Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Структура та зміст прокурорсько-наглядових правовідносинСодержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
Реалізація прокурором його наглядових повноважень здійснюється у формі відповідних актів, які є юридичними фактами, що породжують прокурорсько-наглядові правовідносини між прокурором, з одного боку, та посадовими особами піднаглядових об'єктів (а у ряді випадків - і громадянами), з другого. Відомо, що поділ всієї системи права на галузі об'єктивно обумовлюється характером великих груп суспільних відносин. Тому галузі права визначаються як «найбільш значні, лекто-ральні ланки структури права». Вони охоплюють основні найважливіші види суспільних відносин, які за своїм глибоким економічним, соціально-політичним змістом вимагають обумовленого, юридичне особливого регулювання.1 При цьому для кожної галузі права виділяється свій власний предмет і метод правового регулювання як спосіб правового впливу на поведінку учасників правових відносин. Як уже зазначалось, предмет регулювання — це ті громадські відносини (їх групи), які підлягають^1ІлиювГп^ва~Г"здатНі реагувати відповідним чином на такий впливі це певна сукупність «якісно особливих» суспільних вщносйн".2"ЗгТїро"цЄсі здійснення завдань, що стоять перед органами прокуратури, її керівники вступають у відносини з піднаглядними органами, організаціями, посадовими особами і громадянами. Незалежно від того, хто є конкретними суб'єктами цих відносин, їх об'- } єднує одне спільне — те, що вони виникають і існують у сфері,/вищого нагляду_за законністю. Ці відносини пов'язані із здійсненням державно-владних повноважень, об'єктивно потребують правового регулювання. Зауважимо, що суспільні відносини у сфері прокурорського нагляду — поняття, певним чином, абстрактне. Річ у тім, що як і ряд інших відносин, вони не існують в «чистому вигляді», а виникають зразу ж у формі правових3. Однак цей, так би мовити, потенційний характер відносин, що розглядались, дає можливість використати для їх характеристики дані, отримані в результаті вивчення прокурорсько-наглядових правовідносин. Вони в цілому ряді праць.4 Характерні особливості відносин у сфері прокурорського нагляду визначаються, перш за все, становищем прокурора, потім суттю самих відносин, їх суб'єктивним складом і змістом. Як правило, прокурор не має повноважень розпорядчого характеру відносно правопорушника і правопорушення. За загальним правилом прокурор, що виявив ознаки правопорушення, може лише рекомендувати компетентним органам, посадовим особам усунути його, а також його наслідки і причини, вирішити питання про відповідальність винних в ньому, тобто порушити відповідне провадження. Що стосується тих небагатьох випадків, коли прокурор має право безпосередньо усунути правопорушення (наприклад, скасувати незаконну постанову, слідчого), то вони швидше є винятком, який підтверджує загальне правило. Однак у певних галузях прокурорського нагляду без них не обійтись. Ці відносини є владновідповід-ними, але не є відносинами владного підпорядкування. Положення про наявність у прокурора владних повноважень в науці з питань прокурорського нагляду загальноприйняте, хоча раніше висловлювались інші пропозиції і думки. У цих правовідносинах головним є те, що в них завжди бере участь прокурор. Від його імені можуть виступати й інші посадові особи прокурорської системи, заступники й помічники, прокурори відділів і управлінь. Іншими суб'єктами правових відносин у сфері прокурорського нагляду є будь-які особи чи організації, які перебувають у певному конкретному становищі у зв'язку з реалізацією наданих їм прав чи виконанням покладених, на них обов'язків у сфері прокурорського нагляду. Тут важливо розглянути питання про можливості існування багатосторонніх відносин. Як важливий гарант законності виселення закон встановлює необхідність отримання санкції прокурора. Але це зовсім не означає, що прокурор безпосередньо вступає у відносини з громадянином, питання про виселення якого вирішується, оскільки він не вступає, наприклад, у відносини з притягненням як обвинуваченого по кримінальній справі, затверджуючи обвинувальний висновок. Дача сан^ції_взагалі означає лише, що прокурор вважає закошшмггу або іншу дію чи р^ішенщ_в^аІ!Ш[штуації/Суть проку^Іор^ького~Щгляду по-лягає в тому, щоб забезпечити~належний"правовий лежим, не "тотжаючиеьТШнТсретної діяльності піднаглядних органів. Тобто прокурор" не" включається як третій~учасїїшх~іГданІті в інші, подібні відносини. Тут складаються два типи відносин чи їх дві групи — адміністративні, що стосуються виселення, і наглядові — щодо оцінки його законності. Суб'єктами першоих є орган, організація, що порушує питання про виселення, і громадянин, питання про виселення якого вирішується. Суб'єктами других — цей орган і прокурор. Зміст відносин, що нами розглядаються, утворюють права, якими користуються їх учасники, і обов'язки, які вони повинні виконувати. Причому в силу публічного характеру прокурорського нагляду права прокурора в багатьох випадках і є його обов'язками. У загальному вигляді зміст даних відносин утворюють права прокурора на попередження правопорушень, їх виявлення і попередження, з'ясування всіх обставин правопорушення і вжиття заходів щодо усунення його наслідків і притягнення винних до відповідальності, з одного боку, і обов'язок відповідних органів і осіб виконати вимоги прокурора, з другого. Разом з тим відповідні органи, організації і особи мають право звернутись до прокурора із заявою про вчинення чи підготовку правопорушення, яку прокурор зобов'язаний розглянути і повідомити заявника про результат. Таким чином, аналіз наведених особливостей суспільних відносин, що виникають при здійсненні прокурорського нагляду, за їх призначенням, суб'єктним складом і змістом знаходить їх самобутній, відмінний від інших відносин в суспільстві характер. Нам відомі чотири форми ^р^авноі[діяльдостІ1..— здійснення державної влІйШТІ^раТшнІїяГ правосуддя і прокурорський нагляд^ Відповідно до цього складаються і групи суспільних відносин, відміні між собою. Так, суспільні відносини у сфері прокурорського нагляду, безумовно, не подібні до відносин, що виникають при здійсненні державної влади і управління, які грунтуються на суворому підпорядкуванні одних суб'єктів іншим, мають «вертикальну» конструкцію. Прокурор же не має підлеглих (крім відносин усередині самої системи прокуратури, але це вже інше питання) і ніким не управляє.
прокурор є обов'язковим суб'єктом наглядових відносин; для всіх інших це далеко не обов'язково, а в багатьох випадках і неможливо. Можливість владного веління у прокурора, як правило, відсутня, на відміну від органів влади і управління. Тому відсутні в нього і повноваження контролю, характерні для останніх. Якщо у деяких випадках прокурору і надаються імперативні повноваження, то знову ж таки виключно для вирішення завдань нагляду, а не державної влади чи управління. Наглядові відносини, так би мовити, вузько спеціалізовані тільки в напрямку дотримання закону та виявлення і вжиття заходів щодо усунення його порушень. Аналогічно суспільні відносини в процесі здійснення прокурорського нагляду дистанціюються від відносин, що складаються у сфері правосуддя. Як відомо, прокуратура в систему правосуддя не входить. Відносини в процесі здійснення правосуддя мають своїм кінцевим завданням вирішення конкретного правового конфлікту по суті. Наглядові ж відносини покликані забезпечити тільки законність процесу У Судово-процесуальні відносини фактично базуються на основі принципівГрПГносгТсторін і змаігалБНОСТі, незалежності суду]~наґлядові відносини такими не можуть3>ути."Таким чином, суспільнГвідносинй, що складаТоться у сфері здійснення прокурорського нагляду, оригінальні і самобутні, принципово відмінні від усіх інших відносин у суспільстві. Вони можуть бути визначені як суспільні відносини, що складаються між прокурорами, з одного боку, і залученими у сферу прокурорського нагляду органами, організаціями, посадовими особами і громадянами, з другого, що існують у вигляді індивідуально-визначеного зв'язку суб'єктів даних відносин, які мають своєю метою забезпечити належну їх поведінку і тим самим реалізацію завдань прокурорського нагляду. Поряд з іншими відносинами ці в силу своєї важливості повинні бути врегульовані правом. Таким чином, у загальній масі суспільних відносин, що підлягають правовому регулюванню, існує самостійна група відносин. Тому тут присутній предмет правового регулювання як одна з умов існування галузі права. У теорії під методом правового регулювання, як однієї з обов'язкових ознак галузі права, слід розуміти спосіб, за допомогою якого держава на основі сукупності юридичних норм ' забезпечує потрібну їй<поведінку людей як учасників правовідносин1, той чи інший комплекс юридичного інструменту, засобів юридичної дії.2. Прокуратура являє собою спеціалізований орган нагляду за законністю. Особливості, що складаються в процесі нагляду суспільних відносин, автором були охарактеризовані вище. Якраз їх специфіка і визначає вибір тих засобів і прийомів правового регулювання поведінки учасників суспільних відносин, які є оптимальними з погляду дестабілізації специфічних завдань нагляду. Таким чином, метод правового регулювання прокурорсько-наглядових відносин перебуває в залежності від них самих, що не принижує, однак, його самостійного значення. Як уже зазначалось, однією із специфічних особливостей суспільних відносин у сфері прокурорського нагляду і найголовнішим є те, що _ вості самостійно^^щІи_шЛШЄЖ-гшрушення_закону. Прокурорсько-наглядове право регулює суспільні відносини, що*складаютьс¥У"с^ф"ерТПпрокурорського нагляду, тобто здійснення діяльності прокуратури щодо виявлення і вжиття заходів до усунення порушень закону. Поняття правопорушення визначається перш за все правом матеріальним (цивільним, кримінальним тощо). Однак і при здійсненні процесуальної діяльності у ході відповідного процесу можуть бути допущені правопорушення.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-06; просмотров: 983; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.61.199 (0.008 с.) |