IV. Соціокультурна змістова лінія

Реалізація змісту соціокультурної лінії передбачає загальнокультурний розвиток молодших школярів і підготовку їх до життєдіяльності в українському соціумі. Загальнокультурний розвиток здійснюється шляхом використання в процесі навчання української мови народознавчого матеріалу; текстів, у яких розкриваються сторінки історичного минулого України; інформації про відомих українців минулого і сьогодення; підготовки і залучення дітей до проведення народних та релігійних свят, обрядів, ознайомлення з історією їх виникнення; використання текстів на морально-етичну тематику для побудови переказів, репродукцій картин для написання творів за картиною тощо.

Підготовка до життя в українському соціумі передбачає засвоєння учнями назви рідної держави та її столиці, ознайомлення з державними символами України, усвідомлення значення державної мови, якою в нашій державі є українська, виховання патріотичних почуттів, толерантне ставлення до інших націй, які проживають в Україні, і їхніх мов.

Належне місце на уроках української мови повинно займати використання краєзнавчого й особливо лінгвокраєзнавчого матеріалу. У процесі опрацювання малих фольклорних форм доцільно пропонувати школярам записувати усталені вирази, прислів’я, приказки, співанки, які вживають у своєму мовленні мешканці рідного краю. Для побудови зв’язних висловлювань варто обирати тематику, пов’язану з рідною місцевістю: складати описи рідної природи, писати про події і людей того міста чи села, в якому діти проживають тощо.

З метою формування культури поведінки в сім’ї доцільно ознайомлювати учнів з українськими традиціями в родинних стосунках, традиційними формами звертання членів родини один до одного, зі ставленням до старших і молодших членів сім’ї.

Для забезпечення успішної адаптації в шкільному середовищі дітей потрібно вчити спілкуватися з учителями, однокласниками, старшими і молодшими школярами, обслуговуючим персоналом школи; дотримуватись правил поведінки на уроці і перерві, в класі, коридорі, спортзалі, їдальні, актовій залі, на стадіоні, подвір’ї школи тощо.

На уроках української мови варто готувати молодших школярів до виконання соціальних ролей: читача бібліотеки, глядача театру чи кінотеатру, покупця, пішохода, пасажира, перехожого, відвідувача різноманітних культурних заходів тощо. З цією метою слід використовувати тексти, у яких йдеться про поведінку людей у громадських місцях, з обов’язковим аналізом дій персонажів текстів. З метою вправляння учнів у правильному і доречному вживанні формул мовленнєвого етикету та формування в молодших школярів етики спілкування доцільно пропонувати складати діалоги за ситуативними малюнками, словесно описаними ситуаціями на теми: «В театрі», «На виставці», «У магазині», «На вулиці», «У транспорті», «В їдальні», «У гостях» і подібні.

 

V. Діяльнісна змістова лінія

Діяльнісна лінія передбачає формування в молодших школярів загальнонавчальних умінь і навичок: навчально-організаційних (розуміти визначену вчителем мету навчальної діяльності, організовувати робоче місце, раціонально розподіляти час, планувати послідовність виконання завдання, організовувати навчальну діяльність у взаємодії з іншими її учасниками (у парі, малій групі)); навчально-інформаційних (самостійно працювати з підручником, шукати нову інформацію з різних джерел, користуватися довідниковою літературою, зосереджено слухати матеріал, зв’язно, послідовно, доказово відповідати, вести діалог); навчально-інтелектуальних і творчих (аналізувати мовні явища, порівнювати, виділяти головне, узагальнювати, встановлювати і пояснювати причинно-наслідкові зв’язки, вилучати зайве, групувати й класифікувати за певними ознаками, висловлювати аргументовані критичні судження, доводити власну думку, переносити знання і способи діяльності в нову ситуацію, застосовувати аналогію); контрольно-оцінних (використовувати різні способи перевірки та контролю своєї діяльності, знаходити і виправляти помилки, оцінювати власні навчальні досягнення).

Ця робота здійснюється в процесі реалізації інших змістових ліній шляхом настанов учителя, використання різних алгоритмів навчальної діяльності, пам’яток, зразків, інструкцій, застосування парних і групових форм роботи, інтерактивних методів і прийомів навчання тощо.

Клас

245 годин (7 годин на тиждень)

Процес навчання грамоти в 1 класі поділяється на 3 періоди: добукварний, букварний і післябукварний. Залежно від попередньої підготовки школярів, учитель може самостійно визначати тривалість букварного періоду.

У добукварний період необхідно: розвивати усне мовлення першокласників (уміння слухати-розуміти усні висловлювання, говорити); формувати елементарні аналітико-синтетичні вміння в роботі над текстом, реченням, словом, звуками мовлення; готувати дитину до письма.

Протягом букварного періоду першокласники оволодівають початковими уміннями читати за букварем, писати в зошитах з друкованою основою і в зошитах із сіткою для першого класу. Крім цього, продовжується робота з розвитку усного мовлення.

Післябукварний період призначений для вдосконалення уміння читати, писати, робити елементарні аналітико-синтетичні операції з одиницями різних мовних рівнів, для розвитку усного мовлення, виконання завдань і вправ з читання і письма за підручником (навчальним посібником), який готує учнів до вивчення в 2 класі окремих курсів – української мови і читання.

 

І. Навчання грамоти

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1. Навчання читати Добукварний період (16 год) Практичне ознайомлення зі словами – назвами предметів, ознак, дій, граматичними питаннями до них. Розрізнення назв предметів за питаннями хто це? що це? Умовне позначення слів. Практичне ознайомлення з реченням. Спосіб умовного позначення речень. Складання речень за заданою графічною схемою. Поділ слів на склади. Поняття про наголос, наголошений склад.   Мовні і немовні звуки.   Уявлення про голосні і приголосні звуки, тверді і м’які приголосні, умовне позначення їх на письмі. Звуковий аналіз простих за звуковою будовою слів. Побудова звукової схеми слів. Букварний період (75 год) Позначення звуків буквами. Ознайомлення з буквами, які позначають голосні і приголосні звуки. Навчання основного прийому читання прямого складу з орієнтацією на букву, що позначає голосний звук; практичне усвідомлення складового принципу української графіки. Практичне ознайомлення зі способами позначення м’якості приголосних звуків; з буквами я, ю, є, ї на позначення двох звуків: [й] + відповідний голосний – [йа, йу, йе, йі]. Ознайомлення з апострофом (’). Використання апострофа для того, щоб показати, що наступні за ним букви я, ю, є, ї позначають два звуки: [й] + відповідний голосний. Ознайомлення з буквами та буквосполученнями ґ, щ, дж, дз і їх звуковими значеннями. Читання слів з ними. Читання слів з поступовим ускладненням їх звуко-складової структури. Складове читання і читання цілими словами. Навичка миттєвого впізнавання найбільш уживаних у букварі слів, що складаються з 2-4 літер (ти, де, та, так, дім, хто, мама, вона, стіл, брат) і коротких словосполучень (я був, я і ти і под.). Читання речень, коротких текстів з вивченими буквами. Правильне інтонування речень, у кінці яких стоять різні розділові знаки. Практичне засвоєння розділових знаків: крапка, кома, знак питання, знак оклику.     Післябукварний період (32 год) Після вивчення букваря уроки читання будуються на основі навчального матеріалу, призначеного для удосконалення основних якостей читацької навички – усвідомленості, правильності, виразності, а також швидкості, наближеної до повільної зв’язної розповіді. Читання текстів, які супроводжуються різноманітними навчальними завданнями, спрямованими на вдосконалення читацької навички й усвідомлення прочитаного тексту, підготовку учнів до роботи в 2 класі за Читанкою.   2. Навчання письма. Графічні навички письма. Техніка письма. Культура оформлення письмових робіт Добукварний період (15 год) Посадка учня під час письма.   Положення ручки (олівця) в руці під час письма.   Розташування зошита на парті під час письма.     Рух пальців під час зображення графічних фігур.   Рух кисті і передпліччя уздовж рядка в процесі виконання графічних вправ. Зображення ліній і фігур, штрихування, розфарбовування.     Зображення ліній, схожих на елементи букв.     Орієнтування на сторінці зошита та в графічній сітці.     Букварний період (75 год) Комунікативна спрямованість процесу письма.   Відомості про рукописні букви та пунктуаційні знаки.     Правила поєднання елементів букв. Правила письма малих і великих букв.   Типи поєднань малих букв. Типи поєднань великих і малих букв. Позначення звуків, сприйнятих на слух, відповідними рукописними буквами. Списування з рукописного і друкованого текстів. Письмо під диктування.   Функції пунктуаційних знаків.     Робота у зошиті без друкованої основи. Післябукварний період (32 год) Використання набутих умінь і навичок письма (включаючи правописну грамотність) для різного виду письмових робіт.   Робота у звичайному зошиті з сіткою № 1 (без друкованої основи)

Учень (учениця): має уявлення про номінативну роль слова; розрізнює назви істот і неживих предметів; розпізнає слова – назви ознак, дій, ставить до них питання; позначає слова умовними значками; виокремлює речення з мовного потоку; аналізує їх за кількістю слів; будує графічні схеми речень; складає речення за даною графічною схемою; вимовляє слова по складах; визначає на слух склад, який вимовляється з більшою силою голосу; має уявлення про мовні і немовні звуки; розрізнює голосні і приголосні звуки, тверді і м’які приголосні; умовно позначає їх на письмі; робить звуковий аналіз простих за звуковою будовою слів; будує їх звукову схему, використовуючи умовні позначення звуків; впізнає і розрізнює букви на позначення голосних і приголосних звуків;   читає прямі склади типу «ПГ», «П´Г»; читає склади і слова з буквами і, я, ю, є, ь в різних позиціях: на початку слова, складу, після букв на позначення приголосних звуків;   читає слова з апострофом;     читає словаз буквами українського алфавіту і буквосполученнями – ґ, щ, дж, дз; читає слова складами (окремі слова нескладної структури – цілком); читає букварні тексти цілими словами (окремі слова ускладненої структури – за одиницями читання), правильно інтонуючи речення, різні за метою висловлювання та інтонацією – розповідні, питальні, спонукальні, окличні (без уживання термінів) з орієнтацією на відповідні розділові знаки; читає доступні тексти правильно, виразно, усвідомлюючи їх зміст; дотримується швидкості читання, наближеної до повільної зв’язної розповіді; розуміє й адекватно виконує короткі інструкції до навчальних завдань у підручнику та запропонованих учителем (для виконання індивідуально, в парах, у групах).     Учень (учениця):   свідомо приймає правильну позу перед початком письма; показує правильнеположення ручки в руці, тримає її великим, середнім і вказівним пальцями; кладе правильно зошит на парту перед початком письма і зберігає таке його положення в процесі письма; правильно рухає пальцями під час зображення невеликих фігур, розфарбовування; рухає знаряддя письма уздовж рядка за допомогою кисті і передпліччя на мізинному пальці; показує верхню, нижню, ліву, праву сторони сторінки; початок, середину, кінець рядка; середину між рядковими лініями; проводить лінії: вертикальні, горизонтальні, похилі (ліворуч, праворуч); зображує прямі, ламані, хвилясті, петельні лінії перервними і неперервними (у міру можливого) рухами руки; правильно пише прямі з верхнім і нижнім заокругленнями, верхні та нижні петлі, овали, півовали; знаходить і показує всі лінії графічної сітки зошита (верхня і нижня рядкові лінії, міжрядкова, похила); розрізнює друковане і рукописне письмо; пояснює важливість рукописного письма, необхідність його естетичного вигляду; впізнає і називає відповідно до алфавіту малі і великі рукописні букви; пише їх із дотриманням правильної форми, висоти, ширини; поєднує безвідривно елементи букв природного злиття; букви за типами поєднань: верхнє, середнє, нижнє; букви природного злиття; пише слова зв’язно, ритмічно, з однаковим нахилом букв; розташовує слова і речення в основному рядку; списує склади, слова, речення з рукописного і друкованого тексту; пише під диктування склади, слова, речення; називає і вживає на письмі пунктуаційні знаки: крапку, кому, тире, знаки оклику і питання; дотримується гігієнічних вимог у процесі письма; списує друкований і рукописний текст, дотримуючись каліграфічних вимог; виконує мовні завдання фонетико-графічного, лексичного, граматичного характеру; пише під диктування слова, речення з 3-4 слів (з урахуванням службових слів), у яких написання не розходиться зі звучанням, зв’язний текст, у якому написання слів відповідає вимові (інші слова записуються на дошці або продиктовуються орфографічно)