Маршрут: Трієст - Любляна - Будапешт - Братислава - Ужгород – Львів

Країни учасниці: Італія, Словенія, Угорщина, Словаччина, Україна

Протяжність - 1595 км., в тому числі по Україні:

- залізничний - 266 км.

- автодорожний - 338,7 км.(в тому числі відгалуження 47,2 км)

Меморандум про взаєморозуміння підписано в грудні 1996 року.

Головною проблемою транспортного коридору №5 на території України для автомобільного та залізничного сполучення є подолання Карпатських гір. Для нової автомобільної траси, питання про будівництво якої вивчається вже декілька років та для якої виконано Техніко-економічне обґрунтування, виникає необхідність будівництва великого тунелю та інших велико вартісних споруд.

Що стосується залізничного сполучення, особливою проблемою при облаштуванні міжнародного транспортного коридору №5 є одноколійний Бескидський тунель, який побудовано в 1886 році і на цей час його технічний стан вкрай незадовільний. Тунель обмежує швидкість руху поїздів, пропускну та перевізну спроможність всього коридору, перешкоджає зростанню обсягів перевезень. Подальше погіршення його стану може призвести до повного припинення руху поїздів цим напрямком.

У 2006 році завершена реалізація першого спільного з ЄБРР інвестиційного проекту «Ремонт автомобільної дороги Київ-Чоп», обсягом 100 млн.євро (кредит ЄБРР -75 млн.євро), на дільниці Чоп-Стрий, протяжністю 224 км;

(далі по кожному з коридорів можна читати на сайті)

Сучасна мережа транспортних комунікації України, порівняно з Польщею та Німеччиною, знаходиться на недостатньому рівні. У Німеччині вона майже у п'ять разів, а у Польщі в чотири рази більша за українську. Проте зараз Україна стає на шлях розвитку транспортної мережі і міжнародних комунікацій. На державному рівні затверджені Кабінетом Міністрів України постановою від 4 серпня 1997 р. та постановою від 20 березня 1998 р. Концепція і Програма створення національної мережі міжнародних транспортних коридорів, що передбачають принципи та функціонування національної мережі міжнародних коридорів України на період до 2015 р., а також комплекс першочергових заходів на період до 2005 р.

Відповідно до програми розбудови панєвропейської мережі транспортних коридорів, в яку

також увійшла територія України, через нашу державу проходить 4 міжнародних транспортних коридори:

— Коридор № 3: Берлін (Дрезден) — Вроцлав — Львів — Київ;

— Коридор № 5: Трієст — Любляна — Будапешт (Братислава) — Львів;

— Коридор № 7: Дунайський (водний);

— Коридор № 9: Гельсінкі — Санкт-Петербург — Мінськ (Москва) — Київ — Кишинів

(Одеса) — Димитровград — Александруполіс

Україна входить до програми розбудови панєвропейської мережі транспортних коридорів, тому було розглянуто та проаналізовано інтеграційний потенціал транспортної інфраструктури держави за різними видами транспорту.

Протяжність автомобільних доріг України загального користування складає 169 501,6 км, у той час як Польщі цей показник є більшим приблизно в 2 рази і складає 383 213 км. Щільність автомобільних доріг України має низький показник порівняно з країнами Європи і складає 29,2 км / 100 км2. Для порівняння щільність автомобільних доріг сусідньої Польщі є 119 км / 100 км2, майже в 4 рази більша за нашу. За 2009 р. автомобільним транспортом України було перевезено 16,5 млн. тон вантажів (вантажообіг склав 4,6 млрд. т/км), 3 394,74 тис. тон транзитних вантажів, 590,1 млн. пасажирів (пасажирообіг склав 8,1 млрд. пас.км). У порівнянні з країнами Європи в Україні автомобільний транспорт розвинений на низькому рівні. Однак Україна має потенціал для його розвитку, оскільки через її територію проходить 8 міжнародних автомобільних транспортних коридорів.

Найбільш розвинутим в Україні є залізничний транспорт. Загальна довжина залізничних шляхів загального користування становить 22,7 тис. км, із них 8,3 тис. км, або 37 %, електрифіковано, 8,0 тис. км, або 35 %, є дво і багатоколійними.

Довжина залізничних шляхів Польщі практичноне відрізняється від нашої і становить 23,4 тис. км, Німеччини — більша в 2 рази — 45, 5 тис. км, Італії — 19,5 тис. км. Основними вантажами є вугілля (перевезено за 2008 р. 129 млн. тон), чорні метали (52 млн. тон), руда (86 млн. тон), нафта та нафтопродукти (30 млн. тон). Роль залізничного транспорту в системі транспортних комунікацій України посилюється тим, що через її територіюпролягають основні транспортні трансєвропейські коридори. Це дає можливість швидкісного залізничного сполучення майже між всіма державами Європи. Найважливішою проблемою для України при її інтеграції у європейську єдину залізничну систему є звуження ширини української залізничної колії (1 524 мм) до європейського зразка (1 435 мм), як у сусідніх Польщі, Словаччині, Угорщині та Румунії. Зараз на кордоні з цими державами існують складні системи переведення рухомого складу поїздів з колії на колію, що значно знижує ефективність роботи залізничного транспорту, зокрема в часі. Трубопровідний транспорт в Україні є одним з найрозвинутіших і складається з двох частин: газопроводу та нафтопроводу.

За обсягом транзиту трубопровідний транспорт є першим. На сьогодні Україна є найбільшим у світі транзитером природного газу. Системами магістральних газопроводів, які перебувають у користуванні НАК «Нафтогаз України», російський природний газ надходить до країн Західної, Центральної та Східної Європи. Ці системи технологічно зв'язані з аналогічними магістральними газопроводами Росії, Білорусі, Молдови, Румунії, Угорщини, Словаччини та Польщі, а через них — і з газопроводами всього Європейського континенту. Довжина газопроводів України складає 37,0 тис. км., в тому числі магістральних газопроводів 22,2 тис. км. Пропускна здатність газотранспортної системи на вході становить 288 млрд. куб. м на рік, на виході — 178 млрд. куб. м. на рік, в тому числі у країни Європи 142 млрд. куб. м. на рік. За 2008 р. трубопровідним транспортом України було перекачано 187 млн. тон вантажів, в тому числі газу 143,2 млн. тон, нафти і нафтопродуктів 41 млн. тон [3].

Головна спеціалізація повітряного транспорту — перевезення пасажирів, вантажів, пошти, санітарних перевезень. Територією нашої країни проходять важливі міжнародні авіалінії. Понад 60 % повітряних перевезень припадає на міжнародні авіарейси. Найбільшими авіаційними кампаніями в Україні є: «Авіалінії України»,«Аеросвіт», «Міжнародні авіалінії України». Повітряний транспорт України об'єднаний у «Авіалінії України», до яких належить 27 авіазагонів, 105 аеродромів, а також підприємства для ремонту авіатехніки. Найбільші авіапорти — Бориспіль (Київ), Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса, Вінниця, Львів, Луганськ,Запоріжжя, Сімферополь, Чернівці, Херсон,Миколаїв, ІваноФранківськ. В 2008 р. авіаційним транспортом України було перевезено 0,1 млн. тон вантажів та 6 млн. пасажирів. Того ж року польським авіаційним транспортом було перевезено 5,5 млн. пасажирів та 0,05 млн. тон вантажів; австрійським для порівняння 24,8 млн.пасажирів та 0,2 млн. тон вантажів. Отже, Україна інтегрована в європейську систему повітряних шляхів та має потенціал для подальшого розвитку авіаційного транспорту.

Водний транспорт України представлений морським та річковим транспортом. Найважливішими морськими портами є Одеса, Ізмаїл,Іллічівськ, Херсон, Миколаїв, Севастополь,Ялта, Феодосія, Керч та ін. Великі портові міста на берегах Азовського моря: Маріуполь, Бердянськ тощо. Через порти Чорного й Азовськогоморів здійснюються зовнішньоекономічні зв'язки країни. Порти Азовського пароплавства Маріуполь, Бердянськ і Керч спеціалізуються переважно на експорті залізної та марганцевої руд,чорних металів, кам'яного вугілля, цементу.

Порти УкраїнськоДунайського пароплавства Рені, Ізмаїл, Кілія і Вилкове відіграють важливу роль в економічних зв'язках з країнами Європи, особливо Дунайського басейну. Черезморські порти на експорт надходить кам'яне(коксівне) вугілля, кокс, залізна і марганцева руда, чорні метали, хімічні продукти, зокрема аміак, цемент, цукор, деякі види машин та інші товари. Україна імпортує машини та обладнання, мінеральносировинні ресурси, зокрема боксити, фосфорити, продукцію сільського господарства тощо. У перспективі важливе значення можуть мати нафта, нафтопродукти, зрідженийгаз. Але їх імпорт стане можливим після завершення будівництва нафто і газотерміналів.

Річковим транспортом України перевозяться вантажі Дніпром, Дунаєм, Чорним і Середземним морями із заходу у річкові порти Румунії, Німеччини, Угорщини, Австрії, а також морськіпорти Туреччини, Греції, Ізраїлю, Франції, Італії.

Основні водні артерії України Дніпро з притоками Прип'ять і Десна, а також Дністер, Південний Буг. Річковий транспорт України системою каналів зв'язаний з річками Білорусі та Польщі, що дає вихід у Балтійське море. Основні вантажнорозвантажувальні роботи здійснюються в річкових портах Києва, Дніпропетровська, Запоріжжя, Дніпродзержинська, Кременчука, Черкас, Нікополя, Чернігова, Херсона, Миколаїва, Рені, Ізмаїла, Кілії, Вилкова. У структурі перевезень домінують мінеральні будівельні матеріали (будівельний пісок і тверді кристалічні матеріали), цемент, руда, метали і металобрухт, вугілля, продукція АПК. Найбільший обсяг вантажних перевезень здійснюють Київська, Дніпропетровська, Запорізька і Херсонська області. За 2008 р. водним транспортом Українибуло перевезено 19 млн.тон вантажів та 9 млн.пасажирів.

2008 – максимум, по котрому вдалось знайти більш-менш норм інфу

+ У травні 1993 року в Брюсселі на міжнародній конференції під керівництвом ЄС Грузія, Вірменія, Азербайджан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Казахстан і Узбекистан домовилися забезпечити виконання програми ЄС, спрямованої на розвиток транспортного коридору з Західної Європи через Чорне море, Кавказ, Каспійське море в Центральну Азію.

Програма ТRАСЕСА (англійська абревіатура "транспортний коридор Європа-Кавказ-Азія") була розроблена як один із компонентів міждержавної програми Таcis. У 1996 році на конференції в Афінах до програми ТRАСЕСА було включено Україну. Маршрут проходження коридору визначено на карті.

Активна робота з реалізації Програми розпочалася з вересня 1998 року, коли в Баку Президенти 12 країн: України, Молдови, Болгарії, Румунії, Туреччини, Грузія, Вірменія, Азербайджан, Киргизстан, Таджикистан, Казахстан і Узбекистан підписали Основну багатосторонню угоду про міжнародний транспорт щодо розвитку коридору Європа-Кавказ-Азія (далі ОБУ).

В березні 2000 року згідно з положеннями ОБУ було створено Міжурядову Комісію (МУК) ТRАСЕСА (до її складу увійшли Міністри транспорту країн-учасниць ОБУ) та Постійний секретаріат з офісом у м.Баку. Одночасно у кожній із 12 країн-учасниць були засновані Національні комісії і призначені Національні секретарі ТRАСЕСА. За час, що минув після підписання ОБУ відбулися три Конференції МУК ТRАСЕСА.

З 2000 року ПС МУК ТRАСЕСА регулярно проводять засідання Робочих груп за участю Національних секретарів, експертів Єврокомісіїта ін.

З початку реалізації програми Tacis TRACECA Європейською Комісією було погоджено до реалізації та профінансовано 53 проекти на загальну суму 110 млн. ЄВРО, в тому числі:

- 39 технічного сприяння на суму 57, 7 млн. ЄВРО;

- 14 інвестиційних на суму 52,3 млн. ЄВРО.

Україна задіяна в реалізації 13 регіональних проектів технічної допомоги та 3 інвестиційних вартістю 8,2 млн. ЄВРО, спрямованих на розвиток інфраструктури Іллічівського морського порту та покращання роботи морської переправи Іллічівськ – Поті/Батумі (реалізовані в 1998 – 2000 рр.).

Україна, разом з іншими країнами-учасницями ОБУ, приймала участь в реалізації проектів технічного сприяння:

- „Гармонізація прикордонних процедур” 2002 – 2003 рр.

- „Єдина політика обкладання транзитним митом та тарифи” 2002–2003 рр.

- „Загальна юридична база для транзитних перевезень” 2003 – 2004 рр.

- „Координаційна група TRACECA” 2002 – 2003 рр.

- „Техніко – економічне обґрунтування удосконалення автомобільних і залізничних прикордонних переходів між Молдовою та Україною і для модернізації мультимодольних терміналів у Молдові і Україні” 2003 р.

- „Підвищення кваліфікації керівного складу транспортної галузі”2003-2005рр.

В Україні постійно проводиться робота щодо реалізації положень Основної багатосторонньої Угоди. Створена та працює Робоча група з питань організації виконання ОБУ. Також з метою якісного виконання вищезазначених проектів сформовані відповідні Міжвідомчі робочі групи. Представники України приймали активну участь в роботі усіх Конференцій МУК TRACECA та засідань Робочих груп Постійного секретаріату МУК TRACECA.

Однією із важливих ланок коридору Європа-Кавказ-Азія є чорноморська траса, що з'єднує Україну і Грузію. З 1996 року тут діє автомобільна, а з 1999 року залізнична поромна переправа Іллічівськ - Поті (Батумі), створена за ініціативою України. Це дало можливість після підписання тристоронньої угоди між Грузією, Україною і Болгарією відкрити регулярне залізничне поромне сполучення на лінії Поті-Іллічівськ-Варна.В 2004 році почала діяти залізнична поромна переправа Іллічівськ-Деренжі (Туреччина).

До 2002 року маршрут TRACECA в Україні закінчувався в порту Іллічівськ. За пропозицією Міністерства транспорту України в кінці 2001 року, було прийнято рішення щодо продовження TRACECA сухопутною територією України від Іллічівська до прикордонного з Польщею пункту Ягодин (з перспективою виходу на Балтійське море).