору і надаються імперативні повноваження, то знову ж таки вик­лючно для вирішення завдань нагляду, а не державної влади чи управління. Наглядові відносини, так би мовити, вузько спеціалізовані тільки в напрямку дотримання закону та виявлення і вжиття заходів щодо усунення його порушень. Аналогічно суспільні відносини в процесі здійснення прокурорського наг­ляду дистанціюються від відносин, що складаються у сфері правосуддя. Як відомо, прокуратура в систему правосуддя не входить. Відносини в процесі здійснення правосуддя мають своїм кінцевим завданням вирішення конкретного правового конфлікту по суті. Наглядові ж відносини покликані забезпе­чити тільки законність процесу У Судово-процесуальні відно­сини фактично базуються на основі принципівГрПГносгТсторін і змаігалБНОСТі, незалежності суду]~наґлядові відносини таки­ми не можуть3>ути."Таким чином, суспільнГвідносинй, що складаТоться у сфері здійснення прокурорського нагляду, оригі­нальні і самобутні, принципово відмінні від усіх інших відносин у суспільстві. Вони можуть бути визначені як суспільні відно­сини, що складаються між прокурорами, з одного боку, і за­лученими у сферу прокурорського нагляду органами, органі­заціями, посадовими особами і громадянами, з другого, що існують у вигляді індивідуально-визначеного зв'язку суб'єктів даних відносин, які мають своєю метою забезпечити належну їх поведінку і тим самим реалізацію завдань прокурорського нагляду.

Поряд з іншими відносинами ці в силу своєї важливості по­винні бути врегульовані правом. Таким чином, у загальній масі суспільних відносин, що підлягають правовому регулюванню, існує самостійна група відносин. Тому тут присутній предмет правового регулювання як одна з умов існування галузі права. У теорії під методом правового регулювання, як однієї з обов'язкових ознак галузі права, слід розуміти спосіб, за допо­могою якого держава на основі сукупності юридичних норм ' забезпечує потрібну їй<поведінку людей як учасників право­відносин1, той чи інший комплекс юридичного інструменту, засобів юридичної дії.2.

Прокуратура являє собою спеціалізований орган нагляду за законністю. Особливості, що складаються в процесі нагляду суспільних відносин, автором були охарактеризовані вище. Якраз їх специфіка і визначає вибір тих засобів і прийомів правового регулювання поведінки учасників суспільних відносин, які є оптимальними з погляду дестабілізації специфічних завдань нагляду. Таким чином, метод правового регулювання проку­рорсько-наглядових відносин перебуває в залежності від них самих, що не принижує, однак, його самостійного значення. Як уже зазначалось, однією із специфічних особливостей сус­пільних відносин у сфері прокурорського нагляду і найголовні­шим є те, що _ вості самостійно^^щІи_шЛШЄЖ-гшрушення_закону.

Прокурорсько-наглядове право регулює суспільні відносини, що*складаютьс¥У"с^ф"ерТПпрокурорського нагляду, тобто здій­снення діяльності прокуратури щодо виявлення і вжиття за­ходів до усунення порушень закону. Поняття правопорушен­ня визначається перш за все правом матеріальним (цивіль­ним, кримінальним тощо). Однак і при здійсненні процесуаль­ної діяльності у ході відповідного процесу можуть бути допу­щені правопорушення.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-06; просмотров: 983; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.14.136.121 (0.009 с.)