У 2013 р. зовнішньоторговельні операції проводились з партнерами із 229 країн світу.

Обсяг експорту товарів до країн

 

СНД становив 34,8% від загального обсягу експорту,

Європи - 27%,

у т.ч. до країн Європейського Союзу - 26,5%,

Азії - 26,6%,

Африки - 8,1%,

Америки - 3,4%,

Австралії і Океанії - 0,1%.

Найсуттєвіші експортні поставки здійснювались до

Ø Російської Федерації - 23,8% від загального обсягу експорту (механічні машини, чорні метали, залізничні локомотиви),

Ø Туреччини - 6% (чорні метали, добрива, жири та олії тваринного або рослинного походження),

Ø Китаю (руди, шлак і зола, жири та олії тваринного або рослинного походження, механічні машини)

Ø Єгипту (чорні метали, зернові культури, жири та олії тваринного або рослинного походження) - по 4,3%,

Ø Польщі - 4% (чорні метали, руди, шлак і зола, електричні машини),

Ø Італії - 3,7% (чорні метали, зернові культури, насіння і плоди олійних рослин), Казахстану - 3,3% (вироби з чорних металів, залізничні локомотиви, механічні машини).

Серед найбільших країн-партнерів експорт товарів збільшився до Китаю на 53,4% та Туреччини - на 3,3%. Одночасно скоротився до Російської Федерації на 14,6%, Казахстану - на 13,8%, Єгипту - на 6,1%, Італії - на 4,9%, Польщі - на 1,1%.

Основу товарної структури українського експорту складали чорні метали та вироби з них - 26,7% від загального обсягу експорту (зменшення обсягів на 7% проти 2012 р.). Продукти рослинного походження становили 14% (зменшення на 3,7%), мінеральні продукти - 11,8% (зменшення на 2%), механічні та електричні машини - 11% (зменшення на 0,7%), продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості - 6,8% (зменшення на 14,5%), готові харчові продукти - 5,6% (збільшення на 1,8%), жири та олії тваринного або рослинного походження - 5,5% (зменшення на 16,7%), засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби - 5,3% (зменшення на 43,9%).

Імпорт з

Європи становив 37,1% від загального обсягу імпорту, у т.ч. з країн

Європейського Союзу - 35,1%,

з країн СНД - 36,3%,

Азії - 19,8%,

Америки - 5,6%,

Африки - 1%,

Австралії і Океанії - 0,1%.

Найбільші надходження здійснювались з

Ø Російської Федерації - 30,2% (палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки, механічні машини, чорні метали), Китаю - 10,3% (електричні та механічні машини, взуття),

Ø Німеччини - 8,8% (механічні машини, засоби наземного транспорту, крім залізничного, фармацевтична продукція),

Ø Польщі - 5,3% (палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки, пластмаси, полімерні матеріали, електричні машини),

Ø Білорусі - 4,7% (палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки, засоби наземного транспорту, крім залізничного, добрива),

Ø США - 3,6% (засоби наземного транспорту, крім залізничного, палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки, механічні машини) та

Ø Італії - 2,7% (механічні машини, фармацевтична продукція, пластмаси, полімерні матеріали).

Імпорт товарів, серед найбільших країн-партнерів, збільшився з Польщі на 14,1%, Китаю - залишився на рівні 2012р. Зменшились поставки з Білорусі на 28,9%, Російської Федерації - на 15,3%, Італії - на 6,6%, США - на 5% та Німеччини - на 0,5%.

Мінеральні продукти складали 29,1% обсягу імпорту товарів (зменшення обсягів на 18,8%). На поставки механічних та електричних машин припадало 16,2% (зменшення на 5,4%), продукції хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості - 11% (зменшення на 1,8%), засобів наземного транспорту, літальних апаратів, плавучих засобів - 7,7% (зменшення на 26,8%), недорогоцінних металів та виробів з них - 6,5% (зменшення на 4,5%), в тому числі чорних металів та виробів з них - 4,5% (зменшення на 4,1%), полімерних матеріалів, пластмас та виробів з них - 6% (збільшення на 2,8%), готових харчових продуктів - 4,2% (збільшення на 8,5%), продуктів рослинного походження - 3,5% (збільшення на 9,9 %), текстильних матеріалів та текстильних виробів - 3,2% (зменшення на 5%) від загальної вартості імпорту.

Найактивніше здійснювали експортно-імпортні операції підприємства м. Києва, Донецької, Дніпропетровської, Київської, Запорізької, Луганської та Одеської областей.

про ЗВТ з ЄС, СНД (я не дублювала, бо є окремі питання), окрім цього Україна уже заявляла про створення ЗВТ з Туреччиною, Сирією, і Марокко, Ізраїлем.

Яценюк зараз хоче відновити з Канадою.

Ізраїль - у 2013 відклали через важливість ЗВТ з ЄС

Туреччина - у 2013 році заявили про важливість швикдо підписати, але проблеми по с/г продукції. Україна хоче захистити власного виробника, ТУреччина свого

+ все це загрузло, коли криза в Україні почалась

Із Сирією ясно чому зависло

Марокко - теж були переговори - 9 раундів, осбливо за 2012-2013 роки, але знову ж зависло через події в Україні.

Всі ці процеси почалися у 2010-2011 роках з приходом Януковича - він почав диверсифікацію напрямів, які раніше були менш пріоритетними

З набуттям нашої країною членства у СОТ в травні 2008 р. розпочався новий етап багатостороннього співробітництва України. Наразі українська сторона працює на засіданнях Генеральної ради СОТ, бере участь у дво- та багатосторонніх процесах в рамках Доха-раунду, опрацьовує питання щодо приєднання України до існуючих в рамках Організації угруповань держав-членів, які об‘єднані за регіональною ознакою або «за інтересами». Членство в СОТ відкрило для України можливість ведення переговорів по угодах про вільну торгівлю з ЄС та Європейською асоціацією вільної торгівлі, посилило позицію нашої країни в імплементації чинних двосторонніх угод про вільну торгівлю. Актуальним завданням залишається подальше реформування зовнішньоторговельного режиму України з метою приведення його у відповідність до норм та принципів СОТ.

В контексті глобальної економічної та фінансової кризи та її негативного впливу на становище української економіки зростає важливість міжнародного фінансового співробітництва України, особливо з групою Світового банку. Співпраця з Міжнародним банком реконструкції та розвитку здійснюється відповідно до Стратегії партнерства з Україною на період 2008 – 2011 рр., яка має на меті забезпечення в Україні сталого економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності економіки, реформування державних фінансів та державного управління, поліпшення державних послуг у сфері охорони здоров‘я та освіти. Вагоме значення для державного сектора української економіки мають капіталовкладення Європейського банку реконструкції та розвитку, спрямовані на реалізацію проектів в енергетиці, транспорті та зв‘язку, сфері муніципальної інфраструктури.