Стратегічне партнерство України із США 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Стратегічне партнерство України із США



Визнання України стратегічним партнером США, проголошене ще у 1996 р.. Модель стратегічного партнерства протягом наступних років набувала нового, більш ґрунтовного змісту, переосмислювалася у відповідності до трансформації пріоритетів зовнішньої політики обох держав. У рамках відносин стратегічного партнерства Україна взяла участь у міжнародних миротворчих операціях в Іраку та Афганістані, активно співпрацює зі США в інших антитерористичних заходах.

В українсько-американській Хартії про стратегічне партнерство від 19 грудня 2008 р. підтверджено гарантії безпеки і територіальній цілісності України, передбачено зміцнення співпраці у питаннях оборони і безпеки для запобігання глобальним загрозам стабільності в світі, а також наголошено на розвитку співробітництва в сферах економіки, торгівлі, енергетики.

Положення Хартії спрямовані на зміцнення демократії, активізацію контактів між людьми, розвиток співпраці у гуманітарній сфері. Основним механізмом реалізації Хартії є українсько-американська Комісія стратегічного партнерства, яку очолюють керівники зовнішньополітичних відомств обох країн.

Нині стратегічне партнерство зі США сфокусоване, передусім, на вирішенні завдань зміцнення гарантій безпеки для України та спільної боротьби з глобальними загрозами, зокрема набуває ваги діалог з питань нерозповсюдження ЗМУ, роззброєння та експортного контролю.

У дусі стратегічного партнерства США надають стратегічну підтримку Україні в її євроінтеграційних прагненнях та зусиллях щодо набуття впливового регіонального лідерства у відповідності до її економічного і геополітичного потенціалу.

 

Механізм формування й реалізації зовнішньої політики -це комплекс заходів, до яких вдається влада з метою здійснення зовнішньої політики, розвитку двосторонніх відносин з іншими державами та забезпечення участі в багатосторонніх міждержавних зносинах.

Ефективність механізму реалізації зп виявляється у наявності вивіреноїформули стратегічних і тактичних завдань, здатності державного апаратугнучко реагувати на динамічний розвиток зовнішньої ситуації і засобівякісного та надійного втілення рішень, швидко адаптуватися до нових вимог, максимально використовувати свої ресурси (інформаційні, економічні, політичні, дипломатичні тощо).

Повноваження в сфері зп.

ВР визначає засади зп. Президент бере на себе відповідальність за виконання зп настанов. КМ здійснює зп, а МЗС є безпосереднім механізмом, який повсякденно реалізує зп завдання держави.

Міжнародно-правова база, чинні міжнародні договори є складовою національного законодавства України (Конституція України, закон «Про дію міжнародних договорів на території України (10.12.1991), що втратив дію внаслідок вступу закону «Про міжнародні договори України» (29.06.2003).

Президент України (ст.Д 02, 106) є главою держави і виступає від її імені, забезпечує державну незалежність, національну безпеку, правонаступництво держави;

- звертається із щорічними посланнями до ВР про внутрішнє і зовнішнє становище України;

- представляє державу у міжнародних відносинах;

- здійснює керівництво зп діяльністю держави;

- веде переговори та укладає міжнародні договори України;

- приймає рішення про визнання іноземних держав,

- призначає та звільняє глав дипломатичних представництв в інших державах, при міжнародних організаціях, приймає вірчі й відкличні грамоти;

- є Верховним головнокомандувачем зс України;

- очолює РНБО;

- вносить до ВР подання про оголошення стану війни та приймає рішення про використання зс України у разі збройної агресії проти України.

ВР України (ст..85)

- визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;

- оголошує за поданням Президента стану війни й миру, схвалення рішення Президента про використання зс України у разі збройної агресії проти України;

- затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною позик, не передбачених державним бюджетом України. Здійснення контролю за їх використанням;

- схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення військових підрозділів зс України до іншої держави чи про допуск підрозділів зс іншої держави на територію України;

- надання у встановлений законом строк згоди на обов’язковість міжнародних договорів України.

КМ (ст.,116)

- здійснює внутрішню І зовнішню політику;

- організовує та забезпечує здійснення зовнішньополітичної діяльності, митної справи.

Прем’єр-міністр і його заступники тісно співпрацюють Із МЗС і через секретаріат КМ - із відповідними підрозділами інших міністерств І відомств.

Прийняття зп рішень переважно має ініціюватися МЗС, і за необхідності - після узгодження з іншими зацікавленими органами державної влади, документально затверджуються керівництвом держави.

Новим елементом у механізмі реалізації зп завдань стало створення у 2006 році з ініціативи КМ Урядового комітету з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, який очолювався міністром зс.

Прем’єр-міністр або за його дорученням перший віце-прем’єр, а також віце-прем’єр-міністри представляють КМ у відносинах з іншими органами та організаціями в Україні та за її межами, ведуть переговори та підписують від імені уряду міжурядові угоди, відповідно до повноважень, наданих КМ. ПМ має право підписувати міждержавні угоди за умови делегування йому президентом України відповідних повноважень.

Закон України про КМУ (16.05.2008). Закон чітко встановлює відповідальність Уряду за реалізацію зп діяльності України. Зокрема, ст..44 передбачає, що

- ПМ спрямовує діяльність КМ на забезпечення здійснення зп держави,

- вступає у відносини з урядами іноземних держав, веде перегЗовори та підписує міжнародні договори відповідно до закону

- розробка та затвердження державної програми у сфері зп діяльності України;

- погодження програми перебування офіційних закордонних делегацій, до складу яких входять представники КМ та інші пов’язані з цим документи;

- прийняття рішень про придбання за кордоном у власність України нерухомого майна для закордонних дипломатичних установ України.

Новий закон містить норму про призначення ВР на посаду міністрів оборони та зс винятково за поданням президента України.

Подання ПМ про звільнення міністрів зс і оборони вноситься за згодою президента України. Цим підкреслюється виняткова роль президента у реалізації зп і оборони.

Із закону було вилучено положення попереднього закону, яка передбачала право ПМ координувати роботу міністерств, направляти, контролювати діяльність інших центральних органів виконавчої влади, які належать до сфери його діяльності.

Вересень 2008 - новий закон про КМ, який передбачає додаткові повноваження ПМ.

МЗС. Положення про МЗС (указ президента 357 від 03.04. 99) Центральний орган, що забезпечує, відповідно до наданих йому повноважень, проведення зп та координацію діяльності у сфері зовнішніх зносин України.

Безпосереднє керівництво зовнішньополітичними діями та дипломатичною службою держави уряд здійснює через Міністерство закордонних справ України, керівникові якого уряд дає прямі доручення і контролює хід їх виконання. Міністр закордонних справ згідно зі своїми повноваженнями і функціями здійснює повсякденну оперативну діяльність у галузі зовнішніх відносин держави без будь-яких спеціальних на кожен випадок повноважень. Міністр закордонних справ може представляти свою державу та уряд на засіданнях Генеральної Асамблеї ООН, Ради Безпеки ООН тощо

(Закон Про засади внутрішньої і зовнішньої політики (2010 р.)

Стаття 12. Визначення та реалізація засад внутрішньої і зовнішньої політики)

Рада національної безпеки і оборони України як контролюючий та координуючий орган у сфері національної безпеки і оборони при Президентові України - шляхом розгляду на своїх засіданнях стратегічних питань забезпечення національної безпеки і оборони, здійснення координації та контролю за діяльністю центральних та місцевих органів виконавчої влади у сферах національної безпеки і оборони;

 

В ідеалі зовнішньополітичний процес проходить такі стадії:

  1. формулювання та інтерпретація зовнішньополітичних інтересів. Які визначають діяльність держави на міжнародній арені. Державні відомства, структури й організації, змі, наукові та дослідницькі центри, партії тощо є опосередкованими виразниками цих інтересів. На основі їх поглядів і розробок формуються концепції, які становлять основу зовнішньополітичних стратегічних настанов. Спираючись на концептуальний базис, державні відомства (МЗС,оборони, структурні підрозділи інших відомств) готують пропозиції і документи щодо конкретних зовнішньополітичних акцій.
  2. В ході роботи над такою документацією важливо здійснити оцінку ресурсів, врахувати можливі наслідки дій, проаналізувати зв’язок запланованих акцій з очікуваннями або встановити послідовність їх реалізації.
  3. Президент приймає конкретні рішення шляхом схвалення, корегування або заперечення варіантів зп акцій І заходів.

Осоливості ЗП курсу України:

Курс на економізацію зп.

81 постійне представництво України.

5 представництв при міжнародних організаціях.

Представництва МЗС України в Україні - Одеса, Сімферополь, Ужгород, Львів, Донецьк.

В Україні діють 103 представництва іноземних держав.

Україна стала членом 90 міжнародних організацій.

Проблема координації і взаємодії гілок влади у процесі реалізації зп курсу України.

Недостатня злагодженість роботи між органами, залученими до реалізації зп рішень і завдань.

Незавершеність формування нової системи державного управління негативно позначається на законодавчому та підзаконному нормативно-правовому забезпеченні координації зп України.

1996 - про заходу щодо вдосконалення координації діяльності органів виконавчої влади у сфері зовнішніх зносин: на МЗС покладалася координація заходів органів виконавчої влади у сфері зп, у тому числі проведення міжнародних консультацій, міжурядових комісій, конференцій тощо.

Положення порушувалися — неузгодженість - імідж негативний.

Негативний вплив постійного втручання президентських структур в зп діяльність. 29.11.2003 указ президента про заходи щодо підвищення ефективності зп діяльності держави, згідно з яким на адміністрацію президента в особі її голоного управління з питань зп покладалося виконання непритаманних йому функцій, зокрема в частині координації й контролю всієї зп й дипломатичної служби. Фактично це була спроба перебрати на себе значні функції й повноваження МЗС. Це послабило повноваження МЗС. Функції МЗС зводились до розробки й подання вихідних матеріалів без їх наступного супроводження, включно до прийняття остаточного рішення. = Указ порушував механізм реалізації зп рішення.

Структура Секретаріату президента перебирає на себе координуючу функцію й замикає на собі майже всі потоки інформації в цій сфері. Така практика позбавляє МЗС активної участі у формуванні зп, оперативній реалізації її завдань і прийняття зп рішень.

22.08.2005 - головне управляння з питань зовнішньої політики при Секретаріаті, підпорядковане одному з заступників глави секретаріату.

Конституційна реформа 2006 р. поглибила проблему координації діяльності зп відомств. = Загострилася конкуренція між президентом і ПМ. В КМ реорганізовано Комітет з питань європейської та євроатлантичної інтеграції на Урядовий комітет з питань правової політики, оборони та європейської інтеграції, підпорядкований ПМ. Крім того,місію з розвитку відносин з ЄС, вступу до СОТ і представництва України при ЄЕП було покладено на першого віце-прем’єра.

Таким чином, координаційні повноваження МЗС, надані законом Про дипломатичну службу і Про внесення змін до указу Президента, зведено до мінімуму.

Унаслідок чергової реорганізації - 30.01.2008. створено Урядовий комітет з питань європейської інтеграції та міжнародного співробітництва, підпорядкований одному з віце-прем’єр-мінІстрів.

Фактично сьогодні виникло декілька центрів реалізації зп держави. Внутрішньополітичні процеси підірвали стабільність та прогнозованість розвитку країни, негативно позначилися на здійснені активної зп. = значні труднощі для роботи української дипломатії,

! Зовнішньополітичні події, подані у партійній інтерпретації, провокують розкол у суспільстві.

Проблеми зп України

1. інституційно-правове забезпечення реалізації зовнішньополітичного курсу - відсутність координації і злагоджених дій в реалізації завдань і пріоритетів зп, по-перше у трикутнику Уряд - Президент - ВР = потреба у реорганізації механізму;

2. відсутність нового закону, який би відповідав новим реаліям і ставив коротко-і середньострокові завдання;

3. гальмується процес розробки єдиного стратегічного бачення перспектив розвитку зп на коротко і середньострокову перспективу = сумніви щодо прогнозованостІ і незмінності курсу країни на світовій арені.

 

У зп (стратегія 2007р.)

- реалізація г армонійних відносин з іншими державами світу;

- сприйняття України міжнародним співтовариством як повноцінного і рівноправного свого члена.

Пріоритети і стратегічні цілі у сфері зп:

• формування навколо України безпечного міжнародного середовища, зміцнення систем колективної безпеки на європейських та євроатлантичних просторах. Розвиток співпраці у глобальному й регіональному вимірах;

захист і підтримка українських громадян та їхніх інтересів за кордоном;

• забезпечення належного місця України у глобальному поділі праці, гармонійне входження укр..економіки у світову економічну систему, зокрема щодо СОТ, сприяння залученню іноземних інвестицій, забезпечення сталого зростання укр.експорту тощо;

інтеграція України до європейських та євроатлантичних структур і приєднання до цих структур безпеки і забезпечення повноправної участі України у загальноєвропейській системі колективної безпеки, просування на шляху до членства в НАТО;

розвиток партнерських відносин з РФ на основі прагматизму, відкритості та взаємовигідної співпраці як ключового напрямку забезпечення національної та регіональної безпеки;

ініціативна регіональна політика - розвиток пріоритетних напрямків участі України в регіональних структурах, ґрунтуючись на основоположних пріоритетах європейської та євроатлантичної інтеграції

+ формування нових підходів до регіональної політики, зокрема, врегулювання заморожених конфліктів (придністровського);

+ інтенсифікація дво- та багатостороннього співробітництва з країнами Чорноморського регіону;

+ остаточне вирішення питань делімітації та демаркації кордонів іх сусідніми державами.;

розвиток двосторонньої співпраці, зокрема із стратегічними партнерами - США, сусідніми країнами.

Участь у заходах з підтримання міжнародного миру та безпеки. Насамперед щодо нерозповсюдження змз, протидія між нар.тероризму, транснаціон.злочинності, відмив.брудних грошей тощо.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; просмотров: 760; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.226.94.217 (0.031 с.)