ІІ. Мовленнєва змістова лінія



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ІІ. Мовленнєва змістова лінія



Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
1. Аудіювання – слухання-розуміння усного мовлення (протягом року) Сприймання на слух матеріалу, що складається з декількох звуків, складів, слів, словосполучень, виявлення серед них тих, які відповідають зазначеним прикметам.   Сприймання на слух, розуміння, запам’ятовування з 1-2 прослуховувань змісту невеликих (за складністю подібних до букварних) текстів, що належать до художнього й розмовного стилів (казка, розповідь, вірш).     Сприймання на слух інструкцій, що стосуються виконання навчальних дій чи ігрових завдань.   2. Говоріння (протягом року) Формування уміння регулювати дихання, силу голосу, темп мовлення. Читання напам’ять віршів, загадування загадок, промовляння скоромовок тощо.   Відтворення (за ролями) діалогів із прослуханих казок, розповідей. Побудова запитань і відповідей на них за прослуханим чи прочитаним текстом, малюнком, діафільмом, навчальною ситуацією у класі та ін. Складання, розігрування діалогів за темами, близькими до життєвого досвіду дітей, – після попередньої підготовки (обговорення змісту, робота зі словом, словосполученням, етикетними мовленнєвими формулами, що використовуються у діалогах). Повторення зразка зв’язного висловлювання, пропонованого вчителем.   Переказування невеликого прослуханого тексту з опорою на подані словосполучення, запитання, план (на початку року вчитель пропонує зазначену вище допомогу усно, а в кінці року – і в письмовій формі). Побудова зв’язного висловлювання за поданим початком і малюнком (серією малюнків), на основі прослуханого тексту, випадку з життя.   3. Читання(протягом року) Роль уміння читати в житті школярів і дорослих людей.   Усвідомлене читання доступних текстів. Правильне інтонування речень, у кінці яких стоять різні розділові знаки. Робота з дитячою книжкою Практичне ознайомлення учнів зі змістом понять: письменник, його прізвище, назва (заголовок) книжки (твору), малюнок (ілюстрація), обкладинка, написи на ній, корінець, сторінка.   Формування умінь правильно називати книжку (твір): спочатку прізвище письменника, потім назву. Формування початкових умінь читати-розглядати дитячу книжку.   Ознайомлення школярів з періодичними виданнями (дитяча газета, журнал).     Практичне ознайомлення учнів з поняттями: бібліотека, бібліотекар, читальна зала.   Ознайомлення школярів з основними правилами гігієни читання-розглядання, з правилами збереження книжки, правилами поведінки в бібліотеці.   4. Письмо(протягом року) Уявлення про те, що письмо є важливим винаходом, який дає змогу передавати інформацію на відстані, зберігати її тривалий час. Переваги письма перед іншими засобами передачі інформації (жести, умовні знаки, звукові сигнали та ін.). Роль уміння писати в житті людей. Переваги грамотної людини над неграмотною. Добір і записування назви малюнків.   Складання і записування речень за ілюстраціями, навчальною ситуацією, подіями з життя тощо Учень (учениця): розрізняє сприйняті на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення; встановлює кількість почутих звуків, складів у словах, слів у реченнях; виявляє серед звуків, складів, слів ті, які є «зайвими», відповідають зазначеним прикметам, наприклад, починаються певним звуком і под.; слухає і розуміє усне висловлювання (сюжетний текст), звучання якого триває до 1 хвилини (80-100 слів); виокремлює в почутому слова із заданими ознаками (на початку року –після кількох прослуховувань, у кінці – після одного-двох); фіксує початок і кінець тексту; визначає на слух кількість речень (2-4) у тексті; кількість слів у реченні (до 4 слів); відповідає на запитанняза змістомпрослуханого (хто? що? де? коли? як?); розповідає, про що йдеться у тексті, який прослуховується; висловлює співпереживання з діючими особами у процесі слухання тексту; виконує навчальні та ігрові дії відповідно до прослуханої інструкції.   Учень (учениця): регулюєдихання,силу голосу і темп мовлення у процесі виконання навчальних завдань; читає напам’ять до 5 віршів (з букваря або інших джерел); відтворює за зразком інтонацію речень, різних за метою висловлювання; відтворює в особах (з іншим учнем або вчителем) прослуханий діалог; формулюєзапитання за змістом прослуханого тексту чи іншим джерелом інформації; відповідає на поставлене запитання; уважно слухає співрозмовника й адекватно відповідає на його запитання, самостійно формулює репліки (запитання) до співбесідника за змістом попередньо підготовленої короткої розмови на добре знайому тему; повторюєуслід за вчителемзразок зв’язного висловлювання зі збереженням змісту та інтонаційних особливостей висловлювання; переказуєсюжетний текст букварного типу; самостійно будує зв’язне висловлювання за поданим початком і малюнком (ілюстрацією, серією малюнків), на основі прослуханого тексту або випадку з життя.   Учень (учениця): висловлюєтьсяпро значення вміння читати в житті людини і прагне опанувати його; читає вголос у темпі 20-30 слів за хвилинудоступні тексти цілими словами (окремі слова ускладненої структури – за одиницями читання); розуміє зміст прочитаного; правильно інтонує речення, різні за метою висловлювання та інтонацією, відповідно до розділових знаків; практично розрізняє, називаєструктурні елементи дитячої книжки: обкладинка, корінець, сторінка; виділяє, показує на обкладинці та в середині книжки назву (заголовок) твору, прізвище письменника, ілюстрації; правильно називаєкнижку (твір): спочатку прізвище письменника, потім назву (заголовок); розглядаєдитячу книжку (ілюстрації, назву, прізвище письменника); висловлює припущення (кілька слів), про що може розповісти ця книжка; практично розрізняєдитячі періодичні видання: газету, журнал; правильно називає 1-2 дитячі журнали (наприклад, «Малятко», «Пізнайко»); пояснює, для чого існують бібліотека, читальна зала, книжкова виставка, хто допомагає вибрати книжку в бібліотеці; дотримується (під керівництвом учителя) правил збереження дитячої книжки, гігієни читання-розглядання, елементарних правил поведінки в бібліотеці. Учень (учениця): розрізнює види письма: друкованого, рукописного, малюнкового;розуміє їх значення для спілкування між людьми на відстані і в часі; добирає і записує (за допомогою вчителя) назву малюнка; складає, записує (самостійно та з допомогою вчителя) реченняза ілюстраціями, навчальною ситуацією, створеною вчителем

ІІІ. Мовна змістова лінія

Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
1. Текст. Речення. Слово(протягом року) Усні й письмові висловлювання, текст. Зміст, заголовок тексту; відповідність заголовка змісту тексту. Поділ зв’язного висловлювання на речення; встановлення меж речення на слух і за графічними ознаками (велика літера у першому слові, розділові знаки в кінці). Спостереження за інтонацією розповідних, питальних, спонукальних речень, а також окличних речень (без уживання термінів) і виконання з ними навчальних завдань, що вимагають читання й письма.   Поділ речення на слова, розпізнавання в усному мовленні і на письмі прийменників, сполучників, часток як окремих слів (без термінів). Побудова графічних схем речень, які складаються з 1-5 слів.   Ознайомлення зі словами – назвами предметів, ознак, явищ дійсності. Робота над засвоєнням власне українських загальновживаних слів на місці засвоєних окремими учнями в дошкільному житті російських слів: олівець, гумка, рядок, зошит, лялька, годинник, літак, смужка, малюнок, крапка, кишеня, сорочка та ін. Уточнення правильного вимовляння українських слів, на місці яких засвоєно під впливом російської мови слова з іншим звучанням: лінійка, вікно, ліс,дерево, бабуся, дідусь та ін. Робота над усвідомленням учнями лексичного значення слова.   Поширення речень іншими словами за змістом.     Розташування речень за змістом у деформованому тексті.   2. Звуки і букви. Склад. Наголос(протягом року) Звуки мовлення у зіставленні з немовними звуками. Уявлення про те, що слова складаються зі звуків.   Практичне ознайомлення зі смислорозрізнювальною роллю звуків; спостереження за тим, як вставка, пропуск, заміна одного зі звуків слова може призвести до появи іншого слова (сон – слон, танк – так, сини – сіни та ін.). Послідовний ряд звуків слова. Виділення (услід за вчителем і самостійно) окремих звуків слова (перший, наступний, той, що іде після такого-то звука, останній), правильно вимовляючи їх.   Утворення складів різної структури (на, нам, тра, трам) з розрізнених звуків. Ознайомлення з голосними і приголосними звуками; дзвінкими і глухими; твердими і м’якими приголосними. Ознайомлення з артикуляційними органами, спостереження за їх роботою під час вимовляння різних звуків. Удосконалення вимови окремих звуків, які мають певні вимовні труднощі: [г], [ґ], [дж], [дз], [дз'], [ц], [ц'], [ч ] та ін. Поділ слова на склади. Повторення за вчителем слів з наступним поділом їх на склади (слово вимовляється за правилами вимови). Розрізнення одно-, дво-, трискладових слів. Наголос у слові. Повторення за вчителем слів так, щоб було чітко чути склад під наголосом (вимовляють складами; наголошений голосний трохи розтягують, начебто перепитують, дивуючись чомусь). Робота зі словами, вимовляння і наголошування яких програма вимагає запам’ятати. Позначення звуків буквами. Алфавітні назви букв. 3. Правопис(протягом року) Позначення звуків буквами у тих випадках, коли написання відповідає вимові. Використання ь і букв я, ю є, і для позначення м’якості приголосних звуків. Вживання великої літери на початку речення. Вживання розділових знаків у кінці речення.     Списування навчальних друкованих і рукописних текстів.     Письмо під диктування. Навчальні диктанти, матеріалом для яких є слова, речення, тексти.     Слова, значення, вимову і написання яких учні повинні засвоїти: бабýся, бджолá, вирáзно, влíтку, ворóта, гýмка, ґáнок, ґрунт, ґýдзик, джміль, дзúґа, дзьоб, дідýсь, зáгадка (і загáдка), зозýля, ім'я´, їжáк, кватúрка, Кúїв, лелéка, лінíйка, ля'лька, новúй, óлень, олівéць, папíр, парасóлька, пóдруга, посерéдині, Украї'на, украї'нська, фартýх, цукéрка, цýкор, я'кір(35) Учень (учениця): розрізнюєусні і письмові висловлювання, текст; вибирає з поданих або добирає самостійно заголовок до тексту букварного типу; визначає кількість речень у тексті (з 2-4 речень); виявляєїх межі за графічними орієнтирами; інтонаційно правильно вимовляє (читає) речення, різні за метою висловлювання, і відповідно оформляє їх на письмі; упізнаєречення за певною комунікативною ознакою (містить запитання, прохання, побажання та ін.); визначаєкількість слів у реченні, яке складається з 1-4 слів (на слух під час читання); складає графічні схеми простих речень (до 5 слів), у тому числі зі службовими частинами мови; складає речення, які відповідають заданим графічним схемам; впізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій; ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять?; володіє загальновживаними українськими словами, зокрема тими, що стосуються навчальної діяльності; відрізняє на слух загальновживані українські слова від слів споріднених мов з тим самим значенням; співвідноситьслово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки; вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, пропоноване вчителем; доповнює речення 1-2 словами за змістом, добираючи їх самостійно або вибираючи із запропонованих у підручнику, вчителем; відновлює деформований текст, який складається з 2-3 речень. Учень (учениця): розрізнює мовні і немовні звуки; знає, що слова складаються зі звуків, що звуки на письмі позначаються буквами; пояснює співвідношення між звуками і буквами у складі, слові; пояснює зміну значення слова у результаті заміни одного зі звуків; правильно відтворює ланцюжок звуків у почутому слові з 2-5 звуків(без явищ асиміляції); виділяє перший і останній звуки у будь-якому слові букварного тексту; поєднує окремі звуки (2-4) у склад відповідної структури; розрізнює голосні і приголосні звуки за звучанням та способом вимовляння; правильно вимовляє приголосні звуки [дж], [дз], [дз'], [ц], [ц'], [ч], гортанний звук [г] та глотковий [ґ]; поділяє на склади слова з двох – трьох складів; визначає наголос у дво-трискладових словах. Учень (учениця): правильно записує слова, вимова і написання яких не розходяться; правильно позначає на письмі м’якість приголосних звуків; дотримується правила вживання великої літери на початку речення; правильно вживає розділові знаки (крапка, знак питання, знак оклику) під час списування та запису на слух речень; списує текст (20-30 слів), дотримуючись правил каліграфії; перевіряє написане; виправляє допущені помилки; пише під диктуванняслова, речення з 3-4 слів, зв’язний текст обсягом 20-30 слів, написання яких здійснюється за фонетичним принципом; правильно вимовляє, наголошує і пише загальновживані слова, передбачені програмою для запам’ятання


Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; просмотров: 170; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.158.251.104 (0.01 с.)