Відповідно до ст. 19 Закону України «Про прокуратуру» предметом нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів є:
Відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, організаціями та посадовими особами вимогам Конституції України та чинним законам.
Додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їхніх честі й гідності, якщо законом не передбачено іншого порядку захисту цих прав.
3. Додержання законів щодо економічних, міжнаціональних відносин; охорони навколишнього середовища; митниці та зовнішньоекономічної діяльності.
Під час здійснення нагляду за загальним виконанням законів прокурорським працівникам слід правильно визначати межі застосування своїх повноважень, тобто межі нагляду. Це актуально, з одного боку, тому, що не залишаються без реагування виявлені порушення закону, а з іншого — відсутнє втручання в оперативно-господарську діяльність відповідних суб'єктів господарювання і не підміняються контролюючі органи.
Критерієм, що обумовлює межі нагляду, слугує правило: там, де діє закон, повинен «спрацьовувати» нагляд. Зрозуміло, якщо прокурор виявить факти, які свідчать про порушення встановленого правопорядку винятково у сфері господарювання, він не має права на бездіяльність. У таких випадках, виконуючи названу вище вимогу не втручатися в господарську діяльність, він скеровує свою інформацію у відповідні контролюючі або інші державні органи, щоби вони, використовуючи свої повноваження, усували ці порушення. З цього приводу в ч. 2 ст. 19 Закону міститься чітка вказівка, згідно з якою «...Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю, не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству».
Закон спеціально підкреслює, що перевірки виконання законів проводяться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів — також із власної ініціативи прокурора.
Достатніми підставами для здійснення прокурорської перевірки можна вважати інформацію про цілісний факт порушення закону, чи про окремі ознаки такого порушення, або юридичні наслідки раніше виконаної перевірки, або відповідні просторово-часові тенденції — закономірності в діяльності тих чи інших піднаглядних об'єктів і суб'єктів.
^ 3. Повноваження прокурора під час здійснення нагляду за додержанням прав і свобод громадян.
Прокурор має право:
Безперешкодно, за посвідченням, що підтверджує обіймань посаду, входити до приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування; об'єднань громадян; підприємств; установ; організацій, незалежно від форм власності, підпорядкованості чи належності; до військових частин; установ без особливих перепусток, де такі запроваджено. Мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, зокрема за письмовою вимогою, й тих, що містять комерційну чи банківську таємницю або конфіденційну інформацію; письмово вимагати подання в прокуратуру для перевірки зазначених документів і матеріалів, видання необхідних довідок, зокрема щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних із перевіркою.
Вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти й документи, одержувати інформацію про стан законності й заходи щодо її забезпечення.
Вимагати від керівників і колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також надання спеціалістів для проведення перевірок відомчих і позавідомчих експертиз.
Викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону.
У разі виявлення порушень закону прокурор або його заступник, у межах своєї компетенції, мають право:
Опротестовувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств та інших органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб.
Вносити подання або протест на рішення місцевих рад, залежно від характеру порушень.
Порушувати в установленому законом порядку кримінальні справи, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громадських організацій.
Давати приписи про усунення очевидних порушень закону.
Вносити подання до державних органів, громадських організацій і посадовим особам про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли.
Звертатися до суду або господарського суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
^ 4. Види нагляду за додержанням прав і свобод громадян
Згідно із Законом та виданими наказами Генерального прокурора основними є напрями нагляду за додержанням таких законів:
Законів про недоторканність особи; соціально-економічних, політичніих, особистих прав і свобод громадян, військовослужбовців і членів їхніх сімей; прав та інтересів соціальних груп, які потребують державної допомоги і захисту.
Законів, що регламентують діяльність партій і громадських об'єднань; засобів масової інформації; порядку проведення референдумів, виборів, мітингів, зборів, вуличних походів, страйків, демонстрацій тощо.
Законодавства про порядок розгляду скарг, особливо з питань виплати заробітної платні, пенсій, стипендій, інших соціальних виплат; охорони праці, здоров'я, освіти, житлових прав і захисту споживачів; життя і здоров'я військовослужбовців.
Законодавства про міжнаціональні, міжконфесійні відносини та міграцію.
Законів про державну службу, зокрема щодо обмежень заняття підприємницькою діяльністю.
Законодавства про адміністративні правопорушення.
7. Законів, спрямованих на реалізацію економічної реформи і розвиток ринкових відносин, зокрема: про оподаткування, зовнішньоекономічну, банківську, кредитно-фінансову, інвестиційну діяльність, ціноутворення, аграрну реформу тощо, а також законодавства про державний бюджет.
Законодавства про власність, а також законодавства щодо забезпечення збереження, використання озброєння, бойової техніки, боєприпасів та військового майна.
Законів про приватизацію державного майна, зокрема щодо законності роздержавлення майна, використання коштів і визнання в судовому порядку недійсними договорів відчуження об'єктів державної власності.
Природоохоронного законодавства.
11. Законодавства про транспорт, зокрема про безпеку руху залізничного, водного, авіаційного транспорту, збереження вантажів, рухомого складу та суден тощо.
^ 5. Приводи і підстави для проведення прокурорської перевірки додержання прав і свобод громадян. Види перевірок.
Закон передбачає, що перевірки виконання законів проводяться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів — також із власної ініціативи прокурора.
Проводячи відому паралель, нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів провадиться за наявності законних приводів і достатніх підстав. З-поміж таких приводів можна назвати:
повідомлення, заяви, скарги, листи окремих фізичних і посадових осіб про конкретні факти порушень законодавства України;
безпосереднє виявлення працівниками прокуратури ознак правопорушень, що охоплюються межами цього виду наглядової діяльності;
планові приписи щодо потреби проведення перевірок конкретного об'єкта чи групи таких;
конкретні вказівки, вимоги вищестоящих прокурорів щодо проведення перевірки додержання законності на певному піднаглядному об'єкті чи групі таких тощо.
Достатніми підставами для здійснення прокурорської перевірки можна вважати інформацію про цілісний факт порушення закону, чи про окремі ознаки такого порушення, або юридичні наслідки раніше виконаної перевірки, або відповідні просторово-часові тенденції — закономірності в діяльності тих чи інших піднаглядних об'єктів і суб'єктів (відомо, що в конкретні періоди чи за певних обставин відповідні суб'єкти господарювання схильні до спекулятивних дій щодо вартості надаваних послуг чи предметів обміну або торгівлі і т. ін.).
Види перевірок: планова, позапланова, комплексна.
^ 6. Методика прокурорського нагляду за виконанням законів у сфері захисту прав і свобод громадян. Робота із зверненням громадян.
За суттю цей вид прокурорсько-наглядової діяльності можна назвати ПРАВОЗАХИСНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПРОКУРОРСЬКИХ ПРАЦІВНИКІВ. Ця діяльність реалізується у двох формах:
Робота прокурора зі зверненнями громадян.
2. Ініціативна перевірка прокурором додержання законодавства про захист прав і свобод громадян.
Проводячи перевірку за наявності законних приводів і достатніх підстав, прокурор використовує ту частину наданих йому повноважень, котрі спеціально призначені для виявлення та фіксації правопорушень. Це право:
безперешкодного входу на територію піднаглядних об'єктів;
доступу прокурора до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірок;
витребування від посадових осіб потрібних для перевірки документів, матеріалів, статистичних та інших відомостей, надання спеціалістів для з'ясування питань, що вимагають спеціальних знань;
доручати відповідним органам проведення перевірок, ревізій діяльності підконтрольних або підлеглих підприємств, організацій, установ;
викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону;
виготовляти копії необхідних документів тощо.
У принципі прокурор не зобов'язаний пояснювати, навіщо йому потрібно застосовувати наведені вище повноваження. Він користується абсолютним правом вимагати від посадових осіб учинення конкретних дій, співвідносних із перерахованими повноваженнями. Мало того, невиконання законних вимог прокурора утворює склад принаймні адміністративного правопорушення.
Незалежно від мети перевірки прокурор зобов'язаний відповісти на такі питання:
чи справді мали місце порушення прав і свобод громадянина і в чому конкретно вони проявлялись (у відмові від застосування окремих норм закону, фактах неправильного його тлумачення, запровадженні неправомірних заборон тощо);
якими доказами підтверджуються порушення прав і свобод громадян;
чи містять виявлені порушення ознаки дисциплінарної або адміністративної провини, злочину, ким із посадових осіб вони вчинені;
якої за характером і розміром шкоди завдано правопорушенням;
які причини та умови сприяли порушенню прав і свобод людини і громадянина.
Завершується прокурорська перевірка обмірковуванням можливих заходів реагування і визначенням напрямів їх реалізації.
РОБОТА ПРОКУРОРА із ЗВЕРНЕННЯМИ ГРОМАДЯН полягає в тому, що вона ініціюється безпосередньо громадянами, які виражають свою незгоду з тими чи іншими діями (рішеннями) різних посадових осіб, які, на думку цих громадян, так чи інакше порушують їхні інтереси.
Названа діяльність прокурора має декілька стадій.
На першій визначається належність заторкнутих заявником питань до компетенції прокуратури та відсів тих звернень, розгляд яких віднесено до компетенції інших органів.
На другій — вирішення прокурором заяв і скарг за суттю, з прийняттям необхідних організаційних рішень (про задоволення скарги і вжиття заходів прокурорського реагування або про визнання доводів заявника необгрунтованими).
Прокурори всіх рівнів, відповідні прокурорські працівники конкретних структурних підрозділів прокуратур зобов'язані відповідно до наказу Генерального прокурора України:
Забезпечити всебічний, кваліфікований, своєчасний розгляд і вирішення звернень громадян.
Приймати рішення про порядок перевірки та давати відповіді на звернення, які перебувають на контролі Президента України, Голови Верховної Ради України, його заступників, а також про результати розгляду запитів народних депутатів України тільки першим керівникам прокуратур.
Вирішувати звернення в місячний строк од дня надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення і перевірки,— невідкладно, але не пізніше 15 днів од дня їх отримання. За необхідності строк розгляду звернень продовжується керівництвом прокуратури з повідомленням про це заявників і посадових осіб, які взяли звернення на контроль. Однак загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів, за винятком скарг на судові рішення, якщо витребувана справа не надійшла в установлений строк.
Скарги, за якими прокуратурою проводиться перевірка, приєднувати до наглядового провадження.
Звернення зі скаргами на неправомірні дії працівників прокуратури передавати до Управління кадрів центрального апарату і прокурорам підпорядкованих прокуратур.
Скарги в інтересах недієздатних осіб розглядати в тому разі, якщо вони подані їх законними представниками.
Скарги, подані іншою особою в інтересах громадянина за його уповноваженням, розглядати лише в тому разі, якщо уповноваження оформлено в установленому законом порядку і надано особі, трудовому колективу або організації, які здійснюють правозахисну діяльність.
Анонімні звернення не розглядати, за винятком повідомлень про злочини. їх слід надсилати до органів, що ведуть оперативно-розшукову діяльність.
Повторні звернення з того самого питання не розглядати тією самою особою, якщо перше вирішено за суттю.
Не розглядати скарг, поданих з порушенням строку, передбаченого ст. 17 Закону України «Про звернення громадян».
У разі відмови в задоволенні скарг у відповідях заявникам викладати мотиви прийнятого рішення з посиланням на закон, матеріали перевірок і справ. Рішення про припинення розгляду скарг з цього самого питання приймати першим керівникам прокуратур,
про що повідомляти заявникам із роз'ясненням порядку та строків оскарження прийнятого рішення. Повертати заявникові додані до скарги документи та ін.
Здійснюючи нагляд за практикою реалізації прав і свобод людини, прокурор використовує не тільки письмові та усні звернення, які надійшли до нього. Він зобов'язаний також аналізувати й систематизувати інформацію з інших, звичайно відкритих джерел (повідомлень засобів масової інформації, інформації статистичних і контролюючих органів, матеріалів розглянутих у судах цивільних, адміністративних, кримінальних справ та ін.).
Отже, вся перевірочна діяльність прокурора направлена на зупинення правопорушень, допущених щодо окремих чи групи громадян.
^ 7. Методика прокурорського нагляду за виконанням законів у сфері захисту прав і свобод громадян. Ініціатива перевірок.
За суттю цей вид прокурорсько-наглядової діяльності можна назвати ПРАВОЗАХИСНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПРОКУРОРСЬКИХ ПРАЦІВНИКІВ. Ця діяльність реалізується у двох формах:
Робота прокурора зі зверненнями громадян.
2. Ініціативна перевірка прокурором додержання законодавства про захист прав і свобод громадян.
Проводячи перевірку за наявності законних приводів і достатніх підстав, прокурор використовує ту частину наданих йому повноважень, котрі спеціально призначені для виявлення та фіксації правопорушень. Це право:
безперешкодного входу на територію піднаглядних об'єктів;
доступу прокурора до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірок;
витребування від посадових осіб потрібних для перевірки документів, матеріалів, статистичних та інших відомостей, надання спеціалістів для з'ясування питань, що вимагають спеціальних знань;
доручати відповідним органам проведення перевірок, ревізій діяльності підконтрольних або підлеглих підприємств, організацій, установ;
викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону;
виготовляти копії необхідних документів тощо.
У принципі прокурор не зобов'язаний пояснювати, навіщо йому потрібно застосовувати наведені вище повноваження. Він користується абсолютним правом вимагати від посадових осіб учинення конкретних дій, співвідносних із перерахованими повноваженнями. Мало того, невиконання законних вимог прокурора утворює склад принаймні адміністративного правопорушення.
Незалежно від мети перевірки прокурор зобов'язаний відповісти на такі питання:
чи справді мали місце порушення прав і свобод громадянина і в чому конкретно вони проявлялись (у відмові від застосування окремих норм закону, фактах неправильного його тлумачення, запровадженні неправомірних заборон тощо);
якими доказами підтверджуються порушення прав і свобод громадян;
чи містять виявлені порушення ознаки дисциплінарної або адміністративної провини, злочину, ким із посадових осіб вони вчинені;
якої за характером і розміром шкоди завдано правопорушенням;
які причини та умови сприяли порушенню прав і свобод людини і громадянина.
Завершується прокурорська перевірка обмірковуванням можливих заходів реагування і визначенням напрямів їх реалізації.
На відміну від контролюючих органів системи виконавчої влади, які використовують у практичній діяльності метод суцільних перевірок, органи прокуратури починають перевірку тільки за наявності двох умов:
існування приводу щодо порушення законів і впевненості в тім, що відповідні питання не належать до компетенції інших державних органів влади;
- необхідності для усунення правопорушень саме заходів прокурорського реагування.
Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів — також з власної ініціативи прокурора.
^ 8. Методика проведення прокурорських перевірок додержання законодавства про охорону власності. Приводи і підстави перевірки.
Для правильної організації нагляду за додержанням і застосуванням законів про охорону власності прокурор повинен не тільки знати чинне законодавство, а й систематично аналізувати стан законності на піднаглядних підприємствах, в установах, організаціях.
Для цього прокурор повинен використовувати всю наявну інформацію: аналізувати кримінальні справи про крадіжки, привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, а також подання, складені слідчим під час розслідування названих злочинів. Окрім цього, обов'язково вивчати закриті кримінальні справи щодо таких діянь або ж матеріали, за якими було відмовлено у порушенні таких справ. Обов'язково треба аналізувати матеріали, що наявні у спеціальних підрозділах боротьби з економічними злочинами, податкової міліції, фінансових органів, контрольно-ревізійних служб та інших відповідних державних інспекціях тощо.
Звичайно, реалізуючи наглядові повноваження, прокурори повинні користуватися своїм правом вимагати для перевірки матеріали й документи, що стосуються діяльності тих чи інших суб'єктів господарювання тощо.
У вигляді сигналів про розкрадання можуть використовуватись і листи громадян, що надійшли до інших організацій та установ. Доцільно взяти довідку в місцевих органів виконавчої влади та самоврядування щодо наявності у них відповідних сигналів та ознайомитися з ними або витребувати матеріали про них до прокуратури.
Джерелом інформації про порушення законодавства щодо охорони власності можуть також виступати журнальні та газетні статті, замітки, фейлетони та ін. Але не всі вони централізовано, якщо не сказати про протилежне, надходять до прокуратури. Тому прокуро- рам не зайве самостійно проявляти ініціативу і підтримувати зв яз-ки з працівниками редакцій, одержуючи від них необхідні дані.
Отже, у процесі аналізу стану законності прокурор повинен виявити, зібрати й узагальнити інформацію, яка дозволить почати перевірку.
Перелічене вище є приводами проведення перевірки.
Підставою для перевірки може слугувати також результати аналізу матеріалів і кримінальних справ, відповідно до яких стає очевидним, що на піднаглядних об'єктах причини та умови, що сприяють розтратам і крадіжкам, не усуваються; на прокурорські подання адміністрація належно не реагує.
Коли аналізом стану злочинності буде встановлено, що на певному піднаглядному об'єкті (підприємстві, установі, організації) зростають розтрати і крадіжки майна, незадовільно діє контроль, надходять листи та заяви громадян про порушення закону, є всі підстави для проведення прокурорської перевірки, яка інколи може замінити собою дослідчу перевірку.
Інколи, за наявності формальних даних про додержання закону, до прокуратури можуть надходити сигнали про приховування розтрат, зловживання службових осіб та інші порушення. У таких випадках перевірка законності про охорону власності на піднаглядних об'єктах повинна бути проведена безвідкладно.
Звичайно, неможливо перелічити всі варіанти підстав для проведення прокурорської перевірки. Спільною для всіх є обґрунтовані дані про певні ознаки неналежного виконання вимог законодавства про охорону майна на піднаглядних об'єктах.
^ 9. Методика проведення прокурорських перевірок додержання законодавства про охорону власності. Проведення перевірки.
Підготовка до проведення перевірки полягає ось у чім:
За наявності приводу й підстав для перевірки треба визначити об'єкт перевірки законів про охорону власності.
Уважно, в разі потреби, ще раз варто ознайомитися з відповідним законодавством: а) щодо виконання адміністрацією вимог закону про скерування до прокуратури матеріалів на осіб, що вчинили злочини, пов'язані, зокрема, з посяганням на чужу власність;
б) про регламентацію діяльності фінансово-контрольних служб щодо неправильної організації обліку матеріальних цінностей та контролю за правильністю їх використання тощо; в) про регламентацію проведення відомчих і позавідомчих ревізій, інвентаризацій, зокрема щодо періодичності проведення; виконавчу дисципліну (порядок списання недостач, ведення розрахунків та ін.), формулювання висновків, компетентність у застосуванні за результатами виявлених порушень заходів впливу тощо.
Розробити конкретний план майбутньої прокурорської перевірки, зазначивши у ньому, які факти потрібно перевірити, де і які питання з'ясувати; визначити виконавців і технічне забезпечення, й багато інших питань.
Тільки після цього виправдано починати перевірку запланованого об'єкта.
Рішення про проведення прокурорської перевірки на конкретному об'єкті не повинно розголошуватися завчасно.
Після прибуття працівників прокуратури на місце проведення перевірки (підприємство, установа, організація), керівник юридичної особи (адміністратор) у загальних рисах ознайомлюється з основними питаннями перевірки, інколи і з сигналом про потребу проведення такої.
Керівник підприємства, установи тощо на пропозицію прокурора повинен дати відповідні вказівки підлеглим посадовим особам щодо забезпечення прокурорських працівників необхідними матеріалами та інформацією. Крім цього, керівник особисто повинен дати попередні пояснення, щоби прокурор міг під час перевірки їх врахувати.
Безпосередня перевірка починається з ознайомлення з документами та іншими даними.
Передовсім треба вивчити, виходячи з наявного у прокурора матеріалу, дані щодо руху недостач, розтрат і крадіжок, проаналізувавши їх із діяльністю внутрішніх підрозділів (складів, цехів, торгових і побутових об'єктів). Якщо є сигнали про недостачі матеріальних цінностей у конкретних матеріально-відповідальних осіб, доцільно вивчити дані їхніх звітів.
Якщо буде виявлено невідповідності у звітах, треба встановити причини цих розходжень, законність виконання тих чи інших операцій. У таких випадках прокурор за домовленістю з відповідною контролюючою організацією може залучити до перевірки бухгалтера або ревізора. Аналіз звітів сприятиме встановленню фактів приховування недостачі, розтрат і крадіжок; для цього необхідно перевірити, чи відображено у звітах ті факти недостач, розтрат і крадіжок, які відомі прокуророві з наявних у нього матеріалів.
У всіх випадках виявлення порушень законів важливо одержати пояснення від відповідних посадових осіб щодо причин допущених ними порушень.
Після аналізу і перевірки звітних даних слід вивчити акти ревізій госпрозрахункових підрозділів, матеріали інвентаризацій під кутом зору законності вжитих за їх результатами заходів.
Ознайомлюючись із матеріалами ревізій та інвентаризацій, доцільно і необхідно порівняти їхні дані з вимогами як щодо порядку їх проведення, так і щодо правильності складання звітів (тобто чи не містять звіти приписок).
Одночасно належить перевірити законність наказів і розпоряджень, виданих керівництвом підприємства, установи, організації за результатами ревізій та інвентаризацій і щодо інших питань охорони власності. Виявивши незаконні накази і розпорядження, необхідно невідкладно вживати заходів щодо їх скасування і приведення у відповідність із чинним законодавством.
Окрім цього, вивчаються рекламації та інші джерела інформації про недостачі та недопоставки відповідних матеріальних цінностей, за фактами, щодо яких винних установлено не було, або вони залишилися непокараними, а суми недостач були незаконно списані як виробничі збитки.
^ 10. Методика проведення прокурорських перевірок додержання законодавства про охорону власності. Завершальний етап перевірки.
Після того як прокурор завершив вивчення документів, матеріалів особових справ, пояснень посадових осіб, він зобов'язаний дати оцінку встановленим порушенням. Для цього враховуються розмір завданої шкоди, ступінь суспільної небезпечності винного, спосіб учинення правопорушення та інші обставини, які впливають на характер і спосіб притягнення до відповідальності. Це — доволі складна і відповідальна частина роботи. Потрібно встановити, ким конкретно вчинено правопорушення, методи порушень, розкрити їхні причини, з'ясувати, що зроблено адміністрацією за кожним фактом, особливо за наявності системи у виникненні недостач у тих самих матеріально відповідальних осіб.
За результатами таких перевірок прокурор може - щодо осіб, у діях яких наявні ознаки злочину, прокурор порушує кримінальну справу.
У разі потреби прокурор виносить постанову про виїмку актів ревізій, перевірок, інвентаризацій, речових доказів — справжніх документів зі слідами, що відображають підробку, незаконність списань товарно-матеріальних цінностей чи інших порушень облікової дисципліни тощо. До цих матеріалів долучаються пояснення посадових осіб, відібрані в процесі перевірки.
Постанова про порушення кримінальної справи разом з іншими зібраними матеріалами передається слідчому для провадження розслідування.
У випадку, коли постанову було винесено помічником прокурора, який виконував перевірку, а прокурор вважає, що постанова безпідставна, він її скасовує і дає вказівку щодо проведення додаткової або повторної прокурорської перевірки.
Щодо осіб, які за недоліки в роботі, на думку прокурора, підлягають дисциплінарній відповідальності, прокурор виносить постанову про порушення дисциплінарного провадження, яку скеровує відповідному керівникові.
На осіб, які підлягають адміністративній відповідальності, прокурор скеровує матеріали відповідному компетентному органу.
Виявивши незаконні накази, розпорядження та інші документи, що свого часу були видані адміністрацією чи керівництвом суб'єкта господарювання і вже набрали чинності та реалізовані, прокурор готує відповідний протест, за умови, що порушення закону не усунуто на його усну вимогу.
Окрім цього, прокурор вносить припис у разі, коли дію очевидного та істотно шкідливого акта (рішення) необхідно негайно усунути.
Підводячи підсумки перевірки, прокурор вирішує питання про доцільність внесення подання за її результатами, в порядку визначеному Законом України «Про прокуратуру».
^ 11.Методика прокурорського нагляду за додержанням податкового з-ва.
Здійснюючи перевірку додержання відповідними органами податкового законодавства, прокурор повинен вживати заходів:
З приводу бездіяльності податкових інспекцій.
З приводу незаконної діяльності посадових осіб податкової адміністрації.
Приводами до прокурорської перевірки можуть виступати такі джерела інформації:
звіти, що їх отримує адміністрація від суб'єктів господарювання;
дані про реєстрацію суб'єктів оподаткування;
відомості із засобів масової інформації;
заяви та скарги громадян;
аналіз слідчої та судової практики.
Уся ця інформація може слугувати:
висновку, що податкова адміністрація діє із порушенням закону;
висновку, що на податкову адміністрацію чиниться тиск з боку окремих осіб чи органів влади.
Наглядова прокурорська діяльність у цій, як і в інших сферах, реалізується проведенням прокурорської перевірки, що може відбуватись у двох формах:
Безпосередня прокурорська перевірка (власними силами).
Опосередкована перевірка, шляхом дачі прокурором указівки вищестоящому структурному підрозділу податкової адміністрації виконати перевірку діяльності нижчестоящого підрозділу або створенням комплексної групи з податківців і прокурорських працівників.
Основні питання підготовки до прокурорської перевірки:
Визначити коло питань, що підлягають установленню.
Визначити час, місце, коло осіб — учасників групи (спеціалістів, посадових осіб — податківців та ін.).
Вивчити нормативний матеріал — акти, які слугують підставою та предметом перевірки.
Які матеріали попередніх перевірок необхідно зібрати і проаналізувати.
Визначити коло посадових осіб, від яких необхідно одержати відповідну інформацію, та шляхи її перевірки.
Визначити перелік документів, що їх необхідно перевірити.
Скласти розгорнутий план прокурорської перевірки.
Робочий етап
Насамперед слід витребувати і вивчити джерела інформації щодо суб'єкта перевірки. Ними можуть виступати:
зведений звіт про результати роботи податкової адміністрації;
журнали обліку контролю за юридичними чи фізичними особами;
акти раніше проведених окремих перевірок (документальних перевірок правильності обчислення податків);
рішення за актами перевірок;
матеріали про накладення адміністративних стягнень;
наряди переписки з фінансово-банківськими структурами;
матеріали розгляду заяв і скарг тощо.
Здійснюючи перевірку, треба звертати увагу на такі основні блоки питань:
Забезпечення виконання вимог закону щодо повного обліку платників податків. Тут прокурор з'ясовує, чи всі платники податків обліковані в податкових інспекціях, чому хтось не перебуває на такому обліку, чому, хто винен, питання про відповідальність посадових осіб.
Своєчасність виявлення порушень податкового законодавства. Для цього також потрібно звернутися до джерела інформації податкового органу, матеріалів перевірок їхніх служб контрольно-ревізійним управлінням.
Повнота виявлення порушень податкового законодавства. Ця повнота охоплює два аспекти: а) дотримання строків періодичності проведення перевірок; б) проведення перевірок у повному обсязі.
4.Відповідність законам застосованих адміністративних заходів за фактами виявлених порушень: а) вимога до посадової особи про усунення порушень; б) вилучення у фізичних осіб патентів, інших документів, якими посвідчено право на заняття підприємницькою діяльністю; в) стягнення в бюджет суми недоїмок; г) застосування штрафних фінансових санкцій; ґ) притягнення до адміністративної відповідальності посадових і фізичних осіб.
Здійснення нагляду щодо тих матеріалів, які є в господарських судах.
Виконання вимог закону щодо здійснення роботи з обліку, оцінки та реалізації конфіскованого чи безгосподарного майна, що перейшло до держави.
7. Дотримання вимог законів про розгляд заяв і скарг на дії податкових органів:
Археология
Биология
Генетика
География
Информатика
История
Логика
Маркетинг
Математика
Менеджмент
Механика
Педагогика
Религия
Социология
Технологии
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
