Акцент на безпековому компоненті.

Стратегічний напрямок зп України - європейська інтеграція (визначає параметри внутрішнього розвитку і зовнішньо політ. Орієнтири - євроатлантична безпека, регіональні комплекси тощо). = економічна безпека України і Європи = відносини із РФ = входження до європейського простору через євроатлантичну структуру НАТО = стратегічне партнерство із США.

Проміжні рівні: розвиток та інтеграція транспортних та транзитних можливостей України у систему міжнародних транспортних коридорів = максимальне використання кон’юктури енергетичних рівнів = ефективний та взаємовигідний діалог РФ, ЄС, сусідніх країн у ттранзитному потенціалу. + лобіювання власних енергетичних інтересів у рамках регіональних форумів (ОЧЕС.ГУАМ, Ц?І) з метою попередження розвитку конкурентних шляхів енергопостачання до Європи.

Інтереси щодо Азійського напрямку, БлСх,с Кавказ, АТР, ЦА: взаємовигідне співробітництво, з акцентом на економічну доцільність; політичний прагматизм - врегулювання конфліктних ситуацій через формування ефективних механізмів без пекової співпраці; військово-технічне співробітництво.

Загрози нац..безпеці України. Закон про основи нац.безпеки України 2003 р. +

Усе, що призводить до зменшення сили, послаблення держави є стратегічно небезпечно.

На глобальному рівні:

• Посилення енергетичної залежності до ускладнення доступу до світових джерел енергосировини;

• Потепління клімату, стих.лиха;

• Погіршення клімату міжнародної безпеки, спричинене загострення геополітичних протиріч США І ЄС, Росії, Китаю, трансформація системи мв до багатополярної асиметрії;

• Нелегальна міграція (внутрішня загроза для України + буфер для мігрантів);

На регіональному рівні:

• Перетворення України на «буферну зону», що призводить до втрати нею статусу середньої європейської держави і появи далекосяжних негативних наслідків для суверенітету України; (а ЄС - ділитися суверенітетом?)

• Втрата привабливого міжнародного іміджу та позицій на міжнародній арені;

• Втрата темпів європейської та євроатлантичної інтеграції (хто ці темпи встановлює, яка має бути швидкість???)

• Втягування України в регіональну конфронтацію основних геополітичних гравців;

• Втрата Україною значної частки транзитного потенціалу і провідного місця в міжнародній транспортній системі;

• Посилення інформаційного впливу сусідніх держав, передовсім Росії;

• Пошкодження екологічних систем (Чорне море, наприклад?)

Загроз більше від РФ. Але Захід не готовий Іти на мінімізацію конкретних загроз України від РФ за рахунок стану відносин із Росією.

Реальна загроза - В економічному і техногенному сенсі Україна не вважається економічно перспективною і надійною країною: її партнери і на Сході, і на Заході намагаються оминати її при прокладанні комунікацій.

Тенденція зп сьогодні - різке погіршення міжнародного іміджу України та втрата ЇЇ позицій на міжнародній арені (через внутрішню політику)

Небезпечно! Особливість системи нац..безпеки України - Перегляд засад зп України у відповідності до правлячої партії чи коаліції. = підрив довіри до України = зп має віддзеркалювати реальні стратегічні нац..інтереси, а не вулькопартійні або корпоративні

 

 

5. Національні інтереси України (зовнішній аспект)

Національні інтереси — це визначальні потреби держави Україна, які співвідносяться з її базовими цінностями і виражаються у затвердженому Верховною Радою комплексі цілей.

16 липня 1990 р., коли Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Статтею ЇХ Декларації проголошується "намір стати в майбутньому постійно нейтральною державою, яка не бере участі у військових блоках і дотримується трьох неядерних принципів: не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї".

20 грудня 1991 р. Верховна Рада України прийнята заяву "З приво­ду укладання Угоди про Співдружність Незалежних Держав ", у якій зазначалося, що відповідна Угода забезпечує незалежність України як держави, у той же час Україна заперечує перетворення СНД на державне утворення зі своїми органами влади й управління та на­дання Співдружності статусу суб’єкта міжнародного права. Алматинською декларацією Республіка Білорусь й Україна брали на себе зобов'язання приєднати­ся до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1968 р. й уклас­ти з МАГАТЕ відповідну угоду про гарантії.

1) Конституція Укр. - Стаття 18. Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права.

2) П О С Т А Н О В А ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Про Основні напрями зовнішньої політики України 1993 р.

Національні інтереси України у сфері міжнародних відносин становлять три основні групи:

- стратегічні та геополітичні інтереси, пов'язані з забезпеченням національної безпеки України та захистом її політичної незалежності;

- економічні інтереси, пов'язані з інтегруванням економіки України у світове господарство;

- регіональні, субрегіональні, локальні інтереси, пов'язані із забезпеченням різноманітних специфічних потреб внутрішнього розвитку України.

З метою забезпечення національних інтересів України її зовнішня політика постійно спрямовується на виконання таких найголовніших завдань:

1. Утвердження і розвиток України як незалежної демократичної держави.

2. Забезпечення стабільності міжнародного становища України.

3. Збереження територіальної цілісності держави та недоторканності її кордонів.

4. Включення національного господарства у світову економічну систему для його повноцінного економічного розвитку, забезпечення потреб громадян і підвищення добробуту народу.

5. Захист прав та інтересів громадян України, її юридичних осіб за кордоном, створення умов для підтримання контактів з зарубіжними українцями і вихідцями з України, подання їм допомоги згідно з міжнародним правом.

6. Поширення у світі образу України як надійного і передбачуваного партнера.

3) Концепція нац.безпеки У. 1996 р.

4) Закон Про основи національної безпеки України 2003 р.:

національні інтереси - життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток;
Стаття 8. Основні напрями державної політики з питань національної безпеки

Основними напрямами державної політики з питань національної безпеки України є:

у зовнішньополітичній сфері - проведення активної міжнародної політики України з метою:

· запобігання втручанню у внутрішні справи України і відвернення посягань на її державний суверенітет і територіальну цілісність з боку інших держав;

· забезпечення повноправної участі України в загальноєвропейській та регіональних системах колективної безпеки, набуття членства у Європейському Союзі при збереженні добросусідських відносин і стратегічного партнерства з Російською Федерацією, іншими країнами Співдружності Незалежних Держав, а також з іншими державами світу;.(зміни 2010-вилучено атлантичну).

· участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки під егідою ООН, ОБСЄ, інших міжнародних організацій у сфері безпеки, а також у рамках міжнародних договорів України;

у сфері державної безпеки:

· участь України в міжнародному співробітництві у сфері боротьби з міжнародною злочинністю, тероризмом, наркобізнесом, нелегальною міграцією;

у воєнній сфері та сфері безпеки державного кордону України:

· дотримання угод щодо тимчасового розташування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України;

· прискорення процесу делімітації та демаркації кордонів України;

в економічній сфері:

· забезпечення енергетичної безпеки на основі … проведення політики енергозбереження та диверсифікації джерел енергозабезпечення;

· посилення участі України у міжнародному поділі праці, розвиток експортного потенціалу високотехнологічної продукції, поглиблення інтеграції у європейську і світову економічну систему та активізація участі в міжнародних економічних і фінансових організаціях;

 

загрози національній безпеці - наявні та потенційно можливі явища і чинники, що створюють небезпеку життєво важливим національним інтересам України;

(((загрози енергетичній безпеці:надмірна залежність від імпорту енергоносіїв, невирішені проблеми диверсифікації джерел і маршрутів їх постачання, недостатнє використання власного енергетичного потенціалу;)))

Стаття 7. Загрози національним інтересам і національній безпеці України

· посягання на державний суверенітет України та її територіальну цілісність, територіальні претензії з боку інших держав;

· спроби втручання у внутрішні справи України з боку інших держав;

· воєнно-політична нестабільність, регіональні та локальні війни (конфлікти) в різних регіонах світу, насамперед поблизу кордонів України;

5) Указ Президента України Про Стратегію національної безпеки України 2007 р.

3.1.3. Безпосередні зовнішні виклики національній безпеці України:

· наявність неврегульованого конфлікту у придністровському регіоні Республіки Молдова, що безпосередньо межує з Україною;

· невирішеність питання щодо розмежування лінією державного кордону акваторії Чорного і Азовського морів та Керченської протоки, відсутність демаркації державного кордону України з Російською Федерацією, Республікою Білорусь та Республікою Молдова;

· наявність неврегульованих проблемних питань, пов'язаних із тимчасовим перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, недосконалість договірно-правової бази у цій сфері;

 

 

Здійснення збалансованої політики у відносинах з ключовими міжнародними партнерами України, спрямованої на захист національних інтересів:

Ø поглиблення стратегічного партнерства України з Європейським Союзом, його державами-членами на засадах економічної інтеграції та політичної асоціації, завершення процесу укладення угоди про асоціацію між Україною та ЄС і забезпечення її дальшої імплементації, створ ення поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, забезпечення виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, який було схвалено на саміті Україна - Європейський Союз 22 листопада 2010 року; імплементація Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, ратифікованого Законом України від 15 грудня 2010 року, участь України в заходах у рамках Спільної зовнішньої та безпекової політики Європейського Союзу;

Ø формування нової моделі відносин стратегічного партнерства між Україною та Російською Федерацією на засадах збалансованості національних інтересів;

Ø розвиток діалогу та співробітництва між Україною та США в рамках Хартії Україна - США про стратегічне партнерство, підписаної 19 грудня 2008 року у м. Вашингтоні (США);

Ø утвердження нового формату та рівня взаємодії між Україною та КНР на основі Спільної декларації про встановлення і розвиток відносин стратегічного партнерства між Україною і Китайською Народною Республікою.

4.2.6. Дотримання Україною політики позаблоковості з урахуванням геополітичних реалій та завдань щодо протидії сучасним викликам і загрозам:

· пошук шляхів та механізмів посилення міжнародних гарантій безпеки України, їх міжнародно-правове закріплення;

· продовження конструктивного партнерства з Організацією Північноатлантичного договору (НАТО) з усіх питань, що становлять взаємний інтерес, у рамках наявних механізмів та інструментів, зокрема Хартії про особливе партнерство, Комісії Україна - НАТО та річних національних програм

· участь у безпекових програмах ОБСЄ, СНД, ОЧЕС, інших міжнародних організацій, а також у розвитку загальноєвропейської системи колективної безпеки.

 

Перспективною метою української зовнішньої політики є членство України в Європейських Співтовариствах, а також інших західноєвропейських або загальноєвропейських структурах за умови, що це не шкодитиме її національним інтересам. З метою підтримання стабільних відносин з Європейськими Співтовариствами Україна укладе з ними Угоду про партнерство і співробітництво, здійснення якої стане першим етапом просування до асоційованого, а згодом - до повного її членства у цій організації. 97- Про Концепцію (основи державної політики) національної безпеки України – ворота для виходу на нові ринки.

2004-Стамбул -Рада партнерства Україна-Нато-вилучено про атлантичну інтеграцію із ЗП доктрини. Помаранч революція-віхід від багатовекторності до європ вибору.

 

 

31. Положення політичної частини Угоди про асоціацію Україна – ЄС.

Україна і Європейський Союз підписали політичну частину угоди про асоціацію 21 березня 2014 року. Церемонія підписання відбулася в Брюсселі (Бельгія) на позачерговому саміті "Україна-ЄС" у рамках саміту глав держав і урядів країн-членів ЄС. У підписанні документа з боку України взяв участь в.о. прем'єр-міністра Арсеній Яценюк, з боку ЄС - Президент Ради ЄС Герман ван Ромпей, інші керівники європейських інститутів, а також лідери країн-членів ЄС.

Про підписане:

До підписаних положень угоди належать преамбула, розділи 1 (загальні принципи - розділяється на 2 статті), 2 (політичний діалог, реформи, політична асоціація, співробітництво й конвергенція у сфері зовнішньої й внутрішньої політики - 10 статей) і 7 (інституційні, загальні й заключні положення - 2 глави).

1) У частині „Преамбула, загальні цілі та принципи” окреслюється підґрунтя, яке існує сьогодні для укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема визнання з боку ЄС європейського вибору та європейських устремлінь України як європейської країни, що поділяє з ЄС спільну історію і спільні цінності, а також визначені цілі Угоди, серед яких – створення асоціації, поступове зближення між Україною та ЄС на основі спільних цінностей, поглиблення економічних та торгівельних відносин, зокрема шляхом створення ЗВТ, посилення співробітництва у сфері юстиції, свободи і безпеки. Закріплюються основні принципи, які лежатимуть в основі асоціації, передусім забезпечення прав людини та основоположних свобод, повага до принципу верховенства права, дотримання принципів суверенітету і територіальної цілісності, непорушності кордонів і незалежності. Підкреслюється, що подальші відносини між Україною та ЄС базуватимуться також на принципах вільної ринкової економіки, верховенства права, ефективному урядуванні тощо.

2) У першому розділі йдеться про повагу демократичних принципів, прав людини й основних свобод, верховенства права, суверенітету й територіальної цілісності, а також принципів вільної ринкової економіки.

3) Частина „Політичний діалог і реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері закордонних справ та політики безпеки” містить положення, реалізація яких має сприяти розвитку і зміцненню політичного діалогу у різних сферах, у т.ч. поступовій конвергенції позицій України з ЄС у сфері зовнішньої та безпекової політики. У другому розділі міститься положення, реалізація яких повинна сприяти розвитку й зміцненню політичного діалогу в різних сферах, зокрема поступовому зближенню України з ЄС у сфері зовнішньої політики й політики безпеки. У розділі визначені цілі політичного діалогу, ключовою з яких є запровадження політичної асоціації між Україною та ЄС. Серед інших цілей - поширення міжнародної стабільності та безпеки, зміцнення поваги до демократичних принципів, верховенства права та належного урядування, прав людини та фундаментальних свобод, поширення принципів незалежності, суверенітету, територіальної цілісності та непорушності кордонів, співробітництво у сфері безпеки і оборони. У цій частині визначені рівні та формати політичного діалогу, зокрема передбачено проведення самітів, зустрічей на міністерському та інших рівнях.

Серед ключових напрямків взаємодії – співробітництво з метою поширення регіональної стабільності; зміцнення миру та міжнародного правосуддя, зокрема шляхом імплементації Римського статуту Міжнародного кримінального суду; забезпечення поступової конвергенції у сфері зовнішньої і безпекової політики, включаючи Спільну політику безпеки та оборони, попередження конфліктів, нерозповсюдження, роззброєння та контроль за озброєнням, боротьбу з тероризмом тощо.

3) Відповідно до „Інституційних, загальних та прикінцевих положень” передбачається запровадження нових форматів та рівнів співробітництва між Україною та ЄС після набуття чинності Угодою про асоціацію, зокрема створення Ради та Комітету з питань асоціації, Парламентського комітету з питань асоціації. З метою залучення до реалізації Угоди громадянського суспільства буде створена Платформа громадянського суспільства.

У контексті забезпечення належного виконання Угоди буде впроваджений відповідний механізм моніторингу та врегулювання спорів, які можуть виникати у ході виконання Угоди.

У зв’язку з необмеженим терміном дії Угоди було передбачено можливість здійснення всебічного її перегляду, у т.ч. що стосується її цілей протягом п’яти років від набрання нею чинності, а також у будь-який час за взаємною згодою Сторін.

4) Сторони окремо підписали додатковий документ - "заключний акт", відповідно до якого положення політичної частини угоди тимчасово набувають чинності достроково до ратифікації документа парламентами країнами-членами ЄС і Україною.

Не підписано:

Окрім торгівельно-економічних питань, не підписано наразі також розділ 3 (юстиція, свобода та безпека – 10 статей, які охоплюють наступні проблеми: верховенство права та повага до прав людини і основоположних свобод; захист персональних даних; співробітництво у сфері міграції, притулку та управління кордонами; боротьба з легалізацією (відмиванням) коштів та фінансуванням тероризму; співробітництво у боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів; співпраця у сфері протидії корупції тощо.

У частині Угоди „Юстиція, свобода і безпека” визначені напрямки взаємодії у відповідних сферах. Важливою метою співробітництва є утвердження верховенства права та зміцнення відповідних інституцій, зокрема у сфері правоохоронної діяльності та встановлення правосуддя, насамперед зміцнення судової системи, покращення її ефективності, гарантування її незалежності та неупередженості.

Одним з елементів співпраці є забезпечення належного рівня захисту персональних даних у відповідності до кращих європейських та міжнародних стандартів.

З метою управління міграційними потоками Угодою передбачається запровадження всеохоплюючого діалогу щодо ключових питань у сфері міграції, включаючи нелегальну міграцію, протидію торгівлі людьми тощо.

Окремі статті присвячені створенню належних умов для працівників, які на законних підставах працюють за кордоном.

Важлива увага приділяється забезпеченню мобільності громадян і поглибленню візового діалогу, зокрема шляхом запровадження безвізового режиму після виконання відповідних критеріїв, передбачених у Плані дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України.

Положеннями розділу передбачається поглиблення співпраці з метою боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму, незаконним обігом наркотиків, організованою злочинністю, тероризмом, а також розвиток співробітництва у сфері надання правової допомоги у цивільних та кримінальних справах.

 

32. Основні положення зони вільної торгівлі України та ЄС.

Положення цього розділу Угоди про асоціацію визначають «Поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі» Україна-ЄС (ЗВТ). Цей розділ складає 2/3 від усього обсягу основної (без додатків і протоколів) частини Угоди (156 із 245 сторінок) (також її називають Глибока та всеосяжна зона вільної торгівлі (ГВЗВТ) чи ЗВТ+).

Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі Україна-ЄС (ЗВТ) є невід’ємною складовою Угоди про асоціацію і передбачає лібералізацію торгівлі як товарами, так і послугами, лібералізацію руху капіталів та до певної міри – руху робочої сили. Відмінною рисою ЗВТ Україна-ЄС є комплексна програма адаптації регуляторних норм у сферах, пов’язаних з торгівлею, до відповідних стандартів ЄС. Це дозволить значною мірою усунути нетарифні (технічні) бар’єри у торгівлі між Україною та ЄС та забезпечити розширений доступ до внутрішнього ринку ЄС для українських експортерів і навпаки – європейських експортерів до українського ринку. Таким чином поглиблена та всеохоплююча ЗВТ має забезпечити поступову інтеграцію економіки України до внутрішнього ринку ЄС.

Частина Угоди, яка стосується створення ЗВТ, охоплює такі основні сфери: торгівля товарами, в т. ч. технічні бар’єри в торгівлі; інструменти торговельного захисту; санітарні та фітосанітарні заходи; сприяння торгівлі та співробітництво в митній сфері; адміністративне співробітництво в митній сфері; правила походження товарів; торговельні відносини в енергетичній сфері; послуги, заснування компаній та інвестиції; визнання кваліфікації; рух капіталів та платежів; конкурентна політика (антимонопольні заходи та державна допомога); права інтелектуальної власності, в т. ч. географічні зазначення; державні закупівлі; торгівля та сталий розвиток; транспарентність; врегулювання суперечок.

ЗВТ є ключовою частиною Угоди про асоціацію між ЄС та Україною. ЗВТ є також частиною ширшої політики ЄС, спрямованої на встановлення стабільних і сприятливих сусідських стосунків шляхом зміцнення економічних зв'язків. ЗВТ покликана наблизити Україну до ЄС шляхом відкриття ринків для товарів та послуг, а також за допомогою усунення перепон для торгівлі, особливо беручи до уваги так звані питання, що виникають "поза кордонами" держав, як наприклад, бюрократія та невиправдані бар'єри, що спричиняються нею. Приведення української регуляторної системи у низці економічних галузей до вимог ЄС поступово відкриє для українських експортерів внутрішній ринок ЄС.

ЗВТ є найбільш амбіційною двосторонньою угодою, що ЄС коли-небудь укладав з торговельним партнером. Її імплементація відкриє внутрішні ринки ЄС та України шляхом усунення митних зборів і нетарифних торговельних бар’єрів, окреслить план модернізації двосторонніх торговельних та інвестиційних відносин, а також запропонує Україні таку модель економічного розвитку, що матиме позитивний прямий вплив на розвиток бізнесу і життя громядян України. Наприклад:

· Близько 95% тарифних ліній (позицій) буде встановлено на рівні нуля, а для решти митні тарифи будуть знижен і. Це матиме особливо важливе значення для аграрного та металургійного секторів України, які є традиційно найсильнішими і такими, що можуть збільшити експорт своєї продукції в країни ЄС.

· Зниження тарифів призведе до посилення конкуренції, що у свою чергу дозволить знизити ціни для споживачів.

· У сфері послуг, ЗВТ призведе до лібералізації торгівлі і узгодження відповідних стандартів України та ЄС. В Україні, це матиме особливо позитивний вплив на роздрібну та оптову торгівлю, а також на сектор комунікацій.

· Вільний рух капіталу сприятиме економічному зростанню, надаючи легший доступ до фінансових ресурсів та дозволить ефективніше використовувати наявний капітал, з чого матиме велику користь не лише фінансовий сектор України, але також і бізнес.

· На сьогодні, однією з найважливіших проблем, з якою стикаються українські і європейські компанії є проблема відмінності технічних норм і стандартів, що ускладнює транскордонну торгівлю. ЗВТ передбачає узгодження українських та європейських стандартів для промислових товарів і сільськогосподарської продукції; а це означає, що кожен матиме змогу виробляти та продавати за єдиними правилами.

· Узгодження правил щодо державних закупівель, політики конкуренції і прав інтелектуальної власності буде також сприяти покращенню бізнес-середовища в Україні, що відбуватиметься шляхом усунення корупції та через відкриття нових можливостей для інвестицій і модернізацію економіки.

Структура

Розділ IV Угоди про асоціацію містить 14 глав

Глава 1. Національний режим та доступ товарів на ринки. Статті 25–39

Глава 2. Засоби захисту торгівлі. Статті 40–52

Глава 3. Технічні бар'єри у торгівлі. Статті 53–58

Глава 4. Санітарні та фітосанітарні заходи. Статті 59–75

Глава 5. Митні питання та сприяння торгівлі. Статті 76–84

Дуже хороша стаття про нюанси:

В результате уменьшения и отмены пошлин в результате действия зоны свободной торговли с Европейским Союзом украинские экспортеры будут экономить 487 млн евро ежегодно, европейские - 391 млн евро.

Об этом говорится в материалах, наработанных Представительством ЕС в Украине вместе с Министерством иностранных дел Украины и Министерством экономического развития и торговли Украины, которые размещены на сайте Минэкономразвития.

По данным Минэкономразвития, украинский аграрный сектор получит наибольшие преимущества от уменьшения ввозных пошлин: 330 млн евро для сельскохозяйственной продукции и 53 млн евро для переработанной сельскохозяйственной продукции.

Также откроются новые возможности доступа к рынку Евросоюза, а внедрение более высоких стандартов производства продукции поощрит инвестиции, будет стимулировать модернизации сельского хозяйства и улучшить условия труда.

Кроме этого, Украина уменьшит ввозные пошлины на продукцию машиностроения и бытовые устройства на общую сумму до 75,2 млн евро.

Предусмотрены некоторые исключения для автомобилей, но в целом относительно транспортных средств Украина отменит пошлины на сумму 117,3 млн. евро.

С момента вступления соглашения в действие будет либерализована торговля текстильными изделиями. В этом секторе экономия экспортеров Украины и ЕС будет составлять приблизительно 24,4 млн евро и 8,7 млн евро соответственно.

В то же время с целью защиты украинской текстильной промышленности для торговли бывшей в использовании одеждой (секонд-хендом) устанавливаются специальные условия либерализации. В частности, одновременно с постепенным (на протяжении 5 лет) снижением ввозной пошлины вводятся входные цены, которые будут устанавливаться в евро за килограмм чистого веса.

Отмена Евросоюзом пошлин на импорт продукции химической промышленности, по данным Минэкономразвития, будет означать для украинских экспортеров ежегодную экономию в 26,8 млн евро, тогда как экономия европейских экспортеров от отмены ввозных пошлин Украиной будет составлять 64,3 млн евро.

Также в Минэкономразвития подчеркивают, что ЗСТ с ЕС предусматривает немедленную отмену действующих ввозных пошлин на большинство товаров (82,6% – Украина и 91,8% – ЕС).

Для остальных установлены переходные периоды, а для легковых автомобилей и одежды, бывшей в использовании, предусмотрено применение специальных защитных механизмов.

Для сельскохозяйственной продукции с момента временного применения Соглашения со стороны ЕС и его ратификации Украиной пошлины будут отменены на 35,2% тарифных линий Украиной и 83,1% – Евросоюзом.

Что касается остальных товаров, то по 52% тарифных линий Украина вводит переходные периоды длительностью от 1 до 7 лет, на 9,8% – частичную либерализацию и на 3,0% – беспошлинные тарифные квоты.

В свою очередь Европейский Союз устанавливает переходные периоды на 2,0% тарифных линий (длительностью 3 и 7 лет), а по наиболее чувствительным товарам (14,9%) предложен доступ в рамках беспошлинных тарифных квот. Они предоставлены Украине по зерновым, мясу свинины, говядины и птицы, а также по некоторым другим продуктам.

Подписать планируется с Порошенко 27 июня.

 

33. Проаналізувати переговорний процес щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Протягом 2007–2012 рр. проведено 21 раунд переговорів щодо підготовки Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у рамках 3 робочих груп:

· з політичного діалогу, зовнішньої і безпекової політики;

· з юстиції, свободи та безпеки;

· з економічних, секторальних питань та питань розвитку людського потенціалу.

А також 18 раундів переговорів щодо створення зони вільної торгівлі. Після початку переговорів щодо якої була створена четверта відповідна робоча група.

Переговори щодо нового базового договору на заміну чинної Угоди про партнерство та співробітництво розпочато 5 березня 2007. Представники ЄС спочатку наполягали на укладанні стратегічних відносин з Україною як з країною-сусідом.

Назва майбутньої угоди — «Угода про асоціацію» була попередньо узгоджена міністрами закордонних справ Європейського Союзу 22 липня 2008 у Брюсселі на засіданні Ради Євросоюзу. Із пропозицією назвати майбутню угоду із Україною «угодою про асоціацію» виступила Франція.

Європейський Союз та Україна 9 вересня 2008, у Парижі під час Саміту Україна — ЄС прийняли компромісне рішення щодо назви нової посиленої угоди як Угоди про асоціацію і домовилися укласти її в 2009 році. Проте питання про можливе приєднання до ЄС сторони не піднімали.

Як було відображено в Спільній заяві щодо Угоди про асоціацію Україна — ЄС, схваленій на саміті Україна — ЄС у Парижі 9 вересня 2008 року, Угода про асоціацію має:

Ø оновити спільні інституційні рамки співпраці України та ЄС;

Ø сприяти поглибленню стосунків у всіх сферах;

Ø посилити політичну асоціацію й економічну інтеграцію на основі взаємних прав та обов'язків.

Створення всебічної та поглибленої зони вільної торгівлі з масштабним наближенням регуляторного законодавства України до стандартів ЄС сприятиме поступовій інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС.

24 листопада 2009 року набув чинності « Порядок денний асоціації Україна — ЄС», на заміну Плану дій між Україною та ЄС (2005–2008, подовжений на один рік до 2009).

11 листопада 2011 року у Брюсселі відбувся завершальний двадцять перший раунд переговорів щодо укладення Угоди про асоціацію, у ході якого були узгоджені всі положення тексту Угоди.

19 грудня 2011 р., у м. Київ під час П'ятнадцятого Саміту Україна-ЄС лідери України та ЄС офіційно заявили про завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію.

30 березня 2012 року у Брюсселі глави переговорних делегацій парафували Угоду.

Текст Угоди про Асоціацію англійською мовою було оприлюднено після схвалення пропозицій Європейської комісії Раді Європейського Союзу щодо підписання, схвалення та тимчасового застосування Угоди. Тепер текст Угоди та додатки до неї можна знайти в реєстрі документів Європарламенту. Загальний обсяг угоди майже 1000 сторінок.

Текст Угоди про Асоціацію Україна — ЄС українською мовою опублікований 20 червня 2013 на офіційному сайті Комітету з євроінтеграції ВРУ.

На початку серпня 2013 після перевірки Міністерством юстиції України текст Угоди, підкоригований у зв'язку зі вступом в ЄС Хорватії, оприлюднено на Урядовому порталі.

Текст цієї Угоди вже перекладений 24-ма офіційними мовами ЄС. Після її підписання всі тексти матимуть однакову юридичну силу.

Проведено всі раунди переговорів, наступний XVII саміт відбувся 28 листопада 2013 року. Кабінет міністрів України на чолі з Прем'єр-міністром Миколою Азаровим та чинний Президент України Янукович неочікувано не підписали Угоду про Асоціацію між Україною та ЄС.

Структура угоди

Важливою складовою частиною угоди про асоціацію з ЄС є Угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Формат та її наповнення передбачає досягнення максимально глибокої економічної інтеграції на основі домовленостей в рамках двосторонніх переговорів з ЄС щодо вступу України до СОТ.

Угода про асоціацію містить до тисячі друкованих сторінок, а за своєю структурою складається з преамбули, семи розділів, 43 додатків та 3 протоколів. Додатки і протоколи до цієї Угоди є її невід'ємною частиною.

Україна і Європейський Союз підписали політичну частину угоди про асоціацію 21 березня 2014 року. Церемонія підписання відбулася в Брюсселі (Бельгія) на позачерговому саміті "Україна-ЄС" у рамках саміту глав держав і урядів країн-членів ЄС. У підписанні документа з боку України взяв участь в.о. прем'єр-міністра Арсеній Яценюк, з боку ЄС - Президент Ради ЄС Герман ван Ромпей, інші керівники європейських інститутів, а також лідери країн-членів ЄС.

До підписаних положень угоди належать преамбула, розділи 1 (загальні принципи - розділяється на 2 статті), 2 (політичний діалог, реформи, політична асоціація, співробітництво й конвергенція у сфері зовнішньої й внутрішньої політики - 10 статей) і 7 (інституційні, загальні й заключні положення - 2 глави).

Підписати інші розділи планується 27 червня з Петром Порошенко в Брюсселі.

 

34. Українське питання в рамках тристоронніх переговорів Польща – Німеччина - Росія.

Первые переговоры глав внешнеполитических ведомств трех стран в таком формате прошли еще в 2011 году в Калининграде. Весной 2012 года германо-польско-российскую министерскую встречу принимал Берлин, а в мае прошлого года – Варшава. В Петербурге Сергей Лавров, Франк Вальтер Штайнмайер и Радослав Сикорский обменялись мнениями о реализации различных направлений и проектов трехстороннего сотрудничества, а также определят вектор дальнейшего взаимодействия стран в данном формате.

Во вторник, 10 июня 2014, в Санкт-Петербурге прошла четвертая по счету неформальная встреча министров иностранных дел России, Германии и Польши.

Однако основное внимание было уделено урегулированию внутриполитического кризиса на Украине.

За три дня до встречи Штайнмайер в интервью газете Der Tagesspiegel заявил, что разрешить ситуацию на востоке Украины способны только «основательные переговоры между Москвой и Киевом».

«Реальный прогресс может быть достигнут только путем прямых, всеобъемлющих переговоров между Москвой и Киевом. Именно это мы (вместе с Сикорским) хотим донести до главы российского МИДа Сергея Лаврова, когда будем встречаться с ним во вторник в Санкт-Петербурге», – заявил немецкий дипломат, пояснив, что надежду на разрешение конфликта дала беседа в Нормандии нового президента Украины Петра Порошенко и президента России Владимира Путина.

То, что на первом месте в переговорах министров будет обсуждение ситуации на Украине, подтвердил наканун