Проблема безвізового режиму у відносинах України та ЄС

Домовленість про започаткування діалогу між Україною та ЄС щодо запровадження безвізового режиму для короткострокових поїздок українських громадян до країн Євросоюзу (безвізового діалогу) була досягнута на засіданні Україна–Трійка ЄС на рівні міністрів юстиції та внутрішніх справ 28-29 травня 2008 р. у м. Київ. Політичне рішення з цього приводу було ухвалено під час Саміту Україна–ЄС 9 вересня 2008 р. у м. Париж. Безвізовий діалог Україна–ЄС був офіційно започаткований 29 жовтня 2008 р. у м. Брюссель.

Безвізовий діалог відбувався на рівні старших посадових осіб (від України – заступник Міністра закордонних справ, від ЄС – Генеральний директор Генерального Директорату „Внутрішні справи” Європейської Комісії) та профільних експертів.

Безвізовий діалог Україна – ЄС охоплював чотири напрями:

· безпека документів, включаючи впровадження біометричних даних;

· управління міграцією, у т.ч. протидія нелегальній міграції та реадмісія;

· громадський порядок та безпека;

· забезпечення фундаментальних прав і свобод людини.

Основним підсумком роботи в рамках безвізового діалогу у першому півріччі 2010 році стало узгодження рекомендації щодо переходу до т.зв. «оперативного» етапу діалогу на основі Плану дій з чіткими критеріями для запровадження ЄС безвізового режиму поїздок для громадян України.

Ця домовленість старших посадових осіб була підтримана на засіданні постійних представників держав-членів ЄС (COREPER) 19 травня 2010 р. та схвалена під час Міністерського засідання Україна–ЄС з питань юстиції, свободи та безпеки 9 червня 2010 р. у м. Брюссель. На останньому заході також було прийнято рішення про підготовку проекту Плану дій для України.

25 жовтня 2010 р. Радою ЄС на рівні міністрів закордонних справ було прийняте політичне рішення стосовно того, що безвізовий діалог з Україною надалі розвиватиметься на основі Плану дій з переліком критеріїв, які мають бути досягнуті нашою державою перед запровадженням безвізового режиму.

На саміті Україна-ЄС 22 листопада 2010 р. у Брюсселі нашій державі було надано План дій з лібералізації візового режиму. Україна стала першою країною з-поза Балканського регіону, якій Євросоюз надав подібний документ.

План дій з лібералізації візового режиму

План дій розроблено за логікою та філософією „дорожніх карт”, що декілька років тому були надані ЄС балканським країнам і вже привели їх до скасування Євросоюзом візового режиму.

План дій створює належні рамки для продовження цілеспрямованої роботи з адаптації національної політики та практики у відповідних сферах до європейських стандартів. Документ містить набір нормативних та практичних критеріїв ЄС у чотирьох сферах:

§ безпека документів, що посвідчують особу, у т.ч. біометрика;

§ управління міграцією, у т.ч. протидія нелегальній міграції та реадмісія;

§ громадський порядок та безпека;

§ забезпечення фундаментальних прав і свобод.

Цих критеріїв Україна має досягти перед запровадженням ЄС безвізового режиму для короткострокових поїздок українських громадян до країн Євросоюзу.

Виконання Плану дій має бути здійснене Україною в два етапи. На першому етапі має бути прийняте необхідне законодавство, концептуальні та програмні документи у визначених сферах. На другому - вжиті практичні кроки з імплементації зазначених законодавчих і програмних документів, забезпечено адаптацію національної практики до європейських стандартів.

Після виконання Україною всіх критеріїв Плану дій Європейська Комісія внесе до Європейського Парламенту та Ради ЄС пропозицію щодо скасування візового режиму для короткострокових поїздок українських громадян (власників біометричних паспортів).

Виконання Україною Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму

Робота з виконання Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України ведеться дуже активно. Основний документ – Національний план з виконання Плану дій, затверджений Указом Президента України № 494 від 22.04.2011 р. Основний робочий орган – Координаційний центр з виконання Плану дій на чолі з Першим віце-прем’єр-міністром України, утворений Постановою Кабінету Міністрів України № 77 від 07.02.2011 р.

Слід відмітити, що цей План дій має важливе значення не лише для полегшення контактів між людьми, але і для загального розвитку демократії в країні, адже ті норми, які мусять бути ухвалені в законодавчому порядку, полягають, перш за все, у забезпеченні прав і свобод громадян, боротьбі з дискримінацією, корупцією, злочинністю, зловживаннями, у захисті їх персональних даних тощо. Лише аж через 4 роки після укладання Плану дій з візової лібералізації між Україною і ЄС, Україна, станом на червень 2014 року, нарешті наблизилася до завершення першої фази з просування до безвізового режиму, причому вона – єдина країна Східного партнерства, наряду з Білоруссю, яка досі не розпочала видачу біометричних паспортів.

На сьогодні ЗАВЕРШЕНО виконання критеріїв І-ї (законодавчої) фази Плану дій. Європейський Союз ухвалив рішення про перехід України до виконання другої фази Плану дій з лібералізації візового режиму. Відповідне рішення Рада ЄС прийняла у понеділок, 23 червня, в Люксембурзі під час свого засідання на рівні міністрів закордонних справ

16 вересня 2011 р. Європейська Комісія та Європейська служба зовнішньої діяльності затвердили першу оцінку досягнутого Україною прогресу. Оцінка загалом позитивна.

24-28 жовтня та 8-10 листопада 2011 р. в Україні перебували 3 експертні місії ЄС з метою оцінки відповідності стандартам Євросоюзу результатів. Експертами ЄС привернуто увагу до того, що на фоні очевидних позитивних зрушень в нашій державі ще існує низка недостатньо або неповністю врегульованих питань. Насамперед це стосується проблематики боротьби з корупцією, торгівлею людьми, дискримінацією, захисту персональних даних, управління міграцією та політики притулку.

Позитивна оцінка прогресу України у виконанні Плану дій міститься в Спільній заяві за підсумками саміту Україна – ЄС 19 грудня 2011 р. В проекті Угоди про асоціацію між Україною та ЄС знято „довгостроковість” з перспективи запровадження безвізового режиму для українських громадян.

У лютому 2012 року Європейська Комісія оприлюднила другу офіційну оцінку прогресу України у виконані І-ї фази Плану дій. Оцінка є в цілому позитивною.

(про всяк випадок) Угода між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз

§ Угоду між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз було укладено 18 червня 2007 р. (набрала чинності з 1 січня 2008 р.)

Положеннями Угоди встановлено преференції для всіх категорій громадян України в частині, що стосується візового збору (35 євро) та тривалості візових процедур (10 діб у звичайних випадках, 2 доби – у термінових), а також спрощення візових процедур для окремих категорій громадян України. Це, зокрема, стосується уніфікації документів, що підтверджують мету поїздки, критеріїв видачі багаторазових віз. Було також скасовано візові вимоги для власників дипломатичних паспортів. Право на безоплатне отримання шенгенських віз отримали 14 категорій українських громадян.

П’ятирічні багаторазові візи вправі отримувати дружина/чоловік, батьки та діти громадян України, які мають дозвіл на перебування в державах-членах ЄС, бізнесмени, журналісти, офіційні особи центральних та місцевих органів влади, конституційного та верховного судів, постійні члени офіційних делегацій.

Однорічні багаторазові візи видаються діячам науки, культури, спортсменам, професійним перевізникам, членам екіпажів поїздів, учасникам програм обміну між містами-побратимами. У разі використання протягом останніх двох років однорічних багаторазових віз, зазначені категорії громадян матимуть право на отримання багаторазових віз терміном дії від 2 до 5 років.

Безкоштовні візи отримують дружина/чоловік, батьки та діти громадян України, які мають дозвіл на перебування в державах-членах ЄС, учні, студенти, громадяни, які подорожують з гуманітарною метою, інваліди та супроводжуючі особи, спортсмени та супроводжуючі особи, журналісти, професійні перевізники, члени екіпажів поїздів, пенсіонери, діти віком до 18 років та залежні особи віком до 21 року, члени офіційних делегацій, представники центральних та місцевих органів влади, учасники програм обміну між містами-побратимами.