ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ЕТАПИ УКРАЇНСЬКО-АМЕРИКАНСЬКИХ ВІДНОСИН.



США визнали Україну 25 грудня 1991 р. Дипломатичні відносини між двома країнами було встановлено 3 січня 1992 р. З часу відновлення незалежності України США надають практичне сприяння її утвердженню як сучасної демократичної та економічно розвиненої європейської держави.

Точкою відліку можна вважати промову Президента США Дж. Буша, виголошену 1 серпня 1991р. у Києві, в якій він однозначно висловився за збереження СРСР і підтримку М. Горбачова. Безпрецедентним для США було те, що відправляючись з Москви до Києва, Дж. Буш показав текст цієї промови радянському керівникові.Визнавши Росію єдиною правонаступницею СРСР, США фактично блокували політичні й економічні контакти з Україною.

Ø Отож головною метою ЗПУ на американському напрямі в цей період було здобути від США реальне визнання України як рівноправного партнера. 5 – 11 травня 1992р. відбувся перший офіційний робочий візит Президента України Л. Кравчука до США. В ході візиту юуло підписано низку документів, зокрема політичну декларацію та меморандум про взаєморозуміння між урядами України та США. В політичній декларації вперше було зафіксовано формулу “демократичного партнерства” двох країн. Практика ж тодішніх українсько-американських відносин залишалася на тому ж рівні.

Головним конфронтаційним питанням цього періоду була проблема набуття Україною без’ядерного статусу. Майже до середини 1993р. Вашингтон займав жорстку, майже ультимативну позицію щодо України. США наполягали на якомога швидшій ратифікації Договору про обмеження стратегічних та наступальних озброєнь та приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ). Адміністрація Б. Клінтона, яка прийшла до влади в січні 1993р., постала перед дилемою: продовжувати політику Буша, чи шукати нові підходи до розбудови українсько-американських відносин. Після деяких сумнівів був обраний другий шлях. Важливу роль тут відіграли насамперед впливові представники Конгресу США.

У квітні 1993р. Держдепартамент виступив із заявою про необхідність і невідкладність “спільного подолання кризи довіри”. Американська сторона запропонувала також розробити і підписати на найвищому рівні українсько-американську Хартію про партнерство, дружбу і співробітництво.

Отже, були закладені серйозні підвалини для надання українсько-американським відносинам принципово нового рівня. Важливим свідченням позитивних зрушень стало схвалення Конгресом США 30 вересня 1993р. фінансової допомоги Україні в розмірі 350 млн. $. Була, зокрема, досягнута домовленість про те, що США

сприятимуть приєднанню України до Генеральної угоди з торгівлі та тарифів (ГАТТ),

налагодженню конструктивного співробітництва з МВФ та МБРР.

щоб Україна залучалася до ініційованої США в рамках НАТО програми “Партнерство заради миру”.

Однак невдовзі в українсько-американських відносинах знову виникла напруженість. Вона була викликана тим, що Україна, на думку США, непослідовно і не вповному обсязі виконувала зобов’язання, прийняті у Лісабоні 23 травня 1992р. щодо договору про СНО-І.

Ø Важливим кроком на шляху подолання цієї проблеми стала ратифікація 18 листопада 1993р. Верховною Радою України Договору про СНО-І.Принципове значення для дальшого поліпшення українсько-американських відносин мало підписання Президентами України, США та Росії 14 січня 1994р. Тристоронньої заяви в Москві. Це був справжній прорив у непростих відносинах, що склалися у трикутнику Україна – США – Росія. У заяві містився історичний пункт про те, що США й Росія готові надати Україні гарантій безпеки. Це дало можливість Україні 3 лютого 1994р. зняти застереження Верховної Ради від 18 листопада 1993р.

Ще більш динамічними і визначеними українсько-американські відносини стали після того, як на президентських виборах 1994р. переміг Л. Кучма. Це стосувалося не тільки політичної сфери, але й, що особливо важливо – економічної співпраці.

Ø Основоположним політичним документом нової ери наших взаємин із США стала “Хартія українсько-американського партнерства, дружби і співробітництва”, підписана у Білому домі 22 листопада 1994р. Президентами Л.Кучмою та Б. Клінтоном.Сторони визнали, що існування вільної, незалежної і суверенної Української держави, її безпека й процвітання мають велике значення для США. 1994 рік завершився урочистим акордом Будапештського саміту ОБСЄ 5-6 грудня , на якому Україна отримала гарантії національної безпеки від США, Великої Британії, Росії, а також Франції та Китаю.

Політичні контакти двох країн набули ще більшої інтенсивності. Важливими із цього погляду були державний візит Президента США Клінтона до Києва 11-12 травня 1995р. та робочий візит Л. Кучми до Вашингтона 20 – 22 лютого 1996р. Безпрецедентним стало підписання в Києві (всупереч існуючій у США практиці) Спільної заяви президентів України і США від 11 травня 1995р., в якій з боку США висловлено підтримку процесів демократичних і ринкових перетворень в Україні, її полвтичного суверенітету, територіальної цілісності. Принципово новим елементом взаємодії двох держав стала Спільна українсько-американська міжурядова комісія, очолювана Президентом України Л.Кучмою та віце-президентом США А. Гором.

Ø 1996 р. США з робочим візитом відвідав міністр закордонних справ України Г.Й.Удовенко. Сторони висловили обопільне задоволення виходом українсько-американських відносин на рівень стратегічного партнерствата прийнятим рішенням про створення Українсько-американської міждержавної комісії (УАМК).Вони домовилися спільно наповнювати формулу "стратегічного партнерства" конкретним змістом, на що має бути спрямована і діяльність цієї Комісії.

Невдовзі Україна посіла третє місце за кількістю виділеної іноземним країнам допомоги від Конгресу США після Ізраїля та Єгипту. Протягом 1990—2001 рр. Україна отримала від США допомоги на суму близько 2 млрд доларів.

В середині дев’яностих низка народних депутатів України об’єдналася в групу міжпарламентського співробітництва «Україна-США».Вони активно просували ідею українсько-американського стратегічного партнерства, яке було офіційно проголошене у 1996 році. У 1997 році було сформовано конгресову групу сприяння Україні, що налічує сьогодні близько 50 конгресменів, які представляють 12 різних штатів. В Україні з вдячністю відзначають їх численні візити до Києва, їх дружню зацікавленість та підтримку у розбудові політичних і регіональних контактів. Особливо важливою у скликанні українського «кокусу» в Конгресі США була роль Українського конгресового комітету Америки та особисто його президента Майкла Савківа.

Особливе місце в українсько-американських відносинах зайняв робочий візит до Києва 6 березня 1998 р. Держсекретаря США М.Олбрайт, в результаті якого сторонами було підписано міжурядову Угоду про захист технологій, пов'язаних із запуском Україною комерційних космічних апаратів; парафовано міжурядову Угоду про співробітництво в галузі мирного використання ядерної енергії. Міністр Г.Удовенко та Держсекретар М.Олбрайт також підписали Спільну Заяву за підсумками візиту. Під час перебування в Україні М.Олбрайт американською стороною досить гостро було поставлено питання участі України у споруджені Бушерської АЕС в Ірані. В результаті напружених переговорів Україна пішла назустріч вимогам СІЛА і прийняла рішення утриматися від співробітництва з Іраном в ядерній галузі та поставки турбін для АЕС в м.Бушер. Американська сторона, в свою чергу, зобов'язалася публічно проголосити про зняття своїх застережень стосовно участі України в РКРТ і сприяти якнайскорішому набуттю нашою державою членства в Режимі. Підписання згаданих документів та подальше приєднання України до Режиму контролю над ракетними технологіями відкрило шлях до активізації співробітництва з США в ядерній енергетиці та дослідженнях космічного простору.

2000-01 рр. – корупція як фактор тиску у відносинах

Незабаром низка внутрішніх скандалів підсилила негативне ставлення до України з боку США: зникнення журналіста Г. Гонгадзе (вересень 2000 p.), "касетний скандал", історія з поставками Іраку радарних систем "Кольчуга"тощо. Останнє також вплинуло на відносини України з НАТО.

Наприкінці 2000 року Україна відійшла для США на другий план. Майже уся увага американців була сконцентрована на власній президентській виборчій кампанії. Отже, кінець умовно виділеного нами третього етапу україно-американських відносин у часі збігся із закінченням терміну президентства Б. Клінтона. Прийшовши до влади, кандидат від Республіканської партії Дж. Буш насамперед відмовився від практики свого попередника створювати двосторонні комісії на чолі з віце-президентом. Від самого початку свого президентства Дж. Буш-молодший почав проявляти жорсткість у підході до України. Відтоді заяви про стурбованість внутрішнім становищем України, особливо станом забезпечення основних прав і свобод, зазвучали як ніколи часто. Отже, внаслідок внутрішньої кризи рух української “багатовекторної” політики у бік Росії, що намітився ще в 2000 році, сягнув своєї чи не найвищої точки. Така позиція не могла задовольнити США й викликала помітну стурбованість прямуванням України від задекларованого нею європейського вибору в “обійми” євразійського сусіда

Однак – підтримка України США в Афганістані, участь в Іраку -> зміна риторики – Україну визнано як “центрально-європейську” або принаймні “східноєвропейську” державу, якщо не зараз, то у майбутньому. + зміна курсу України щодо НАТО -> підтримка євроатлантичних прагнень.

Після подій 2004 року відносини двох країн отримали новий позитивний поштовх. Історичного звучання набуло звернення Президента Ющенка до Спільної сесії Палати представників та Сенату у квітні 2005 року. Станом на 2008 рік український «кокус» Палати представників охоплює понад 40 членів.

Ø Спільними зусиллями українсько-американські стосунки вдалося вивести на рівень стратегічного партнерства, проголошеного в Заяві президентів України і США від 4 квітня 2005 року «Порядок денний українсько-американського стратегічного партне­ства у новому сторіччі». Українсько-американське стратегічне партнерство виходить за рамки суто двосторонніх стосунків. Його подальше зміцнення позитивно впливатиме на подолання викликів регіональної і європейської безпеки.

Ø Починаючи з 2005 року, відбулося чимало довгоочікуваних зрушень у відносинах. Зокрема, зросли обсяги зовнішньої торгівлі між країнами. Все це є результатом проведення ряду реформ, а саме:

1. У 2006 р. США перереєстрували Україну як учасника Загальної системи преференцій (GSP), скасували торгові санкції і змінили статус України відповідно до законодавства США в галузі торгівлі.

2. США підтримували та сприяли вступу України до Світової організації торгівлі.

3. 23 березня 2006 року скасовано поправку Джексона-Веніка стосовно України.

4. У 2006 році США визнали ринковий статус української економіки.

Ø На початку квітня 2008 року було ухвалено “Дорожню карту пріоритетів українсько-американської співпраці”. 9 грудня 2008 року підписано Українсько-американську Хартію про стратегічне партнерство та безпеку. Також останнім часом спостерігається пожвавлення інвестиційно-інноваційного співробітництва.

Підписавши Хартію, К. Райс зазначила: «Україна є дуже важливим партнером і другом США. Ми давно вірили, що незалежність України, її демократичність є важливою для Європи і миру в регіоні. Український народ є гордим, і ми дуже пишаємось тим, що є вашими друзями і працюємо разом із вами». Зі свого боку, В. Огризко наголосив, що підписаний документ є «дуже важливим, оскільки підсумовує наші зусилля за останній рік, - і разом з тим має дуже важливий вимір для нашого майбутнього».

Певною мірою Хартія підтверджує зафіксовані в тристоронній заяві президентів України, США та Росії від 14 січня 1994 року гарантії безпеки і незалежності після виведення ядерної зброї з української території. Хартія також закріплює відданість стратегічному партнерству,встановленому у 2005 р. партнерства між Україною і США.Хартія закріплює принципи двосторонніх відносин і визначає шляхи посилення співпраці у сферах оборони та безпеки, зокрема енергетичної, економіки і торгівлі, демократії, контактів між людьми та культурних обмінів.

В другому розділі Хартії міститься пункт щодо реалізації програми посиленого безпекового співробітництва, яка передбачає збільшення українських можливостей та посилення позицій України як кандидата на членство в НАТО..

В умовах «газової війни» між Росією і Україною надзвичайно важливим є положення Хартії про енергетичне співробітництво. Зокрема планується тісно співпрацювати над модернізацією потужностей української газотранспортної інфраструктури, диверсифікацією українських джерел ядерного палива.

Велике значення має зафіксоване в Хартії рішення про започаткування американської дипломатичної присутності США в Криму (м. Сімферополь), яке не буде консульством, а займатиметься питаннями культури і розвитком взаєморозуміння між Сполученими Штатами та Кримським регіоном.

Загалом, оцінюючи документ, слід зазначити, що в контексті геополітичної ситуації, яка виникла після грузинсько-російського конфлікту, коли деякі експерти називали Україну наступною ціллю Кремля, Хартія є чітким сигналом Росії із боку США і України, про те, що їхнє партнерство міцне і що Україна впевнено йде шляхом до демократії та європейської інтеграції.

+ Зазначено з боку України, що Косово не може вважатися прецендентом

Розвиток стратегічного партнерства між Україною та США є одним із ключових пріоритетів зовнішньої політики нашої держави, поруч з її відносинами з Російською Федерацією та Європейським Союзом.

Головним українсько-американським міждержавним органом, діяльність якого спрямована на реалізацію положень Хартії стратегічного партнерства, є двостороння Комісія стратегічного партнерства (КСП),в якій спів-головують Міністр закордонних справ України і Державний секретар США. Її перше засідання відбулося у грудні 2009 р. в Вашингтоні. КСП координує діяльність шести міжгалузевих механізмів, до компетенції яких віднесено питання політичного діалогу і верховенства права, нерозповсюдження та експортного контролю, енергетичної і ядерної безпеки, науки і технологій, торгівлі й інвестицій, а також оборони. Діалог у торговельно-економічній сфері інституційно організований у формі двосторонньої Ради з питань торгівлі і інвестицій.

Ø Після приходу до влади в України проросійської команди президента Віктора Януковичаукраїнсько-американські стосунки позначилися похолоданням. Криза у відносинах поглибилася після арешту колишнього прем'єра Юлії Тимошенко та представників її колишнього уряду.

22 вересня 2012 року Сенат США схвалив резолюцію № 466 по Україні, в якій засуджував дії адміністрації президентаВіктора Януковича, спрямовані на політично мотивоване ув'язнення колишнього прем'єра Юлії Тимошенко. У відповідь МЗС України зазначило, що вважають недоцільним коментувати резолюцію, оскільки вона була прийнята у «сумнівний спосіб» і має декларативний, не обов'язковий характер. Також МЗС України звинуватило прихильників Тимошенко у дискридетації країни

Ø Сучасність – роль США у організації переговорів у Женеві 2014, санкції проти Росії, візити Нуланд, Керрі.

ВІДНОСИНИ УКРАЇНИ ТА США.

(попереднє питання + нижче – галузева співпраця)

Загальна характеристика:

Основними складовими взаємодії зі США, в яких зацікавлена українська сторона, залишаються розвиток демократії, сприяння реформам, залучення американських інвестицій в національну економіку та нерозповсюдження зброї масового знищення.

Результатами двосторонньої співпраці на міжнародній арені є політична підтримка США здійснюваного Україною євроінтеграційного курсу та практичного співробітництва з НАТО, взаємодія з питань міжнародної безпеки. США поважають вибір України щодо її позаблокового статусу і дотримуються позиції про те, що Україна, як і кожна інша країна, має право на самостійний вибір системи забезпечення своєї національної безпеки. Підтримуючи практичну співпрацю України з НАТО, американська сторона надає сприяння у реалізації Річних національних програм, що є важливим, зокрема, для реформування ЗСУ у відповідності до найвищих світових стандартів. У 2010 р. США підтримали кандидатуру України як головуючої в ОБСЄ в 2013 р. В Адміністрації Б.Обами вітають кроки України з відновлення добросусідських відносин з Росією, а також із забезпечення регіональної, зокрема енергетичної, безпеки. Адміністрація підтвердила свої зобов’язання за Будапештським меморандумом щодо надання нашій державі гарантій безпеки у зв’язку із завершенням терміну дії Договору про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь.

Протягом останніх років суттєво розширено договірно-правову базу співпраці. В цілому, між Україною і США укладено 133 міжнародно-правових документа.

Серед пріоритетних для української сторони питань співпраці зі США у сфері енергетики є залучення американського досвіду у видобутку енергоносіїв (сланцевий газ і метан вугільних пластів) та інвестицій в українську енергетику, зокрема у видобуток нафти й газу на шельфі Чорного моря. За результатами проведених тендерів, американські компанії «ЕксонМобіл» і «Шеврон» братимуть участь у видобутку вуглеводнів в Україні.

За обсягом прямих інвестицій, залучених в економіку України, Сполучені Штати Америки посідають 12 місце серед країн світу.

США продовжують залишатися найбільшим донором технічної допомоги Україні, зокрема з питань ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Її обсяги, починаючи з 1992 р., склали понад 3 млрд. дол. США, що перевищує сумарні показники інших країн-донорів за цей період. Внесок США до Чорнобильських проектів складає понад 360 млн. дол., з них 123 млн. дол. – за результатами Київського саміту з питань безпечного й інноваційного використання ядерної енергії (квітень 2011 р.).

Основні зусилля у сфері військового співробітництва зосереджені на залученні можливостей Міноборони США для сприяння проведенню оборонної реформи в Україні, вдосконалення Об’єднаних сил швидкого реагування національних ЗС, розвиток і модернізацію мережі полігонів, збільшення фінансування програм військової допомоги, підвищення загального рівня взаємодії між оборонними відомствами двох країн, проведення спільних військових навчань та операцій проти міжнародного тероризму.

Важливими напрямами двостороннього співробітництва залишаються реалізація українських проектів в рамках ініціативи Групи Восьми «Глобальне партнерство», активізація переговорного процесу щодо збільшення обсягів фінансування Сполученими Штатами заходів з утилізації твердого ракетного палива із корпусів міжконтинентальних балістичних ракет РС-22, імплементація низки проектів у сфері посилення безпеки ядерних об’єктів в Україні та зміцнення потенціалу нашої держави в запобіганні нелегальному переміщенню ядерних і радіоактивних матеріалів.

Двостороння співпраця у науково-технічній сфері, а також із дослідження космосу і ракетобудування залишаються серед пріоритетів обох країн.

США є провідним партнером України в галузі охорони здоров’я, зокрема з питань протидії ВІЛ/СНІД, туберкульозу, пташиному та пандемічному грипу; реалізуються програми допомоги українським дітям та особам, хворим на важкі недуги, з використанням наявних в США медичних технологій; здійснюються масштабні поставки медичної техніки та устаткування за рахунок американських державних та приватних кредитів. Активним було сприяння США в подоланні пандемії грипу та вірусу H1N1 в Україні.

На консульському напрямі пріоритетними для української сторони питаннями є захист прав та інтересів фізичних і юридичних осіб України, забезпечення гідних умов проживання і виховання усиновлених з України громадянами США дітей, лібералізація візової політики з боку США, зокрема, оформлення для громадян України багаторазових неіміграційних віз терміном дії до 10 років.

Позитивну динаміку зберігає міжпарламентська співпраця. Активну роль у розвитку двосторонніх відносин відіграє Група сприяння Україні у Конгресі США («Український Кокус»), до складу якої входять понад 30 американських законодавців. Натомість, у Верховній Раді України діє Депутатська група з міжпарламентських зв’язків із Сполученими Штатами Америки, яка нараховує понад 100 народних депутатів. В рамках програми міжпарламентських обмінів відбуваються візити українських законодавців до США під егідою конгресової Комісії сприяння демократії.

Важливим фактором, який сприяє повнішій реалізації потенціалу співробітництва України і США, залишається присутність на території Сполучених Штатів численної української громади - понад 900 тис. американців українського походження (в американських україномовних виданнях йдеться про 2 мільйони українців). У зв’язку з цим, пріоритетним для Української держави залишається зміцнення зв’язків з українською громадою, сприяння забезпеченню її етнокультурних потреб.

Велика увага надається розширенню контактів між обома країнами, виведенню їх за межі обох столиць. Цьому сприятимуть проекти щодо встановлення і розширення побратимства на рівні міст обласного значення України та впливових міст США, а також щодо активізації існуючих і налагодження нових зв’язків між вищими навчальними закладами України і США. У рамках міжрегіонального співробітництва побратимські зв’язки встановлено між 23 містами двох країн.

ДЕТАЛЬНІШЕ ПО СФЕРАХ:





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.204.42.98 (0.012 с.)