Методика підготовки прокурора до підтримання державного обвинувачення

Професійним обов’язком кожного прокурора є забезпечення високої якості підтримання державного обвинувачення. Для цього керівники органів прокуратури повинні завчасно призначати державних обвинувачів з тим, щоб вони мали можливість підготуватись до участі у судовому процесі з розгляду конкретної кримінальної справи.
Підготовка прокурора до підтримання державного обвинувачення починається з його ознайомлення з наглядовим провадженням по кримінальній справі та вивчення матеріалів справи. Прокурор перевіряє законність проведеного розслідування і обґрунтованість обвинувального висновку, що забезпечує належне вирішення справи в суді. Питання, які з’ясовуються в процесі підготовки до судового розгляду, визначені в ст. 228 КПК: 1) чи мала місце подія злочину; 2) чи мало місце діяння, яке ставиться у вину обвинуваченому, склад злочину; 3) чи були додержані під час провадження дізнання та досудового слідства вимоги КПК про забезпечення права підозрюваного і обвинуваченого на захист; 4) чи немає в справі обставин, що тягнуть закриття справи (ст. 213 КПК); 5) чи пред’явлено обвинувачення по всіх встановлених злочинних діях обвинуваченого; 6) чи притягнуто як обвинувачених усіх осіб, що викриті у вчиненні злочину; 7) чи правильно кваліфіковано дії обвинуваченого за статтями кримінального кодексу; 8) чи правильно обрано запобіжний захід; 9) чи вжито заходів до забезпечення відшкодування збитків, заподіяних злочином, і можливої конфіскації майна; 10) чи додержано вимоги закону при складанні обвинувального висновку; 11) чи виявлено причини та умови, які сприяли вчиненню злочину, і чи вжито заходів до їх усунення; 12) чи додержано органами дізнання або досудового слідства інші вимоги КПК. На ці запитання при вивченні кримінальної справи прокурор повинен дати відповідь.
З початком підготовки до судового розгляду майбутній державний обвинувач є процесуально незалежним від позиції прокурора, який затвердив обвинувальний висновок. Досліджуючи питання, передбачені ст. 228 КПК, він має особисто дійти висновку по справі відносно такого:
1. Чи об’єктивно і повно проведено досудове слідство.
2. Чи додержано при розслідуванні (крім забезпечення повноти і об’єктивності) вимоги кримінально-процесуального закону та чи не допущено таких його порушень, що унеможливлюють розгляд справи по суті.
3. Чи правильно вирішено під час досудового слідства клопотання обвинуваченого і його захисника, чи відповідають ці клопотання нормам КПК і чи ґрунтуються постанови слідчого на вимогах закону.
4. Чи вжито заходів до відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, та чи забезпечено можливу конфіскацію майна обвинуваченого.
5. Чи вірно складено обвинувальний висновок та чи відповідає він матеріалам справи і пред’явленому обвинуваченню. Підготовка прокурора до участі в судовому розгляді кримінальної справи складається з таких основних етапів:
а) вивчення та конспектування матеріалів справи;
б) аналіз і оцінка доказів, зібраних під час досудового слідства;
в) ознайомлення із законодавством, судовою практикою, методичними рекомендаціями, які стосуються особливостей розслідування та розгляду конкретної кримінальної справи;
г) складання плану судового слідства, особливо при допиті потерпілого, свідків, підсудного, проведенні експертизи, огляду місця події, перевірці показань на місці та виконанні інших слідчих дій;
ґ) складання тез або тексту промови. Знання матеріалів справи — це одна з умов успішного підтримання державного обвинувачення, тому вивчення кримінальної справи повинно бути всебічним і повним. Практикою вироблено такі варіанти можливої послідовності ознайомлення та вивчення прокурором матеріалів кримінальної справи:
1. Вивчення матеріалів справи відбувається в тій послідовності, в якій проводилося досудове слідство, з подальшим ознайомленням з обвинувальним висновком.
2. Вивчення матеріалів справи починається з обвинувального висновку і з’ясування суті обвинувачення, а потім досліджуються інші матеріали справи, в тій послідовності, в якій проводилося досудове слідство. Це дозволяє прокурору скласти найбільш оптимальний план своєї участі у судовому слідстві.
У всякому разі при обранні прокурором того чи іншого способу вивчення справи має бути забезпечено її вивчення в повному обсязі. Під час ознайомлення зі справою рекомендується конспектувати окремі показання підсудного, потерпілого, свідків. Техніка цієї роботи залежить від характеру, складності, обсягу, кількості обвинувачених і свідків, матеріалів експертних досліджень тощо. Найбільш поширений такий спосіб конспектування: аркуш паперу поділяють на декілька частин, зліва коротко записують з посиланням на аркуші справи показання обвинуваченого (підсудного), потерпілого, свідків. Друга частина залишається вільною для запису майбутніх показань цих осіб у судовому засіданні. Наприклад:

№ п./п.	Дата допиту № аркуша	Показання осіб на досудовому слідстві	Показання осіб у судовому засіданні

На практиці застосовуються і такі способи конспектування. Аркуш паперу ділять натри частини. У лівій частині містяться дані досудового слідства, в середині — питання, які підлягають з’ясуванню під час судового слідства, а у правій — дані судового слідства. За такий спосіб у середині аркуша практично формується план участі державного обвинувачення в судовому слідстві. Прокурор занотовує питання, які необхідно з’ясувати, черговість їх постановки, тощо, наприклад, за такою схемою:

№ п./п.	Дата допиту № аркуша	Показання осіб на досудовому слідстві	Що необхідно з’ясувати (які питання) у судовому слідстві	Що з’ясовано у судовому слідстві

Якщо йдеться про розгляд у судовому засіданні багатоепізодної справи чи справи про вчинення злочину групою осіб, доцільно застосовувати подвійну систему конспектування: робочі записи стосовно кожного обвинуваченого (підсудного) і з кожного епізода злочинної діяльності. Наприклад:
Дані на обвинуваченого А.

№ п./п.	Короткий зміст справи	Докази	Номер аркуша справи	Показання обвинуваченого

Продовження таблиці

Номер аркуша справи	Що необхідно з’ясувати у судовому слідстві	Що з’ясовано у судовому слідстві

Дані за епізодом обвинувачення:

№ п./п.	Короткий зміст епізоду	Хто із обвинувачених брав участь (прізвище)	Докази за епізодом	Номер аркуша справи

Продовження таблиці

Що необхідно з’ясувати у судовому слідстві	Що з’ясовано у судовому слідстві

Маючи такий конспект справи, прокурор не позбавлений можливості на судовому слідстві вносити до нього відомості, отримані під час допиту підсудних, потерпілих, свідків, експерта, спеціаліста тощо. Це значно підвищує ефективність його діяльності щодо аналізу доказів на судовому слідстві і забезпечує належну підготовку прокурора до участі у судових дебатах.
У процесі підготовки до розгляду справи в суді прокурор вирішує і такі питання:
1) чи доцільно розширяти коло свідків за рахунок тих, що були допитані під час досудового слідства, але не вказані в додатку до обвинувального висновку; чи потрібно викликати до суду експертів, які залучались під час досудового слідства, але не вказані в списку осіб, що підлягають виклику у судове засідання;
2) чи можливо розпочати слухання справи, якщо в суд не з’явиться потерпілий чи свідок;
3) який порядок судового слідства може бути запропонований суду.
Підготовка тез або тексту всієї промови державним обвинувачем завершується, як правило, по закінченні судового слідства, перед судовими дебатами. В період перерви прокурор аналізує матеріали судового слідства і робить остаточні висновки щодо кваліфікації злочину, а також конкретної міри покарання.
Усі матеріали підготовки прокурора до судового процесу згідно з вимогами наказу Генерального прокурора № 3 гн від 30.03.2004 року “Про завдання та організацію роботи прокурорів у судовому розгляді кримінальних справ” зберігаються у наглядовому провадженні по кримінальній справі.