Автономний преференційний торговельний режим ЄС щодо України

12 березня 2014 року Європейська Комісія внесла на розгляд Ради Міністрів ЄС та Європейського Парламенту проект регламенту ЄС щодо застосування стосовно України автономного преференційного торговельного режиму, в рамках якого передбачатиметься скорочення або скасування мит на товари, що походять з України. Параметри цього режиму відповідають положенням Угоди про асоціацію Україна-ЄС в частині створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі.

3 квітня цього року на своєму пленарному засіданні Європейський Парламент підтримав зазначену пропозицію Європейської Комісії.

Відповідно до процедури, автономний преференційний торговельний режим ЄС для України набуде чинності після його схвалення Радою міністрів ЄС, відповідне рішення якої очікується вже найближчим часом, та його публікації в Офіційному журналі Європейського Союзу. Очікується, що відповідний Регламент буде опубліковано 22 квітня ц.р. Тобто, передбачається, що автономний преференційний торговельний режим почне діяти для України з 23 квітня 2014 р.

Позитивний економічний ефект для українських експортерів у зв’язку зі скасуванням або зниженням митних тарифів ЄС в рамках цього рішення оцінюється на рівні 487 млн. євро на рік.

Зазначений торговельний режим діятиме до 1 листопада 2014 р. або буде скасований раніше, у разі початку тимчасового застосування торговельних положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

В качестве компенсации Украине предлагаются режим наибольшего благоприятствования во внешнеэкономической деятельности со стороны ЕС

Совет ЕС на заседании 23 июня т.г. принял решение запретить импорт товаров из аннексированного Россией Крыма в Евросоюз. Об этом заявил российским журналистам глава МИД Литвы Линас Линкявичюс, передает ИТАР-ТАСС.

Еврокомиссия оценивает юридические последствия отделения Крыма от Украины и предлагает набор экономических, торговых и финансовых ограничений с их немедленным применением.

В частности, ЕС намерен до конца июня 2014 года ввести запрет на импорт вина и других товаров из Крыма в связи с санкциями против России из-за присоединения полуострова.

Производственное объединение "Массандра" в 2013 году экспортировало продукцию в 12 стран, в том числе Бельгию, Голландию, Великобританию, Швейцарию, Германию, Польшу, но объемы поставок были незначительными.

 

В качестве компенсации Украине предлагаются режим наибольшего благоприятствования во внешнеэкономической деятельности со стороны ЕС, создание зоны свободной торговли с Евросоюзом (позитивный эффект от снятия торговых барьеров для Украины в ЕС оценивают в?500 млн в год) и подключение к механизму ENPI (программа добрососедства и партнерства с семилетним бюджетом?12 млрд).

Объем финансовой помощи Украине по линии Европейского союза и Международного валютного фонда в 2014 году составит?1,61 млрд. В документе прописана дополнительная финансовая поддержка Украины на?1 млрд сверх уже согласованных?610 млн: деньги страна будет получать траншами -?600 млн в июне, остальное в течение года по согласованию с ЕС и МВФ. Предоставление финансовой поддержки увязывается в "дорожной карте" с налоговой реформой, оба пункта включены в раздел, посвященный мерам по стабилизации экономики.

40. Інтереси України щодо співпраці на пострадянському просторі та механізми їх реалізації
41. Відносини України з країнами пострадянського простору.

 

40. Інтереси України щодо співпраці на пострадянському просторі та механізми їх реалізації

Основною метою геостратегії України є оформлення її та повноцінне функціонування у якості геополітичного центру, що дозволяє виконувати з’єднувальну функцію у європейсько-євразійському співробітництві через активізацію механізмів регіональної кооперації.

Після оцінки геополітичного простору України, другим етапом формування геостратегії є визначення пріоритетних геополітичних напрямків/векторів, аналіз співвідношення інтересів та цілей суб’єктів на всіх рівнях, визначення загроз, механізмів реалізації власних інтересів у сукупності національних інтересів суб’єктів геопростору.

Існують наступні головні геополітичні вектори ЗПУ:

1. Європейський\Євроатлантичний (сюди ж відносимо і країни Балтії, тому не розглядаємо їх як частину пострадянського сектору інтересів України)

2. Євразійський

3. Сусідні субрегіональні вектори першого порядку

4. Азійсько-Африкансько-Латиноамериканський вектор

Інтереси України щодо співпраці на ПРП лежать в двох площинах – сфері відносин в рамках євразійського та сусідніх субрегіональних векторах першого порядку.

Євразійський сектор геополітичного простору України складається з: а) вектору відносин з РФ; б) відносин з країнами на ПРП. Росія виступає ключовим актором, що визначає параметри відносин на ПРП. Євразійський простір охоплює сферу інтересів Росії, формування якого ускладнюється неоднорідністю ПРП в своїх векторах ЗП тяжіння. Якщо під євразійським простором розуміти силове поле Росії, то навряд чи можна говорити про остаточну сформованість даного простору, лише про зацікавленість РФ у формуванні такого. Євразійський простір для України складається з двох рівнів взаємин: міждержавні двосторонні відносини з РФ та державами ПРП, а також багатосторонні механізми співробітництва в даному просторі.

Інтереси України щодо Росії:

Ø Налагодження максимально ефективних в-н співр-ва з РФ, як зі стратегічним партнером на взаємовигідних засадах;

Ø Зменшення тиску РФ на ПРП;

Ø Недопущення поновлення повномасштабних реінтеграційних об’єднань на ПРП з наднаціональними функціями;

Ø Вирішення актуальних стратегічних питань: енергетична проблематика в контексті зменшення залежності від енергопостачання з Росії й збереження транзитного потенціалу української території при постачанні газу та нафти до Європи; налагодження ефективних торговельних механізмів лише у форматі формування ЗВТ на двосторонній чи багатосторонній основі; встановлення морського кордону в Азовському морі та Керченській протоці у власних інтересах: на основі принципів МП по серединній лінії що змінює співвідношення укр. та рос. Частини моря 65:35 на користь України; мінімізація наслідків присутності ЧФ РФ на території України для реалізації євро інтеграційного курсу; посилення ролі України у якості самостійного гравця на ПРП через створення субрегіональних об’єднань без участі Росії, що часто озвучується як прагнення набути регіонального лідерства; реалізація євро інтеграційного курсу при збереженні максимально ефективних механізмів відносин стратегічного партнерства з Росією.

Механізми реалізації: головним механізмом є засідання Українсько-Російської міждержавної комісії (УРМК) під головуванням президентів країн, заснована в 2005 році та її структурних підрозділів. Сюди належать комітет з економічного співробітництва, три підкомітети (з гуманітарного, міжнародного співробітництва і з питань безпеки) і тридцять підкомісій, ціла низка робочих груп. Економіка становить фундамент співробітництва між країнами: на Росію припадає майже 30% загального товарообігу України. Важливою і перспективною є (чи тепер була) взаємодія в стратегічних високотехнологічних галузях. Йдеться про космос, авіацію та авіабудування, нанотехнології, суднобудування, сільськогосподарське і транспортне машинобудування, телекомунікації, енергетичну галузь. Особливе місце завжди займало регіональне співробітництво. 4 жовтня 2010 року у Геленджику (Краснодарський край РФ) відбувся перший Українсько-Російський міжрегіональний форум під патронатом і за участю Президентів України та Росії. Перспективним напрямом для регіонального співробітництва, як підтверджує практика європейських країн, є функціонування єврорегіонів. Уже нині на теренах України та Росії діють єврорегіони «Дніпро» (Чернігівська, Брянська області), «Слобожанщина» (Харківська, Бєлгородська області) та «Ярославна» (Сумська, Курська області). 29 жовтня ц.р. було підписано Угоду про створення єврорегіону «Донбас» (Луганська, Ростовська області). Нині опрацьовується питання створення єврорегіону «Азов» (АР Крим, Донецька, Запорізька, Ростовська області, Краснодарський край). Основними напрямами у розвитку українсько-російських відносин мають бути співробітництво регіонів, міст, підприємств, наукових і освітніх закладів, приватних структур двох держав; співпраця у галузі культури, освіти, науки, діяльності російського населення в Україні й українського в РФ на принципах взаємності.

Інтереси України щодо держав ПРП:

Інтереси держав ПРП євразійського сектору, як і інтереси України полягають в налагодженні взаємовигідних відносин на засадах економічної доцільності та взаємовигоди. Основними напрямками співпраці виступають: налагодження і підтримка економічних та торгівельних відносин, пошук партнерів в контексті реалізації курсу на диверсифікацію джерел енергопостачання та участі в розбудові транспортних та енергетичних коридорів. НА багатосторонньому рівні Україна зацікавлена в неучасті в без пекових структурах виключно в рамках ПРП.

Механізми реалізації: для України ПРП із кінця 90-х років поступово втрачав значення в контексті реалізації завдань регіональної політики, оскільки значна частина потенціалу регіоналізації поглиналася регіональними проектами, що запроваджувалися під проводом РФ. Занепад СНД як специфічної регіональної структури, яка потенційно мала виступати основним механізмом реалізації інтересів України у співпраці з країнами ПРП, обмежував спроможність України долучатися до обговорення проблем співпраці на ПРП, а недостатність власних ресурсів не дозволяла запропонувати на ПРП проекти регіоналізації, альтернативні російським. Тож багатостороння співпраця в рамках СНД поступається місцем двосторонній співпраці (н-д, міжурядова комісія України та Білорусі). Водночас, втративши можливість до реалізації творчої політики зі структурування ПРП внаслідок реалізації євразійських регіональних проектів в України підвищився інтерес до субрегіональних ініціатив на ПРП, до яких залучаються держави, що так само як і Україна залишилися за межами євразійського регіонального проекту. (ГУАМ, ОЧЕС, про які буде сказано далі.)

Сусідні субрегіональні вектори першого порядку. Процес розширення ЄС сприяв налагодженню субрегіонального співробітництва з метою спільного просування до критеріїв інтеграції до ЄС. Ця тенденція приводить до формування геополітичних векторів України за субрегіональним принципом, в центрі якого стратегія виходу України на південь через чорноморський морський простір. Такими є Чорноморський, Чорноморсько-Каспійський регіони, Балто-Чорноморський, Середземноморський, Балканський тощо. Основними інтересами держав даних субрегіонів є:

· сприяння економічному співробітництву;

· врегулювання кризових та конфліктних ситуацій через формування ефективних механізмів взаємодії в інтересах безпеки та стабільності;

· екологічна співпраця

· військово-технічне співробітництво.

Механізмами реалізації інтересів держав цих просторів на сучасному етапі виступають міждержавні субрегіональні об’єднання у формі ОЧЕС та ГУАМ. Об’єднуючим елементом цих субрегіональних комплексів для України є Чорноморський простір, однак при схожості цілей ОЧЕС і ГУАМ не повинні дублювати діяльність України в них. Максимальне досягнення цілей цих субрегіональних комплексів є дворівневим:

v через налагодження двосторонніх в-н актичної співпраці з ключовими державами регіону в першу чергу в інтересах мінімізації лідерського протистояння в їхніх рамках;

v через вироблення ефективних механізмів функціонування субрегіональних організацій на багатосторонньому рівні.

Організація за демократію та економічний розвиток ГУАМ — регіональне об'єднання чотирьох держав: Грузії, України, Азербайджанської Республіки та Республіки Молдова. В основі утворення цієї форми співробітництва лежить єдність позицій країн із подібними політичними й економічними зовнішніми орієнтаціями. Організація була створена 1997 року для протистояння впливу Росії в регіоні. У 1999 організація була перейменована у ГУУАМ завдяки вступу Республіки Узбекистан, яка вийшла з організації 2005 року, викликавши повернення початкової назви. (2006 року главами держав України, Азербайджану, Грузії й Молдови ухвалена Київська декларація про створення "ОДЕР - ГУАМ" з секретаріатом у м. Києві.)Спільні економічні інтереси держав ГУАМ найбільше сконцентровані навколо питань транспортування прикаспійських енергоносіїв та прокладання нових транзитних маршрутів через Кавказький регіон. Ефективним напрямком економічного співтовариства є розвиток інвестиційної діяльності між державами ГУАМ, створення спільних підприємств з переробки сільськогосподарської продукції, в галузі машинобудування, енергетики і транспорту. Іншим важливим напрямком співпраці в межах ГУАМ — є проблеми безпеки й стабільності в регіоні.

ОЧЕС було створено з ініціативи Президента Турецької Республіки Т. Озала в 1992 р. одинадцятьма чорноморськими країнами для заохочення співробітництва в регіоні. Учасниками організації є Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Румунія, Туреччина і Україна. Статус спостерігача в ЧЕС мають Австрія, Єгипет, Ізраїль, Італія, Польща, Словаччина і Туніс. Співробітництво країн-учасниць ЧЕС відбувається на двосторонньому і багатосторонньому рівнях шляхом укладення двосторонніх і багатосторонніх угод з конкретних проектів. До пріоритетних проектів можна віднести створення транспортного коридора Європа — Кавказ — Азія (TRACECA), будівництво нафто- і газопроводів, таких як трубопровід Новоросійськ — Бургас — Александрополіс, ділянки Баку — Батумі і Баку — Супса, здійснення інших комунікаційних проектів між Азією і Європою.

Головний акцент у співробітництві України в рамках субрегіональних векторів – максимізація ефективності проектів економічної співпраці та формування ефективних механізмів співпраці й стабільності, що має сприяти утвердженню та функціонуванню України в якості геополітичного центра.